Активісти заявляють, що Росія готує окупований Крим до «жорсткої примусової мобілізації»
Наприкінці вересня стало відомо, що очільник Росії Володимир Путін підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил Російської Федерації. «Установити штатну чисельність Збройних Сил Російської Федерації у кількості 2 441 630 одиниць, зокрема 1 550 500 військовослужбовців», – йдеться в документі.
Поки російська влада відкрито про посилення мобілізації не заявляє, але активісти руху «Відсічі» вважають, що на Крим та інші окуповані регіони України чекає «жорстка примусова мобілізація».
Проєкт Радіо Свобода Крим. Реалії зібрав інформацію про це.
Можливість нової хвилі мобілізації в РФ уже кілька місяців обговорюють українські та російські ЗМІ, блогери й аналітики. Старт цього процесу чимало з них пов'язували із завершенням виборів до Держдуми РФ, які відбулися у вересні.
При цьому Кремль категорично заперечує подібні плани на цю осінь. «Нісенітницею» («чушью собачьей») назвав такі повідомлення президент РФ Володимир Путін.
«Немає такого сценарію на сьогодні, який вимагав би мобілізації», – заявляв він у вересні.
Офіційно про початок мобілізації російська влада не оголошувала. Однак фактично цей процес уже запущений, стверджують у Києві.
«Очікуємо на фронті у жовтні»
Фактично росіяни вже «розпочали додаткову мобілізацію», стверджує президент України Володимир Зеленський. Залучати до війни проти України, за його словами, планують не лише громадян РФ, а й іноземців.
«Вони збільшують кількість людей, яких набирають різними методами. Планують збільшувати й залучення іноземців. Ми маємо нові дані про залучення в РФ військових із Північної Кореї, їх відбирають для проходження підготовки та подальшого перекидання до Росії», – заявив він наприкінці вересня.
Росія планує мобілізувати 300 тисяч осіб до кінця року й суттєво збільшити кількість живої сили на фронті, яку «кидатимуть на війну без належної підготовки», заявив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») в інтерв'ю The Telegraph.
За його словами, якщо раніше влада РФ залучала до армії переважно контрактників за гроші, то тепер прихована мобілізація «переходить у легальну й відкриту фазу».
62% готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно – КМІС
Більшість українців – 62% – стверджують, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно, свідчать результати соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
За даними КМІС, ще 4% респондентів готові терпіти умовно довгий період – 1 рік, коротший період – декілька місяців чи пів року – 23%. Решта 11% не змогли визначитися із своєю думкою.
Соціологи зазначають, що порівняно з попереднім опитуванням наприкінці липня – початку серпня показники практично не змінилися.
КМІС зауважує, що потрібно враховувати, що нинішнє опитування проводилося, коли почався активні атаки із застосуванням реактивних дронів з новими ударами по цілком цивільній інфраструктурі, тобто ці дані принаймні станом на 12-21 вересня не призвели до деморалізації населення. Водночас опитування завершилося до початку ударів по мостах через Дніпро.
За даними соціологів, 72% киян готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно (у кінці липня-на початку серпня було 69%).
МЗС: Південна Корея отримала від України вибачення, але вони не виправдали очікувань Сеула
Південна Корея отримала від України повідомлення з вибаченнями за оприлюднення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених, заявив у вівторок міністр закордонних справ Чо Хюн.
За його словами, ці вибачення не виправдали очікувань Сеула.
«Я постійно перебував у контакті з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою щодо цього, і він висловив, наскільки складною є ситуація», – сказав Чо, якого цитує південнокорейська агенція Yonhap. – «Повідомлення, які я отримав (від Сибіги), містили вибачення. Однак вони не відповідають тому рівню, якого ми очікували, тому ми маємо намір вжити рішучих заходів».
Міністр додав, що уряд розглядає різні варіанти, зокрема можливість відкликання посла Південної Кореї в Україні Пак Хі-чан.
Сеул вимагав офіційного пояснення та вибачень після того, як минулого місяця президент України Володимир Зеленський оприлюднив інформацію про передачу Південній Кореї північнокорейських військовополонених, які, як повідомлялось, потрапили в полон в січні 2025 року під час бойових дій на боці Росії в Курській області.
