Зеленський: Росія вночі запустила по Україні 16 балістичних ракет
Російські військові за ніч проти 27 жовтня запустили по Україні 16 балістичних ракет, повідомив президент Володимир Зеленський.
За його словами, армія РФ повторно вдарила балістикою, поки рятувальники ліквідовували наслідки атаки на університетський кампус у Києві. Там відомо вже про 12 постраждалих, серед них – п’ять студентів і працівників. Є влучання по Південному мосту.
«Були також удари по Київщині, Вінниччині, Запоріжжю, Дніпровщині, Харківщині, Одещині, Чернігівщині, Сумщині, Донеччині, Херсонщині та Чернівецькій області. Майже всюди російські мішені – це енергетика, логістика та звичайна міська інфраструктура», – зазначив Зеленський.
Він заявив, що «штучні й тривалі» затримки в постачанні пакетів перехоплювачів для «петріотів» і «насамсів», «які, на жаль, є останнім часом, прямо допомагають Росії досягати цілей її терористичної кампанії».
Раніше Повітряні сили повідомили про знешкодження двох балістичних ракет і 255 БпЛА, запущених Росією. Загальну кількість запущених ракет у зведенні не уточнювали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Буданов: в Олешках почалася гуманітарна місія
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов оголосив, що в окупованих Олешках на Херсонщині розпочалася «важлива гуманітарна місія».
«У районі проведення місії оголошено двостороннє припинення вогню. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець виїхав на місце – відповідатиме за координацію процесу. Ми з ним у постійній взаємодії. Критично важливо, щоб ця місія з порятунку наших людей пройшла успішно й безпечно», – написав він у телеграмі.
Речник 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ Павло Дрогаль написав у соцмережах, що на 09:00 «противник дотримується режиму тиші, запровадженого в межах проведення гуманітарної місії».
Вночі проти 27 жовтня український омбудсмен Дмитро Лубінець заявив про початок «режиму тиші» для евакуації цивільних з окупованих Олешок на Херсонщині.
«Сьогодні в 3:00 за київським часом і 4:00 за московським, на визначених територіях, пов’язаних із проведенням гуманітарної місії, запроваджений режим припинення вогню. Це відбувається у межах гуманітарної місії, яку ми проводимо спільно з уповноваженою з прав людини в Російській Федерації Яною Лантратовою за посередництва й координації першої леді США Меланії Трамп», – написав Лубінець у соцмережах.
Міністерство оборони Росії, зі свого боку, також заявило про «режим тиші»: «У зв’язку з підготовкою до проведення гуманітарної операції в районі населеного пункту Олешки Херсонської області збройними силами Російської Федерації припинено вогонь на херсонському напрямку і введено «режим тиші» з 4 годин 00 хвилин 27 жовтня 2026 року».
23 жовтня Білий дім заявив, що Україна й Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги і підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Дмитро Лубінець уточнив, що 29 жовтня фактично повинна розпочатися гуманітарна місія – доставка гуманітарної допомоги в Олешки, розблокування вільного пересування цивільного населення, яке має бажання виїхати з Олешків.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
Олешки, розташовані за чотири кілометри від Херсона, переживають гуманітарну катастрофу. Цивільним, які там залишаються, бо окупанти не дають їм виїхати, немає що їсти. Крім того, там з початку окупації немає світла, газу, а після підриву Каховської ГЕС і питної води. Евакуюватися неможливо: дороги заміновані.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
«Основний напрямок удару – Київ». РФ вночі атакувала балістикою і 280 БпЛА – Повітряні сили
Російські військові вночі проти 27 жовтня атакували Україну балістичними ракетами «Іскандер-М»/С-400 і 280 ударними БпЛА зокрема 69 реактивними дронами Shahed, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Основний напрямок удару – Київ… За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 257 ворожих цілей: дві балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400 і 255 ворожих БпЛА типу Shahed (56 із них – реактивні), «Гербера», дронів інших типів. Декілька ударних безпілотників ще в повітрі, бойова робота триває», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах зазначили, що зафіксовано влучання на 25 локаціях, а також падіння уламків на 16 локаціях.
