У Сімферополі російська поліція посилила можливості боротьби з українським підпіллям – активіст
У столиці окупованого Криму російська поліція отримала доступ до всіх даних, які збирає об’єднана міська система відеоспостереження, що тепер ускладнило роботу проукраїнського підпілля – про це на умовах анонімності повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії активіст міжнародної кампанії за деокупацію Криму #LiberateCrimea.
За його інформацією, доступ до столичної системи відеоспостереження посилює можливості поліції щодо боротьби з проукраїнським підпіллям у Сімферополі.
«Як відомо, у Криму та Сімферополі, зокрема, вже кілька років діє проукраїнське підпілля – це і партизанський рух «Атеш», і «Зла мавка», і особливо активно у візуальних акціях опору себе виявляла «Жовта стрічка», ми теж робили акції з листівками. Але зараз подібні візуальні акції у Сімферополі стають небезпечнішими для виконавців в умовах доступу поліції до систем відеоспостереження, які зараз по всьому місту», – прокоментував ситуацію активіст.
Відтак він констатує, що публічна візуальна активність стала меншою, водночас тіньова активність груп опору тільки зростає:
«Усі ці арешти проукраїнських активістів у Криму не залякують нас, але показують, що ми є і нас багато».
В ефірі російського радіо «Спутник в Крыму» заступник голови окупаційної адміністрації Сімферополя Олександр Семенченко повідомив, що російська поліція тепер має доступ до всіх відеокамер, встановлених у кримській столиці та відповідних відеоматеріалів.
«Навчили ми співробітників поліції. Тепер вони мають робоче місце в нашій системі відеоспостереження і щодня вони переглядають ті події, які їм необхідні», – заявив він.
Протягом останніх місяців із окупованого Криму частіше надходять повідомлення про нові затримання та арешти проукраїнських активістів, які допомагають Силам оборони України.
Троє людей поранені в Нікопольському районі через удари дронів і артилерії – влада
Російські військові майже 40 разів атакували два райони Дніпропетровської області безпілотниками та артилерією, зазнали поранень троє людей, повідомив увечері 24 вересня голова ОВА Олександр Ганжа.
«На Нікопольщині потерпали Нікополь, Марганецька, Покровська і Червоногригорівська громади. Пошкоджені сільгосппідприємство, магазини, автівки. Постраждали троє людей. 72-річну жінку доправили до лікарні у стані середньої тяжкості. Чоловіки 57 і 77 років лікуються амбулаторно», – вказано в повідомленні.
Ганжа також додав, що у Синельниківському районі внаслідок обстрілів сталися пожежі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Розвідка Данії вважає, що РФ нарощуватиме гібридні атаки на ЄС
Росія найближчими місяцями нарощуватиме кількість гібридних атак на країни Європи, стверджує данська військова розвідка (DDIS). Ризик прямого вторгнення розвідники вважають мінімальним.
У новій доповіді щодо оцінки російської загрози розвідники стверджують, що ситуація погіршилася порівняно з попередньою оцінкою, опублікованою в лютому 2025 року. Почастішали випадки диверсій, кібератак, вторгнення російських дронів на території країн НАТО, агресивної поведінки кораблів російських ВМС у Балтійському морі. У цьому напрямку, вважають у DDIS, слід очікувати на подальшу ескалацію.
Причиною цього, вважають у Копенгагені, слід вважати ситуацію у війні, яку Москва веде проти України. «Росія зараз зазнає більшого тиску, ніж будь-коли з початку війни. Регулярні атаки українських далекобійних дронів завдають усе більше збитків у глибокому російському тилу. Росія зазнає важких втрат, а її територіальні надбання в Україні мінімальні. Російська економіка на межі масштабних криз енергетичній інфраструктурі. […] Немає жодних ознак того, щоб у найближчі шість місяців Росія досягла якогось значного перелому у війні в Україні. Водночас украй малоймовірно, щоб президент Путін пішов на компроміс щодо фундаментальних цілей війни», – йдеться в доповіді.