За даними південнокорейських чиновників, вони прибули до Південної Кореї в середині вересня.
24 вересня агентство Yonhap повідомило, що у відповідь на його запит Офіс президента України заявив, що країна оприлюднила лише сам факт передачі північнокорейців до Південної Кореї, не вдаючись у деталі процесу, оскільки приховування всієї інформації про цю передачу виглядало б дивно.
Водночас високопоставлений представник адміністрації президента Південної Кореї, якого цитувало видання Korea JoongAng Daily, 25 вересня заявив, що українська сторона заздалегідь повідомила про розголошення і попросила поставитися до цього з розумінням.
«Ми знали по дипломатичних каналах про ймовірність того, що інформація про репатріацію північнокорейських полонених може бути озвучена», – зазначив посадовець, додавши , що «було незрозуміло, як саме це питання буде сформульовано».
Читайте також: До російського підручника історії додадуть дані про участь військових КНДР у війні на боці РФ
У січні 2025 року Україна повідомила про взяття Силами оборони у полон двох військових з Північної Кореї на Курщині.
Взяття в полон українськими військовими двох північнокорейських солдатів у Курській області РФ підтвердило також розвідувальне агентство Південної Кореї. Розвідка Республіки Корея процитувала слова одного з полонених солдатів КНДР про те, що «серед північнокорейських солдатів у Росії були «значні» втрати». Там також зазначили, що один із полонених залишався без їжі й води протягом чотирьох-п’яти днів, перш ніж його захопили українські сили.
«Укренерго» повідомляє про графіки погодинних відключень у частині регіонів
У частині регіонів України з 15:00 до кінця доби 6 жовтня застосовуватимуться графіки обмеження потужності для промисловості та графіки погодинних відключень (обсягом до однієї черги) для всіх категорій споживачів, повідомляє компанія «Укренерго» і додає, що це відбувається «через зумовлені російськими обстрілами пошкодження та з метою уникнення перевантаження обладнання».
В «Укренерго» закликали до ощадливості та проінформували, що «ознайомитись із графіком відключень за вашою адресою можна на офіційних сторінках оператора системи розподілу (обленерго) у вашому регіоні».
У компанії зазначили, що 6 жовтня станом на 09:30 через хмарну погоду в багатьох регіонах споживання електроенергії було на 2,9% вищим, ніж у цей же час попереднього дня.
«Користування потужними електроприладами сьогодні доцільно перенести на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій – з 10:00 до 15:00», – указують в «Укренерго».
Військові РФ завдали удару по лікарні в Кривому Розі, є поранені – влада
Російські військові зранку 6 жовтня завдали удару по Кривому Рогу, через це поранень зазнали щонайменше троє людей, повідомили в Дніпропетровській ОВА.
«Ворог ударив по території місцевої лікарні. Пошкоджені гаражі», – написав голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
Криворізький політик Олександр Вілкул згодом уточнив, що «жінка, співробітниця лікарні, тяжка, вже в операційній, чоловік середній». Після цього стало відомо про ще одну поранену – «ще одна жінка поранена, середня, вже перебуває в операційній.
Просто гуляла із собакою».
Українські військові знешкодили 114 зі 137 російських дронів – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 6 жовтня російські військові атакували територію України 137 дронами, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 114 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», дронів інших типів. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 17 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на чотирьох локаціях», – указано в повідомленні.
На фронті за минулу добу відбулося 184 бої – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 5 жовтня на фронті зафіксовано 184 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 84 авіаційні удари, під час яких скинув 270 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 9811 дронів-камікадзе та здійснили 2507 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, 54 - із застосуванням реактивних систем залпового вогню… За минулу добу авіація Сил оборони уразили три райони зосередження живої сили противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Більшість боїв зафіксовано на двох напрямках на Донеччині – Костянтинівському та Покровському.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 18 атак. Загарбники вели наступальні дії у районах населених пунктів Костянтинівка та у бік Попасного, Іллінівки, Осикового, Райського, Русиного Яру, Вільного, Кучерового Яру та Золотого Колодязя.
