Міністр оборони Росії прибув до Білорусі – обговорює військову співпрацю
У Мінську 22 жовтня відбулося засідання спільної колегії міністерств оборони Білорусі та Росії.
«Ми перейшли до практичної реалізації Програми стратегічного партнерства у військовій сфері на 2026–2030 роки, яка була затверджена на попередньому засіданні колегії в Москві», – розповів міністр оборони Білорусі Віктор Хренін
За словами Хреніна, план двостороннього військового співробітництва на 2026 рік передбачає понад 160 спільних заходів, більшість із яких мають практичний характер, тобто є навчаннями, тренуваннями, зборами та обміном досвідом.
Хренін також розповів про військово-технічне співробітництво між Білоруссю та Росією в умовах повномасштабної війни проти України: «Тривають взаємні поставки продукції військового призначення, поглиблюється співпраця між нашими оборонно-промисловими комплексами, а також нарощуються бойові можливості Регіонального угруповання військ і Єдиної регіональної системи протиповітряної оборони. Крім того, розвивається система ядерного стримування на території Союзної держави».
Міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов зазначив, що Білорусь є найближчим союзником його країни. «Ми регулярно проводимо заходи бойового злагодження з’єднань і військових частин, що входять до складу Регіонального угруповання військ. Основну увагу приділяємо спільним практичним діям, спираючись на передовий досвід, отриманий під час «спеціальної військової операції» (термін, який використовують у Росії для позначення повномасштабної війни проти України – ред.)».
Бєлоусов заявив, що Білорусь продовжує підготовку військових кадрів у 24 військових навчальних закладах Росії.
22 жовтня в Мінську Віктор Хренін та Андрій Бєлоусов на засіданні спільної колегії оборонних відомств Білорусі та Росії затвердили план оперативних навчань «Щит Союзу – 2027». Як повідомляє пресслужба Міністерства оборони Білорусі, Хренін назвав ці навчання «головним заходом підготовки збройних сил Білорусі та Росії наступного року», підкресливши, що вони матимуть «виключно оборонний характер».
Керівництво Білорусі підтримало агресію Росії проти України та надало свою військову інфраструктуру й повітряний простір для вторгнення російської армії та атак на мирні українські міста – ударів, що забрали життя десятків тисяч українських цивільних. Частина білоруських підприємств із різних галузей промисловості наразі залучені до підтримки російської агресії.
Уряд підтримав залучення приватного сектору до будівництва підземних оборонних виробництв
Кабінет міністрів підтримав пропозицію Міністерства оборони спростити залучення приватного бізнесу для будівництва підземних оборонних виробничих об’єктів, заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький 22 жовтня.
«На практиці це означає, що відсьогодні приватні компанії можуть будувати і в майбутньому здавати в оренду або продавати такі об’єкти підприємствам, які безпосередньо виробляють зброю», – заявив голова уряду.
Він очікує, що це спростить і збільшить кількість необхідних виробничих площ, особливо на фоні посилення російських ударів.
Також, за словами Корецького, Кабмін сьогодні запровадив механізм, який дозволяє ввозити комплектування для виробництва озброєння, оплаченого міжнародними партнерами, зі звільненням від ввізного мита та ПДВ.
Міністерство оборони зазначає, що завдяки змінам до урядової постанови №1494 девелопери зможуть за власний або залучений кошт будувати захищені об’єкти, а після завершення будівництва передавати їх підприємствам ОПК у власність, оренду або користування.
«Росія намагається знищити наше оборонне виробництво. У відповідь ми маємо робити український ОПК більш стійким. Для цього важливо переносити виробництво в захищені умови та зберігати унікальні спроможності наших виробників. Тому зараз пропонуємо більш гнучкий механізм для залучення додаткового ресурсу в такі проєкти», – прокоментував міністр оборони Євгеній Хмара.
Міністерство оборони 23 вересня повідомило, що працює над створенням системного механізму, який спростить будівництво підземних виробничих об’єктів та створить можливості для залучення до таких проєктів приватного капіталу, девелоперів та інвесторів.
