Повірений України в США висловив сподівання, що відновлена швидкість Starshield зберігатиметься
Тимчасовий повірений у справах України у США Денис Сєнік заявив Радіо Свобода, що на даний момент швидкість Starshield (військової версії системи супутникового зв’язку Starlink) відновлена, висловивши сподівання, що це зберігатиметься.
«Сподіваємось, вона залишиться незмінною. Швидкість має вирішальне значення для логістики і для перехоплення безпілотних літальних апаратів Shahed з реактивними двигунами, особливо коли Росія постійно використовує їх для атак на наші міста і вчинення воєнних злочинів, а міністр закордонних справ РФ Лавров відкрито заявляє, що Росія виступає проти припинення вогню», – сказав Сєнік.
Тим часом кореспондент Радіо Свобода з посиланням на українське джерело, знайоме з ситуацією, але неуповноважене офіційно її коментувати, повідомив, що уряд України не отримав відповіді ані від SpaceX, ані від Пентагону щодо ситуації зі Starshield.
У Росії заявили про затримання громадянина Швеції, який воював на боці України
ФСБ Росії заявила про затримання у Псковській області 35-річного громадянина Швеції, який раніше служив в українській армії. ФСБ стверджує, що він незаконно перетнув російський кордон, нібито щоб здійснити диверсії на військових об’єктах.
Як заявили в російській спецслужбі, від лютого до червня 2026 року затриманий служив за контрактом у підрозділі безпілотних авіаційних комплексів 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ, а в Росію він нібито прибув під приводом наміру вступити до російської армії, щоб потім здійснити диверсії.
На опублікованому ФСБ відео затриманий представляється Фредді Мікаелем Столькранцем Ліндхольмом.
Генштаб ЗСУ звітує про удар по особовому складу російського «Рубікону»
Українські військові вдарили по військових безпілотного центру «Рубікон», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 15 жовтня.
Йдеться про ураження, завдані напередодні та протягом ночі.
«Так, у районі Новокостянтинівки Запорізької області уражено місце зосередження особового складу підрозділу БпЛА «Рубікон», – йдеться в повідомленні.
У лікарні помер поранений через вчорашню атаку Росії на Дергачі – МВА
Один із постраждалих внаслідок російської атаки на Дергачі помер у лікарні, повідомив голова міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко 15 жовтня.
За його даними, померлий – 54-річний чоловік, який був поранений внаслідок удару російського FPV-дрона по транспортному підприємству в Дергачах.
«Понад добу лікарі боролися за його життя, однак врятувати постраждалого не вдалося. 90% поверхні тіла чоловіка було уражено тяжкими термічними опіками», – заявив Задоренко.
Напередодні очільник МВА повідомив, що внаслідок російського удару по транспортному підприємству в Дергачах постраждали п’ятеро людей. FPV-дрон поцілив у ремонтний цех, де перебували цивільні вантажівки та працівники підприємства, внаслідок детонації автомобілі загорілися.
У Києві знову зросло число постраждалих від удару РФ, три людини в лікарні – Кличко
Кількість постраждалих у Печерському районі Києва, де вранці 15 жовтня російський безпілотник впав у дворі між будинками, за останніми даними, зросла до семи осіб, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Троє поранених перебувають в стаціонарах міських лікарень. Іншим медики надали допомогу на місці й амбулаторно», – йдеться в повідомленні.
Раніше поліція повідомляла про шістьох постраждалих.
РФ завдала удару по терміналу логістичної компанії у Дніпровському районі – Ганжа
Російські військові 15 жовтня завдали удару по складах логістичної компанії у передмісті Дніпра, спалахнула пожежа, повідомив очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Триває ліквідація наслідків ворожої атаки на термінал логістичної компанії у Дніпровському районі. Попередньо, минулося без загиблих і поранених», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
«Знищені чотири літаки Су-34». Зеленський уточнив наслідки удару ЗСУ по аеродрому в Росії і показав фото
Президент Володимир Зеленський заявив, що внаслідок українського удару по аеродром у Воронезькій області Росії були знищені чотири літаки Су-34, ще два – уражені.