Данські розвідники пишуть: Росія вважає, що Європа має намір розвивати свої автономні збройні сили, і що «до 2030 року вони почнуть загрожувати Росії». «Тому Росія розглядає найближчі роки як вікно можливостей, коли президент Путін може вирішити, що варто ризикнути спробувати докорінно змінити порядок безпеки у Європі», – пишуть автори документа.
Донедавна, підкреслюється в доповіді DDIS, завданням російських гібридних атак було насамперед залякати та послабити громадську підтримку допомоги Україні, але тепер Росія частіше намагається припинити саме потрапляння допомоги в Україну – за допомогою, наприклад, диверсій на військових заводах чи залізниці, якою вирушають до України вантажі. І такі випадки, як вважають розвідники, ставатимуть частішими.
Ризик того, що Кремль вирішить провести обмежену військову операцію проти однієї чи кількох країн НАТО, що межують з РФ, автори доповіді вважають низьким, але в найближчі місяці він може зростати. За формою така операція може полягати в поодиноких ударах по інфраструктурі, важливій для допомоги Україні, причому Москва стверджуватиме, що ракети відхилилися від курсу лише тому, що були перенаправлені Україною, у використанні дронів українського виробництва або у висадці в прикордонних регіонах обмеженої кількості військових у формі без знаків ідентифікації. Головною метою таких операцій було б відвернути увагу від допомоги Україні, переспрямувати європейські ресурси та внести розкол у НАТО.
Відкрите вторгнення російських військ до Європи протягом найближчих пів року DDIS вважає вкрай малоймовірним.
ДСНС повідомляє про постраждалого через удар по Києву
Російська атака на Київ вдень 24 вересня пошкодила гаражний кооператив у Оболонському районі, одна людина постраждала.
«Внаслідок російського обстрілу одна людина постраждала в Оболонському районі», – повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За її даними, удар зруйнував щонайменше 16 гаражних боксів, також горіли автомобілі. Рятувальники ліквідували горіння.
Раніше вдень Київська міська військова адміністрація повідомила про дронову загрозу. Згодом там уточнили, що в Оболонському районі уламки впали на території гаражного кооперативу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Через удари РФ по дата-центрах мають проблеми українські провайдери інтернет-послуг
Через завдані впродовж останніх днів російські удари по дата-центрах у Києві одразу кілька українських провайдерів інтернет-послуг оголосили про суттєві проблеми, частина з них не може назвати часу відновлення повноцінної роботи.
Хостинг-провайдер і реєстратор доменів Cityhost повідомив про перебої в роботі частини сервісів, оскільки знищено частину обладнання компанії.
«Саме із цим повʼязані складнощі в роботі частини сервісів. Уся наша команда працює над якнайшвидшим відновленням послуг. Ми намагаємося в аварійному режимі розгорнути резервні копії на обладнанні, що розміщено за кордоном. На даний час, на жаль, ми не можемо повідомити про строки вирішення цього питання», – таким є останнє повідомлення в телеграм-каналі компанії.
Також не називає термінів відновлення роботи в Україні хостинг-провайдер MiroHost. За словами засновника MiroHost Олександра Ольшанського, проблема стосується лише української інфраструктури компанії. Близько 95% клієнтів MiroHost працюють за межами України, і для них сервіси продовжують працювати у звичайному режимі.
Інтернет-провайдер Etherlink, що обслуговує, зокрема, центральну частину Києва, заявив про пошкодження основного вузла. Зранку 24 вересня у компанії повідомили, що відновлення доступу клієнтів до інтернету планується 25 вересня впродовж дня. Про це інформує dev.ua, профільне видання, присвячене українському ринку інтернет-технологій.
Про перебої в наданні доступу користувачам повідомили й інтернет-провайдери «Домонет», Kievnet та Faust.