У Києві внаслідок атаки, за даними влади, загинула одна людина, 15 – постраждали, пошкоджений Південний міст, рух ним перекритий.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
ISW: Кремль на переговорах може озвучити вимоги Путіна, що «явно суперечать» зобов’язанням Трампа
Заяви кремлівських чиновників перед планованими на листопад тристоронніми переговорами між Україною, США і Росією свідчать про те, що РФ має намір відмовитися від пропозицій щодо припинення вогню, заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики звернули увагу на заяви речника Кремля Дмитра Пєскова, який сказав, що рішення продовжити тристоронні переговори «не передбачає обмежень на ведення бойових дій» і що російські війська продовжуватимуть операції проти України; а також помічника президента РФ Юрія Ушакова, який зазначив, що майбутні тристоронні переговори «мало що вирішать» і, ймовірно, стануть лише «пробним заходом».
«Представники Кремля послідовно відхиляють пропозиції щодо припинення вогню – як часткового, так і повного, – які висувають США й Україна, тоді як українські посадовці постійно підтверджують свою готовність до такого кроку. Нещодавні заяви Пєскова й Ушакова свідчать про те, що позиція Кремля напередодні майбутніх тристоронніх переговорів залишається незмінною: відмова від пропозицій щодо припинення вогню», – йдеться у звіті.
Крім того, в ISW зазначили, що нинішня переговорна позиція Кремля щодо війни РФ в Україні, як і раніше, містить давню вимогу Москви, висунуту ще до початку повномасштабного вторгнення, про те, щоб НАТО змінило свій статут і повернулося до кордонів 1997 року.
Британська газета Telegraph повідомила із посиланням на дипломатичні джерела, що Москва може використати новий раунд переговорів для тиску на НАТО. За їхніми даними, Кремль має намір вимагати зниження військової присутності НАТО в Центральній і Східній Європі до рівня 1997 року.
Путін уже ставив таку вимогу Заходу наприкінці 2021 року, незадовго до повномасштабного російського вторгнення Росії в Україну. Тоді вимоги Москви відкинули.
23 жовтня Пєсков заявив, що архітектура європейської безпеки є одним із найважливіших елементів досягнення миру в Україні, а врегулювання війни «неможливе» без участі Європи.
«Повідомлення видання The Telegraph підтверджує попередню оцінку Інституту вивчення війни про те, що Кремль продовжує наполягати на своїх давніх ультимативних вимогах, висунутих у грудні 2021 року. Ці вимоги, зокрема, передбачають припинення розміщення військових сил і систем озброєнь у країнах НАТО, які приєдналися до Альянсу після 1997 року, надаючи Росії право вето щодо широкого кола внутрішніх питань НАТО», – йдеться у звіті.
Аналітики заявили, що високопоставлені представники Кремля неодноразово повторювали ці ультиматуми протягом місяців і років після початку повномасштабного вторгнення і не демонстрували ніяких ознак готовності до компромісу в цьому питанні.
«Цілком імовірно, що Кремль знову озвучить ці вимоги під час майбутніх тристоронніх переговорів, запланованих на 10 листопада, і може спробувати використати нещодавні поступки з боку США, щоб домогтися додаткових поступок стосовно НАТО й архітектури європейської безпеки, що склалася після завершення Холодної війни. Вимоги Путіна від грудня 2021 року явно суперечать зобов’язанням президента США Дональда Трампа щодо збереження військової присутності США в Польщі й розгортання американських військ у країнах Балтії», – йдеться у звіті.
Раніше стало відомо про домовленість поновити переговори у тристоронньому форматі між Україною, США і Росією. Найімовірніше, вони відбудуться вже після проміжних виборів у США, призначених на 3 листопада.
Президент України Володимир Зеленський заявив у зв’язку з цим, що гарантії безпеки для України у разі припинення бойових дій не можуть диктуватися російською стороною, а обмеження армії й питання суверенітету України не підлягають обговоренню. Зеленський також виступив проти послаблення міжнародних санкцій проти Росії.
У Києві число постраждалих від удару РФ зросло до 15. Кличко показав руйнування на Південному мосту
У Києві до 15 зросла кількість постраждалих внаслідок російського удару, одна людина загинула, повідомила 27 жовтня Державна служба з надзвичайних ситуацій. Раніше повідомляли про десятьох потерпілих.
