На борту судна, що затонуло біля узбережжя Румунії, загинув громадянин України – МЗС
Міністерство закордонних справ України прокоментувало дані про затоплення судна Khoryv в Чорному морі. Як повідомили Радіо Свобода в пресслужбі відомства, судно, що прямувало з турецького порту, затонуло поблизу румунського міста Констанца.
На борту перебували 14 членів екіпажу. За попередньою інформацією, причиною затоплення міг стати удар дрона.
«Посольство України в Румунії отримало інформацію від румунської сторони про одного загиблого моряка – громадянина України», – повідомляє пресслужба.
Чотирьох громадян України, включно з капітаном судна, доправили до лікарні. Ще двом медична допомога не знадобилася.
«Ми вдячні румунським службам за порятунок українців. Посольство продовжує встановлювати обставини інциденту, місцеперебування та стан здоров’я врятованих громадян, підтримує зв’язок із компетентними органами Румунії», – додали в МЗС.
Раніше 23 жовтня президент Румунії Нікушор Дан повідомив про удар безпілотника по судну Khoryv, яке йшло під прапором Коморських Островів. Воно затонуло поблизу територіальних вод Румунії, один член екіпажу загинув, троє зникли безвісти, дев’ятьох людей евакуювали. Дан назвав атаку черговим прикладом «трагічних наслідків російської агресії проти України».
Росія останнім часом посилила удари по українських портах, а також по суднах у Чорному морі, які прямують в Україну або з неї. У Москві називають це відповіддю на українські удари по російських чи пов’язаних із Росією суднах.
Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня виключив можливість домовленостей про припинення ударів, попри побоювання, що дефіцит у постачанні зерна на світовий ринок із Росії й України призведе до голоду в найбідніших країнах.
Єврокомісія підтримує перенесення прикордонного контролю з України до ЄС, але рішення за Польщею
Європейська комісія підтримує ініціативу перенесення українського прикордонного контролю на територію сусідніх країн Євросоюзу, щоб убезпечити людей і транспорт від російських обстрілів. У Брюсселі вже надали оцінку проєкту відповідної угоди між Україною та Польщею, однак наголошують, що формального дозволу Єврокомісії для її підписання не потрібно.
Про це йдеться у відповіді речника Єврокомісії на запит Радіо Свобода.
«Відповідно до чинних правил, спільні пункти пропуску через кордон можуть створюватися на підставі двосторонньої угоди між двома державами. Оскільки ці переговори є двосторонніми, Єврокомісія не бере в них участі. Водночас ми завжди висловлювали готовність підтримувати цей процес», – повідомили у Єврокомісії.
У Брюсселі підтвердили, що вже надали оцінку проєкту українсько-польської угоди щодо його відповідності законодавству ЄС, зокрема, Шенгенському кодексу про кордони.
«Хоча Єврокомісія проводить оцінку відповідності угоди законодавству ЄС, жодного формального схвалення такої угоди з боку Єврокомісії для її укладення не передбачено і не потрібно. Отже, саме дві держави мають завершити переговори», – пояснив речник.
Як уточнив Радіо Свобода перший заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач, польська сторона наразі розглядає, як діяти, після отримання зауважень Єврокомісії. За його словами, у Брюсселі інакше тлумачать окремі положення Шенгенського кодексу про кордони.
При цьому Деркач наголосив, що переговори щодо угоди тривають уже близько трьох років, а її текст Україна та Польща узгоджували протягом тривалого часу.
Ще в інтерв’ю Радіо Свобода, записаному 30 вересня, посадовець розповідав, що Україна та Польща вже обмінялися офіційними листами про готовність підписати угоду, але очікують на «ОК» від Європейської комісії».
Тоді Деркач пояснював, що одним із юридичних питань залишаються повноваження українських прикордонників на території ЄС, зокрема щодо затримання людей або товарів, оскільки такі дії мають відповідати законодавству держави перебування та нормам Євросоюзу.
Радіо Свобода також звернулося із запитом до Міністерства внутрішніх справ Польщі, щоб з’ясувати, які саме положення угоди викликали зауваження Єврокомісії, чи планує польська сторона вносити зміни до документа та коли очікується його підписання. На момент публікації відповіді від польської сторони редакція ще не отримала.
23 жовтня газета Financial Times повідомила, що Україна веде переговори з Польщею та Словаччиною щодо перенесення митного контролю вантажівок із зерном на територію цих держав, щоб убезпечити транспорт від російських ударів безпілотниками.
