Місія ООН: в Україні за 8 місяців цього року загинули і поранені більше цивільних, ніж за весь 2025-ий
В Україні кількість російських атак на компанії роздрібної торгівлі, продовольства і логістики різко зросла на тлі високої кількості жертв серед цивільних осіб, повідомила 17 вересня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.
У місії підтвердили, що за перші вісім місяців 2026 року в Україні загинули і були поранені більше цивільних осіб, ніж за весь 2025 рік.
«Ці атаки спрямовані проти інфраструктури, необхідної для повсякденного життя цивільних осіб, – проти місць, де люди купують продукти, отримують посилки, роблять покупки і користуються послугами, – сказала голова ММПЛУ Даніель Белль. – І вони відбуваються на тлі такої кількості загиблих і поранених цивільних осіб, якої ми не спостерігали з перших місяців повномасштабного вторгнення».
Зеленський заявив про «ще один позитивний результат» у протидії реактивним «Шахедам»
Президент Володимир Зеленський заслухав доповідь головнокомандувача Збройних сил України Михайла Драпатого – про це він повідомив у своїх соцмережах 17 вересня.
«Важливо, що є ще один позитивний результат випробувань перехоплювачів проти реактивних «шахедів»: було збиття. Дякую всім розробникам та нашим воїнам. Будемо масштабувати», – заявив він.
Зеленський додав, що Україна «крок за кроком» знаходить відповіді на російські загрози і створює власні засоби тиску. Він анонсував «активні й далекобійні операції».
Читайте також: «Вони прикривають абсолютно все»: як дрони P1 Sun працюють на Донбасі
Він також відзначив підрозділи, які виконують завдання на фронті. За його словами, на Донеччині триває «необхідна нам динаміка», також готуються посилення Купʼянського напрямку та триває знищення російських позицій на Олександрівському.
Днями Зеленський повідомив про розробки та випробування нового покоління перехоплювачів для захисту від реактивних «Шахедів».
Раніше міністр оборони Євгеній Хмара повідомив, що в Україні триває пошук протидії російським реактивним «Шахедам», вже є чотири потенційні перехоплювачі.
«Легалізація окупації». Правозахисники гостро критикують вибори в російську Думу в Криму
У Чехії відбуваються «Кримські дні» – низка заходів, метою яких є привернути увагу до ситуації на окупованому Росією із 2014 року українському півострові. Заходи відбуваються і в чеському парламенті, і для студентів – і не лише Праги, але і другого за величиною міста Чехії – Брно. Після Чехії «Кримські дні» пройдуть також і в Брюсселі.
Під час обговорень у Празі правозахисники, які займаються проблемами Криму, особливо критикували вибори в Державну думу Росії, які Москва проводить 18-20 вересня, зокрема і в Криму та на інших окупованих територіях України.
Це вже будуть треті вибори в Державну думу Росії з моменту окупації Криму в 2014 році.
Уперше Росія провела вибори в Криму до Думи в 2016 році, потім в 2021 році.
Зараз це вже третє голосування до російського парламенту в окупованому Криму. Як також і на інших окупованих частинах України.
Так само Кремль двічі провів російські президентські вибори на території Криму після анексії – у 2018 та 2024 роках.
«Не вперше вибори Росія проводить на окупованих територіях. Але вони нелегітимні. Росія хоче узаконити окупацію. Хоче зробити повернення окупованих нею територій Україні важчим», – сказала на конференції в Празі Катерина Рашевська з Регіонального центру прав людини.
Далі читайте ТУТ
У Києві уламки дрона впали біля школи – мер
У Святошинському районі Києва уламки безпілотника впали біля однієї зі шкіл, попередньо, ніхто не постраждав, повідомив 17 вересня міський голова Віталій Кличко.
«У Святошинському районі уламки БпЛА впали біля однієї зі шкіл. Попередньо, без пожежі й постраждалих. Екстрені служби прямують на місце», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Читайте також: РФ продовжує атаки, що мають «катастрофічні наслідки» для цивільних в Україні – місія ООН
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Уряд вносить Київ і Київську область до переліку територій підвищеного ризику
Кабінет міністрів України розширив чинну програму страхування воєнних ризиків для бізнесу і спростив отримання компенсацій, повідомив 17 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький.
