Меланія Трамп: «географічна зона перемир’я розширена за межі Олешків»
Перша леді США Меланія Трамп увечері 27 жовтня підтвердила набрання чинності перемир’ям між Україною та Росією, а також стверджує, що зона такого перемирְ’я розширена за межі населеного пункту Олешки.
«Час було прискорено на два дні раніше запланованого, щоб захистити безпеку цивільних осіб та полегшити доставку критичної гуманітарної допомоги. Географічна зона перемир’я розширена за межі Олешків у Херсонській області, щоб забезпечити безпечний прохід для гуманітарних конвоїв», – написала дружина президента США в мережі Х, додавши, що це їй підтвердив начальник російського Генштабу генерал Валерій Герасимов.
Меланія Трамп не уточнила, на який район поширюється припинення вогню, але джерела Радіо Свобода в Білому домі та в офісі українського омбудсмена підтвердили, що йдеться про всю Херсонську область.
Росія: в Орлі зросло до 5 число загиблих через удар по заводу-виробнику обладнання для ракет
Число загиблих під час ракетного удару по заводу «Протон» в Орлі зросла до п’яти осіб, повідомив губернатор Орловської області Андрій Кличков.
За його словами, ще семеро людей перебувають у лікарні на стаціонарному лікуванні.
Україна завдала удару ракетами по Орлу 23 жовтня. Генштаб ЗСУ вказав на те, що підприємство є провідним російським виробником оптоелектронного обладнання та приладів повного виробничого циклу. Зокрема, це модулі для крилатих авіаційних ракет С-71 «Ковьор» і перемикачі-інвертори для балістичних ракет 9М723 «Іскандер-М».
«Це ускладнює виробництво комплектуючих для крилатих і балістичних ракет, якими противник б’є по українських містах», – пояснило українське командування.
Читайте також: Генштаб ЗСУ підтвердив удар по заводу «Енергія» в російському Єльці
Як зазначає російська служба Радіо Свобода, «Протон» – одне з провідних російських підприємств електронної промисловості, що спеціалізується на проєктуванні та виробництві оптоелектронної техніки, напівпровідникових приладів та світлодіодної продукції.
Його робота відіграє важливу роль у ланцюжку постачання компонентів для оборонно-промислового комплексу Росії. Зокрема, це напівпровідникові компоненти, необхідні для роботи радарів та систем наведення комплексів ППО, систем управління бронетехнікою, а також для пускових механізмів ракет, включаючи «Іскандер-М» та комплекси «Панцир-С1».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
«Станом на 17:30 Україна та Росія дотримуються домовленостей» щодо Олешків – Лубінець
Україна та Росія станом на 17:30 27 жовтня дотримуються домовленостей про режим тиші «на визначених територіях, пов’язаних із проведенням гуманітарної місії», підтвердив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Режим тиші триватиме до 22:59 1 листопада. Жодного порушення режиму припинення вогню не зафіксовано з обох сторін. Гуманітарну місію ми проводимо спільно з уповноваженою з прав людини в Російській Федерації Яною Лантратовою за посередництва та координації першої леді США Меланії Трамп. Сподіваюся, що надалі триватиме все згідно з узгодженим планом, і нам вдасться допомогти цивільним громадянам, які так очікують допомоги в Олешках», – написав омбудсман у фейсбуці.
Армія РФ атакувала об’єкт інфраструктури в Дніпрі, є поранені
Російська армія атакувала об’єкт критичної інфраструктури в Дніпрі, повідомив голова області Олександр Ганжа.
Він зазначив, що там зайнялася пожежа.
«Дістала поранень одна людина», – уточнив Ганжа.
Раніше очільник області пояснив гучні звуки в місті роботою протиповітряної оборони. Перед тим стало відомо, що атака російських військ пошкодила стадіон одного з ліцеїв Дніпра та вікна в будівлі самого закладу.
Згодом голова Дніпропетровщини повідомив, що кількі постраждалих зросла до трьох: «чоловіки 34 та 74 років у лікарні. Медики надають їм усю необхідну допомогу».