Механізми вже існують
Однак, як пояснював раніше Радіо Свобода Сергій Деркач, плани стосуються не лише перевезення агропродукції, а й усього автомобільного руху через кордон, включно з пасажирським транспортом.
Ідеться про скоординований контроль, за якого українські прикордонники та митники працюватимуть на території сусідньої держави, здійснюючи перевірки окремо від служб цієї країни, але в межах одного пункту пропуску.
За словами Деркача, такий механізм дозволить не лише пришвидшити перетин кордону, а й забезпечити продовження його роботи під час російських атак на українську інфраструктуру.
Він нагадав, що нині п’ять автомобільних пунктів пропуску вже працюють за схожим принципом на території сусідніх держав – чотири у Польщі та один у Молдові. Однак нові пункти потребують окремих міждержавних домовленостей.
Україна також погодила проєкт відповідної угоди зі Словаччиною та веде переговори з іншими сусідніми державами.
У Єврокомісії окремо нагадали, що чинне законодавство ЄС уже передбачає можливість для українських прикордонників та інших осіб, які перебувають на пунктах пропуску, сховатися від раптової атаки на території Євросоюзу.
«Ці механізми можна застосовувати негайно, і для цього не потрібні ані схвалення, ані залучення Єврокомісії», – повідомили в Брюсселі.
Через удари РФ по Одещині постраждали троє людей, є руйнування
Російська армія атакувала південь Одеської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер 23 жовтня.
Він уточнив, що пошкоджень зазнали обʼєкти цивільної, рекреаційної та промислової інфраструктури.
«За попередньою інформацією, постраждали троє людей. Всім надається необхідна допомога. Пожежі, що виникли, наразі ліквідовані рятувальниками», – заявив голова області.
Державна служба з надзвичайних ситуацій додає, що рятувальники ліквідували наслідки влучань. Зокрема, на території баз відпочинку виникла масштабна пожежа:
«Ліквідацію наслідків ускладнювали повітряні тривоги та повторна атака по місцю роботи рятувальників. Під час загрози надзвичайники перебували в безпечному місці, на щастя, ніхто з них не постраждав».
На базі відпочинку, попередньо, постраждала одна людина. Ще двоє були поранені за іншою адресою – там частково зруйнований дах триповерхової адмінбудівлі та виробничо-складського приміщення підприємства.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
У російському Орлі вибухи. За повідомленнями, уражений оборонний завод
У російському місті Орел 23 жовтня лунали звуки вибухів та сирени екстрених служб, повідомляли місцеві медіа. Місцеві та моніторингові канали заявляли про ракетний удар.
За даними моніторингових каналів, зокрема, Exilenova+ та російського ASTRA, Україна завдала ракетного удару, ймовірно, ракетами Flamingo по заводу «Протон» в Орлі.
Раніше губернатор Орловської області Андрій Кличков оголосив про ракетну небезпеку в регіоні. Згодом російські медіа поширили заяву, в якій Кличков офіційно підтвердив ураження промислового об’єкта в Радянському районі обласного центру. Він не уточнив назву підприємства.
Як уточнює канал «Настоящее время», завод «Протон» виготовляє напівпровідникові прилади, світлодіоди та електронні компоненти для промисловості та спеціальної техніки. За даними української сторони, його компоненти використовуються у російських озброєннях, включаючи ракети «Іскандер-М» та комплекси «Панцир-С1».
Лубінець розповів, що передбачає гуманітарна операція в окупованих Олешках
Омбудсман України Дмитро Лубінець підтвердив домовленість про гуманітарну місію в окупованих Росією Олешках на Херсонщині.
«У рамках нашої угоди перше – буде забезпечено режим тиші, друге – буде доставлений гуманітарний вантаж в Олешки, третє – буде забезпечений вільне пересування цивільного населення з Олешок», – сказав він у своєму відеозверненні.
Лубінець зазначив, що операція буде «відбуватись поступово, вона максимально складна для реалізації».
Він додав, що станом на сьогодні «українська сторона зробила і робить все, щоб врятувати громадян, які перебувають в Олешках».
Раніше сьогодні, 23 жовтня, Білий дім заявив, що Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що військові РФ та України узгоджують терміни припинення вогню в Олешках для проведення гуманітарної операції.
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що найближчим часом розпочнеться операція з деблокування Олешок, метою якої є «створення постійно діючих гуманітарних коридорів для безпечної евакуації цивільних людей і доставки допомоги».
