У вересні в Україні внаслідок російських ударів загинули щонайменше 328 цивільних людей, а 2 105 – були поранені, внаслідок чого загальна кількість загиблих і поранених була на 85 відсотків вищою, ніж у вересні 2025 року, повідомила у своєму звіті 16 жовтня Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні.
«Цивільні особи загинули або були поранені у 22 областях України і Києві, особливо багато жертв було зафіксовано в столиці, Херсоні, Харкові, Сумах і Запоріжжі. Лише в Києві жертви серед цивільних осіб фіксувалися протягом 22 із 30 днів, – частіше, ніж у будь-якому попередньому місяці від початку повномасштабного вторгнення», – йдеться в повідомленні.
У місії наголосили, що посилення російських атак у вересні продовжило тенденцію 2026 року, коли кількість жертв серед цивільних людей значно перевищує показники, підтверджені в попередні роки, що має руйнівні наслідки для цивільного населення.
У жовтні кількість жертв серед цивільних осіб також залишалася високою, заявили в ММПЛУ.
«Перші два тижні жовтня були одними з найсмертоносніших для цивільних осіб за останні роки, – сказала голова ММПЛУ Даніель Белль. – Усього за кілька днів атаки російських збройних сил призвели до інцидентів із великою кількістю жертв у Харкові, Запоріжжі, Краматорську й Києві».
У місії ООН також заявили, що підтверджені дані за вересень включають 18 загиблих і 44 поранених цивільних осіб на окупованій Російською Федерацією території України, вказуючи, що фактична кількість, ймовірно, є значно вищою, а відсутність доступу й незалежних джерел інформації ускладнює перевірку багатьох інцидентів.
Експерти ООН зауважили, що висока кількість жертв серед цивільних осіб у вересні й жовтні спостерігалася на тлі відновлення російськими збройними силами систематичних атак на енергетичну інфраструктуру по всій Україні, що спричиняло аварійні відключення світла.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..
Форум