«Росіяни використовували їх для терору проти наших людей. Саме ці літаки були готові до нових ударів по Україні й були споряджені авіабомбами», – написав Зеленський у телеграмі й оприлюднив супутниковий знімок із наслідками удару.
Він додав, що для удару «був використаний наш довгий «Нептун».
«Застосовувалися наші далекобійні санкції і по місцю зберігання та пуску ударних дронів в Орловському регіоні. У Чорному морі також уражено ціль… Росія затягує війну, отже, наші далекобійні операції будуть продовжуватися», – додав президент.
Раніше сьогодні Військово-морські мили Збройних сил України заявили, що у ніч на 15 жовтня береговим ракетним комплексом «Нептун» завдали удару по військовому аеродрому «Борисоглєбськ» у Воронезькій області РФ, внаслідок чого, за повідомленням, були уражені шість російських винищувачів Су-34М.
Успіхи ЗСУ: три приклади того, як українська армія змінила підходи до ведення війни
Операція «Вівальді» привернула увагу до нових підходів Сил оборони під час контрнаступальних дій. Але це не єдиний приклад того, як змінюється війна. На різних ділянках фронту українські військові шукають способи діяти ефективніше в умовах, коли традиційні методи стають дедалі небезпечнішими, а поле бою – прозорішим.
Роботизація штурмових дій, концентрація штурмових підрозділів і використання підземних маршрутів – приклади того, як українські сили змінюють підходи до ведення війни.
Донбас Реалії розглянули кілька нещодавніх епізодів на фронті, щоб з’ясувати, які рішення за ними стоять і про що вони свідчать.
Що змінюється на фронті?
Лиман: роботизація
Операція «Вівальді», яка триває з весни, ліквідувала північну «клешню» російських військ на Донбасі. За даними 3-го армійського корпусу, це зняло загрозу для Лиману та зберегло критичні логістичні шляхи між Харковом, Ізюмом та Слов'янськом.
Аналітики Інституту сучасної війни (MWI) зазначають, що у затяжній війні на виснаження Силам оборони вдалося повернути здатність маневрувати на полі бою. На практиці це був комбінований удар піхоти, бронетехніки, артилерії та безпілотників, які відіграли особливу роль. Одним із найбільш інноваційних стало перше, за даними корпусу, десантування НРК-камікадзе з важких октокоптерів у глибокий тил противника.
Як пояснює спікер 3-го АК Олександр Бородін, піхота заходить на зачистку лише після того, як оборону противника повністю знешкоджено. Але навіть для мінімальної операції за участю 2–3 бійців потрібна масштабна підготовка: залучення НРК, їхньої логістики, ударних дронів та РЕБ.
«Піхотинців ми так не пускаємо, тому що інфільтрація в такому форматі, як у ворога, – це [шлях] в один кінець, який рано чи пізно приведе до того, що він стане «двохсотим», – пояснює Бородін.
Про ефективність роботів говорять і цифри: НРК встановили близько 400 метрів мінних загороджень – завдання, на яке піхоті знадобилося б щонайменше два тижні, кажуть у Трійці. Загалом, за оцінкою корпуса, роботизовані системи вже закривають до 80% потреб піхоти.
Кількість постраждалих від удару РФ у Печерському районі Києва зросла до шести – поліція
Кількість постраждалих у Печерському районі Києва, де вранці 15 жовтня російський дрон впав у двір житлового будинку, зросла до шести, повідомила Нацполіція.
«Чотирьох постраждалих – 68-річного чоловіка і трьох жінок, віком 24, 49 і 64 років – госпіталізовано. Крім того, уламками й вибуховою хвилею пошкоджені житлові будівлі, два навчальних заклади і близько 20 транспортних засобів», – йдеться в повідомленні.
