Репарації від жертви агресії? Навіщо Росія заговорила про трильйон рублів
Більш як 1 трильйон рублів (близько 12,1 мільярдів доларів) повинна буде виплатити Україна репарацій для відбудови Донбасу після припинення вогню. Про таке наприкінці вересня заявив «сенатор РФ» від угруповання «ДНР» Олександр Волошин.
Це далеко не перша заява представників окупаційної адміністрації, російського політикуму та силових структур про відшкодування збитків, які нібито спричинила Україна на окупованих Росією територіях. Але цьогоріч такі повідомлення від Москви почастішали.
Голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін щонайменше тричі за цей рік публічно говорив про підрахунок вартості зруйнованих нібито Збройними силами України цивільних об’єктів у «нових регіонах» – так Москва називає захоплені території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
А прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков – після масованих ударів українських дронів по НПЗ і військовій інфраструктурі Росії та окупованих земель – погрожував притягнути Київ до юридичної відповідальності за «злочини».
Що можуть означати ці заяви саме зараз? І чи можлива ситуація, коли країна, на яку напали, буде зобов’язана виплатити відшкодування агресору? Розбиралося Радіо Свобода.
Звідки взялася цифра 1 трильйон рублів?
Документувати руйнування цивільної інфраструктури внаслідок бойових дій на Донбасі Слідчий комітет РФ почав ще до повномасштабного вторгнення. Звинувачували у цьому українських військових, хоча не лише в соцмережах, а і в новинах федеральних телеканалів не раз з’являлися кадри того, як проросійські бойовики вели вогонь просто з житлових кварталів або й самі обстрілювали їх.
У вересні 2014 року на російському державному «Першому каналі» вийшов сюжет про бої за Донецький аеропорт. У ньому кореспондент Сергій Зенін показав, як бойовик стріляє з автоматичного гранатомету АГС-17 по позиціях українських військ з вікна квартири багатоповерхівки, в якій ще мешкали люди.
«АГС зараз буде знову міняти свою позицію, тому що цілком можливо, що прилетить «отвєтка», – казав Зенін, тікаючи разом зі стрільцем вниз сходами.
В інтернеті збереглися відео навмисних обстрілів цивільних будівель, якими хизувалися бойовики угруповань «Л/ДНР». Як, наприклад, кадри ударів по багатоквартирному будинку під час боїв за Вуглегірськ Донецької області взимку 2015 року.
На них видно, як чоловік у військовій формі без знаків розрізнення, але з «георгіївською стрічкою» на шоломі, з характерним російським акцентом наказує іншому чоловіку в танковому шоломофоні стріляти по житловому кварталу осколково-фугасними снарядами: «якщо що, «складаємо» к …матері будинок». А потім – відео влучань по багатоповерхівці і радісні вигуки бойовиків «Укропи, прівєт!»
Далі читайте ТУТ
У Києві за ніч від ударів РФ постраждали 15 людей, рух Південним мостом обмежений – влада
Унаслідок російського ракетного обстрілу вночі 22 жовтня в Києві постраждали 15 людей, повідомив зранку міський голова Віталій Кличко.
За його словами, серед поранених – двоє дітей по 15 років, восьмеро поранених перебувають у стаціонарах міських лікарень.
«Внаслідок обстрілу пошкоджена частина інфраструктури метрополітену на Південному мосту. У Печерському районі пошкоджена будівля станції швидкої допомоги. Також пошкоджень внаслідок обстрілу зазнали 6 автомобілів швидкої.
Серед медпрацівників постраждалих немає», – додав мер Києва.
Київська міська військова адміністрація уточнює, що «обмежено рух транспорту Південним мостом у напрямку з правого на лівий берег», і просить враховувати це при плануванні свого маршруту.
Київська міська державна адміністрація вказує, що на «зеленій» лінії метро поїзди тимчасово курсують між станціями «Сирець» – «Видубичі» та «Осокорки» – «Червоний хутір».
«Через нічний масований обстріл столиці є пошкодження на Південному мосту. Зокрема, й частини інфраструктури метрополітену. Обстеження та відновлювальні роботи будуть продовжені після відбою тривоги. Рух поїздів на Сирецько-Печерській лінії буде забезпечено наявними рухомим складом, що залишився на ніч у тунелях. Інтервали між поїздами можуть будуть збільшені», – попереджає столична влада.
Російський удар по Києву: кількість постраждалих зросла
Кількість постраждалих через російську атаку по Києву зросла, повідомляє Київська міська військова адміністрація.