23 атаки здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Ганнівка, Новий Донбас, Добропілля, Світле, Новогришине, Василівка, Сергіївка, Новопавлівка, Чернігівка та Мирне», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Читайте також: «Ми за цей рік евакуювали близько 30 поранених» – як НРК допомагають фронту поблизу Добропілля
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Аналітики підрахували, що з березня до вересня цього року російські війська втратили контроль над майже 300 квадратними кілометрами раніше захопленої території України. Зокрема, в результаті операції Сил оборони «Вівальді», під час якої протягом кількох місяців ЗСУ звільнили щонайменше 147 квадратних кілометрів в районі Лиману.
Російські військові вдарили по мосту через Дніпро в Запоріжжі, є поранені – влада
Російські військові зранку 6 жовтня атакували один із мостів через Дніпро у Запоріжжі, через наслідки атаки рух мостом тимчасово перекритий, повідомив голова ОВА Михайло Семікін.
Станом на 7:10 відомо про п’ятьох постраждалих.
«Серед них – жінки 24 й 59 років та 36-річний чоловік. Ще двоє постраждалих – чоловіки 43 та 54 років – працівники Червоного Хреста. Вони саме їхали на роботу, коли російська атака застала їх у дорозі. Медики надають усім необхідну допомогу», – інформує очільник області.
Сили РФ втратили за добу понад півтори тисячі військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 544 260 військових, зокрема 1 540 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 6 жовтня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ назвали також втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 396 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 494 (+7)
- артилерійські системи – 50 785 (+52)
- РСЗВ – 2 184 (+2)
- засоби ППО – 1 688
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 859 (+22)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 549 986 (+1 891)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 158 551 (+566)
- спеціальна техніка – 4 795 (+2).
Під Москвою горить нафтобаза, що постачає аеропорти – моніторингові канали
У Московській області Росії зранку 6 жовтня горить лінійна виробничо-диспетчерська станція (ЛВДС) «Володарська», найбільша нафтобаза регіону, яка постачає паливо до ключових аеропортів Московського вузла (Внуково, Домодєдово, Шереметьєво), повідомляють моніторингові канали Astra та Exilenova+.
«За відеозаписом від каналу Supernova+ OSINT-аналітик Astra встановив, що одна з пожеж сталася в селі Константинове Раменського міського округу Московської області. Відео знято в селищі Володарського Московської області. Джерело загоряння розташоване на території ЛВДС «Володарська». Раніше про атаки на ЛВДС «Володарська» не повідомлялося», – вказано в одному з повідомлень.
Через листування із «Анною з Херсона» у в'язницю за державну зраду Росії
50-річний житель Калінінграда Олексій Кириленко засуджений у Росії за статтею про державну зраду. За версією силовиків, він нібито намагався незаконно перетнути кордон з Україною та вступити до лав ЗСУ. Сам Кириленко каже, що лише планував забрати з України свою знайому з Херсону та її дитину. А його друзі вважають, що він став жертвою провокації з боку спецслужб і припускають, що саме вони листувалися з Кириленком від імені «Анни з Херсону».
Телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії розповідає про цю історію детальніше.
Олексій Кириленко у 2024 році працював завідувачем складу в одній із будівельних компаній Калінінграда. Як і його батьки, Олексій за національністю українець. Його батько закінчив Васильківське військове авіаційно-технічне училище в Київській області, але згодом переїхав до Росії й 10 років служив у Забайкаллі. Саме там, у Читі, і народився Олексій. Пізніше родина переїхала до Калінінграда.
«Наскільки я знаю, у Льохи в Україні багато рідні: дядьки, тітки, двоюрідні брати, а дідусі й бабусі поховані там. Він заявляв, що ніколи не воюватиме проти України. Він узагалі не підтримував усе це неподобство, – розповідає Олег, один зі знайомих Кириленка (ім'я змінено на прохання героя з міркувань безпеки – ред.). – Олексій – чесний, принциповий, але дуже довірливий. Мабуть, те, що з ним сталося, – це наслідок його довірливості.
Друзі розповідають, що Олексій займався бізнесом, постачав запчастини та комплектуючі для калінінградських державних підприємств – місцевої ТЕЦ та «Автодору». З початком війни все занепало – бізнес розвалився через західні санкції, накладені на Росію.