У Києві встановлюють перше мобільне укриття біля зупинки громадського транспорту – КМДА
У Києві встановлюють перше мобільне укриття поблизу зупинки громадського транспорту, повідомила пресслужба Київської міської військової адміністрації з посиланням на «Київпастранс».
За повідомленням, укриття розташоване на Берестейському проспекті, поряд із зупинкою «Парк Івана Багряного».
За словами виконувачки обов’язків генерального директора КП «Київпастранс» Тетяни Тараско, укриття призначене для тимчасового захисту людей у разі загрози обстрілів під час повітряних тривог. За її словами, мобільна споруда пристосована для потреб людей із числа маломобільних груп.
Прем’єр Болгарії заявив про брак доказів причетності Росії до атак на судна в Чорному морі
Болгарський уряд вважає, що дронові атаки на торговельні судна поблизу її узбережжя вигідні Росії, однак ніяких переконливих доказів, що їх здійснила саме РФ, у Софії немає. Про це в Брюсселі заявив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев.
«У нас є припущення щодо того, хто стоїть за атаками дронів. І я виклав ці припущення російському послу… Результати цієї атаки вигідні Росії… Ми зробили все можливе, щоб дослідити одне із суден, яке вціліло. Ми направили туди спеціальні групи. Вони обстежили судно, але нічого не знайшли», – зазначив Радев.
13 жовтня поблизу болгарського узбережжя дрони атакували два торговельні судна. Одне з них – Chelsea 3, яке належить Україні й ходить під прапором Мальти, – зазнало пошкоджень. Усіх 15 членів екіпажу врятували. Інше судно, HS Dignity, затонуло. Повідомлялося про 11 зниклих безвісти моряків.
Російський реактивний дрон вдарив по магазину на Одещині, є постраждалі – Зеленський
Російський реактивний дрон вдарив по магазину на Одещині, постраждали троє людей, повідомив президент України Володимир Зеленський.
За його словами, магазин частково зруйновано, пошкоджені автомобілі.
«Жахливий російський удар реактивним «Шахедом» по звичайному магазину на Одещині. Росія продовжує свій кривавий терор. Магазин частково зруйновано, пошкоджені автомобілі. Троє людей поранені. На місці працюють усі необхідні служби, надають допомогу постраждалим», – написав він у телеграмі.
За його словами, важливо, щоб партнери допомагали захищатися від таких атак.
«Фактично постійно під ударами житлові будинки, магазини, енергетика та інша критична інфраструктура. Жодної години тиші. Те, що відбувається, – це показова реакція Росії на сигнали, які вона отримує від Америки. На жаль, небезпечні сигнали щодо можливого подальшого зняття санкцій», – додав президент.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
«Одне пиво на рік для кожного європейця»: латвійський премʼєр про вартість допомоги Україні пережити зиму
Щоб допомогти Україні пережити цю зиму, кожному з 450 мільйонів жителів Європейського Союзу достатньо пожертвувати суму, еквівалентну вартості одного пива на рік. Про це заявив латвійський премʼєр-міністр Андріс Кулбергс перед початком саміту ЄС у Брюсселі 15 жовтня, закликаючи європейських лідерів збільшити фінансову підтримку України.
«Підтримка України – це все-таки питання грошей. Це лише одне пиво на рік для кожного європейця. Ми можемо собі це дозволити. Але Україні ці гроші потрібні зараз», – сказав він.
«Для нас це просто вартість одного пива. А там – це ціна людського життя. Ми вип’ємо трохи менше, а там будуть врятовані життя. Усе дуже просто», – додав він.
Латвійський прем’єр наголосив, що майбутня зима буде критично важливою для України, яка продовжує потерпати від російських атак на енергетичну інфраструктуру.
«Це життєво важлива зима для України. Якщо Україна залишатиметься сильною, Європа також залишатиметься сильною. Якщо ні – у нас виникнуть величезні проблеми», – застеріг Кулбергс.