Сили РФ завдали удару по ринку в Лозовій, щонайменше двоє загиблих, 17 поранених – Харківська ОВА
Російські військові вдень 22 жовтня завдали удару по ринку в Лозовій на Харківщині, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
За даними влади, загинули щонайменше двоє людей, а кількість постраждалих ще зростає. Спершу повідомляли про 11 поранених, о 12:33 це число зросло до 17.
«Усім допомагають бригади медиків. На місці триває ліквідація наслідків», – указав очільник області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Драпатий: три місяці на посаді. Що зробив головком ЗСУ? Оцінки військових і аналітиків
Виповнилося три місяці, як генерал-майор Михайло Драпатий обійняв посаду головнокомандувача ЗСУ замість Олександра Сирського.
Попередній головком, за словами військових, за майже 2,5 роки на посаді запам’ятався централізованим стилем управління та встиг вибудувати в українській армії цілу систему «під себе» – яку навіть охрестили «ерою Сирського».
Новий головком за три місяці не дав жодного інтерв’ю журналістам, не спілкувався з ними у форматі off rec і не проводив брифінгів. Про його рішення, роботу та бачення підходів ведення війни, можна судити тільки по нових призначеннях, опублікованих на сайті ЗСУ «Принципах лідерства», а також по оприлюднених «Українською правдою» витоках, зокрема, про ревізію офіцерів ГШ та загадковий «План війни».
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) звернувся до бійців, офіцерів, аналітиків, воєнкорів із проханням оцінити те, що відбувається у збройних силах у зв'язку зі зміною керівництва.
Запитували про те, яких змін вони очікують від нового головкома: були згадані провалена мобілізація, непропорційний розподіл людей між штурмовими полками і рештою бригад, відбір командирів за принципом відданості; втручання Генштабу у війну на рівні окремих позицій, придушення ініціативи, невиправдані штурми з великими втратами та інші проблеми.
- Чи вирішуються ці проблеми і що для цього вже зробив новий головком?
- Яким Драпатий бачить управління війною – про перекоси в якому військові та експерти говорили за часів Сирського?
- Чи виправданим є виведення з Генштабу людей із небойовим досвідом, що нібито триває?
РФ атакувала центр Києва балістичною ракетою з касетною боєголовкою – «Флеш»
Російські військові під час удару по Києву вночі проти 22 жовтня використали балістичну ракету «Іскандер» із касетною боєголовкою, заявив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.
«Сьогодні вночі Росія атакувала історичний центр Києва балістичною ракетою «Іскандер» з касетною боєголовкою К5. Ця боєголовка вибухає над землею і застосовується спеціально для максимального ураження людей і техніки на площі 400 на 400 метрів. 58 бойових елементів вибухають у повітрі», – написав Бескрестнов у фейсбуці.
Він наголосив, що цей удар був завданий не з військовою метою. «Метою було зруйнувати частину старого міста і травмувати якомога більше людей. Маємо багато поранених цивільних і руйнування», – додав він.
Раніше сьогодні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські військові вночі проти 22 жовтня завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ракет «Іскандер-М»/С-400/«Циркон»/«Онікс» і 210 ударних безпілотників, серед яких було 110 реактивних дронів Shahed. Кількість ракет у ЗСУ не навели. Основним напрямком удару був Київ, кажуть військові.
Удар був здійснений на тлі переговорів посланця президента США Стіва Віткоффа з президентом Росії Володимиром Путіним, що відбулися 21 жовтня в російському Санкт-Петербурзі, і заяви президента США Дональда Трампа, що врегулювання війни Росії проти України «ближче, ніж будь-коли раніше».
Президент України Володимр Зеленський повідомив, що російські військові від вечора 21 жовтня застосували для удару по Києву 21 ракету, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Три хвилі балістичних ударів випустили російські «гуманісти» по Києву з вечора… На жаль, у місті значна кількість влучань і пошкоджень: звичайні будинки, енергетика, інфраструктура одного з вокзалів та метро, торговельні центри, підприємства. Серед пошкоджених обʼєктів – навіть монастир», – заявив Зеленський.