«Уночі проти 27 жовтня в Оболонському районі виникли дві пожежі в нежитлових будівлях. Рятувальники їх ліквідували. Відомо про двох постраждалих. Увечері 26 жовтня в Деснянському районі пошкоджено корпус університету, гуртожитки, житлові будинки та три автомобілі. Також частково зруйновано нежитлову будівлю. Унаслідок атак загинула 1 людина, ще 15 постраждали», – йдеться в повідомленні.
Тим часом міський голова Віталій Кличко зазначив, що на Південному мосту, який зазнав влучання вночі проти 27 жовтня, фахівці оцінюють ступінь пошкоджень.
«Рух мостом наразі закритий. Рух поїздів між станціями «Осокорки» – «Червоний хутір» на «зеленій» гілці метро теж призупинений», – заявив мер, оприлюднивши фото руйнування.
Південний міст у Києві вже неодноразово зазнавав російських ударів у жовтні.
Також російські військові атакували Північний міст у Києві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
У ЗСУ заявили про 196 боєзіткнень на фронті за добу
На фронті минулої доби зафіксовано 196 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському і Костянтинівському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 27 жовтня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку зафіксовано 22 атаки. Загарбники вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Райського, Новопавлівки, Вільного та Кучерового Яру. 26 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Новий Донбас, Добропілля, Вільне, Святогорівка, Світле, Мирне, Сергіївка, Молодецьке, Новомиколаївка і Філія», – йдеться в повідомленні.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському і Гуляйпільському напрямках.
На Краматорському, Оріхівському і Придніпровському напрямках російські сили штурмових дій не проводили, зазначили у Генштабі.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричинила каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу.
Аналітики вказували, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил.
В ISW раніше заявляли, що темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
РФ за добу втратила 1400 своїх військових – Генштаб ЗСУ
Російські військові за час повномасштабного вторгнення в Україну втратили близько 1 581 840 своїх військових, зокрема 1400 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 27 жовтня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати сил РФ в озброєнні й військовій техніці:
- танки: 12 448
- бойові броньовані машини: 25 609
- артилерійські системи: 51 653 (+21 – за останню добу)
- РСЗВ: 2 241 (+2)
- засоби ППО: 1 727 (+1)
- літаки: 449
- гелікоптери: 356
- наземні робототехнічні комплекси: 3 025 (+7)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня: 584 252 (+1 794)
- крилаті ракети: 5 138
- кораблі й катери: 35
- підводні човни: 2
- автомобільна техніка й автоцистерни: 167 472 (+232)
- спеціальна техніка: 4 859 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Лубінець: розпочався «режим тиші» для евакуації з Олешок
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець вночі проти 27 жовтня оголосив про початок «режиму тиші» для евакуації цивільних з окупованих Олешок на Херсонщині.
«Сьогодні в 3:00 за київським часом і 4:00 за московським, на визначених територіях, пов’язаних із проведенням гуманітарної місії, запроваджений режим припинення вогню. Це відбувається у межах гуманітарної місії, яку ми проводимо спільно з уповноваженою з прав людини в Російській Федерації Яною Лантратовою за посередництва й координації першої леді США Меланії Трамп», – написав Лубінець у соцмережах.
Міністерство оборони Росії, зі свого боку, також заявило про «режим тиші»: «У зв’язку з підготовкою до проведення гуманітарної операції в районі населеного пункту Олешки Херсонської області збройними силами Російської Федерації припинено вогонь на херсонському напрямку і введено «режим тиші» з 4 годин 00 хвилин 27 жовтня 2026 року».
23 жовтня Білий дім заявив, що Україна й Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги і підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп. Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня. Український омбудсмен підтвердив домовленість про гуманітарну місію в Олешках, зазначив, що для її реалізації буде забезпечено «режим тиші».
Дмитро Лубінець уточнив, що 29 жовтня фактично повинна розпочатися гуманітарна місія – доставка гуманітарної допомоги в Олешки, розблокування вільного пересування цивільного населення, яке має бажання виїхати з Олешків.
Начальник російського Генштабу Валерій Герасимов також заявив, що російські війська запроваджують «режим тиші» на херсонському напрямку у зв’язку з гуманітарною операцією в Олешках. За його словами, вогонь мають припинити з 4:00 27 жовтня за московським часом.