Російські військові здійснювали майже безперервну повітряну атаку Києва дронами впродовж дня 23 вересня, а вночі 24 вересня по столиці України били балістичні ракети. Тривоги періодично оголошуються і вдень 24 вересня.
Керівник МЗС Андрій Сибіга заявив, що метою ударів по великих українських дата-центрах було «порушити потік інформації». У Мінцифри повідомили, що через атаку 23 вересня проблеми з інтернетом виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств у Києві та області, даних за 24 вересня наразі немає.
Українські правоохоронці повідомили про підозру судді РФ через вироки шістьом військовополоненим
Правоохоронні органи розслідують діяльність ще одного російського судді, який виносив незаконні вироки полоненим українським військовослужбовцям, повідомляє Офіс генерального прокурора 24 вересня.
«За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора повідомлено про підозру судді 2-го Західного окружного військового суду РФ, який засудив шістьох українських військовополонених до 16 та 16,5 року позбавлення волі за участь у бойових діях проти держави-агресора», – повідомляє відомство.
За даними прокуратури, шестеро військових 25-го окремого штурмового батальйону «Рись» Сухопутних військ Збройних сил України потрапили в російський полон у жовтні 2024 року. У червні 2025 року російський військовий суд визнав їх винними, фактично «прирівнявши виконання військового обов’язку із захисту України до терористичної діяльності».
Трьом військовополоненим призначили по 16 років позбавлення волі, ще трьом – по 16 років і шість місяців.
Прокуратура вказує на те, що українських полонених засудили за дії, пов’язані з виконанням обов’язків військовослужбовців, які не заборонені міжнародним гуманітарним правом. Це суперечить Женевській конвенції про поводження з військовополоненими, яка забороняє притягати полонених до кримінальної відповідальності лише за правомірну участь у бойових діях.
Прокуратура вказує на те, що переслідування українських військовополонених через російські суди має системний характер. На цей час українські правоохоронці повідомили про підозру щонайменше 16 суддям російських військових судів через незаконне засудження українських захисників за участь у бойових діях.
Служба безпеки України в липні повідомила про підозру судді Південного окружного військового суду Росії за вирок полоненому військовослужбовцю Нацгвардії.
Євросоюз включив до списку санкцій Ксенію Федорову – колишню очільницю RT France
Рада Європейського Союзу 24 вересня оприлюднила рішення про запровадження обмежувальних заходів проти Ксенії Федорової – «за її роль у тривалій гібридній діяльності Росії, зокрема за участь у маніпулюванні інформацією та втручанні з-за кордону, що підриває демократію та стабільність», ідеться в офіційному повідомленні.
45-річну Ксенію Федорову було офіційно вислано з Франції в серпні після того, як вона програла апеляцію на судове рішення, що зобов’язувало її виїхати з країни через поширення прокремлівської пропаганди. Однак французький консервативний телеканал CNews повідомив, що вона невдовзі знову з’явиться в ефірі по відеозв’язку. Через це телеканал отримав попередження про можливість порушення кримінальної справи.
Федорова – колишня очільниця французького підрозділу телеканалу RT, діяльність якого у Франції було заборонено після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Згодом вона стала коментаторкою для медіаресурсів, що входять до групи французького консервативного мільярдера Венсана Боллоре, зокрема телеканалу CNews.
Федорова, яка назвала ці звинувачення «цензурою», заявила, що на момент набрання чинності наказом про депортацію перебувала у відпустці за межами Франції, тому фактично її не висилали.
З ухваленням цього рішення загальна кількість осіб та організацій, щодо яких діють обмежувальні заходи у зв’язку з дестабілізаційною діяльністю Росії, сягнула 81 особи та 20 організацій, інформують у ЄС. Щодо осіб, внесених сьогодні до списку, застосовується заморожування активів; громадянам і компаніям ЄС заборонено надавати їм у розпорядження кошти, фінансові активи чи економічні ресурси.