Далі читайте ТУТ
«Не можемо продовжувати спільний шлях»: «Європейська Солідарність» відреагувала на заяви Гончаренка
«Європейська солідарність» заявила, що тепер партія «не може продовжувати спільний політичний шлях» з народним депутатом, членом фракції ЄС Олексієм Гончаренком після його заяв щодо необхідності домовлятися з Росією крок за кроком.
«Публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією «Європейської Солідарності» та її ідеологічними засадами. Саме тому фракція «Європейська солідарність» – ми ухвалили рішення, що тепер ми не можемо продовжувати спільний політичний шлях через ідеологічні розбіжності», – йдеться у заяві політичної сили за 5 жовтня.
У заяві додають, що це рішення не перекреслює років спільної роботи, але партійна єдність «не може бути формальністю, за якою приховуються принципово різні відповіді на питання про майбутнє держави».
Олексій Гончаренко на рішення «Європейської солідарності» наразі не реагував. Він був членом фракції ЄС, проте обирався до Верховної Ради як самовисуванець на окрузі в Одеській області, безпартійний. На запитання Радіо Свобода чи готовий він до виключення з фракції Гончаренко у прямому ефірі відповів: «Я в першу відповідаю перед своїми виборцями. Я переконаний: те, що я говорю підтримує більшість моїх виборців».
Депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко 2 жовтня оприлюднив кілька текстів, у яких, серед іншого, написав, що Україна програє війну.
За його словами, останні російські удари призвели до того, що «ми наближаємося до величезної проблеми», а реакція чинної української влади свідчить про «відсутність розуміння реальності».
Гончаренко вважає, що: «ми програємо війну; ми втрачаємо величезну кількість людей; у нас немає своїх грошей не просто на оплату війни, а навіть на функціонування країни; ми втрачаємо бізнес і економіку; і справді щоразу умови, які ми отримуємо, гірші за попередні».
Гончаренко констатує, що «ми не можемо домовитись одразу про закінчення війни», і пропонує «давайте домовлятись про все на світі».
Його висловлювання спричинили дискусію, зокрема, серед членів фракції «ЄС». Тоді ж, 2 жовтня, «Європейська солідарність» виступила із заявою, в якій зазначила, що «мир не може означати капітуляцію української державності та ідентичності».
4 жовтня у колонці на «Українські правді» Гончаренко, серед іншого, заявив, що Україна не може перемогти Росію, Росія не може перемогти Україну. Він знову наголосив на тому, що слід домовлятися. Але це, за його словами, не означає капітулювати і здаватися.
«У війні на виснаження паритету вже немає, і тут ми програємо. Вони воюють за свої гроші, ми за чужі. Кожен місяць забирає в нас завод, міст, тисячі життів і тисячі людей, які виїхали і навряд чи повернуться. Час грає проти нас. Якщо жодна сторона не може виграти, лишається домовлятися. Я навмисно кажу саме «домовлятися». Не капітулювати і не здаватися. Домовленість означає, що на поступки йдуть обидві (!) сторони», – написав він.
Гончаренко пропонує домовлятися від припинення ударів по інфраструктурі та забезпечення безпеки судноплавства до нейтралітету України, мовного, церковного та питань історичної пам’яті, а питання Донбасу залишити на завершальний етап переговорів.
Дискусії у «Європейській солідарності»
Народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький у дописі в фейсбуці 4 жовтня зазначив, що «якщо позиція члена фракції принципово розходиться з позицією партії та фракції, це, безумовно, може стати підставою для серйозної внутрішньої дискусії та передбачених правилами політичної сили процедур».
Лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко до цього часу заяв Гончаренка не коментував, як і співголова фракції Артур Герасимов.
Інша співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко 2 жовтня заявила, що не поділяє «плани Гончаренка», але зазначила, що «хочеться почути реалістичний мирний план української влади».
Росія не готова домовлятися про перемир’я
Офіційна російська позиція полягає в тому, що в «українському питанні» має йтися не про перемир'я, часткове чи всеохопне, а про угоду про мир.
Виступаючи 1 жовтня на дискусійному клубі «Валдай» під Москвою, російський лідер Володимир Путін офіційно відкинув пропозицію про обопільне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та цивільних суднах, назвавши таку ініціативу «безглуздою». За словами Путіна, умови потенційного «енергетичного перемир’я», яке обговорювалося за посередництва США, не відповідають інтересам Москви.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров ще в грудні 2024 року заявив, що мир в Україні можливий лише у випадку відмови від членства в НАТО і втрати Україною частини територій (навіть тих, які Росія не окупувала).