ОВА уточнила, що 76-річна жінка лікуватиметься амбулаторно.
«Фінляндія ніколи не обговорює Україну за її спиною» – Стубб після розмови з Путіним
Розмова, яку зранку 27 жовтня з лідером РФ Володимиром Путіним провели президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, відбувалася в координації з Україною та США. Про це, посилаючись на слова президента своєї країни пише фінське видання Yle.
«Фінляндія ніколи не обговорює Україну без попередньої домовленості – ніколи не робить цього за її спиною… У нас склалося чітке враження, що мирні переговори перебувають на межі зриву. Нам вдалося повернути їх у конструктивне русло й гарантувати, що відносини між Сполученими Штатами та Україною залишатимуться дієвими», – цитує видання слова Стубба.
Президент України Володимир Зеленський, якому Стубб і Стьоре повідомили про деталі своєї розмови з Путіним, привітав ініціативу фінського і норвезького лідерів.
«Алекс і Йонас чітко сказали російському керівнику про те, що потрібні реальні деескалаційні кроки щодо нашої енергетики та інфраструктури. Обговорили підготовку тристоронньої зустрічі, яка запланована на листопад на рівні команд – українська, американська, російська», – заявив він.
Європейські партнери сприйняли ініціативу Александра Стубба і Йонаса Гара Стьоре неоднозначно, а деякі її відверто розкритикували.
ЄС вивчає підстави для внесення російського ГРУ до списку терористичних організацій
ЄС починає вивчати можливість внести ГРУ – російську військову розвідку – до списку терористичних організацій ЄС.
Нещодавня хвиля гібридних атак проти різних держав-членів ЄС, багато з яких прямо або опосередковано пов’язані з ГРУ, спонукала дипломатів та юристів Євросоюзу спочатку з’ясувати, чи можливий такий крок із правового погляду, а потім – чи вистачить для цього політичної волі в Брюсселі.
Юридичні аспекти такого рішення ретельно вивчають, оскільки внесення Брюсселем Корпусу вартових ісламської революції Ірану (КВІР) до списку терористичних організацій на початку січня стало переломним моментом для ЄС.
Раніше до терористичних організацій зараховували лише очевидно недержавні структури, такі як ХАМАС або «Аль-Каїда».
Далі читайте ТУТ
Від критики до оптимізму. Лідери ЄС реагують на дзвінок своїх колег Путіну
Фінляндія і Норвегія проінформували ключових союзників, зокрема, всі північні країни, про наміри дзвонити Володимиру Путіну, а також розкрили зміст розмови з ним постфактум. Про це, відкриваючи саміт північних країн у Гельсінкі, заявив президент Фінляндії Александр Стубб, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми з прем’єр-міністром (Норвегії Йонасом Гаром Стьоре – ред.) вважали важливим, щоб такі країни, які межують із Росією, як Фінляндія та Норвегія, прояснили питання, які можуть призвести до непорозумінь, і безпосередньо донесли сигнали до президента Російської Федерації – з погляду північних країн, Фінляндії та Норвегії», – зазначив із трибуни Стубб.
Фінський лідер розповів, що розмова з Путіним тривала приблизно півтори години, з Володимиром Зеленським опісля – півгодини.
«Розмова з президентом Путіним була професійною та прямою. І, звісно, Норвегія та Фінляндія продовжують підтримувати Україну й працювати заради тривалого та справедливого миру. Зараз прокладається шлях до зустрічі за участю Сполучених Штатів, України, Росії та європейців, яка має відбутися в Абу-Дабі десь у листопаді», – наголосив Стубб.
Дан засудив причетність Росії до диверсій на території Румунії
Президент Румунії Нікушор Дан у «найрішучіший спосіб засудив будь-яку причетність Російської Федерації до диверсійних дій» на території своєї країни. Про це він заявив 27 жовтня, на тлі повідомлень румунської розвідки про викриття диверсійної мережі, ймовірно під керівництвом спецслужб Росії.