Він також закликав європейських лідерів менше зосереджуватися на власному комфорті та національних інтересах і більше думати про спільну безпеку Європи.
Кулбергс також закликав посилити санкції проти Росії та перекрити шляхи постачання західних компонентів для виробництва російських ракет. На його думку, Європа не повинна одночасно збільшувати фінансову допомогу Україні й дозволяти Росії зберігати можливості для нарощування свого військового потенціалу.
Європейська комісія 14 жовтня виділяє Україні новий транш на 2,86 мільярда євро в рамках оборонної складової кредиту на 90 мільярдів євро.
За даними Єврокомісії, з 2022 року ЄС та його держави-члени надали Україні загальну підтримку на суму 228,7 млрд євро, зокрема 3,8 млрд євро – за рахунок доходів від заморожених російських активів.
Прем’єр Болгарії заявив про брак доказів причетності Росії до атак на судна в Чорному морі
Болгарський уряд вважає, що дронові атаки на торговельні судна поблизу її узбережжя вигідні Росії, однак ніяких переконливих доказів, що їх здійснила саме РФ, у Софії немає. Про це в Брюсселі заявив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев.
«У нас є припущення щодо того, хто стоїть за атаками дронів. І я виклав ці припущення російському послу… Результати цієї атаки вигідні Росії… Ми зробили все можливе, щоб дослідити одне із суден, яке вціліло. Ми направили туди спеціальні групи. Вони обстежили судно, але нічого не знайшли», – зазначив Радев.
13 жовтня поблизу болгарського узбережжя дрони атакували два торговельні судна. Одне з них – Chelsea 3, яке належить Україні й ходить під прапором Мальти, – зазнало пошкоджень. Усіх 15 членів екіпажу врятували. Інше судно, HS Dignity, затонуло. Повідомлялося про 11 зниклих безвісти моряків.
Очільник уряду Болгарії повідомив, що пошкоджене судно Chelsea 3 відбуксирують до порту Бургаса для «повноцінного розслідування».
«Як тільки судно прибуде до порту, ми розпочнемо повноцінне розслідування, намагаючись знайти будь-які уламки дронів. Тоді матимемо вагомі докази, щоб звинуватити ту чи іншу країну», – зазначив Радев.
Прем’єр Болгарії також анонсував спільну болгарсько-румунську ініціативу на рівні ЄС щодо запровадження мораторію на удари по цивільних суднах у Чорному морі. До неї можуть залучити й Туреччину.
«Ми хочемо, щоб Чорне море стало морем, де не завдають ударів по торговельних і цивільних суднах… Це надзвичайно важливий стратегічний коридор для постачання продовольства, добрив, енергоресурсів… Очікую солідарності від усіх наших європейських партнерів, щоб ухвалити запропонований нами меморандум про припинення атак проти цивільних суден», – резюмував Радев.
У проєкті висновків саміту ЄС, із яким ознайомилося Радіо Свобода, атаки на цивільні судна у виключних економічних зонах Болгарії й Румунії названо «серйозним порушенням міжнародного й морського права».
Європейська рада також має закликати до негайного відновлення безпечного проходу суден із зерновими вантажами в Чорному морі. Водночас безпосередньої згадки про мораторій на атаки проти цивільних суден у документі немає.
Росія останнім часом посилила удари по українських портах, а також по суднах у Чорному морі, які прямують в Україну або з неї. У Москві називають це відповіддю на українські удари по російських чи пов’язаних із Росією суднах. Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня виключив можливість домовленостей про припинення ударів, попри побоювання, що дефіцит у постачанні зерна на світовий ринок із Росії й України призведе до голоду в найбідніших країнах.
Румунія повідомила про пожежі на двох суднах біля свого узбережжя, сімох моряків шукають
У Чорному морі біля узбережжя Румунії вранці 15 жовтня сталася пожежа на судні Wine Trader під прапором Сан-Марино, призначеним для перевезення хімічної продукції. З 12 членів екіпажу невідомою є доля семи, п’ятьох врятували, повідомило румунське військово-морське відомство.