В Єврокомісії відреагували на слова Зеленського про роботу Ради під час війни: наполягають на реформах
Європейська Комісія наполягає на важливості подальшого впровадження Україною реформ та виконання політичних умов, погоджених із Євросоюзом. Так її речник Балаш Уйварі відповів на запит Радіо Свобода прокоментувати слова Володимира Зеленського про те, що парламент під час війни не може працювати так, як у «звичайній країні».
«Ми продовжуємо наголошувати на важливості збереження темпу реформ. На цьому також наголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час зустрічі з президентом Зеленським на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, а також комісари Домбровскіс і Кос у листі, адресованому голові Верховної Ради та прем’єр-міністру України», – наголосив речник Єврокомісії.
Уйварі похвалив вже продемонстровані успіхи України у впровадженні реформ і підкреслив, що їх подальше своєчасне виконання є ключовим для отримання від Єврокомісії виплат, погоджених за планом у межах програми макрофінансової допомоги (MFA) та Ukraine Facility.
«Єврокомісія залишається повністю відданою забезпеченню кредиту на підтримку України обсягом 90 мільярдів євро, передбаченого на 2026 та 2027 роки. Із 45 мільярдів євро, передбачених на цей рік, ми вже виплатили майже 15 мільярдів євро, і нашою метою залишається виплатити всю суму, передбачену на 2026 рік», – резюмував він.
22 вересня очільниця Єврокомісії провела переговори з Володимиром Зеленським у Нью-Йорку. Bloomberg із посиланням на обізнане джерело описав їх як напружені: серед предметів дискусії була подальша фінансова підтримка України та виконання Києвом реформ, від яких залежить її отримання.
Після зустрічі фон дер Ляєн окремо наголосила на зв’язку між реформами у Верховній Раді та подальшою бюджетною підтримкою: «у міру просування реформ у Раді надходитиме й більше бюджетної підтримки. Цього календарного року у нас ще доступні 37 мільярдів євро».
Зеленський, своєю чергою, заявив, що Верховна Рада в умовах війни не може працювати в такому ж режимі, як парламент у мирний час. Переговори з фон дер Ляєн назвав «абсолютно позитивними».
«Я пояснив, що парламент буде підтримувати (законопроєкти – ред.), але розраховувати, що парламент буде працювати так, як він працює в звичайній країні, у звичайний невоєнний час – неможливо», – зазначив він.
Верховна Рада нині не проводить пленарних засідань. Після засідань 15-17 вересня наступний пленарний тиждень запланований на середину жовтня, засідання у сесійній залі мають відновитися 13 жовтня. У парламенті заперечили твердження про те, що депутати пішли на «канікули», наголосивши, що в цей період триває робота комітетів, робочих груп, тимчасових комісій та фракцій.
В Офісі президента спростували дані про тристоронню зустріч щодо енергетичного перемир’я
Українська делегація вже повертається зі Сполучених Штатів, повідомив журналістам радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин 24 вересня.
Таким чином він прокоментував повідомлення в медіа щодо ймовірної зустрічі представників України, Росії та США.
«Українська делегація на шляху в Україну», – заявив Литвин, додавши, що в медіа, які повідомляли про плани щодо зустрічі, «немає джерел в делегації».
Раніше видання Zn.ua повідомляло з посиланням на свої джерела, що президенти України та Сполучених Штатів під час зустрічі досягли домовленості про проведення 24 вересня зустрічі в тристоронньому форматі Україна-США-Росія. Стверджувалося, що головним пунктом обговорення буде енергетичне перемир’я.
Державний секретар Сполучених Штатів Марко Рубіо 23 вересня після зустрічі з російським колегою Сергієм Лавровим на полях сесії Генеральної асамблеї ООН заявив, що Росія та Україна зацікавлені в тимчасовій зупинці взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі та об’єктах, пов’язних із експортом сільськогосподарських товарів.