«Такі дії є неприйнятними та становлять грубе порушення суверенітету й безпеки нашої країни. Жоден іноземний суб’єкт не має права діяти подібним чином на території Румунії чи будь-якої іншої європейської держави», – заявив президент Румунії.
Дан звинуватив Москву в застосуванні широкого арсеналу інструментів для послаблення європейських демократій. Зокрема, йдеться про спроби втручання у виборчі процеси, кампанії з дезінформації, кібератаки та диверсії. Також, за твердженням президента Румунії, останніми тижнями РФ перейшла на «новий рівень ескалації та провокацій, спрямованих проти цивільного морського транспорту в Чорному морі».
Росія ще підняла тарифи в окупації. 40-50% людей можуть опинитися за межею комунальної бідності – експерт
На захоплених територіях Донеччини та Луганщини, де ще ускладнилась проблема перебоїв із водою та світлом, Росія знову підняла ціни на всі комунальні послуги. Із 1 жовтня на окупованій частині Донбасу, кому Москва обіцяла «дешеву комуналку» на початку гібридної агресії у 2014-му, вартість тієї ж електроенергії зросла майже вдвічі, води – на 10%.
Підконтрольні РФ адміністрації пояснюють таке рішення зношеністю мереж та «довгостроковим планом поетапного доведення тарифів до рівня сусідніх регіонів», тобто російських.
Що відбувається з тарифами в окупації та що місцеві жителі кажуть про комунальні послуги і нове подорожчання – у матеріалі.
Голова Харківщини повідомив про п’ятьох поранених через російський удар по Дергачах
Російська армія завдала ракетного удару по місту Дергачі Харківської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 27 жовтня.
Спершу він заявив про трьох постраждалих, медики надають їм допомогу.
«Ще двоє людей звернулися за допомогою до лікарів в Дергачах», – додав Синєгубов згодом.
Обласна влада зафіксувала влучання в складську будівлю, також пошкоджені обладнання автозаправної станції й автомобіль.
Раніше голова міської військової адміністрації Вячеслав Задоренко заявив, що поблизу місця удару спостерігалася активність російських безпілотників.
«Прошу усіх громадян за можливості перебувати в укриттях та оминати проїжджу частину у цьому районі, використовуючи альтернативні шляхи», – додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Арахамія заявив, що режим тиші в Олешках триватиме до вечора 1 листопада
В рамках ініціативи з розблокування Олешок за посередництва Меланії Трамп о 3:00 годині 27 розпочався «наймасштабніший режим тиші на найбільшій ділянці фронту на півдні України», заявив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Він назвав припинення вогню найбільшою деескалацією з 2022 року».
«Режим тиші триватиме з 27 жовтня до 22:59 години 1 листопада. Кожне подібне деескалаційне зусилля наближає довгоочікуваний мир в Україні», – додав народний депутат.
Раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов оголосив, що в окупованих Олешках на Херсонщині розпочалася «важлива гуманітарна місія».
Речник 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ Павло Дрогаль написав у соцмережах, що на 09:00 «противник дотримується режиму тиші, запровадженого в межах проведення гуманітарної місії».
Вночі проти 27 жовтня український омбудсмен Дмитро Лубінець заявив про початок «режиму тиші» для евакуації цивільних з окупованих Олешок на Херсонщині.
Міністерство оборони Росії, зі свого боку, також заявило про «режим тиші»: «У зв’язку з підготовкою до проведення гуманітарної операції в районі населеного пункту Олешки Херсонської області збройними силами Російської Федерації припинено вогонь на херсонському напрямку і введено «режим тиші» з 4 годин 00 хвилин 27 жовтня 2026 року».