За словами голови держави, загалом під російськими ударами цієї ночі були 12 областей України. У Києві й регіонах поранені 34 людини, серед них пʼятеро дітей, відомо про двох загиблих, додав президент.
У Польщі заперечили зупинку військової допомоги України через «рік УПА» від Львівської облради
У міністерстві національної оборони Польщі заперечили, що через рішення Львівської обласної ради Варшава зупинить надання Україні військової допомоги.
«Це неправда. Водночас останні рішення, як-от це рішення Львівської обласної ради, справді негативно впливають на польсько-українські відносини», – цитують слова речника відомства Януша Сеймея польські видання Wiadomosci та Fakt.
21 жовтня видання «Європейська правда», посилаючись на джерело в українському уряді, повідомило, що у відповідь на рішення львівських депутатів Польща нібито зупинила постачання Україні масштабного пакету військової допомоги.
20 жовтня Львівська обласна рада проголосувала за оголошення 2027 року «роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича». У Польщі до постаті командувача УПА Романа Шухевича та самого національно-визвольного руху на заході України в період Другої світової війни ставляться негативно – через їхню роль у подіях, які поляки називають «Волинською різаниною», а українські історики – «Волинською трагедією обох народів».
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що це рішення шкодить відносинам обох країн. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив, що такий крок допомагає ворогам України.
У МЗС України повідомили, що рішення ухвалили на регіональному рівні та без консультацій із центральними органами влади, та назвали його «контрпродуктивним» для відносин із Польщею.
«Окупантів позбавили можливості зайти в тил Куп’янська» – «Хартія» про підземну операцію «Велес»
Українські військові просунулися на понад 15 кілометрів підземними комунікаціями в тил російських сил на Куп’янському напрямку, повідомили в 2-му корпусі Національної гвардії України «Хартія», розповівши 22 жовтня деталі підземної контрнаступальної операції «Велес».
За словами військових, угруповання під командуванням 2-го корпусу НГУ «Хартія» поєднало підземний наступ із діями на поверхні й ударами безпілотників.
«Таким чином, окупантів позбавили можливості зайти в тил Куп’янська. Результати операції: понад 30 окупантів узято в полон, втрати противника – понад 100», – йдеться в повідомленні.
До операції долучилися бригада «Хартія», штурмовий полк «Р.У.Г», полк безпілотних систем «Лава», підрозділи ГУР, зокрема легіон «Свобода Росії» і РДК, бригада безпілотних систем «Ахіллес».
«Ми спостерігали, як противник працює під землею. І вивчали, як він це робить. Росіяни мали намір використати газові шляхопроводи для проникнення в тил наших військ. Тоді ми самі пішли під землю», – заявив командир корпусу «Хартія» бригадний генерал Ігор Оболєнський.
Раніше, у вересні цього року, в ЗСУ оприлюднили першу офіційну інформацію про контрнаступальну операцію «Вівальді» біля Лиману на Донеччині, яка триває з весни і ліквідувала північну «клешню» російських військ на Донбасі. За даними 3-го армійського корпусу, це зняло загрозу для Лиману і зберегло критичні логістичні шляхи між Харковом, Ізюмом і Слов’янськом.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричиняє каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу. Аналітики пишуть, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил.
В ISW раніше заявляли, що темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Рух Південним мостом у Києві закрили повністю – поліція
Поліція Києва після 11-ї години 22 жовтня повідомила про повну зупинку руху транспорту на Південному мосту, хоча у ранкові години після нічного удару рух із лівого на правий берег Дніпра цією транспортною артерією зберігався.
«У зв’язку з безпековою ситуацією рух Південним мостом тимчасово перекрито в обох напрямках. Просимо врахувати цю інформацію під час планування маршруту», – ідеться в повідомленні.