Натомість голова російського МЗС, також перебуваючи у Нью-Йорку, наголосив, що Росія не робитиме паузи у так званій «СВО» («спеціальна військова операція», російська офіційна назва повноасштабної війни проти України) для переговорів «у будь-якому форматі».
Сербський суд засудив учасника війни проти України до домашнього арешту
Вищий суд Белграда виніс ще один вирок учаснику війни проти України на боці Росії, – про це балканській службі Радіо Свобода повідомили в суді 24 вересня.
Чоловіка, ідентифікованого як Мілош Н., засудили до шести місяців домашнього арешту. Це 35-й остаточний вирок у Сербії за участь у бойових діях в іншій країні – така кваліфікація передбачає позбавлення волі на термін до п’яти років.
За даними обвинувачення, Мілош Н. воював в Україні у складі російського військового підрозділу в період із вересня 2024 року по листопад 2025 року. Він «за власною ініціативою вирушив до Москви», де підписав річний контракт із представниками Міністерства оборони. Згідно з умовами контракту, він отримував за службу виплати в розмірі 13 318 рублів (приблизно 140 євро).
Прокуратура уточнює, що після проходження підготовки його відрядили до Запорізької області у складі 429-го штурмового полку «Осетія», де він «отримував і виконував накази безпосередніх командирів». Також, за даними слідства, чоловік отримав поранення через удар українського безпілотника.
Прокуратура запропонувала покарання у вигляді шести місяців домашнього арешту з електронним наглядом. Суд прийняв цю пропозицію, винісши відповідний вирок 10 вересня.
«У цьому вироку підсудного попередили: якщо він порушить встановлену заборону – зокрема, залишить місце проживання один раз на термін понад шість годин або двічі на термін до шести годин – суд ухвалить рішення про відбування решти терміну покарання у виправній установі», – повідомили у Вищому суді у відповідь на запит Радіо Свобода.
Сербські добровольці в Росії
Балканська служба цитує американського дослідника зовнішньої політики та оборони, який спеціалізується на Росії, Гаррі Стівенса – за його оцінкою, громадяни Сербії залишаються «однією з найпомітніших груп іноземних добровольців» у лавах російської армії:
«Я б сказав, що 1000 – це досить стримана оцінка загальної кількості сербських громадян, які служили в російській армії від початку повномасштабного вторгнення й дотепер».
Водночас Стівенс сумнівається, що ця цифра перевищує 2 тисячі військових, адже зникнення кількох тисяч чоловіків із Сербії було б помітним у невеликій країні.
Дослідник визначив основними стимулами для добровольців із Сербії долучатися до російської армії гроші та «прихильність до правої ідеології». Він додав, що «найбільш затяті добровольці-ультранаціоналісти, схоже, походять із середовища сербської меншини в Боснії і Герцеговині або з Косова». Стівенс припустив, що статус меншини посилює почуття «націоналістичної образи» порівняно із сербською більшістю в самій Сербії.
За даними проєкту Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими «Хочу жити», кожен десятий військовий, який потрапив до українського полону, не є громадянином Росії. На вересень 2026 року серед військовополонених зафіксували іноземців із 55 країн.
Рада Євросоюзу схвалила надання Україні 8-го траншу на 3 мільярди євро
Україна незабаром отримає близько 3 мільярдів євро, повідомляє Рада Євросоюзу 24 вересня.
Йдеться про восьму чергову виплату в рамках програми ЄС Ukraine Facility. Близько 800 мільйонів євро з цієї суми вперше забезпечать із 90-мільярдного кредиту на підтримку України.
За оцінкою Ради ЄС, схвалення цієї виплати свідчить про «успішне виконання Україною десяти цільових кроків»:
«На сьогодні Україна виконала 84 із 95 кроків, передбачених Планом, що становить близько 88% від загальної кількості етапів, запланованих на цей момент».