«Ніякого НАТО. Ніяких військових баз, військових навчань на українській землі за участю іноземних військ... Доведеться брати до уваги реалії на землі. А вони – це не тільки лінія зіткнення, а й зміни до конституції Російської Федерації після проведення референдуму в Донецькій і Луганській республіках, Херсонській і Запорізькій областях. Зараз вони вже перебувають у складі Росії, згідно з нашою конституцією. Це реальність», – сказав очільник російської зовнішньої політики.
Ця позиція Росії залишається незмінною упродовж останніх років, Москва жодного разу не висловлювала готовності до її пом'якшення чи будь-яких переговорів із цього приводу.
На тлі останніх спроб США відновити мирні переговори для припинення війни Росії проти України Інститут вивчення війни зазначають, що в Кремлі повторили небажання Росії йти на будь-які суттєві компроміси в процесі мирних переговорів щодо припинення війни проти України.
«Не можемо продовжувати спільний шлях»: «Європейська Солідарність» відреагувала на заяви Гончаренка
«Європейська Солідарність» заявила, що тепер партія «не може продовжувати спільний політичний шлях» з народним депутатом, членом фракції ЄС Олексієм Гончаренком після його заяв щодо необхідності домовлятися з Росією крок за кроком.
«Публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією «Європейської Солідарності» та її ідеологічними засадами. Саме тому фракція «Європейська Солідарність» – ми ухвалили рішення, що тепер ми не можемо продовжувати спільний політичний шлях через ідеологічні розбіжності», – йдеться у заяві політичної сили.
У заяві додають, що це рішення не перекреслює років спільної роботи, але партійна єдність «не може бути формальністю, за якою приховуються принципово різні відповіді на питання про майбутнє держави».
Співголови фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко та Артур Герасимов окремо рішення партії не коментували. Також цього не зробив її лідер Петро Порошенко.
Олексій Гончаренко на рішення «Європейської солідарності» наразі не реагував. Він є членом фракції ЄС, проте обирався до Верховної Ради як самовисуванець на окрузі в Одеській області, безпартійний.
Депутат Верховної Ради із фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко 2 жовтня оприлюднив кілька текстів, у яких, серед іншого, написав, що Україна програє війну.
За його словами, останні російські удари призвели до того, що «ми наближаємося до величезної проблеми», а реакція чинної української влади свідчить про «відсутність розуміння реальності».
Гончаренко вважає, що: «ми програємо війну; ми втрачаємо величезну кількість людей; у нас немає своїх грошей не просто на оплату війни, а навіть на функціонування країни; ми втрачаємо бізнес і економіку; і справді щоразу умови, які ми отримуємо, гірші за попередні».
Гончаренко констатує, що «ми не можемо домовитись одразу про закінчення війни», і пропонує «давайте домовлятись про все на світі».
Його висловлювання спричинили дискусію, зокрема, серед членів фракції «ЄС». Тоді ж, 2 жовтня, «Європейська солідарність» виступила із заявою, в якій зазначила, що «мир не може означати капітуляцію української державності та ідентичності».
4 жовтня у колонці на «Українські правді» Гончаренко, серед іншого, заявив, що Україна не може перемогти Росію, Росія не може перемогти Україну. Він знову наголосив на тому, що слід домовлятися. Але це, за його словами, не означає капітулювати і здаватися.
«У війні на виснаження паритету вже немає, і тут ми програємо. Вони воюють за свої гроші, ми за чужі. Кожен місяць забирає в нас завод, міст, тисячі життів і тисячі людей, які виїхали і навряд чи повернуться. Час грає проти нас. Якщо жодна сторона не може виграти, лишається домовлятися. Я навмисно кажу саме «домовлятися». Не капітулювати і не здаватися. Домовленість означає, що на поступки йдуть обидві (!) сторони», – написав він.
Гончаренко пропонує домовлятися від припинення ударів по інфраструктурі та забезпечення безпеки судноплавства до нейтралітету України, мовного, церковного та питань історичної пам’яті, а питання Донбасу залишити на завершальний етап переговорів.