Одразу після удару влада Києва інформувала про часткову зупинку руху на Південному мосту – туди не їхало метро, а автотранспорт рухався лише в одному напрямку.
«Внаслідок обстрілу пошкоджена частина інфраструктури метрополітену на Південному мосту», – інформував мер Києва Віталій Кличко.
Київська міська військова адміністрація уточнювала, що «обмежено рух транспорту Південним мостом у напрямку з правого на лівий берег», і просила враховувати це при плануванні свого маршруту.
Київська міська державна адміністрація вказувала, що на «зеленій» лінії метро поїзди тимчасово курсують між станціями «Сирець» – «Видубичі» та «Осокорки» – «Червоний хутір».
«Через нічний масований обстріл столиці є пошкодження на Південному мосту. Зокрема, й частини інфраструктури метрополітену. Обстеження та відновлювальні роботи будуть продовжені після відбою тривоги. Рух поїздів на Сирецько-Печерській лінії буде забезпечено наявними рухомим складом, що залишився на ніч у тунелях. Інтервали між поїздами можуть будуть збільшені», – попереджала столична влада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
«Показовий удар» відразу після переговорів. Зеленський назвав число ракет, які РФ запустила по Києву
Російські військові від вечора 21 жовтня застосували для удару по Києву 21 ракету, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Три хвилі балістичних ударів випустили російські «гуманісти» по Києву з вечора… На жаль, у місті значна кількість влучань і пошкоджень: звичайні будинки, енергетика, інфраструктура одного з вокзалів та метро, торговельні центри, підприємства. Серед пошкоджених обʼєктів – навіть монастир», – написав він у телеграмі 22 жовтня.
За словами голови держави, загалом під російськими ударами цієї ночі були 12 областей України. У Києві й регіонах поранені 34 людини, серед них пʼятеро дітей, відомо про двох загиблих, додав президент.
«Фактично одразу після чергових переговорів Росія завдала показового удару. Це означає, що немає справжніх змін в її ставленні до всього, що відбувається. Важливо і надалі намагатися знайти правильні рішення, щоб закінчити цю війну. Але коли російська балістика – відповідь на переговори, потрібен реальний тиск на Росію, щоб були інші кроки – кроки на припинення вбивств», – наголосив Зеленський.
«Дружина дала мені поштовх»: незрячий ветеран живе самостійне життя
Війська РФ двічі вдарили по підприємству в Чернігові, загинув 61-річний чоловік – ОВА
У Чернігові внаслідок російського удару загинула одна людина, ще одна – постраждала, повідомив 22 жовтня очільник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Учора агресор двічі атакував підприємство в Чернігові «бандеролями». Постраждав 54-річний чоловік – у нього акубаротравма. На жаль, унаслідок повторного удару загинув 61-річний чоловік», – написав Чаус у телеграмі.
За його словами, вночі російські сили вдарили дроном «Герань» по агропідприємству в Семенівці, там загорівся склад і господарські приміщення.
СБУ затримала «агента в лавах ЗСУ» – «навів російські ракети на позиції свого підрозділу»
Військова контррозвідка Служби безпеки за сприяння Головнокомандувача Збройних Сил України викрила «російського агента у лавах ЗСУ», повідомляє пресслужба відомства 22 жовтня.
«Ним виявився завербований ФСБ мобілізований із Житомирщини, який навів повітряну атаку рашистів на свій підрозділ БпЛА. Завдяки оперативному реагуванню СБУ вдалося завчасно евакуювати понад 100 українських дронарів із зони потенційного ураження і затримати ворожого коригувальника. Як з’ясувало розслідування, фігурант «злив» ФСБ координати Сил оборони після того, як самовільно залишив військову частину і прибув до Київської області. На території столичного регіону дезертир відстежував для російської спецслужби розташування логістичних центрів української армії, по яких ворог готував ракетно-авіаційні удари», – йдеться в повідомленні.