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
«З-під завалів дістали тіло»: війська РФ вдарили по Дніпру та Харкову, є загиблий і поранені
Російські війська вдарили по Дніпру, загинула людина, ще п’ятеро поранені, повідомив голова обласної адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, внаслідок атаки зруйнований приватний будинок. Пошкоджені щонайменше 5 приватних осель.
«Щойно з-під завалів зруйнованого будинку у Дніпрі рятувальники дістали тіло загиблої людини», – написав він у телеграмі.
Ганжа додав, що всі поранені зараз у лікарні: 26-річний чоловік перебуває у вкрай тяжкому стані.
Також місцева влада повідомляє про російську атаку по Харкову. За даними голови ОВА Олега Синєгубова, внаслідок влучанняпо Основ’янському району постраждали дві людини – жінки 46 і 37 років отримали гостру реакцію на стрес. Їм надали медичну допомогу.
Згодом Синєгубов повідомив про повторний російський удар по Основ’янському району – 12-річна дівчинка отримала поранення та зазнала стресу. Також на місці атаки пошкоджено фасад будівлі цивільного підприємства і 4 автомобілі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Білий дім заявив про домовленість щодо гуманітарного припинення вогню в Олешках
Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, заявила адміністрація президента Сполучених Штатів 23 жовтня.
За повідомленням, домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп:
«Обидві країни погодилися тимчасово припинити всі бойові дії в Олешках, щоб уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор».
Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня.
У своєму коментарі Меланія Трамп назвала ситуацію в Олешках критичною, нагадавши, що там залишаться цивільні, переважно літні люди, які потребують медичної допомоги, ліків, їжі та чистої води.
За твердженням Білого дому, перша леді в офіційній ролі «ініціювала переговори з обома сторонами та узгодила цілі, технічні процедури, графік, робочі процеси й умови цієї домовленості».
Передбачається, що цивільні представники РФ і України «спільно відвідуватимуть жителів Олешок у їхніх домівках, щоб визначити, якої саме допомоги вони потребують». Тим, хто виявить бажання евакуюватися, мають надати підтримку й транспорт. Трамп припустила, що «хтось захоче поїхати до Росії, а хтось – до України».
Також у адміністрації президента США додали, що місію буде супроводжувати неназвана американська незалежна медіа-організація.
Наразі Україна та Росія офіційно не заявляли про гуманітарне перемир’я. Радіо Свобода звернулося із запитом щодо цього питання до омбудсмана Дмитра Лубінця.
Днями голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія анонсував «гарну новину» щодо гуманітарної кризи в окупованих Олешках на Херсонщині.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
Президент Румунії розкритикував Росію після чергового удару по судну в Чорному морі
Вранці 23 жовтня судно Khoryv, яке йшло під прапором Коморських Островів, зазнало удару безпілотника й затонуло поблизу територіальних вод Румунії, заявив президент країни Нікушор Дан.
«На жаль, один моряк загинув, а ще трьох продовжують шукати. Я висловлюю вдячність рятувальним командам Міністерства внутрішніх справ; якби не їхнє втручання, кількість жертв була б значно більшою», – заявив він у своїх соцмережах.
Дан назвав атаку черговим прикладом «трагічних наслідків російської агресії проти України».
«Росії час серйозно поставитися до мирних ініціатив, запропонованих Сполученими Штатами та Європою, прийняти пропозиції щодо припинення вогню і покласти край війні», – додав президент Румунії.
За даними сервісу MarineTraffic, судно прямувало з турецького порту Ереглі до румунського порту Суліна.
Після отримання з судна сигналу лиха румунське Агентство з порятунку життів на морі (ARSVOM) та Міністерство внутрішніх справ Румунії направило рятувальників на місце події. Дев’ятьох людей евакуювали із судна. До місця атаки також хотіли відправити військовий вертоліт Black Hawk, однак цьому завадили погодні умови, передає Romania Insider.
Реакція Єврокомісії
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «глибоко стривожена черговою ескалацією Росії в Чорному морі». Вона вказала на те, що в екіпажі судна були моряки-громадяни України й Азербайджану.
«Ці безрозсудні напади загрожують життю ні в чому не винних людей і є відвертим порушенням міжнародного права. Мої думки – з родиною та близькими загиблого моряка, а також із сім’ями трьох членів екіпажу, які досі вважаються зниклими безвісти», – додала вона.