За його словами, уряд вносить Київ і Київську область, які останнім часом щодня зазнають російських ударів, до переліку територій підвищеного ризику.
«Росія щодня цілеспрямовано атакує цивільні підприємства, складські й логістичні потужності. Бізнес зазнає значних втрат і потребує підтримки для швидкого відновлення. У проєкті бюджету на наступний рік уряд передбачив окрему статтю на страхування воєнних ризиків. Але бізнесу потрібна підтримка вже сьогодні, тому наразі розширюємо чинну програму», – написав Корецький у телеграмі.
На сході Польщі через удар РФ по Україні оголошували тривогу, зачиняли аеропорти
На заході України поблизу кордону з Польщею 17 вересня впав або був збитий безпілотник, повідомив представник польських військових Яцек Горишевський.
На сході Польщі лунали сирени, у повітря піднімали військову авіацію, два аеропорти тимчасово зупиняли польоти.
Польські військові заявили, що порушення повітряного простору Польщі не було.
«Щойно завершилася атака на західну частину України в безпосередній близькості від польського кордону. Ймовірно, знову було уражено автозаправну станцію, і нашу авіацію підняли по тривозі», – цитує Reuters прем’єр-міністра Дональда Туска.
Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик повідомив, що військовим льотчикам наказано збивати будь-який безпілотник, який перетинає кордон. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш написав у соцмережі X, що Польща посилює захист повітряного простору через те, що Росія «не припиняє агресивних дій».
14 вересня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив, що найближчі тижні та місяці можуть стати періодом «дуже інтенсивних дій» із боку Москви. За його словами, не можна виключати, що ескалація стосуватиметься і території Польщі. У такому разі Варшава та її союзники з НАТО мають бути готовими до спільної відповіді, додав він.
Наскільки Європа буде сильною, залежить від того, як завершиться війна в Україні ‒ Ярослав Грицак
Як опір України російській повномасштабній агресії змінює сучасну Європу і і всю Західну цивілізацію? Це обговорювали під час львівського книжкового форуму BookForum.
Радіо Свобода зібрало думки історика і публіциста Ярослава Грицака, письменника і філософа Володимира Єрмоленка, літературознавиці і перекладачки Ірини Старовойт, військовослужбовця, філософа Олександра Комарова .
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн днями заявила про створення Ради з питань безпеки, яка б координувала дії європейських країн і партнерів. А підставою для такого наміру стали загрози з боку Росії. До такої б Ради могли приєднатися Велика Британія, Норвегія, Канада і...Україна.
А ще президентка Єврокомісії пропонує створити в ЄС протокол безпеки для реагування на гібридні атаки, щоб скоординувати європейську відповідь для стримування подальшої ескалації та пом'якшення її наслідків. Адже Росія активізувала диверсії, кібератаки та інші «сірі» операції в Європі, через що посилюється страх і є розбіжності серед союзників України.
То що ж об'єднує Європу: страх перед Росією і загрозою ядерної війни, бажання підтримати Україну, чи необхідність значно посилити власну безпеку через наростання загроз?
Читайте далі ТУТ
У Кремлі заявили, що закон США про санкції «ускладнить» мирні переговори
Нові санкції США проти російського нафтогазового експорту ускладнять переговори щодо завершення війни Росії з Україною, заявив 17 вересня речник президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
«Звісно, запровадження якихось додаткових санкцій з боку США безперечно ускладнюватиме зусилля щодо пошуків мирного врегулювання в Україні», – сказав речник.
За словами Пєскова, у Кремлі спостерігають за проходженням цього документа та розцінюють його розгляд як «недружні дії».
Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про так звані «пекельні санкції» проти Росії 17 вересня. Документ передбачає для президента США можливість запровадити вторинне мито до 100% для найбільших покупців російських нафти та газу, а також санкції проти російських чиновників, бізнесменів, банків, енергетичних проєктів та суден «тіньового флоту». Сенат схвалив цей законопроєкт ще у серпні, тепер його має підписати Дональд Трамп.
В Україну повернули тіла 252 загиблих – координаційний штаб
В Україну повернули тіла 252 загиблих, повідомив 17 вересня Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими.
«За твердженням російської сторони тіла належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Слідчими правоохоронних органів спільно з експертними установами МВС будуть проведені всі необхідні експертизи та ідентифікація репатрійованих тіл», – ідеться в повідомленні.
Востаннє Україна повертала тіла загиблих 13 серпня, тоді вдалося отримати 261 тіло. У серпні це відбувалося в межах обміну між Україною та Росією, зараз повідомлень про отримання тіл російською стороною немає.
Кількість постраждалих від удару РФ у Києві зросла до 20 – Кличко
У Києві до 20 зросла кількість постраждалих внаслідок російського удару 17 вересня, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Пʼятеро поранених перебувають у стаціонарах міських лікарень», – написав він у телеграмі.
Раніше було відомо про 18 постраждалих, серед яких – двоє дітей.
Росія в ніч проти 17 вересня атакувала Україну балістикою. По всій країні оголошували повітряну тривогу. За даними Повітряних сил, основними напрямками удару були Київщина, Запоріжжя й Одещина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
РФ атакувала судно під прапором Танзанії в Чорному морі, загинув капітан – уряд
Російський дрон 17 вересня атакував у Чорному морі судно під прапором Танзанії, яке прямувало до одного з українських портів, повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури і транспорту України.
«Внаслідок удару загинув капітан судна, ще троє членів екіпажу отримали поранення. Інформація щодо стану судна уточнюється», – йдеться в повідомленні.
У міністерстві наголосили, що Росія системно атакує українські порти, портову інфраструктуру і цивільні торговельні судна, «створюючи загрозу для людей і міжнародного судноплавства у Чорному морі», й закликали до «належної реакції» міжнародної спільноти і подальших скоординованих дій для посилення захисту цивільного судноплавства і безпеки міжнародних логістичних маршрутів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Друга черга НВМК відстає від графіка: в установі кажуть про перешкоджання невідомих
Будівництво другої черги Національного військового меморіального кладовища (НВМК) відстає від затвердженого графіка. При цьому офіційний строк завершення робіт наразі не змінювали – 31 грудня 2026 року. Про це Державна установа «Національне військове меморіальне кладовище» повідомила у відповіді на інформаційний запит Радіо Свобода.
Причиною відставання в установі називають «перешкоджання невідомими особами виконанню будівельних робіт». У НВМК не уточнили, про які саме дії йдеться та хто, за їхніми даними, перешкоджає будівництву.
Договір на будівництво другої черги НВМК уклали 14 липня 2025 року з ТОВ «Будівельна фірма Паритетбудінвест». Строк виконання робіт за договором – до 31 грудня 2026 року. В установі зазначають, що цей строк наразі залишається чинним, хоча фактичне виконання робіт уже відстає від графіка.
Що передбачає друга черга
Друга черга має суттєво розширити територію та інфраструктуру меморіального кладовища. Згідно з проєктною документацією, вона передбачає 20 876 місць для поховань: 19 796 традиційних та 1080 місць у колумбаріях.
Серед основних об’єктів другої черги – крематорій, будинок трауру, меморіальна будівля, колумбарні стіни, монументи, сектори поховань, під'їзна дорога, в’їзні стели, інженерні мережі та автостоянки.
За даними НВМК, станом на 1 вересня 2026 року на будівництво другої черги передбачено 746,1 мільйона гривень. Водночас виконано робіт на 33,5 мільйона гривень.
Загальна кошторисна вартість другої черги, відповідно до експертного звіту «Укрдержбудекспертизи» від грудня 2024 року, становить 1,371 мільярда гривень.