Дискусії у «Європейській солідарності»
Народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький у дописі в фейсбуці 4 жовтня зазначив, що «якщо позиція члена фракції принципово розходиться з позицією партії та фракції, це, безумовно, може стати підставою для серйозної внутрішньої дискусії та передбачених правилами політичної сили процедур».
Лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко до цього часу заяв Гончаренка не коментував, як і співголова фракції Артур Герасимов.
Інша співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко 2 жовтня заявила, що не поділяє «плани Гончаренка», але зазначила, що «хочеться почути реалістичний мирний план української влади».
Росія не готова домовлятися про перемир’я
Офіційна російська позиція полягає в тому, що в «українському питанні» має йтися не про перемир'я, часткове чи всеохопне, а про угоду про мир.
Виступаючи 1 жовтня на дискусійному клубі «Валдай» під Москвою, російський лідер Володимир Путін офіційно відкинув пропозицію про обопільне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та цивільних суднах, назвавши таку ініціативу «безглуздою». За словами Путіна, умови потенційного «енергетичного перемир’я», яке обговорювалося за посередництва США, не відповідають інтересам Москви.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров ще в грудні 2024 року заявив, що мир в Україні можливий лише у випадку відмови від членства в НАТО і втрати Україною частини територій (навіть тих, які Росія не окупувала).
«Ніякого НАТО. Ніяких військових баз, військових навчань на українській землі за участю іноземних військ... Доведеться брати до уваги реалії на землі. А вони – це не тільки лінія зіткнення, а й зміни до конституції Російської Федерації після проведення референдуму в Донецькій і Луганській республіках, Херсонській і Запорізькій областях. Зараз вони вже перебувають у складі Росії, згідно з нашою конституцією. Це реальність», – сказав очільник російської зовнішньої політики.
Ця позиція Росії залишається незмінною упродовж останніх років, Москва жодного разу не висловлювала готовності до її пом'якшення чи будь-яких переговорів із цього приводу.
На тлі останніх спроб США відновити мирні переговори для припинення війни Росії проти України Інститут вивчення війни зазначають, що в Кремлі повторили небажання Росії йти на будь-які суттєві компроміси в процесі мирних переговорів щодо припинення війни проти України.
«Ми самі вирішуватимемо»: Рубіо відповів на погрози РФ щодо безпеки посольств у Києві
На тлі останніх погроз Росії держсекретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон самостійно визначатиме, наскільки небезпечно для американського посольства продовжувати працювати в Києві.
Він зауважив, що це не новина – Москва місяцями погрожує і закликає дипломатів покинути Україну, і ні для кого не є несподіванкою, що Київ зазнає російських атак.
«У нас є посольство у Києві, і ми самі вирішуватимемо, чи безпечно їм там перебувати, чи ні… Ми щодня аналізуємо безпеку кожної нашої дипмісії у світі. Якщо виникає загроза і ми вважаємо, що потрібно змінити локацію, ми це зробимо. Наразі ми там цього не зробили», – сказав держсекретар США.
Минулого тижня міністерство закордонних справ Росії застерегло іноземних громадян і дипломатичний персонал від перебування в Україні, зокрема в Києві, заявивши, що по місту будуть завдані нові «масовані удари», нібито у відповідь на українські атаки по російських військових об’єктах.
«МЗС Росії повторно застерігає іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій, від перебування в Україні й поїздок на її територію. Відповідальність за можливі негативні наслідки повністю лежить на тих, хто ігнорує це попередження», – заявили в російському МЗС.
У відповідь на це низка дипломатичних представництв, зокрема країн ЄС, заявили, що залишаються у Києві. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга подякував за «сміливість, відданість та солідарність з Україною».
Москва виступала з аналогічним попередженням у травні, але тоді лідери країн відкинули погрози РФ.
В інтерв’ю агентству Reuters 3 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Збройні сили України посилять атаки на російські нафтопереробні заводи у відповідь на ескалацію Росією ударів по Україні, спрямовану на те, щоб змусити жителів Києва й інших міст виїжджати.
Росія прагне «зламати політичну підтримку України з боку Європи» – очільник розвідки Німеччини
Керівник німецької зовнішньої розвідки попереджає про зростання ризику прямого зіткнення з Росією, оскільки Кремль посилює свою «тіньову війну» проти Берліна та діє щодо України з дедалі більшою жорстокістю.