Співробітники СБУ вказують, що затримали чоловіка поблизу одного із критично важливих складів на Київщині.
«За матеріалами справи, фігурант був завербований ФСБ ще до призову у лави ЗСУ. Спочатку агент виконував «тестові» завдання: відстежував розташування об’єктів паливно-енергетичного комплексу на півночі України. Потім російські спецслужбісти доручили йому мобілізуватися до Сил оборони, щоб шпигувати «всередині» українських військ. Під час підготовки на курсах операторів БпЛА він збирав для ворога персональні дані командування та особового складу навчального центру. В обмін на співпрацю рашисти обіцяли своєму поплічнику «евакуацію» до РФ з отриманням російського громадянства», – твердять в українській спецслужбі.
ISW про переговори Путіна з посланцем Трампа: Кремль підтвердив небажання вести мирні переговори
Високопоставлені представники Кремля вкотре підтвердили давнє небажання Росії вести будь-які змістовні мирні переговори, водночас намагаючись виставити Київ і Європу головними перешкодами для встановлення миру в Україні, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
В ISW проаналізували заяви кремлівських чиновників після переговорів посланця президента США Стіва Віткоффа з президентом Росії Володимиром Путіним, що відбулися 21 жовтня в російському Санкт-Петербурзі.
«Заяви представників Кремля від 21 жовтня фактично відкинули мирні пропозиції України і Європи, назвавши їх недостатніми, що свідчить про непоступливість Росії щодо своїх воєнних цілей і незмінну неготовність прийняти поступки Зеленського», – йдеться у звіті.
У Підмосков’ї зазнав атаки арсенал, де ремонтують системи ППО – моніторингові канали
Уночі 22 жовтня повітряного удару зазнав 75-й арсенал Головного ракетно-артилерійського управління міністерства оборони РФ, розташований у місті Серпухові Московської області, повідомляють моніторингові канали Exilenova+ та Astra.
За даними українського каналу Exilenova+, під час цієї атаки могли бути використані не лише реактивні дрони, а й неназваний тип ракет (офіційного підтвердження ці дані наразі не мають).
ЗСУ про нічну атаку РФ: влучання на 32 локаціях, основний напрямок удару – Київ
Російські військові вночі проти 22 жовтня завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ракет «Іскандер-М»/С-400/«Циркон»/«Онікс» і 210 ударних безпілотників, серед яких було 110 реактивних дронів Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ. Кількість ракет у ЗСУ не наводять.
Основним напрямком удару був Київ, кажуть військові.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 181 ворожий БпЛА типу Shahed (із них – 87 реактивні), «Гербера» і дрон інших типів, 10 ударних безпілотників ще в повітрі, бойова робота триває», – йдеться в повідомленні.
ДСНС: у Києві в ніч на 22 жовтня через удари РФ загинула одна людина, 22 постраждали
Унаслідок серії російських ударів, завданих із пізнього вечора 21 жовтня, в Києві загинула одна людина, 22 постраждали, серед них четверо дітей, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Рятувальники повідомляють про балістичні удари по шести районах столиці, внаслідок чого виникли пожежі та руйнування.
«Дніпровський район. Загинула людина, дитину госпіталізували. Пошкоджено будинки й автомобілі, горіли житлові та нежитлові будівлі. Постраждали ще п’ятеро людей.
Дарницький район. Пошкоджено транспортну інфраструктуру. Постраждалих немає.
Святошинський район. Горіли нежитлова будівля та ресторанний комплекс. Пожежу на площі 1100 квадратних метрів ліквідовано.
Оболонський район. Пошкоджено нежитлові будівлі, виникли пожежі. Постраждали двоє людей. Пожежі ліквідовано.
Печерський район. Пошкоджено будівлі, автомобілі швидкої допомоги та монастир. Постраждали восьмеро людей, серед них троє дітей.
Голосіївський район. Унаслідок влучання в нежитлову будівлю постраждали шестеро людей», – ідеться в повідомленні.