23 жовтня Білий дім заявив, що Україна й Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги і підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Дмитро Лубінець уточнив, що 29 жовтня фактично повинна розпочатися гуманітарна місія – доставка гуманітарної допомоги в Олешки, розблокування вільного пересування цивільного населення, яке має бажання виїхати з Олешків.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
Олешки, розташовані за чотири кілометри від Херсона, переживають гуманітарну катастрофу. Цивільним, які там залишаються, бо окупанти не дають їм виїхати, немає що їсти. Крім того, там з початку окупації немає світла, газу, а після підриву Каховської ГЕС і питної води. Евакуюватися неможливо: дороги заміновані.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
«Повне врахування інтересів РФ»: Путін виклав лідерам Фінляндії і Норвегії свої умови миру – Кремль
У Кремлі прокоментували телефонну розмову між російським лідером Володимиром Путіним і президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем’єром Норвегії Йонасом Ґаром Стьоре, заявивши, що Путін згадав про «першопричини» війни РФ проти України і звинуватив Євросоюз і НАТО в «конфронтаційній політиці».
«Наголошено, що досягнення справедливого довгострокового миру можливе лише за повного і безумовного врахування законних інтересів Російської Федерації. При цьому звернуто увагу на конфронтаційну політику країн ЄС і НАТО, яка веде до затягування бойових дій», – заявили в Кремлі.
Як йдеться в повідомленні, співрозмовники привітали досягнуту домовленість про поновлення у першій половині листопада в Абу-Дабі тристоронніх переговорів між Росією, Україною і США, «націлених, зокрема, на питання забезпечення безпеки Росії й України після повного закінчення бойових дій».
У пресслужбі Кремля додали, що лідери трьох країн домовилися й надалі підтримувати прямі контакти телефоном.
27 жовтня стало відомо, що президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Ґар Стьоре провели телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним щодо війни РФ проти України. Як йдеться в заяві офісу Стубба, розмова стала продовженням зустрічі, що пройшла в Осло 20 жовтня, і була проведена за погодженням з Україною.
Стубб і Стьоре ініціювали цю розмову, щоб обговорити агресивну війну Росії проти України, а також дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення війни та зміцнення миру й стабільності в Європі, зазначили в офісі президента Фінляндії.
«Фінляндія й Норвегія межують із Росією. Вони є твердими прихильниками України. Метою розмови було донести до президента Путіна позицію щодо майбутніх переговорів, які можуть допомогти покласти край війні. Розмова стосувалася майбутніх зустрічей, що мають відбутися в Абу-Дабі. Стубб і Стьоре брали участь у розмові як лідери своїх країн і не виступали від імені всієї Європи», – йдеться в повідомленні.
Після розмови Стьоре і Стубба з Путіним президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з представниками Європи.
Лідери країн Західної Європи здебільшого уникали контактів із Путіним відтоді, як у лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабну війну проти України.
Кремль неодноразово звинувачував європейські уряди в розпалюванні війни – через надання зброї Україні. При цьому російська сторона протиставляла таку позицію підходу президента США Дональда Трампа, який контактував із Путіним і намагався сприяти укладенню мирної угоди, чого поки домогтися не вдалося.
Минулого тижня в Осло Стьоре і Стубб мали зустріч зі спеціальним посланцем президента США Стівом Віткоффом і президентом України Володимиром Зеленським. Після цього Віткофф поїхав до Росії, де зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі.
У Кремлі після переговорів Путіна з Віткоффом заявили, що Росія готова відновити мирні переговори з Україною за посередництва США вже в листопаді – вперше з лютого. Як очікують, переговори відбудуться в Абу-Дабі (ОАЕ).
Президент України Володимир Зеленський заявив у зв’язку з цим, що гарантії безпеки для України у разі припинення бойових дій не можуть диктуватися російською стороною, а обмеження армії й питання суверенітету України не підлягають обговоренню. Зеленський також виступив проти послаблення міжнародних санкцій проти Росії.
В американському Інституті вивчення війни раніше заявляли, що зацікавленість Кремля в переговорах є вдаваною і має на меті не припинення війни в Україні, а отримання економічних поступок від Сполучених Штатів, щоб Росія могла й надалі цю війну фінансувати.