За даними КМВА, станом на 23:00 відомо про п'ятьох постраждалих.
Раніше було відомо про одну постраждалу.
Близько 22:00 у Києві було оголошено повітряну тривогу через ракетну небезпеку. У місті пролунали вибухи. Місцева влада повідомила, що Київ перебуває під атакою балістики. У Києві знову оголошена повітряна тривога через загрозу балістики.
За даними влади, наслідки атаки РФ зафіксували у Дніпровському районі, де були пошкоджені приватні житлові будинки, АЗС. Відомо про влучання
в будівлю СТО.
Трамп: врегулювання війни Росії проти України «ближче, ніж будь-коли раніше»
Президент США Дональд Трамп заявив, що врегулювання війни Росії проти України «ближче, ніж будь-коли раніше».
«Днями я розмовляв з Володимиром Путіним про врегулювання його війни з Україною, до якої, я думаю, ми, до речі, наближаємося – можливо, зараз ми були найближчими до цього», – сказав Трамп журналістам у Білому домі.
Трамп вже робив подібні заяви раніше, але кілька раундів переговорів представників України, США та Росії і його зустріч з Путіним на Алясці минулого року не змогли покласти край війні в Україні.
Він також прокоментував слова свого спецпосланця Стіва Віткоффа, який назвав російського президента Володимира Путіна «гуманістом» – ймовірно, йшлося про звільнення американця Стівена Хаббарда.
«Гадаю, з конкретною метою – з метою звільнення людини, яка вважала, що проведе решту життя у в’язниці», – сказав Трамп.
Після зустрічей у Норвегії Зеленський заявив, що Україна через 1,5-2 місяці отримає захист від «Шахедів»
Україна працює над трьома проєктами, через 1,5-2 місяці у рамках одного з них буде отриманий захист від «Шахедів», повідомив президент України Володимир Зеленський.
Він повідомив, що у Норвегії, серед іншого, зустрівся з представниками оборонних компаній, з якими Україна працює над кількома проєктами для захисту неба.
«Хочу подякувати партнерам, повідомити суспільству нашому, що ми працюємо над трьома проєктами. Перший проект – результат сильний, на мій погляд, ми отримуємо вже за півтора-два місяці і отримуємо для захисту нас від «Шахедів», – сказав Зеленський журналістам.
Зеленський зазначив, що другий проєкт – це антибалістика FREYJA, і подякував за «послідовну роботу наших норвезьких партнерів щодо посилення цього проєкту».
«І є третій проєкт щодо ППО. Скажімо так, супутникового зв'язку, про це трішки пізніше. Вдячні за результат», – додав він.
За даними ООН, у вересні в Україні внаслідок російських ударів загинули щонайменше 328 цивільних людей, а 2 105 – були поранені, внаслідок чого загальна кількість загиблих і поранених була на 85 відсотків вищою, ніж у вересні 2025 року.
У місії наголосили, що посилення російських атак у вересні продовжило тенденцію 2026 року, коли кількість жертв серед цивільних людей значно перевищує показники, підтверджені в попередні роки.
Експерти ООН зауважили, що висока кількість жертв серед цивільних осіб у вересні й жовтні спостерігалася на тлі відновлення російськими збройними силами систематичних атак на енергетичну інфраструктуру по всій Україні, що спричиняло аварійні відключення світла.
Митниця передала коледжу на Київщині 20 тонн вилучених російських добрив
Київська митниця передала одному з коледжів Бучанського району понад 20 тонн азотних добрив російського походження, повідомляє Державна митна служба 21 жовтня.
У відомстві уточнили, що добрива підуть на вирощування селекційних культур у власному господарстві закладу.
«Добрива російського походження свого часу вилучили через незаконне ввезення в Україну, а згодом їх конфіскували за рішенням суду. Тепер майно, що перейшло у власність держави, матиме практичну користь», – заявляє митниця.
Служба не наводить назви коледжу, але зазначає, що заклад навчає майбутніх фахівців аграрної сфери, відтак добрива стануть ресурсом для догляду за рослинами на десятках гектарів господарства та для практичного навчання студентів.
«Передача відбулася у співпраці з Київською обласною військовою адміністрацією відповідно до вимог правового режиму воєнного стану та Порядку розпорядження конфіскованим майном», – додають у пресслужбі.
У березні 2022 року, невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення, Верховна Рада ухвалила закон про примусове вилучення майна, власниками якого є Російська Федерація та її резиденти «на користь держави Україна».