У ЄС не вирішили, чи поїде фон дер Ляєн до США на G20, якщо там буде Путін
Росія залишається членом «Групи 20» і має право брати участь у зустрічах цього формату, а Європейський Союз послідовно використовує його, щоб, зокрема, засудити її війну проти України. Про це заявив речник Єврокомісії Олоф Гілл, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Відповідаючи на запитання, чи візьмуть представники Єврокомісії участь у саміті в Маямі, якщо там з’явиться Володимир Путін, посадовець зазначив, що ЄС слідуватиме своїй політиці, незмінній від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У ДСНС показали, як вилучали уламки «Іскандера» у Києві
Сапери Державної служби з надзвичайних ситуацій вилучили безпечні залишки російської ракети «Іскандер-М», знайдені в Києві після російської атаки 24 вересня, повідомила пресслужба ДСНС.
«Їх виявили в одному з районів столиці після нічного ворожого обстрілу. За допомогою піротехнічної машини важкого типу та маніпулятора рятувальники вилучили залишки ракети і перевезли їх для подальшого знешкодження», – додали в ДСНС.
За даними міської влади, у Києві внаслідок російської атаки 24 вересня загинули дві людини, ще вісім – постраждали.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська вночі проти 24 вересня атакували Україну протикорабельними ракетами «Циркон», балістичними ракетами «Іскандер-М»/С-400/KN-23 й ударними безпілотниками. Основними напрямками удару були Одещина і Київщина, кажуть у ЗСУ.
«Це вже відбувається». Країни НАТО готуються до можливих російських атак у Європі: що відомо
НЬЮ-ЙОРК/БРЮССЕЛЬ – Президент Латвії Едгарс Рінкевич не погоджується з дедалі частішими закликами й повідомленнями про те, що Росія може атакувати НАТО або Європейський союз у найближчі місяці, намагаючись послабити їхню підтримку України. За його словами, такі атаки вже почалися.
«Ми не говоримо про звичайну війну. Ми говоримо про всілякі провокації, всілякі акти саботажу, всілякі випробування, і це безперечно те, що вже відбувається просто зараз», – сказав латвійський лідер Радіо Свобода в інтерв’ю у штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй 21 вересня.
- Чотири російські дрони вночі проти 24 вересня порушили повітряний простір Молдови, один – вибухнув, повідомила президентка країни Мая Санду.
- У Міноборони Румунії повідомили, що «вранці 24 вересня система радіолокаційного спостереження Міністерства національної оборони зафіксувала повітряну ціль, що рухалася територією України поблизу кордону з Румунією, на півночі повіту Ботошані. Згідно з даними радарів, повітряна ціль увійшла в національний повітряний простір через північну частину повіту Ботошані», перебувала там приблизно чотири хвилина, а потім впала в повіті Сучава, недалеко від кордону з Україною.
- 23 вересня Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило, що російський вертоліт Мі-8 порушив польський повітряний простір. Інцидент стався об 11:08 на північ від населеного пункту Бранєво, що межує з Калінінградською областю: «гелікоптер рухався з Кенігсберзької області. Він увійшов до польського повітряного простору на максимальну глибину близько 300 метрів і залишався там 42 секунди» ( 24 листопада 2015 року Туреччина збила російський Су-24 через порушення свого повітряного простору. За даними турецької сторони, літак перебував над територією країни близько 17 секунд – ред.)
Європейські представники розвідки, ЦРУ і навіть президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск останніми днями попереджали про оцінки, згідно з якими Москва в найближчі місяці може зайти настільки далеко, що здійснить у тій чи іншій формі повітряну атаку на територію НАТО, щоб продемонструвати, що закріплене у статті 5 зобов’язання військового альянсу щодо колективної оборони – не більше ніж кілька слів на аркуші паперу.
Далі читайте ТУТ
«Укренерго» повідомляє про знеструмлення у низці через обстріли та негоду
Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру на ранок 24 вересня є нові знеструмлення в Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Вінницькій областях, повідомляє оператор «Укренерго».