Як кажуть в ISW, Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни, а прагне капітуляції України.
Корецький доручив Мінінфраструктури прискорити відновлення Південного мосту в Києві
В ході російської атаки на Київ були влучання в Південний міст і метрополітен, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький 27 жовтня.
Він заявив, що від ранку перебуває на зв’язку з міською адміністрацією столиці:
«Доручив Мінінфраструктури прискорити роботи, щоб відновити міст якомога швидше. Уряд надає необхідне сприяння у відновленні. Людям потрібен вільний рух з одного берега на інший. Інші мости працюють, але навантаження на них зросло».
Також голова уряду зазначив, що в Києві обмежена робота зеленої гілки метро: вона працює від «Сирця» до «Видубичів», до станції «Червоний хутір» поїзди не курсують, станції працюють як укриття. Для розвантаження червоної лінії міська влада запустила тимчасовий автобусний маршрут і збільшила кількість автобусів на маршрутах, які тепер їдуть через Дарницький міст.
Корецький анонсував запуск додаткових рейсів Kyiv City Express у години пік із сьогоднішнього вечора. Він також звернувся до місцевої влади із закликом стежити за навантаженням і за потреби додавати дублюючий наземний транспорт до працюючих станцій метро та міської електрички:
«Люди мають нормально дістатися на роботу й додому, поки міст відновлюють».
Раніше місцева влада повідомила, що в Києві під час російської атаки ввечері 26 жовтня і вночі проти 27 жовтня загинула одна людина, ще 15 – зазнали поранення. Були пошкоджені, зокрема, будівля університету, Південний міст.
Рух Південним мостом у Києві тимчасово зупиняли 22 жовтня після попереднього ураження.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Зеленський розповів про обговорення тристоронньої зустрічі зі Стуббом і Стьоре
Президент Володимир Зеленський провів переговори із президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре за підсумками їхньої розмови з Володимиром Путіним. Про це він повідомив 27 жовтня.
Розмова також була продовженням дискусій в Осло з представниками Сполучених Штатів, Європи і НАТО. Зеленський подякував партнерами за детальний бриф і активність «на підтримку нашої дипломатії та спільних з усіма партнерами мирних зусиль».
«Алекс і Йонас чітко сказали російському керівнику про те, що потрібні реальні деескалаційні кроки щодо нашої енергетики та інфраструктури. Обговорили підготовку тристоронньої зустрічі, яка запланована на листопад на рівні команд – українська, американська, російська», – заявив він.
Президент вказав на особливий інтерес Фінляндії та Норвегії як країн, що межують із Росією, у «правильних і надійних безпекових рішеннях». Сторони також обговорили різні формати взаємодії Києва з партнерами в Європі, які можуть бути корисними для подальшої підтримки дипломатії та спільної безпеки.
Стьоре та Стубб, своєю чергою, повідомили про «хорошу розмову» з президентом України, в ході якої обговорили попередній дзвінок із Путіним.
«Норвегія та Фінляндія продовжать підтримку України та зусилля з досягнення справедливого та сталого миру», – заявили обидва лідери.
Президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Ґар Стьоре 27 жовтня провели телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним щодо війни РФ проти України.
«Великий гуманіст» цілить по університетах». Наслідки атаки РФ по Києву
Російські війська вночі запустили по Україні 16 балістичних ракет і 280 БпЛА. Президент України заявив про удари по 11 областях, де «майже всюди російські мішені – це енергетика, логістика та звичайна міська інфраструктура».
Але «основний напрямок удару – Київ», зауважили Повітряні сили ЗСУ. У столиці внаслідок цієї атаки, за даними влади, загинула одна людина, 15 осіб постраждали. Пошкоджені Південний міст, рух ним перекритий, Державний торговельно-економічний університет та офіс ДТЕК.
Понад 70% українців спілкуються українською в побуті, 23% перейшли після 2022-го – опитування
Третину українців, які перейшли на українську, зупиняв страх помилятися – про це йдеться в дослідженні компанії Gradus, опублікованому 27 жовтня.