Вихід з Донбасу і відмова від НАТО: про що домовляються тепер? Нові умови миру
Спецпредставник президента США Стів Віткофф приїхав у Росію – на переговори із російським керманичем Володимиром Путіним. Цей візит стався на другий день після того, як Віткофф поспілкувався із президентом України Володимиром Зеленським у Норвегії.
Зустріч із Путіним відбувалася у російському Санкт-Петербурзі, на ній той оголосив про звільнення американця, засудженого в Росії за звинуваченням у найманстві.
Помічник кремлівського керівника з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що тема війни в Україні була головною темою, і спецпосланець президента США «відзначив нові підходи європейців та Києва до врегулювання».
Володимир Путін під час цих переговорів, за словами Ушакова, дав зрозуміти, що Кремль «загалом готовий відновити» тристоронні переговори на «головну тему» в 10-х числах листопада (тобто вже після виборів до Конгресу США, призначених на 3 листопада – ред.)
На що, як каже Ушаков, Стів Віткофф відповів, що таке рішення Росії буде сприйняте президентом США «з великим задоволенням».
Коли Ушакова запитали про перспективи закінчення війни, то він, як передає російський телеканал «Дождь», відповів: «Не знаю, наскільки ми наближаємося до цього, але справа йде до цього».
Тим часом медіа цитують президента Зеленського – в інтерв’ю американському Fox News він сказав, що готовий на мирну угоду, яка передбачала б заморозку по лінії фронту.
- Що кажуть на фронті про це і що залишилося за кадром нових домовленостей?
Обговорюємо у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Віткофф назвав переговори «конструктивними», але попереду «ще багато важливої роботи»
Cпецпредставник президента США Стів Віткофф назвав переговори в Осло та Санкт-Петербурзі «конструктивними», але попереду «ще багато важливої роботи».
«Ці дискусії (в Осло та Санкт-Петербурзі - ред.) були конструктивними; вони триватимуть у форматі тристоронніх переговорів між Сполученими Штатами, Росією та Україною на технічному рівні. Хоча попереду ще багато важливої роботи, президент Трамп залишається відданим меті завершити цю війну та досягти всеосяжного й довготривалого миру, який забезпечить безпеку та процвітання для прийдешніх поколінь», – написав він у соцмережі Х.
За його словами, у Санкт-Петербурзі він зустрівся з президентом Путіним, щоб «розвинути прогрес, досягнутий в Осло під час зустрічі з президентом Зеленським, обговорити рамкові умови миру», а також подякувати президенту Путіну за звільнення американського громадянина Стівена Хаббарда, який тепер зможе повернутися додому.
21 жовтня у Санкт-Петербурзі відбулася тригодинна зустріч президента Росії Володимира Путіна та спецпредставника президента США Стіва Віткоффа.
Помічник президента РФ Юрій Ушаков, який також був присутній на цій зустрічі, сказав, що Путін нібито заявив про готовність РФ відновити тристоронні переговори з Україною та США в першій декаді листопада. Головною темою має стати формування системи безпеки для Росії та України після завершення війни.
Американський переговорник Віткофф прибув до Росії з Осло, де 20 жовтня провів переговори із президентом України Володимиром Зеленським і європейськими партнерами, зокрема президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере.
Після зустрічі президент Фінляндії заявив про досягнення «реального прогресу». За його словами, були визначені «певні елементи мирного врегулювання», які будуть представлені в Санкт-Петербурзі. Також він заявив про узгодження аспектів, що стосуються безпеки й економіки.
Напередодні Володимир Зеленський повідомив, що Стів Віткофф представить Росії пропозицію щодо тристоронніх переговорів за участю лідерів України, Росії й США.
В американському Інституті вивчення війни вважають, що Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни, прагнучи капітуляції України. Водночас, як кажуть аналітики ISW, президент Росії Володимир Путін скористався телефонною розмовою з президентом США Дональдом Трампом 9 жовтня, щоб безпідставно звинуватити Україну у відсутності прогресу в мирних переговорах.
У Чорткові зросла кількість поранених через удар РФ, двох госпіталізували – ОВА
Влада Тернопільщини повідомляє про ще одного постраждалого внаслідок удару російського безпілотника в Чорткові.
«Стало відомо про ще одного травмованого в наслідок атаки ворожого БпЛА на м.Чортків. Відтак загалом сьогодні постраждало четверо осіб: 1 доросла жінка та 3 неповнолітніх», – заявив очільник області Тарас Пастух.