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
У Києві було влучання в Південний міст, рух ним перекрили
У Києві під час російського удару вночі проти 27 жовтня було влучання в Південний міст, на ньому пошкоджена інфраструктура метрополітену, повідомив міський голова Віталій Кличко.
У патрульній поліції зазначили, що рух транспорту Південним мостом тимчасово перекрили в обох напрямках.
У Київській міській державній адміністрації повідомили, що на «зеленій» гілці метро рух поїздів відбувається між станціями «Сирець» – «Видубичі». Водночас рух поїздів між станціями «Осокорки» – «Червоний хутір» тимчасово зупинили.
Російські військові ввечері 26 жовтня завдали балістичного удару по Києву, внаслідок чого, за словами Кличка, щонайменше одна людина загинула, 10 зазнали поранень. «Більшість із них – студенти з гуртожитку одного з університетів. Дев’ятьох поранених медики госпіталізували», – написав мер о 23:24.
Вночі сили РФ завдали чергового удару, внаслідок якого, за даними влади Києва, в Подільському районі було влучання в адміністративну будівлю, за двома іншими адресами – в нежитлові будівлі.
Перші від початку повномасштабного вторгнення РФ удари по одному з великих транспортних мостів Києва через Дніпро сталися 1 жовтня. Тоді кілька разів був атакований Південний міст – цим мостом проходить «зелена» Сирецько-Печерська гілка київського метро, також він є найзручнішим шляхом на правобережжя для жителів густозаселених спальних київських районів Позняки, Осокорки тощо. Удари по цьому мосту сили РФ завдавали вже декілька разів.
Також російській військові атакували Північний міст у Києві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Росія 2027 року підтримає кіно про «СВО» та дітей – міністерство культури
Міністерство культури Росії визначило теми фільмів, які насамперед отримуватимуть державне фінансування у 2027 році. Це випливає із проєкту наказу про держпідтримку «виробництва національних фільмів», опублікованого на офіційному сайті проєктів нормативних актів.
У документі перераховані 13 тем, у відображенні яких у кіно зацікавлена російська держава.
Окремим пунктом зазначено «героїзм і самовідданість воїнів… у перебігу спеціальної військової операції» (так російська влада називає повномасштабну війну проти України – ред.). Режисерам і сценаристам пропонується розповідати про «успішну інтеграцію ветеранів спеціальної військової операції у мирне життя» і подавати Росію як «оплот народів і націй, основоположника антиколоніального руху».
У тему «Десятиліття дитинства» увійдуть фільми, які підтримають «збереження та популяризацію традиційних сімейних цінностей, інституту сім’ї та образу багатодітної родини». Фільми для дітей та юнацтва мають розповідати про важливість школи та інституту для гармонійного розвитку особистості та популяризувати професії – особливо робітничі спеціальності.
На період із 2027 по 2029 роки російська держава має намір виділити на фінансування кіно 47,8 мільярда рублів. За словами міністра культури Росії Ольги Любимової, це має збільшити частку російських фільмів у прокаті до 56%.
У Києві є загибла людина і численні поранені внаслідок вечірнього удару РФ – влада
Щонайменше одна людина загинула, 10 зазнали поранень унаслідок російського балістичного удару, завданого по Києву ввечері 26 жовтня, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Внаслідок атаки ворога на столицю одна людина загинула. 10 постраждалих. Більшість із них – студенти з гуртожитку одного з університетів. 9 поранених медики госпіталізували», – написав мер о 23:24.
Російські військові завдали балістичного удару по Києву після 21:40. За повідомленнями місцевих телеграм-каналів, пошкоджень зазнала станція метро «Лісова», кінцева на Святошино-Броварській лінії.
Минулого тижня на цій же лінії зазнала удару й кілька днів була зачинена сусідня станція «Чернігівська».
Моніторингові канали попереджають, що впродовж ночі в столиці можливі нові балістичні удари.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
На фронті відбулося 185 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 26 жовтня на фронті відбулося 185 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав 48 авіаційних ударів, скинув 155 керованих авіабомб. Крім того, залучив для ураження 6385 дронів-камікадзе та здійснив 2007 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Найбільше боїв зафіксовано на Донеччині.
«На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбивали 20 ворожих штурмів: у районі населеного пункту Костянтинівка та в бік Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Райського, Новопавлівки, Вільного та Кучерового Яру. Одна штурмова дія противника триває.