Опитування провели методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus серед 1000 респондентів. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю жителів понад 50 тисяч від 18 до 60 років.
За результатами дослідження, 71% опитаних українців переважно спілкуються в побуті українською мовою. З них 58% роблять це з дитинства, водночас 23% перейшли на українську після початку повномасштабного вторгнення, ще 10% – у період із 2014-го по 2021 рік, а 4% – до 2014 року.
«Отже, для значної частини україномовних респондентів використання української в повсякденному житті стало результатом свідомого переходу. Особливо помітна роль повномасштабного вторгнення: майже кожен четвертий серед тих, хто сьогодні спілкується українською, почав робити це після 24 лютого 2022 року», – йдеться в коментарі.
Дослідники вказують на високий рівень суб’єктивної впевненості респондентів щодо власного володіння мовою: 85% почуваються впевнено або скоріше впевнено, коли говорять українською, 88% – під час письмового спілкування.
«Градус» також запитав тих учасників, які перейшли на українську після початку повномасштабного вторгнення, які перешкоди, які, на їхню думку, заважають це зробити:
- 49% назвали російськомовне оточення
- 48% – звичку спілкуватися російською, яку складно змінити
- 30% – страх помилитися або говорити з акцентом
- 24% – критику, зауваження чи насмішки з боку інших людей
- 20% – вплив російськомовного контенту
- 17% – брак практики та людей, з якими можна спілкуватися українською
- 34% вважають, що жодних перешкод для переходу немає, це залежить від бажання людини
За коментарем соціологині та виконавчої директорки «Градус» Євгенії Близнюк, такі результати дослідження означають, що мовний перехід «залежить від багатьох чинників, серед яких і готовність соціального оточення підтримувати людину, яка змінює звичну мову спілкування».
При цьому майже дев’ять з 10 українців – 87% – українців погоджуються з тезою, що українська мова є важливим атрибутом незалежності України. Також 32% опитаних висловили плани долучитися до Радіодиктанту національної єдності. 19% планують взяти участь уперше.
27 жовтня в Україні відзначають День української писемності та мови. Традиційно об 11:00 в цей день пройшов Радіодиктант національної єдності – учитель української мови Артур Пройдаков та модель, співачка й волонтерка Даша Астаф’єва разом читали текст «Лист, який не закінчується», який написав письменник і ветеран війни Артур Дронь.
«Донести позицію щодо майбутніх переговорів». Лідери Норвегії і Фінляндії поговорили з Путіним
Президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Ґар Стьоре 27 жовтня провели телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним щодо війни РФ проти України.
Як йдеться в заяві офісу Стубба, розмова стала продовженням зустрічі, що пройшла в Осло 20 жовтня, і була проведена за погодженням з Україною.
Стубб і Стьоре ініціювали цю розмову, щоб обговорити агресивну війну Росії проти України, а також дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення війни та зміцнення миру й стабільності в Європі, зазначили в офісі президента Фінляндії.
«Фінляндія й Норвегія межують із Росією. Вони є твердими прихильниками України. Метою розмови було донести до президента Путіна позицію щодо майбутніх переговорів, які можуть допомогти покласти край війні. Розмова стосувалася майбутніх зустрічей, що мають відбутися в Абу-Дабі. Стубб і Стьоре брали участь у розмові як лідери своїх країн і не виступали від імені всієї Європи, – йдеться в повідомленні.
У заяві наголошується, що Стубб і Стьоре підкреслили, що Фінляндія й Норвегія продовжуватимуть надавати Україні підтримку, яку вони здійснюють протягом тривалого часу. Вони також наголосили на необхідності припинення війни й відновлення переговорів.
«Обговорення було відвертим і змістовним. Ми – країни, що межують із Росією. Результат цієї війни безпосередньо вплине на нашу безпеку, а також на безпеку всієї Європи. Для завершення війни потрібні прямі переговори», – зазначив президент Стубб.