«Конфронтація, в якій ми перебуваємо з Росією, набула нового, небезпечнішого характеру. Німеччина ризикує бути втягнутою у збройний конфлікт із Росією», – заявив парламентарям голова Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Мартін Єгер, якого цитують європейські ЗМІ.
Як приклад він навів спробу нападу на український вантажний літак «Антонов» в аеропорту Лейпцига – відповідальність за це Берлін покладає на Росію.
За його словами, «жодна інша країна наразі не становить такої прямої, всеосяжної та конкретної загрози для Німеччини», російське керівництво прагне «забезпечити, щоб у Берліні та інших європейських столицях не ухвалювалися політичні рішення, спрямовані проти Москви».
«Німеччина стала головною перешкодою для реалізації Росією її гегемоністських амбіцій у Європі і як наслідок – основною мішенню російських дій…Росія веде проти нас тіньову війну. Цю неоголошену війну неможливо охарактеризувати за допомогою звичних військових чи правових категорій. Ми не перебуваємо у стані оборони, але все ж зазнаємо нападу – саме це і є тіньова війна», – зазначив Єгер.
Очільник BND припускає, що Росія прагне «зламати політичну підтримку України з боку Європи».
«Ми повинні бути готовими до спроб залякування та подальшого втручання. Ймовірно, також відновляться ядерні загрози», – каже він.
Наразі BND не бачить жодних ознак масштабного нападу Росії на територію НАТО. Однак, як попереджає Єгер, можлива «маломасштабна військова діяльність Росії», зокрема в країнах Балтії.
Ця заява Єгера пролунала наступного дня після візиту до Києва канцлера Фрідріха Мерца, який підтвердив підтримку України з боку Німеччини.
У Харкові під час пошукових робіт виявили тіло загиблого: кількість жертв удару РФ зросла
У Харкові під час рятувально-пошукових робіт було виявлено фрагменти тіла шостого загиблого, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його даними, внаслідок російського удару в Харкові загинули 6 людей, 59 зазнали поранення.
Як повідомляла місцева влада, сили РФ завдали по Харкову ударів трьома керованими авіабомбами, влучання були у кількох локаціях: по промисловій зоні та поруч із житловою багатоповерхівкою.
Раніше було відомо про п’ятьох загиблих та 53 постраждалих, серед них – троє дітей: 11-річна дівчинка у важкому стані, 15-річний хлопець у стані середньої тяжкості, 15-річна дівчина зазнала гострої реакції на стрес.
У місті через атаку РФ, за даними ОВА, пошкоджені десятки житлових будинків у кількох локаціях, цивільне підприємство, щонайменше 20 автомобілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Домовленості абсолютно чіткі»: Зеленський провів нараду щодо графіку постачання озброєння від партнерів
Президент України Володимир Зеленський повідомив про нараду з командою Міноборони та дипломатичною командою Офісу президента щодо графіку постачання озброєння від партнерів.
«Домовленості абсолютно чіткі, і щодня на політичному рівні з лідерами додаємо нових домовленостей. Це стосується амуніції для бойової авіації – для наших F16, додаткових фінансів на виробництво дронів різних типів і ракет та наших спільних із європейцями виробничих проєктів», – написав він у телеграмі.
Зеленський додав, що він розраховує на дотримання строків виконання по кожній домовленості.
Окремо, як повідомив президент, обговорили з міністром оборони Євгенієм Хмарою та головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим реалізацію далекобійних операцій.
Раніше сьогодні президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що з президентом України Володимиром Зеленським обговорили «конкретну підтримку, яку ми можемо надати», щоб допомогти Україні перехоплювати дрони та захищатися від російських атак. Однак подробиць він не надав.
Зеленський після цієї розмови заявив, що «зараз готуються нові оборонні постачання, і розраховуємо, що вже скоро новий пакет буде в Україні. Обговорили його наповнення».
Напередодні канцлер ФРН Фрідріх Мерц, перебуваючи в Києві, оголосив, що Німеччина надає Україні новий пакет військової допомоги на понад мільярд євро, який, серед іншого, передбачає фінансування спільного виробництва дронів-перехоплювачів.