Російська сторона наразі не коментувала ці заяви.
Румунія 15 жовтня заявила про удар по судну Wine Trader біля свого узбережжя. З 12 членів екіпажу невідомою є доля семи, п’ятьох врятували.
Росія останнім часом посилила удари по українських портах, а також по суднах у Чорному морі, які прямують в Україну або з неї. У Москві називають це відповіддю на українські удари по російських чи пов’язаних із Росією суднах.
Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня виключив можливість домовленостей про припинення ударів, попри побоювання, що дефіцит у постачанні зерна на світовий ринок із Росії й України призведе до голоду в найбідніших країнах.
«Хартія» вибила штурмовиків армії РФ з труби біля Куп'янська. Росія готується до підземної війни?
2-й корпус НГУ «Хартія» витіснив російських штурмовиків із підземного газопроводу на північ від Куп'янськаХарківської області – про це 22 жовтня повідомив його командир, бригадний генерал Ігор «Корнет» Оболенський.
За його словами, підземний маневр був поєднаний з ударами дронів і наступом на поверхні. У результаті контрнаступальної операції «Велес», як повідомляється, Сили оборони просунулися більш ніж на 15 кілометрів у тил армії РФ на Куп'янському напрямку, а в агресора зникла можливість просочуватися під землею на правий берег річки Оскіл і в сам Куп'янськ.
The Wall Street Journal повідомив, що Сили оборони тривалий час намагалися знищувати виходи з газопроводів, однак російські солдати весь час робили нові – через що було ухвалено рішення про проведення операції. У трубах діаметром близько 1,2 метра солдати армії РФ облаштовували кулеметні позиції, барикади і навіть житлові приміщення.
Видання наводить слова українських командирів про те, що Росія нібито вже готує спеціальні підрозділи для підземної війни.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
У вересні цього року в ЗСУ оприлюднили першу офіційну інформацію про контрнаступальну операцію «Вівальді» біля Лиману на Донеччині, яка триває з весни і ліквідувала північну «клешню» російських військ на Донбасі. За даними 3-го армійського корпусу, це зняло загрозу для Лиману і зберегло критичні логістичні шляхи між Харковом, Ізюмом і Слов’янськом.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричиняє каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу. Аналітики пишуть, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил.
В ISW раніше заявляли, що темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території в Україні, ніж захоплює.
МВА: Росія вдарила по підприємству в Чернігові, є загиблий, 25 людей постраждали
Російська армія 23 жовтня атакувала Чернігів, повідомив голова міської військової адміністрації Дмитро Брижинський.
Спершу він заявив про атаку на термінал «Нової пошти» на півночі Чернігова, згодом уточнив, що зафіксоване падіння безпілотника на територію одного з підприємств.
«Внаслідок атаки ворога 1 людина загинула, ще 16 постраждали», – заявив Брижинський.
Згодом він уточнив, що кількість постраждалих зросла до 25 людей:
«За попередньою інформацією, 16 осіб звернулися по медичну допомогу до бригад швидкої на місці події, ще 8 людей транспортували до лікарні».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Ситуація «не змінилася на краще» – Сєнік про обмеження роботи Starshield
Тимчасовий повірений у справах України в Сполучених Штатах Дмитро Сєнік не підтверджує, що американська сторона повністю відновила роботу військових супутників Starshield. Про це він сказав кореспонденту Радіо Свобода Алексу Рауфоглу.
«Ситуація, на жаль, не змінилася на краще. Обмеження швидкості Starshield досі діють», – сказав він.
Дипломат вказав на те, що України важливий кожен день, адже «для нас кожне українське життя важливе»:
«Українці щодня чекають на позитивні новини. На жаль, сьогодні ситуація така сама».
Раніше джерела Радіо Свобода в Міністерстві оборони України, обізнані з ситуацією, але не уповноважені офіційно її коментувати, зазначили, що на ранок 23 жовтня спостерігаються випадки втрати звʼязку на швидкості 161 км/год. А підтверджень, що обмеження на роботу супутникової системи Starshield (військової версії сервісу Starlink від американської компанії SpaceX) зняті, наразі немає.
Радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов також заявив, що наразі не фіксують зняття обмежень у Starlink.
Напередодні видання The Wall Street Journal із посиланням на офіційних осіб США написало, що президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з засновником SpaceХ Ілоном Маском і закликав його зняти ліміти швидкості на роботу Starshield.