«Війна спричиняє величезні людські й матеріальні втрати. Страждання й руйнування позначаться на багатьох поколіннях. Під час розмови ми наголосили на важливості деескалації», – заявив прем’єр-міністр Стьоре.
В Офісі президента України повідомили, що після розмови Стьоре і Стубба з Путіним президент Володимир Зеленський проводить телефонну розмову з представниками Європи.
Лідери країн Західної Європи здебільшого уникали контактів із Путіним відтоді, як у лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабну війну проти України.
Кремль неодноразово звинувачував європейські уряди в розпалюванні війни – через надання зброї Україні. При цьому російська сторона протиставляла таку позицію підходу президента США Дональда Трампа, який контактував із Путіним і намагався сприяти укладенню мирної угоди, чого поки домогтися не вдалося.
Минулого тижня в Осло Стьоре і Стубб мали зустріч зі спеціальним посланцем президента США Стівом Віткоффом і президентом України Володимиром Зеленським. Після цього Віткофф поїхав до Росії, де зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі.
У Кремлі після переговорів Путіна з Віткоффом заявили, що Росія готова відновити мирні переговори з Україною за посередництва США вже в листопаді – вперше з лютого. Як очікують, переговори відбудуться в Абу-Дабі (ОАЕ).
Президент України Володимир Зеленський заявив у зв’язку з цим, що гарантії безпеки для України у разі припинення бойових дій не можуть диктуватися російською стороною, а обмеження армії й питання суверенітету України не підлягають обговоренню. Зеленський також виступив проти послаблення міжнародних санкцій проти Росії.
ДСНС: на Чернігівщині шість людей постраждали через російські обстріли, серед них – дитина
Шість людей, зокрема 12-річна дитина, постраждали внаслідок російських ударів по Чернігівщині, повідомила 27 жовтня Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
«У Корюківському районі російські удари спричинили пожежі у житлових будинках і господарських спорудах. Травмовані четверо людей, серед них 12-річна дитина. Ще двоє людей постраждали в Новгород-Сіверському районі. Там через російський удар виникла пожежа на території приватного домоволодіння», – йдеться в повідомленні.
За даними ДСНС, рятувальники загасили всі пожежі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
У ДТЕК заявили про пошкодження одного з офісів компанії під час удару РФ по Києву
У Києві під час чергового російського удару вночі проти 27 жовтня був пошкоджений один з офісів ДТЕК, повідомила пресслужба компанії.
«Під час масованої атаки на столицю було пошкоджено офіс ДТЕК Київські електромережі. Працюємо на місці. Ліквідовуємо наслідки обстрілів й оцінюємо масштаби пошкоджень», – йдеться в повідомленні.
У ДТЕК не уточнюють, чи хтось постраждав під час атаки.
Раніше місцева влада повідомила, що в Києві під час російської атаки ввечері 26 жовтня і вночі проти 27 жовтня загинула одна людина, ще 15 – зазнали поранення. Були пошкоджені, зокрема, будівля університету, Південний міст.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Державний торговельно-економічний університет постраждав через удар РФ по Києву – МОН
У Києві через нічну російську атаку постраждали навчальні корпуси і гуртожитки Державного торговельно-економічного університету, повідомив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.
«Попередньо відомо про декількох постраждалих. Їм надана необхідна медична допомога. На щастя загиблих серед студентів і працівників немає. Інформація що була розповсюджена напередодні вночі не підтвердилась», – написав міністр у соцмережах.
«Це вже вкотре країна-терорист атакує заклади освіти. Університет, наукова установа, коледж, школа чи дитячий садочок – ворог без жодного жалю чи людяності спрямовує свої ракети на дітей, вчителів та науковців. Цинічним діям Москви немає жодних виправдань», – додав він.
За словами Бутенка, на даний час університет проводить оцінку збитків.
Наприкінці вересня в МОН повідомляли, що в Україні за час повномасштабної війни РФ були зруйновані чи пошкоджені понад чотири тисячі закладів освіти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.