На території другої черги вже провели підготовчі роботи, частково знесли зелені насадження в зоні будівництва, облаштували автомобільну дорогу від об’єкта до траси М-05 та водопереливну трубу. Також установили тимчасовий паркан завдовжки близько 1200 метрів і змонтували побутове містечко.
Наразі, за інформацією НВМК, тривають роботи з вертикального планування секторів поховань, облаштування дренажної системи, фундаментів колумбарних стін та перекриття крематорію. Також виготовляють мідну в’їзну стелу та працюють над постійним парканом.
Окремо в установі повідомили про роботи в зоні штучної водойми та велосипедної доріжки. Там після аномальних опадів цього літа зафіксували локальне просідання ґрунту.
У НВМК пояснюють, що на цій ділянці одночасно тривають роботи з облаштування водопереливної труби, дамби та інженерних мереж. Серед факторів, які спричинили просідання, в установі називають аномальну кількість опадів, надмірне водонасичення ґрунту та незавершеність комплексу будівельних робіт.
Водночас у відповіді йдеться також про «втручання у функціонування тимчасових гідротехнічних споруд невстановлених осіб». У НВМК не уточнили, що саме мають на увазі під цим формулюванням.
В установі запевняють, що наслідки негоди вже усунули підрядники безкоштовно – у межах гарантійних зобов’язань. Там також заявляють, що збитків державі через пошкодження не завдано.
Скільки військових уже поховали на НВМК
Перша черга Національного військового меморіального кладовища розрахована на 12 776 поховань – 12 056 традиційних та 720 у колумбаріях.
Станом на 11 вересня 2026 року на території НВМК здійснили 502 поховання. Після шести ексгумацій фактично похованими залишаються 496 загиблих (померлих).
Із них 171 – це поховання осіб, особи яких встановлені, а ще 331 – невпізнаних тіл або останків військовослужбовців і поліцейських, які загинули внаслідок збройної агресії проти України.
Загалом на території НВМК планують реалізувати шість черг будівництва, розрахованих на 136 419 поховань.
Індія продовжить «купувати ресурси в різних постачальників» – реакція МЗС на закон США про санкції проти РФ
Індія 17 вересня заявила «про свою непохитну відданість забезпеченню енергетичної безпеки власного населення та намір і надалі закуповувати ресурси в різних постачальників, орієнтуючись на ринкову кон’юнктуру».
На цьому, за повідомленням Reuters, наголосило міністерство закордонних справ Індії через кілька годин після того, як Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який передбачає, серед іншого, можливість запровадження санкцій проти найбільших покупців російської нафти.
«Індійська сторона також чітко заявила про свою рішучість вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх торговельно-економічних інтересів», – повідомили в міністерстві.
Індія є третім у світі за обсягами імпортером нафти і одним із найбільших покупців російської нафти. Ці закупівлі допомагають Москві поповнювати бюджет після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році та запровадження масштабних західних санкцій.
Нью-Делі неодноразово намагався протистояти тиску з вимогою скоротити торгівлю нафтою з Росією, наголошуючи, що велике населення та економіка країни потребують безпечних, доступних і надійних постачань енергоресурсів.
Згідно із ухваленим американськими законодавцями документом, президент США отримує право запроваджувати мито до 100% на товари з країн, які входять до першої п’ятірки покупців російської нафти та газу. Це може стосуватися, зокрема, Китаю та Індії. Адміністрація має широкі повноваження щодо запровадження відстрочок та винятків із санкційного режиму.
Зеленський: українські військові уразили в Ростові-на-Дону російські літаки і гелікоптери
Президент України Володимир Зеленський заявив 17 вересня, що наслідком нічних ударів Сил оборони по об’єктах на території Росії стало ураження військового аеродрому та нафтопереробного заводу.
«Цієї ночі завдяки спільній операції СБУ, СБС, ГУР та СЗР було ураження по Ярославському НПЗ. Служба безпеки також точно відпрацювала по військовому аеродрому у Ростові – підтверджено ураження літака Ан-12, двох Ан-26 і ще трьох гелікоптерів. Є хороші результати і в Чорному морі», – вказав глава держави, не розкрившо додаткових подробиць.