За даними співрозмовників видання, невдовзі після контакту Трампа і Маска у четвер супутниковий зв’язок почав функціонувати стабільніше. Журналісти зазначали, що хоча система наразі не відновила повну функціональність, вона вже працює на вищих швидкостях, ніж за встановленого ліміту.
Генеральний директор SpaceX Ілон Маск у соцмережі Х заявляв, що обмеження швидкості й використання Starshield визначають військові США, а остаточне рішення ухвалює президент США.
Перебої в роботі супутникової системи Starshield – військової версії сервісу Starlink від компанії SpaceX, на яку Україна значною мірою покладається для захисту від російських повітряних ударів, – зробили Україну особливо вразливою, коли про них вперше стало відомо 13–14 жовтня.
Повідомлення про обмеження Starlink з’явилися на тлі оголошення президента США Дональда Трампа про угоду з російським лідером Володимиром Путіним щодо тимчасового виведення з-під санкцій російського дизелю і його постачання на світовий ринок, а також вимог Трампа до України припинити удари по російських НПЗ.
Україні потрібно відновити необмежену швидкість роботи Starlink, а щонайменше – підвищити ліміт до 450 км/год, повідомляли джерела Радіо Свобода. За даними джерел журналіста Радіо Свобода Алекса Рауфоглу, нинішнє обмеження у 160 км/год недостатнє для протидії реактивним дронам типу Shahed. Контракт на послугу діє до квітня 2027 року, а платить за неї Німеччина.
В ході обміну полоненими до України повернулися 261 військовий і 9 цивільних
В ході обміну військовополоненими між Україною та Росією з полону вдалося звільнити 261 українського військовослужбовця, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
«Окремо також вдалося повернути на Батьківщину 9 цивільних. Це третій етап комбінованого обміну полоненими, який розпочався 19 серпня», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, з неволі звільнили військових Військово-морських сил, Сухопутних військ, Десантно-шурмових військ, Державної спеціальної служби транспорту, тероборони, Сил спеціальних операцій, Військової служби правопорядку, бійці Національної гвардії України, Державної прикордонної служби, а також рятувальник ДСНС.
Шторм розкидав захист Керченського мосту, але кримчани все одно їдуть по ньому за харчами в Росію. Чому?
Шторм, в результаті якого постраждав південний берег Криму, розірвав і загородження із барж, що прикривало з води Керченський міст. Про це повідомив моніторинговий телеграм-каналу «Крымский ветер».
Але це не зупиняє кримчан, які почали їздити через міст по продукти та пальне у російський Краснодар, оскільки «одразу за мостом все набагато дешевше».
Побувавши в торговельних мережах сусідньої РФ, кримчани не перестають дивуватися різниці в цінах. Тому такі «шопінг-тури» стають дедалі популярнішими.
Чому так? У цьому розбирався проєкт Радіо Свобода Крим Реалії.
Перші кримські поїздки до російського Краснодара почалися влітку. Кримчани їздили туди в пошуках палива, яке зникло з продажу на окупованому півострові через українські удари по «сухопутному коридору» РФ.
На той момент у Сімферополі складно було знайти бензин навіть за рекордними цінами, а на заправках Кубані ним можна було заправитися по 80–100 рублів за літр.
Під час таких поїздок кримчани з'ясували, що в Краснодарському краї є не лише паливо, а й багато чого такого, що є недоступним або ж занадто дорогим у Криму.
Далі читайте ТУТ
Козицький: Росія атакувала об’єкт енергетики у Львівському районі, є знеструмлення
Вдень 23 жовтня російський безпілотник вдарив по обʼєкту енергетичної інфраструктури у Львівському районі. Про це заявив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький.
За його даними, внаслідок удару знеструмлені 175 населених пунктів, з них 154 – повністю.
«Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше заживити всі домівки», – додав голова області.
Раніше Козицький повідомив, що в полі в одній із громад Стрийського району виявили вирву та уламки реактивного двигуна російського ударного безпілотника «Герань-5», раніше збитого протиповітряною обороною. Люди не постраждали.
Читайте також: В Україні не підтверджують зняття обмежень на Starlink. Конгресмени США закликали Маска дати свідчення
Оператор «Укренерго» повідомляв про аварійні знеструмлення в низці регіонів внаслідок складної ситуації в енергосистемі, спричиненої російськими атаками.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року напередодні опалювального сезону в Україні.