Він додав, що всім постраждалим надали необхідну медичну допомогу. У них травми різного ступеня тяжкості, «госпіталізовані тільки двоє».
Раніше голова області заявив про трьох поранених через удар російського дрона по Чорткову, з них двоє – діти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Арахамія розповів про обговорення ситуації в Олешках на переговорах в Осло
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія анонсував «гарну новину» щодо гуманітарної кризи в окупованих Олешках на Херсонщині, передає видання «РБК-Україна» з посиланням на його коментар.
Про це він заявив наступного дня після зустрічі української делегації зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом у Осло.
«Дай Боже, наступного тижня буде пожвавлення на гуманітарному треку. Є дуже важка ситуація в Олешках. Ми її вчора обговорювали, і неформальне досягнення цієї зустрічі – наступного тижня має з’явитися гарна новина», – сказав народний депутат.
Інших деталей Арахамія наразі не повідомив.
Американський переговорник Віткофф прибув 20 жовтня зустрівся в Осло з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими партнерами, зокрема президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Після цього Віткофф зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі.
Папа Римський Лев XIV 16 жовтня провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, закликавши до припинення вогню в Олешках на тлі гуманітарної кризи і голоду в цьому окупованому Росією місті на Херсонщині.
У Кремлі, коментуючи розмову, заявили, що Путін нібито підтримав ініціативу Ватикану щодо доправлення допомоги цивільному населенню в Олешках.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Сили РФ вдарили по центру Слов’янська, серед постраждалих є двоє дітей – влада
Російські війська вдарили по центру Слов’янська на Донеччині, повідомив очільник міської військової адміністрації Вадим Лях.
За його словами, наразі відомо про п’ятьох поранених, серед них є дві дитини – хлопчики 7-ми та 13-ти років і дівчина, якій позавчора виповнилося 18 років.
«Біля 17:00 21 жовтня ворог вчергове вдарив по центру нашого міста. Влучання прийшлися поблизу багатоповерхових будинків», – написав він у фейсбуці.
Російські війська посилили свої атаки по Слов’янську - місто зазнає майже щодня обстрілів.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричиняє каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу. Аналітики пишуть, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій
Словаччина проведе консультації з Росією щодо постачання газу та нафти
Словаччина наступного тижня в Москві обговорюватиме питання постачання російських енергоносіїв, відновлюючи співпрацю, яка була призупинена після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як повідомляє агенція Reuters з посиланням на Міністерство закордонних справ Словаччини, 26 жовтня в Москві відбудеться засідання російсько-словацької міжурядової комісії з економічного, наукового й технічного співробітництва – це буде перша така зустріч із моменту нападу Росії на Україну у 2022 році.
За словами представників міністерства, зустріч буде присвячена, серед іншого, питанням енергетики.
«Ключовою темою стане енергетика та можливості співпраці у забезпеченні постачання стратегічних ресурсів. Словацька сторона також зацікавлена в обговоренні постачання газу та продовження постачання нафти», – заявили у МЗС країни.
Запланована зустріч стала черговим свідченням розбіжностей у позиції країни з її союзниками по Євросоюзу та НАТО.
Відновлення консультацій відбулося після низки візитів словацького прем’єр-міністра Роберта Фіцо до Москви, зокрема й у травні цього року. Позиція Фіцо вирізняється на тлі інших країн-членів ЄС.
Словаччина, яка закуповує російські нафту й газ, має припинити закупівлю газу до кінця 2027 року, оскільки це передбачає план ЄС, який спрямований на позбавлення Росії ресурсів на фінансування її війни в Україні.
Євросоюз після тривалої підготовки ще з 2022 року ухвалив обов’язковий до виконання регламент про повну відмову від російських газу та нафти.
Цей документ зобов’язує всі країни блоку відмовитися від російських енергоносіїв до осені 2027 року - довгострокові контракти заборонили з 1 січня 2027 року на СПГ, а з 30 вересня 2027 року на трубопровідний.
Як повідомив Радіо Свобода чиновник в Єврокомісії, від березня 2022 року до липня 2026 року країни ЄС заплатили Росії близько 197 мільярдів євро за нафту, газ й інші викопні енергоносії, згідно з даними європейської статистики зовнішньої торгівлі COMEXT.
Пекін не підтверджує зустрічі лідерів КНР, США та РФ, але каже про сприяння мирним переговорам
Міністерство закордонних справ Китаю не надало жодної інформації щодо можливої зустрічі лідерів Китаю, США та Росії щодо завершення війни в Україні.