Це сталося після того, як російські безпілотники залетіли в повітряний простір Румунії, повідомили румунські офіційні особи. При цьому представники румунської влади прямо не пов’язали пожежу на судні з російськими безпілотниками.
Близько 7:00 судно, що перебувало приблизно за 13 морських миль (24 кілометри) на південний схід від порту Суліна, передало сигнал лиха через пожежу.
До пошуково-рятувальної операції залучили військово-морські й повітряні сили, прикордонну поліцію і підрозділи Міністерства внутрішніх справ Румунії. До району події направили два вертольоти Black Hawk з обладнанням для евакуації людей, пошуково-рятувальне судно й інші судна з медичними бригадами.
За даними румунської влади, через високі хвилі рятувальники поки не можуть безпечно провести евакуацію. Операція продовжується.
Причину пожежі на Wine Trader поки що не встановлено.
Увечері 14 жовтня неподалік Суліни сталася пожежа на танкері Yara J під прапором Коморських островів. Представник румунської профспілки моряків заявив, що причиною пожежі стала атака безпілотника. Екіпаж із 17 осіб самостійно загасив вогонь, постраждалих не було.
Того ж вечора Міністерство оборони Румунії повідомило про порушення повітряного простору країни безпілотниками. Офіційно причетність дронів до пожежі на Yara J не підтверджували.
Судна Wine Trader і Yara J загорілися поблизу гирла Сулінського каналу (рукав Дунаю, що веде до Чорного моря); у цьому районі кораблі часто стають на якір в очікуванні проходу через затримки, спричинені погодними умовами або скупченням суден.
Тим часом 13 жовтня біля узбережжя Болгарії безпілотники атакували ще два комерційні судна, одне з яких затонуло. Болгарська влада заявила, що поки не має переконливих доказів, що дозволяють встановити, хто несе відповідальність за ці атаки і закликала до міжнародної підтримки розслідування.
Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив про намір викликати посла РФ. «Як я вже заявляв, логіка підказує, що цей результат вигідний Російській Федерації. Тому сьогодні я викличу російського посла на зустріч», – зазначив Радев 13 жовтня.
Президент Румунії Нікушор Дан після розмови з болгарською лідеркою Іліаною Йотовою заявив про необхідність посилити співпрацю в рамках ЄС і НАТО для протидії безпілотникам.
«Ці напади дронів є прямим наслідком агресивної війни Росії проти України і створюють загрозу не тільки судноплавству в нашому регіоні, але й життєво важливим сільськогосподарським постачанням на інші континенти», – заявив Дан.
Росія останнім часом посилила удари по українських портах, а також по суднах у Чорному морі, які прямують в Україну або з неї. У Москві називають це відповіддю на українські удари по російських чи пов’язаних із Росією суднах.
Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня виключив можливість домовленостей про припинення ударів, попри побоювання, що дефіцит у постачанні зерна на світовий ринок із Росії й України призведе до голоду в найбідніших країнах.
Атаки РФ по Полтавщині: пошкоджена інфраструктура «Нафтогазу», у Полтаві є постраждалі
На Полтавщині вночі війська РФ атакували газовидобувну інфраструктуру «Нафтогазу».
Як повідомляє пресслужба компанії, через удар пошкоджене обладнання, виникла пожежа.
Роботу обʼєкта призупинили, співробітники не постраждали.
Крім того, через ранковий удар РФ у Полтаві постраждали три людини, повідомляє місцева влада та Державна служба з надзвичайних справ. За даними ДСНС, пошкоджені вікна закладу освіти, автомобілі, приватні домоволодіння, багатоквартирний житловий будинок та кілька громадських будівель.
Голова ОВА Віталій Дяківнич повідомив про влучання російського БпЛА неподалік школи у Полтаві – діти та персонал були в укритті та не постраждали.