На початку жовтня газета The New York Times опублікувала стратегію Кремля із «заморожування» жителів України, написавши, що Росія готує упродовж найближчої зими масовані удари по електропідстанціях, станціях водопостачання, каналізації і насосних станціях в Україні, а також по трьох АЕС, які залишаються під контролем Києва. Якщо цей план вдасться реалізувати, він може стати найсильнішим ударом по українській енергетиці за майже п’ять років великої війни, писало видання.
Лубінець заявив про повернення сімох цивільних українців в ході обміну з Росією
Україні вдалося домовитися з російською стороною про взаємне повернення цивільних, заявив уповноважений Верховної Ради з прав людей Дмитро Лубінець.
Він зазначив, що домовленості були укладені через його гуманітарний каналу комунікації з російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою.
«Сім українців повернулися на підконтрольну Україні територію, також сім поїхали до РФ у межах роботи з возз’єднання родин за підтримки МКЧХ. Серед тих, хто нарешті вдома – 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт міокарда й інсульт та має інші захворювання», – повідомив він.
«Місто горить»: евакуація цивільних людей з прифронтового Краматорська з «Білими янголами»
У РФ заявляють, що перший танкер із російським дизелем вирушив до США
Перший танкер із російським дизельним пальним вирушив до США, підтвердив речник Кремля Дмитро Пєсков 23 жовтня. За його словами, надалі поставки будуть «ритмічно продовжуватися».
Російське видання «Важные истории» повідомило, що судно прийняло близько 35,7 тисяч тонн дизеля в балтійському порту Приморськ. Очікується, що воно прибуде до США 7 листопада.
За повідомленням, пальне перевозить танкер Agioi Fanendes під прапором Мальти – з 2022 року він заходив у російські порти щонайменше 15 разів. Як з’ясували журналісти, танкером управляє грецька компанія Eastern Mediterranean Maritime – вона належить мільярдерові з Греції Танасісу Мартіносу.
У Кремлі заявили про «заплановані» в листопаді тристоронні переговори в Абу-Дабі
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що на першу половину листопада в Абу-Дабі (ОАЕ) заплановані переговори в тристоронньому форматі: між Росією, Україною і Сполученими Штатами.
Як заявив Пєсков, спілкуючись із російськими ЗМІ 23 жовтня, у майбутньому не можна виключати участі європейських представників при обговоренні питань безпеки.
«Нічого виключати не можна апріорі, але ці переговори, про які йдеться, в Абу-Дабі, які заплановані на першу половину листопада, вони будуть у тристоронньому форматі», – цитує речника Володимира Путіна російське агентство «Інтерфакс».
У Росії українські дрони атакували дата-центр податкової й хімічний завод – моніторинг
Українські військові в ніч проти 23 жовтня завдали удару по центру обробки даних Федеральної податкової служби Росії у місті Городець Нижньогородської області – про це повідомляє український моніторинговий проект Exilenova+. Повідомлення підтверджує російський телеграм-канал ASTRA.
Аналітики зазначають, що це один із двох основних дата-центрів ФПС Росії, які працюють у георозподіленому режимі. У ньому зберігаються й обробляються дані державних реєстрів, в тому числі податкові бази. Атака на об’єкт потенційно може зашкодити роботі державних інформаційних систем Росії.
Голова Городецького округу Олександр Мудров підтверджує факт удару по місту. За даними російської влади, був пошкоджений об’єкт інфраструктури, постраждали троє людей.
Данія «в прискореному режимі» передала Україні понад 50 тисяч боєприпасів для F-16 – Міноборони
Данія в прискореному режимі передала Україні понад 50 тисяч боєприпасів калібру 20 мм для бортових гармат винищувачів F-16, повідомила пресслужба Міністерства оборони України 23 жовтня.
«Українські пілоти вже використовують їх для перехоплення реактивних ударних безпілотників. Вдячні Данії за швидку та дієву відповідь на запит про додаткові боєприпаси. Така оперативність має безпосереднє значення для посилення української протиповітряної оборони і захисту людей від російських повітряних атак», – йдеться в повідомленні відомства у фейсбуці.
У Міноборони заявили, що на сьогодні F-16 є одним з найефективніших засобів у протидії реактивним «шахедам».
Минулого тижня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна отримала додаткові контракти і підтвердження від партнерів щодо надання боєприпасів для винищувачів F-16, які використовуються у відбитті дронових атак. Він вказав на те, що близько 55-60% збиттів реактивних безпілотників здійснює авіація.