Але Пекін заявив про сприяння мирним переговорам.
«Позиція Китаю щодо української кризи (так Пекін називає війну РФ проти України – ред.) залишається незмінною. Ми й надалі активно сприятимемо мирним переговорам і політичному врегулюванню», – сказала на брифінгу речниця МЗС КНР Мао Нін.
20 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що його країна має бути залучена до будь-якої можливої зустрічі лідерів Китаю, Росії та Сполучених Штатів, присвяченої війні в Україні. У МЗС Китаю запитали, чи готовий Пекін брати участь у зустрічі щодо війни за участі Росії та США, якщо Україна до неї залучена не буде.
При цьому у Кремлі вже заявили, що лідери Росії, Китаю та США підтвердили свою готовність провести тристоронню зустріч на саміті у Шеньчжене. Про це заявив «Вестям» помічник президента РФ Юрій Ушаков.
Зеленський, коментуючи потенційну зустріч лідерів КНР, США та Китаю, заявив, що якщо на цій зустрічі обговорюватимуться питання щодо України, «щодо нашого майбутнього, то це буде прийнятно, тільки коли ми будемо за столом переговорів. Це абсолютно зрозуміло».
За даними The Wall Street Journal (WSJ), Володимир Путін запропонував Дональду Трампу провести тристоронній саміт за участю голови КНР Сі Цзіньпіна для обговорення завершення війни. Ініціатива, за даними журналістів, пролунала під час телефонної розмови Путіна і Трампа 9 жовтня. Тоді сторони також домовилися про постачання російського дизельного палива.
Зустріч може відбутися 18–19 листопада на полях саміту Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) в китайському Шеньчжені. Участь у заході президента України не передбачається.
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив WSJ, що можливість зустрічі обговорюється, але домовленостей про її проведення та порядок денний поки немає.
Згодом президент США Дональд Трамп заявив, що він готовий взяти участь у тристоронній зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном і президентом Росії Володимиром Путіним. Але, за його словами, ця зустріч могла б стосуватися не стільки України, а питання ядерної зброї.
Естонія працює над наданням Україні «значної кількості» локомотивів після ударів РФ по залізниці
Міністри закордонних справ України й Естонії Андрій Сибіга та Марґус Цахкна провели телефонну розмову 21 жовтня щодо поточного стану мирних переговорів і російських атак.
Зокрема, за повідомленням естонського МЗС, Цахкна наголосив, що безпека України є питанням європейської безпеки:
«Ми не можемо опинитися в ситуації, коли рішення ухвалюються за нашою спиною або Росія за столом переговорів отримує те, чого не змогла добитися на полі бою. Мир має бути справедливим і тривалим, і це має включати надійні та ефективні гарантії безпеки для України».
Естонський дипломат також вказав на наслідки російських атак на цивільну інфраструктуру України, зокрема, зростання на 85% кількості жертв серед цивільних у вересні.
Він нагадав, що минулого тижня уряд Естонії затвердив план надання Україні 10 мільйонів євро в межах ініціативи НАТО PURL, довівши загальний обсяг свого внеску до 30 мільйонів євро. Також Таллінн готує допомогу у відновлення транспортної інфраструктури України.
«Оскільки Росія завдає ударів по критичній інфраструктурі, зокрема, по транспортній мережі – і вже знищила або пошкодила 340 залізничних вагонів цього року – ми працюємо над тим, щоб передати Україні значну кількість локомотивів. Це допоможе підтримувати функціонування транспортного сполучення в країні навіть у найскладніших умовах», – заявив міністр.
Сибіга, своєю чергою, розповів, що поінформував естонського колегу про ситуацію на полі бою, наслідки останніх атак і останні події в контексті зусиль із мирного врегулювання.
«Я окреслив наші нагальні потреби для зміцнення оборони та стійкості України напередодні зими, приділивши особливу увагу російським ударам по нашій залізниці», – сказав він і подякував Естонії за наміри щодо передачі локомотивів.
На початку жовтня видання Financial Times поширило слова міністра аграрної політики України Тараса Висоцького, за якими в Україні практично закінчилися резервні локомотиви, які можна використовувати для заміни пошкоджених російськими ударами машин.
Як Росія нищить Покровське на Дніпропетровщині і чому там залишаються люди
Селище Покровське у Дніпропетровській області – так звана «кілзона», місце під постійним вогнем артилерії та дронів.