На фронті відбулося 187 боїв за добу – командування
Упродовж доби 21 жовтня на фронті зафіксовано 187 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав одного ракетного та 88 авіаційних ударів, під час яких скинув 289 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 10414 дронів-камікадзе та здійснили 2604 обстріли населених пунктів і позицій наших військ, з них 67 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню. За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили три райони скупчення живої сили та техніки противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Найбільше боїв відбулося на двох напрямках – Покровському на Донеччині та Гуляйпільському на Запоріжжі.
«21 атаку здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Софіївка, Добропілля, Білицьке, Молодецьке та у бік населених пунктів Вільне, Кучерів Яр, Ганнівка, Світле, Красноподілля, Сергіївка й Муравка.
На Гуляйпільському напрямку окупанти 11 разів атакували позиції наших захисників. Ворог намагався просунутися у бік населених пунктів Різдвянка, Долинка, Гірке та Єгорівка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Читайте також: Білецький про «Вівальді»: російські дроноводи з «Рубікона» знялися з позицій через втрати
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 18 жовтня повідомляли, що українські сили нещодавно просунулися на півночі Сумської області.
Російські війська нещодавно здійснили операцію з проникнення в південно-східну частину Добропілля. На геолокованих кадрах, опублікованих 18 жовтня, видно, як російський військовослужбовець піднімає прапор у південно-східній частині Добропілля – подія, яку ISW оцінює як російську операцію з інфільтрації. Представники українського військового командування нещодавно спростували заяви росіян про захоплення або оточення Добропілля, а ISW наразі не має доказів того, що російські війська закріпилися в межах міста.
За даними ISW, темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Генштаб ЗСУ повідомляє про рекордні добові втрати сил РФ
Генеральний штаб ЗСУ заявляє, що за добу 21 жовтня сили РФ втратили вбитими і пораненими близько 2250 осіб, а в цілому за час повномасштабного вторгнення в Україну російська армія втратила близько 1 572 790 своїх військових.
Зазвичай число втрат російських військ за добу, про яке інформує Генштаб ЗСУ, не перевищує двох тисяч осіб.
«Це найвищий добовий показник втрат особового складу противника за весь період повномасштабної збройної агресії Росії проти України», – підтвердив Генштаб о 8:41.
Також в українському командуванні навели статистику п’яти найбільших добових втрат сил РФ від 24 лютого 2022 року.
Також українське командування оновило дані щодо втрат РФ у військовій техніці:
- танків – 12 439 (+3 за останню добу)
- бойових броньованих машин – 25 594 (+8)
- артилерійських систем – 51 447 (+44)
- РСЗВ – 2 229 (+1)
- засобів ППО – 1 719 (+3)
- літаків – 449
- гелікоптерів – 356
- наземних робототехнічних комплексів – 2 997 (+7)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 575 142 (+1 750)
- крилаті ракети – 5 138
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 165 641 (+363)
- спеціальна техніка – 4 846 (+2)
Читайте також: Журналісти підтвердили загибель 20 російських офіцерів внаслідок удару по Донецьку в серпні
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Трамп, Путін, Сі. Вся справа у мінералах? США хочуть, щоб Китай зняв обмеження на експорт критично важливої сировини
ВАШИНГТОН – Коли президент США Дональд Трамп і лідер Китаю Сі Цзіньпін зустрілися у Вашингтоні минулого місяця, їм не вдалося досягти прогресу в одному з найбільш суперечливих питань у двосторонніх відносинах: щодо жорстких обмежень Пекіна на експорт критично важливих мінералів, які спричинили збої як у ланцюгах постачання Пентагону, так і в комерційному секторі.
Дональд Трамп і Сі Цзіньпін погодилися продовжити торговельне перемир'я, термін дії якого спливає 10 листопада, ще на два місяці. Однак це продовження не вирішує головних занепокоєнь Вашингтона щодо недостатніх обсягів експорту мінералів із Китаю.