«Там, де це дозволяють безпекові умови, вже розпочаті аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх знеструмлених абонентів», – йдеться в повідомленні.
Оператор фіксує ріст споживання електроенергії: на ранок четверга воно було на 1,8% вищим, ніж напередодні. Це пояснюють хмарною дощовою погодою майже по всій території України, яка зумовлює низьку ефективність роботи побутових сонячних електростанцій та збільшення обсягу енергоспоживання із загальної мережі.
Кремль привітав запрошення Путіна на G20, Зеленський заявив, що можлива зустріч «із реальним результатом»
Речник Кремля Дмитро Пєсков 24 вересня заявив, що Росія вдячна за запрошення свого лідера Володимира Путіна на зустріч «Групи двадцяти» (G20), яка має відбутися пізніше цього року в США.
«Ми чули це запрошення, ми вдячні американській стороні за це запрошення, ми вітаємо це запрошення, ми визначимося і далі пропрацюємо тему через дипломатичні канали», – цитують Пєскова російські інформагенції.
Тим часом президент України Володимир Зеленський назвав саміт G20 потенційною можливістю для проведення тристоронньої зустрічі України, США й Росії «з реальним результатом».
У Румунії й Молдові заявили про вибух дронів на тлі атаки РФ проти України
Чотири російські дрони вночі проти 24 вересня порушили повітряний простір Молдови, один – вибухнув, повідомила президентка країни Мая Санду.
«Масована атака Росії на Україну сьогодні вранці знову досягла Молдови: чотири російські безпілотники порушили наш повітряний простір, щонайменше один вибухнув на півночі. Війна Росії ставить під загрозу всю Європу. Ми засуджуємо цю війну і підтримуємо Україну», – написала вона в соцмережі Х.
Про порушення свого повітряного простору повідомили і в Румунії.
На Харківщині внаслідок удару РФ по фермі загинули шість людей, 12 постраждали – влада
У Старій Гнилиці на Харківщині внаслідок російського удару по фермі вранці 24 вересня загинули шість людей, ще 12 людей постраждали, повідомив очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Серед загиблих – двоє чоловіків і чотири жінки… Усім пораненим надається медична допомога. Профільні фахівці працюють на місці атаки», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Губернатор Ростовської області РФ заявив про пошкодження нафтобази після атаки безпілотників
У Ростовській області Росії після української атаки пошкоджені адміністративні будівлі нафтобази, повідомив голова регіону Юрій Слюсар.
Нафтобаза розташована у Кагальницькому районі. На будівлі нафтобази, за словами голови регіону, впали уламки безпілотника. Ніхто не постраждав, пожежі на місці не сталося, додав Слюсар. Дрони також збили над Таганрогом і Неклинівським районом.
Оперштаб Краснодарського краю РФ повідомив про пожежу на території одного з підприємств у Динському районі через падіння уламків БпЛА. Український моніторинговий ресурс Exilenova+ стверджує, що під удар потрапила нафтобаза у станиці Новотитарівська.
Міноборони Росії заявило про збиття 40 українських безпілотників.
Українські військові ситуацію поки що не коментували. Радіо Свобода не може оперативно перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ISW: у Кремлі фактично відхилили запропоноване США й Україною енергетичне перемир’я
Високопоставлені чиновники Кремля фактично відхилили запропоноване США й Україною енергетичне перемир’я і продовжують наголошувати на небажанні Росії брати участь у будь-яких конструктивних мирних переговорах, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Зокрема, аналітики звернули увагу на заяву речник Кремля Дмитра Пєскова, який відповів «безумовно» на запитання, чи є пропозиції Заходу щодо енергетичного перемир’я лише риторичним кроком, фактично відхиливши при цьому пропозицію президента США Дональда Трампа щодо припинення ударів великої дальності по енергетичній інфраструктурі. Пєсков додав, що наразі немає «передумов» для початку мирних переговорів з Україною.