За його даними, внаслідок атаки були пошкоджені будівля школи, багатоквартирний будинок, три приватні будинки, адмінбудівля та чотири автомобілі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Мерц виступив проти передачі заморожених російських активів під контроль США
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що заморожені в Європейському Союзі російські активи повинні залишатися в Європі, а рішення щодо їхнього використання мають ухвалювати самі європейці.
Про це він сказав журналістам перед початком саміту ЄС у Брюсселі 15 жовтня, відповідаючи на запитання про можливість передачі цих активів під контроль Сполучених Штатів для активізації мирного процесу.
«Це активи, які заморожені в Європі, і вони повинні залишатися замороженими в Європі. Це наша справа, і саме ми ухвалюємо рішення щодо них», – наголосив Мерц.
Раніше видання Financial Times повідомило з посиланням на чотирьох обізнаних осіб, що США запропонували європейським країнам розморозити частину російських суверенних активів, заблокованих після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, та передати їх до фінансової структури під американським контролем. Метою ініціативи називають відновлення мирних переговорів щодо завершення війни.
За даними видання, цю пропозицію обговорювали під час переговорів у Маямі за участю американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, а також представників України та європейських партнерів.
Однак європейські учасники переговорів виступили проти цієї ідеї.
Загалом після початку повномасштабної війни західні країни заморозили близько 260 мільярдів євро російських суверенних активів. Більша частина цих коштів – приблизно 210 мільярдів євро – заблокована в Європейському Союзі, переважно в бельгійському депозитарії Euroclear.
ЄС уже використовує надзвичайні доходи від заморожених російських активів для фінансової та військової підтримки України. Водночас самі активи залишаються заблокованими, а рішення щодо їхнього можливого використання потребує подальшого юридичного та політичного узгодження.
Прем’єр Чехії скаржиться, що Європа осторонь переговорів, тоді як «Трамп регулярно розмовляє з Путіним»
Прем’єр Чехії Андрей Бабіш заявляє, що «дедалі гучніше лунають голоси» про необхідність долучення Європи до переговорного процесу щодо завершення війни Росії проти України. Про це чеський топпосадовець сказав, прибуваючи на саміт Євроради в Брюсселі 15 жовтня.
«Ми повинні визначитися, чого насправді хочемо. Чи ми тепер воюватимемо 20 років, чи 10 років? Адже дедалі гучніше лунають голоси про те, що Європа повинна якимось чином долучитися. Трамп регулярно розмовляє з Путіним. А ми взагалі залишилися осторонь. І передусім європейські лідери повинні чітко сказати, чого хочуть», – зауважив Бабіш, закликаючи до домовленості про подальші кроки.
Дизельну угоду Сполучених Штатів і Росії, яку критикує низка європейських лідерів, Бабіш не вважає «доброю новиною», й закликав Європу до реакції.
«Ми повинні визначитися, чого насправді хочемо. Ми за все це платимо. І платимо не лише грошима, а й через енергетичні наслідки. Тому мені цікаво, що скажуть колеги про спільне фінансування України», – зазначив прем’єр Бабіш, при цьому не зазначаючи, яку позицію займає сам.
9 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив про угоду з російським лідером Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок, а також вкотре вимагав від України припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Трамп заявив про це після розмови з Путіним.
Після критики з боку Володимира Зеленського на адресу США через угоду з РФ президент США звинуватив свого українського колегу в небажанні укладати угоду про завершення війни і заявив, що Україні потрібен новий лідер. А низка ЗМІ з посиланням на джерела писала про те, що США розглядають можливість призупинити передачу Україні інформації розвідки про дії Росії через українські удари по російських НПЗ.
Дональд Трамп заявив 13 жовтня, що Сполучені Штати Америки продовжують ділитися розвідданими з Україною і працюють як з Києвом, так і з Москвою над припиненням війни.