Під час липневих слухань у комітеті Сенату з питань фінансів торговий представник США Джеймісон Ґрір заявив, що експорт мінералів із Китаю «не такий масштабний, як нам хотілося б, і відбувається не тими темпами, як нам хотілося б».
Китай домінує у світовому видобутку та переробці критично важливих мінералів і рідкісноземельних постійних магнітів, які зберігають магнітні властивості необмежено довго, без потреби в зовнішньому живленні. Рідкісноземельні постійні магніти є ключовими для роботи всього: від двигунів електромобілів і вітрових турбін до винищувачів і систем наведення ракет.
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) – автономна міжурядова організація зі штаб-квартирою в Парижі – оцінює, що Китай є провідним переробником 19 із 20 ключових стратегічних мінералів, а його середня частка на ринку становить 70 відсотків. За даними МЕА, Китай ще міцніше закріпив свої позиції на ринку постійних магнітів, займаючи 94 відсотки світової частки ринку.
Пекін використав своє домінуюче становище у сфері критично важливих мінералів як зброю для протидії американським санкціям щодо свого напівпровідникового сектору та митам адміністрації Трампа. Він налаштував систему експортного контролю таким чином, щоб чинити максимальний тиск на ланцюги постачання Пентагону, уникаючи при цьому масштабних збоїв у цивільних галузях промисловості, що могло б спричинити ескалацію конфлікту з Вашингтоном, чого правляча Комуністична партія Китаю (КПК) не бажає.
Загалом, згідно з даними китайської митниці, у серпні Китай експортував до США 512 метричних тонн рідкоземельних постійних магнітів, що на 21 відсоток менше, ніж у липні, і на 13 відсотків менше, ніж роком раніше.
Напередодні саміту Сі Цзіньпін прагнув використати домінування Китаю у сфері стратегічних металів, щоб домогтися тривалого торговельного перемир’я зі Сполученими Штатами, зазначає Томаш Надровскі, портфельний менеджер нью-йоркського фонду Amvest Terraden Critical Minerals Fund.
«Китай має такий «кран», який він може відкривати й закривати – і саме це визначає потік критично важливих мінералів до США та інших країн», – сказав він у інтерв’ю Радіо Свобода.
«Продовження торговельного перемир’я на два роки надало б цьому інструменту ще більшої цінності», ще більше закріпивши залежність США від китайських ланцюгів постачання критично важливих мінералів.
Адміністрація Трампа побоювалася, що в умовах дворічного перемир’я «всі [як комерційні виробники, так і виробники оборонної продукції] розслабляться і подумають: «Нам не потрібно будувати нові виробничі потужності», – зазначає він.
«США не можуть дозволити собі залежати від стратегічних «вузьких місць» у постачанні ресурсів, які є життєво важливими для нашого оборонно-промислового комплексу та таких базових галузей, як автомобілебудування», – заявила в інтерв’ю Махназ Хан, віцепрезидентка з питань політики щодо критично важливих ланцюгів постачання в організації Silverado Policy Accelerator у Вашингтоні.
«Двомісячне перемир’я, про яке домовилися Трамп і Сі, «дає США час, але не усуває фундаментальну вразливість», – зазначила вона.
Повністю читайте тут
На Харківщині через нічні атаки є жертви та руйнування – ОВА
Унаслідок російського обстрілу села Лиманівка Лозівського району загинула 42-річна жінка, повідомив зранку 22 жовтня голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Ще четверо людей постраждали, серед яких 13-річний та 10-річний хлопчики», – написав він.
Унаслідок нічних ударів є влучання і в кількох районах обласного центру, додав чиновник.
«В Слобідському районі спалахнула господарча споруда. Також пошкоджено приватні будинки. В Основʼянському районі пошкоджено магазин, чотири автомобілі та скління вікон багатоповерхового житлового будинку. У Холодногірському районі влучання на територію стоянки вантажних автомобілів. Спалахнули чотири вантажних авто, причіп та легковий автомобіль», – інформував Синєгубов.
У Харкові обійшлося без постраждалих, указав голова ОВА.