Уночі 17 вересня під ударом дронів опинилися військовий аеродром у Ростові-на-Дону та нафтопереробний завод у Ярославлі, повідомляли моніторингові канали та представники російської місцевої влади.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Росія вперше від початку масштабного вторгнення в Україну обирає парламент. Чого чекати від голосування
Минулого місяця в Рязані, невеликому російському місті на південний схід від Москви, місцеве відділення державного телеканалу «Россия» організувало телевізійні дебати для шести місцевих політичних кандидатів. Усі вони балотуються до нижньої палати російського парламенту – Державної думи – на виборах, які розпочинаються 18 вересня.
Російські військові влучили по торговельному центру в Харкові – ОВА
Російські військові завдали удару по торговельному центру в Основ'янському районі Харкова, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
«Попередньо внаслідок ворожого удару по торгівельному центру в Основ'янському районі немає постраждалих. Екстрені служби продовжують працювати на місці влучання», – вказав чиновник у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Правильна відповідь» – Сибіга привітав ухвалення у США закону про санкції проти РФ
Україна вітає ухвалення у США закону про санкції проти РФ, автором якого був сенатор Ліндсі Грем, написав зранку 17 вересня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«Це правильна відповідь на відмову Росії припинити свій терор: безкомпромісний тиск на агресора, щоб позбавити його воєнну машину фінансування. Конгрес США надсилає чітке повідомлення – Росія не може продовжувати свою агресію без наслідків, і що довше Путін продовжуватиме цю війну, то вищою буде ціна для нього та його режиму», – вказав очільник української дипломатії.
«Україна щиро вдячна за двопартійне лідерство в Палаті представників та всім членам, які підтримали цей законодавчий акт. Ми також вшановуємо спадщину сенатора Ліндсі Грема, чиє ім’я тепер пов’язане з цією життєво важливою ініціативою на захист свободи та зміцнення миру», – додав Андрій Сибіга.
Конгресмени вночі 17 вересня за часом Києва підтримали законопроєкт Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який передбачає нові санкції проти Росії та розширює повноваження президента США щодо запровадження мит проти найбільших покупців російських енергоносіїв.
За документ, раніше схвалений Сенатом, проголосували 262 члени Палати представників, проти були 159. Тепер його має підписати президент США Дональд Трамп.
Законопроєкт передбачає, що адміністрація США має запровадити санкції проти найвищого керівництва Росії, а також так званих олігархів та членів їхніх сімей, компаній банківського та енергетичного сектора, суден російського тіньового флоту. Конкретні назви компаній у документі не згадуються, багато осіб, які підпадають під визначення законопроєкту, вже перебувають під санкціями.
Крім того, президент отримує право запроваджувати мито до 100% на товари з країн, які входять до першої п’ятірки покупців російської нафти та газу. Це може стосуватися, зокрема, Китаю та Індії. Адміністрація має широкі повноваження щодо запровадження відстрочок та винятків із санкційного режиму.
Законопроєкт спочатку просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Після його смерті у липні документ отримав у назві його ім’я. Сенат ухвалив законопроєкт Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 у серпні. За документ проголосували 86 сенаторів, проти – 11.
«Ніч вдалося пройти без жертв» – «Укрзалізниця» повідомила про нові удари РФ
Російські військові вночі 17 вересня атакували кілька об’єктів залізниці, але «ніч вдалося пройти без жертв», повідомляє «Укрзалізниця».
«Перед світанком ворожий БПЛА завдав серйозних пошкоджень будівлі вокзалу Берестин (це у Харківській області – ред.). Пасажири і працівники вокзалу знаходилися в укритті, наразі вже йде обстеження інфраструктури, поїзди на Берестин не скасовуємо.
У Києві постраждала інфраструктура станції кільцевої електрички Микільська Слобідка. Kyiv City Express від ранку курсує обмеженим кільцем, оминаючи ділянку Дарниця – Почайна. На відновлення знадобиться день. Пошкоджено скло та двері в електропоїзді, в депо та на кількох інших об’єктах УЗ, але все це відновимо», – вказує перевізник.