13 жовтня президент США також сказав, що і президент Росії Володимир Путін, і президент України Володимир Зеленський хочуть завершення війни, але вони «не знають, як цього досягти», але США, за його словами, «допоможуть їм цього досягти».
У Кремлі після цього заявили, що Росія «ретельно фіксує» будь-які ознаки того, що підтримка України з боку США могла змінитися.
Водночас речник президента РФ Дмитро Пєсков, відповідаючи 14 жовтня на запитання російських журналістів про те, чи є у РФ підстави вважати, що США дійсно скоротять передачу озброєнь і розвідданих Україні, зазначив, що поки передчасно робити висновки про зміну підходу Вашингтона.
Пєсков також заявив, що нібито європейські країни роблять усе можливе для продовження війни в Україні, тоді як президент США Дональд Трамп і його переговорники намагаються покласти їй край.
В американському Інституті вивчення війни заявили, що Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни, прагнучи капітуляції України. Водночас, як кажуть в ISW, президент Росії Володимир Путін скористався телефонною розмовою з президентом США Дональдом Трампом 9 жовтня, щоб безпідставно звинуватити Україну у відсутності прогресу в мирних переговорах.
Рада направила президенту запит щодо присвоєння Рощиній звання Герой України
Верховна Рада України направила запит від 20 народних депутатів до президента щодо присвоєння звання Героя України для журналістки Вікторії Рощиної.
Це рішення підтримали 255 народних депутатів.
Повторний запит до президента щодо присвоєння Рощиній цього звання ініціював голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
«Герої живуть, доки живе пам'ять про них. Сподіваюся, президент підтримає цю ініціативу», – написав Юрчишина у фейсбуці.
Українська журналістка – авторка Радіо Свобода та українських засобів інформації – Вікторія Рощина, яку утримували у тюрмах РФ більше ніж рік, померла у російському полоні у вересні 2024 року.
29 квітня 2025 року міжнародний проєкт Viktoriia Project оприлюднив розслідування щодо смерті Вікторії Рощиної. Тіло, яке, за даними експертизи, належить Рощиній, мало численні сліди катувань.
За свою журналістську роботу Вікторія Рощина отримала низку престижних міжнародних відзнак, а в Україні посмертно її нагородили орденом Свободи.
Понад рік народні депутати, медійники і батько Рощиної домагаються для неї присвоєння найвищої державної нагороди – Героя України. Ініціативу підтримують українські правозахисники, громадські діячі й колишні бранці Кремля.
У травні 2025 року 26 народних депутатів звернулися до президента Володимира Зеленського з депутатським запитом про присвоєння Рощиній звання Героя України посмертно. Верховна Рада підтримала депутатський запит 247 голосами.
5 червня 2026 року подання про присвоєння Рощиній звання Героя України направила Київська міська державна адміністрація.
А в липні 2026 року до Офісу президента передали майже 800 підписів на присвоєння звання Героя України журналістці Вікторії Рощиній. «Масштаб її подвигу, безкомпромісна принциповість у захисті правди та значення її діяльності для національної безпеки в інформаційній сфері вимагають найвищого державного визнання», – йдеться у зверненні.
Серед підписантів – Герой України, колишній політвʼязень Володимир Жемчугов, нобелівська лауреатка, голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк.
20 липня Радіо Свобода направило запит до Офісу президента, щоб з’ясувати, на якому етапі зараз перебуває подання щодо Рощиної.
Згодом Офіс президента повідомив Радіо Свобода, що експертна група, утворена при Комісії державних нагород і геральдики при президентові України, поки що не розглядала звернення про присвоєння звання Героя України Вікторії Рощиній (посмертно).
Звання Героя України – найвища державна нагорода України, яку присвоюють за визначний геройський вчинок. Під час повномасштабної війни його отримують переважно військові й інші захисники України, тоді як цивільним його присвоюють значно рідше, наприклад, посмертно письменнику Володимиру Вакуленку, школяру Степанові Чубенку, політику Андрієві Парубію.