Фронт проходить приблизно за 20 км, проте Росія послідовно стирає цей населений пункт із землі. Хто залишився в Покровському, і що трапилося із селищем протягом року, дивіться у репортажі.
Відео телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Російський БпЛА знову атакував Чортків на Тернопільщині, постраждали діти – влада
Російський БпЛА завдав удару по місту Чортків на Тернопільщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Тарас Пастух.
За його словами, внаслідок атаки постраждали троє людей, двоє з них – діти.
У ДСНС уточнили, що постраждали двоє дітей 2010 року народження.
Також повідомляється, що внаслідок атаки РФ пошкоджена господарська будівля, виникла пожежа.
Минулого тижня російські війська кілька разів атакували Чортків, було пошкоджено виробниче підприємство. Тоді про постраждалих не повідомлялось.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Зеленський: Україна погодилася б на замороження вогню вздовж поточної лінії зіткнення
Київ готовий до заморозки бойових дій на поточних позиціях, заявив президент Володимир Зеленський 21 жовтня. Про це він сказав у інтерв’ю американському каналу Fox News, відповідаючи на питання ведучого про готовність прийняти подібну мирну угоду.
«Якщо просто зараз ми маємо заморозити (бойові дії – ред.), я думаю, це реальний шлях завершити цю війну. Ми називаємо це припиненням вогню або зупинкою вбивств, як це називає президент Трамп», – заявив голова держави.
Він назвав це «мінімумом», який Україні потрібен сьогодні від російської сторони.
«Після цього, звісно, ми підемо до президента (Трампа – ред.) та європейців і проситимемо про гарантії безпеки. Найважливіше – це мир і частина про безпеку», – додав Зеленський.
Російська Федерація наполягає на повному виведенні Збройних сил України з території Донецької та Луганської областей як ключовій умові для проведення мирних перемовин – а не надання Києву будь-яких гарантій безпеки чи завершення бойових дій. Представники Кремля заявляють про відсутність сенсу в перемовинах до виконання цієї вимоги, натомість українське керівництво та військові відкидають будь-які територіальні поступки.
Задекларовані Москвою цілі передбачають, що Україна має передати в їхніх адміністративних кордонах також Запорізьку та Херсонську області, які Росія включила до своєї конституції.
Російські війська атакували магазин Metro у Рівному – ОВА
Російські війська атакували магазин торговельної мережі «Метро» у Рівному, написав у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олександр Коваль.
Він додав, що внаслідок російської атаки також постраждав житловий сектор – в одному з будинків виникла пожежа, її вже локалізували.
За попередньою інформацією, в обох випадках люди не постраждали.
У компанії «Метро» підтвердили пошкодження магазину в Рівному, зазначивши, що працюють над оцінкою пошкоджень, магазин не працює.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Генштаб ЗСУ заявив про ураження складу армії Росії в окупованому Криму
Підрозділи Сил оборони України напередодні та вночі на 21 жовтня вразили склад матеріально-технічних засобів у районі Яни Капу (Красноперекопськ) в окупованому Криму, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України.
За зведенням, ударів зазнали «склади матеріально-технічних засобів російського агресора в районі населеного пункту Яни-Капу в тимчасово окупованому українському Криму та в районі Чистякового на Донеччині».
Крім того, штаб звітує про удари по пунктах управління російських підрозділів у районі окупованого Луганська та Курахового Донецької області.
«Ураження таких об’єктів порушує систему управління військами армії РФ та ускладнює координацію її підрозділів на полі бою», – додає Генштаб.
Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, телеграм-канал «Кримський вітер» із посиланням на підписників заявив, що в Яни Капу мали місце прильоти по старій автобусній стоянці за залізничним вокзалом і закритому консервному заводу. Там також повідомили, що атаки зазнав генератор на содовому заводі, який вийшов з ладу. Також внаслідок нальоту БПЛА та збиття цілей постраждали їдальня, пекарня та два будинки.
Російські військові атаку наразі не коментували. Редакція не може в умовах воєнного часу незалежно перевірити інформацію про удари.
Міноборони РФ заявляло про збиття 373 українських дронів протягом ночі на 21 жовтня над низкою російських областей та окупованим Кримом.
Зустріч Путіна і Віткоффа, який привіз до Росії пропозиції Зеленського щодо припинення війни: деталі
Спецпредставник президента США Стів Віткофф зустрівся із президентом Росії Володимиром Путіним у Костянтинівському палаці в Санкт-Петербурзі. Це відбулося на наступний день після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським у столиці Норвегії Осло щодо завершення війни.