У вересні 2026 року російська армія посилила систематичні атаки на українську залізничну інфраструктуру, а однією з найгучніших подій став удар по пасажирському поїзду на Волині поблизу польського кордону, що ледь не зачепив міжнародну дипломатичну місію.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення російські удари пошкодили або повністю знищили понад 500 українських локомотивів, причому більш як половину з них – лише протягом 2026 року. Україна закликала міжнародних партнерів терміново допомогти з пошуком і фінансуванням тягового рухомого складу для колії 1520 мм.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: РФ атакувала Україну ракетами і дронами, збити вдалося 131 БпЛА
У ніч проти 17 вересня російські військові атакували територію України протикорабельними ракетами «Онікс», балістичними ракетами «Іскандер-М», С-400 та KN-23, крилатими ракетами морського базування «Калібр», а також 10 засобами типу «Бандероль» або «Дань-Т» і 157 дронами, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«Основні напрямки удару – Київщина, Запоріжжя та Одещина. За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 131 ціль:
– сім «Бандеролей» або »Дань-Т»;
– 124 БпЛА типу Shahed, «Гербера» та дрони інших типів.
Зафіксовано влучання ракет та ударних БпЛА противника на 36 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на п’яти локаціях», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті відбулося 278 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 16 вересня на фронті відбулося 278 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 106 авіаційних ударів, скинув 356 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 7106 дронів-камікадзе та здійснили 2366 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, 33 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили шість районів зосередження живої сили противника, сім пунктів управління та точок запуску БпЛА, три артилерійських системи та позиції артилерії окупантів», – ідеться в ранковому зведенні.
Найбільше атак зафіксовано на трьох напрямках – Південно-Слобожанському на Харківщині, Костянтинівському та Покровському на Донеччині.
«На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 17 атак. Загарбники намагалися просунутися в бік населених пунктів Козача Лопань, Тернова, Рубіжне, Мала Вовча, Радьківка та біля Лимана, Вільчі, Стариці.
На Костянтинівському напрямку зафіксовано 29 атак. Загарбники вели штурмові дії у районах Костянтинівки, Іллінівки, Довгої Балки, Розкішного, Торецького, а також у напрямках Миколайпілля, Павлівки, Новогригорівки, Кучерового Яру, Вільного.
Найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 31 атаку. Ворог виявляв активність в районах населених пунктів Кучерів Яр, Вільне, Нове Шахове, Торецьке, Ганнівка, Новий Донбас, Дорожнє, Добропілля, Покровськ, Сергіївка, Удачне та Молодецьке», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському та Курському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса 7 вересня заявив, що політичне керівництво Росії встановило черговий новий дедлайн для повної окупації Донецької області до кінця 2026 року, а російські військові просять змістити цей термін до 31 березня 2027 року. Російська сторона наразі цю заяву не коментувала.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 6 вересня писав, що Росія не досягає своїх бойових цілей, зокрема не досягає своєї пріоритетної мети – захоплення решти території Донецької області до кінця 2026 року. Аналітики зауважили, що від лютого 2022 року російський президент Путін встановив щонайменше 15 термінів захоплення Донецької області, й російські війська не дотрималися жодного з них.
За підрахунками ISW, за нинішніх темпів наступу російським військам знадобиться час аж до 2 жовтня 2032 року, щоб захопити решту 19 відсотків Донецької області.
Російська редакція Радіо Свобода у серпні звернула увагу на те, що темпи просування російських військ в Україні з початку 2026 року різко впали, а масштаби втрат, як виглядає, збереглися. Нині російська армія на кожному квадратному кілометрі української території може втрачати 290 осіб убитими і пораненими – в 3,5 рази більше, ніж у 2025 році. У такому вигляді війна для Росії стає надто дорогою, а перспективи захопити хоча б Донецьку область України – все більш далекими, йдеться в матеріалі.