Зеленський неодноразово звертався до західних союзників України з проханням надати більш ефективне озброєння для протиповітряної оборони, щоб протистояти дедалі більш смертоносним атакам дронів та ракет.
У Сумах через атаку РФ зруйнований фармзавод, загинув працівник – компанія «Кусум»
Унаслідок російської атаки 4 жовтня зруйновано фармацевтичний завод «Кусум» в Сумах, загинув працівник, повідомила пресслужба компанії.
«Вранці (4 жовтня) внаслідок ворожої атаки було зруйновано виробничий майданчик фармацевтичної компанії КУСУМ у Сумах. На жаль, внаслідок атаки загинув співробітник компанії Євген Мірошниченко, який працював в інженерному відділі заводу з 2009 року», – повідомила компанія на сайті.
Водночас зазначається, що «Кусум» продовжує працювати, але за межами України.
«Окрім виробництва в Україні, компанія має виробничі потужності в Індії – в Індорі та Бхіваді. Це дозволить нам, якщо не буде штучних регуляторних перешкод перебудовувати процеси та працювати над забезпеченням безперервних поставок лікарських засобів в Україну», – повідомила фармкомпанія.
Також голова ОВА Олег Григоров повідомив 4 жовтня, що через атаку РФ загинув 52-річний працівник одного з сумських підприємств. За його словами, сили РФ атакували це підприємство трьома ударними БпЛА - виникла масштабна пожежа, є значні пошкодження. Він не уточнював, що йдеться саме про цю фармкомпанію.
За його словами, тоді ж фахівці перевірили стан повітря, вони не фіксували критичного збільшення небезпечних речовин в повітрі.
Через атаку РФ по Слов’янській громаді загинула жінка, серед поранених є дитина – Лях
Унаслідок російських авіаударів по Слов’янській громаді на Донеччині загинула жінка, троє людей, серед яких 13-річний хлопчик, зазнали поранень, повідомив очільник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.
«Сьогодні ворог наніс три авіаудари по Слов’янській громаді. Два по центральній частині, один – по селищу Суханівка», – написав він в фейсбуці
За його словами, станом на 13:30 відомо про трьох поранених, серед яких 13-річний хлопчик, одна жінка загинула.
Вадим Лях додав, що через атаку РФ пошкоджені щонайменше чотири багатоповерхових та 50 приватних будинків, автівки.
«Українці хочуть нового президента, але після війни». Більшість українців проти другого терміну Зеленського: опитування
Нове опитування громадської думки в Україні показало, що більшість населення не хоче, щоб президент Володимир Зеленський балотувався на другий термін. Да даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 53 відсотки населення виступають за те, щоб Зеленський обмежився одним терміном.
Політологи пояснюють, що негативний вплив на рейтинги Зеленського мають низка корупційних скандалів, – навіть якщо сам Зеленський напряму в них не задіяний. Але нового президента українці хочуть після завершення війни.
«В українського суспільства є значний запит на оновлення політичних еліт. І він за останні роки лише посилюється», – пояснює виконавчий директор КМІС Антон Грушецький. Проте, додає він, «цей запит відкладений на період після війни».
Політолог Володимир Фесенко теж говорить про запит в суспільстві на кардинальне оновлення влади. «Цей попит реальний і він виражається в специфічній формі: так, зміна потрібна, але після завершення війни. Це важливий момент», – каже Фесенко.
«Багато опозиційних діячів, особливо в стінах парламенту, не враховують, що запит на оновлення політичних еліт стосується і влади, і опозиції. Українці сильно критикують нинішню владу, але якби ми запитували про їхнє ставлення до парламентської опозиції та її лідерів, то багато оцінок були би негативними. Враховуючи невисоку довіру до багатьох з них, українці не хотіли би і їх бачити на виборчих перегонах», – тлумачить суспільні настрої соціолог Антон Грушецький.
«У нас вибір є і тим більше буде по завершенню війни, – пояснює Володимир Фесенко. – Тут головний чинник – не просто ставлення до Зеленського. До нього є частина довіри. Але люди не хочуть політичної дестабілізації під час війни. Є розуміння, що зараз не до виборів. Бо маємо бути сконцентровані на допомозі владі, щоб здолати Росію».
Більше інформації тут