25 атак здійснював ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися неподалік населених пунктів Новий Донбас, Добропілля, Вільне, Святогорівка, Світле, Мирне, Сергіївка, Молодецьке, Новомиколаївка та Філія. Три атаки тривають», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському та Гуляйпільському напрямках.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 14 жовтня писав, що українська операція «Вівальді» спричинила каскадний ефект для російських операцій на північ від Лиману в напрямку Борової, одночасно гальмуючи російські спроби просунутися до Слов’янська і Краматорська зі сходу.
Аналітики вказували, що Південне угруповання військ Росії сповільнило темпи наступу на Слов’янськ зі сходу, ймовірно, для перегрупування своїх сил.
В ISW раніше заявляли, що темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Київ зазнав удару балістики, є влучання біля метро – Кличко
Увечері 26 жовтня, після 21:40, Київ зазнав чергового удару балістичними ракетами. Вибухи було чути після оголошення про ракетну небезпеку.
«У Деснянському районі, попередньо, влучання біля однієї зі станцій метро. Палає авто. Під обстріл потрапила бригада медиків швидкої, які прямували на виклик. Попередньо, є постраждалі», – повідомив міський голова Києва Віталій Кличко.
За повідомленнями місцевих телеграм-каналів, пошкоджень зазнала станція метро «Лісова», кінцева на Святошино-Броварській лінії.
Минулого тижня на цій же лінії зазнала удару й кілька днів була зачинена сусідня станція «Чернігівська».
Моніторингові канали попереджають, що впродовж ночі в столиці можливі нові балістичні удари.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Генштаб ЗСУ: цієї ночі набирає чинності режим припинення вогню для евакуації з Олешків
Генеральний штаб ЗСУ повідомив увечері 26 жовтня, що з 03:00 27 жовтня за київським часом Україна «запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області».
«Режим тиші встановлюється виключно для гуманітарної операції: доставки допомоги жителям, які є на цей час у місті, та підготовки до вільного пересування цивільного населення з Олешків… Сили оборони України роблять усе можливе для допомоги жителям Олешків та забезпечать виконання відповідних рішень для забезпечення безпеки та порятунку наших співгромадян», – ідеться в повідомленні.
23 жовтня Білий дім заявив, що Україна та Росія погодилися на припинення вогню в Олешках, щоб «уможливити доступ гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через визначений безпечний коридор». Цієї домовленості, за повідомленням, вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп. Очікується, що локальне припинення вогню почнеться 29 жовтня. Український омбудсмен підтвердив домовленість про гуманітарну місію в Олешках, зазначив, що для її реалізації буде забезпечено режим тиші.
Дмитро Лубінець уточнив, що 29 жовтня фактично повинна розпочатись гуманітарна місія – доставка гуманітарної допомоги в Олешки, розблокування вільного пересування цивільного населення, яке має бажання виїхати з Олешків.
Начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов заявив, що російські війська запроваджують «режим тиші» на херсонському напрямку у зв’язку з гуманітарною операцією в Олешках. За його словами, вогонь мають припинити з 4:00 27 жовтня за московським часом.
Читайте також: «Метою є створення гуманітарних коридорів»: Арахамія анонсував операцію з деблокування Олешок
Олешки були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення, у лютому 2022 року. Місто розташоване на лівому березі Дніпра, який зараз є природною межею між вільною й окупованою частинами Херсонщини.
За даними Херсонської ОВА, близько двох тисяч людей, серед яких майже 50 дітей, залишаються в Олешках. Адміністрація стверджує, що російські сили перешкоджають доставці допомоги й фактично позбавляють жителів можливості залишити місто.
Спроба міжнародних організацій домовитися з російською владою про евакуацію цивільних з окупованого міста наразі не дала результатів.
Російська ракетно-дронова атака на Київ
Росія увечері понеділка атакувала балістикою Київ
У Деснянському районі, за попередніми даними, є влучання біля станції метро, повідомив міський голова Києва Віталій Кличко.
За повідомленнями місцевих телеграм-каналів, пошкоджень зазнала станція метро «Лісова», кінцева на Святошино-Броварській лінії.
Під обстріл потрапила бригада медиків, які прямували на виклик.
Інформація з'ясовується...
Уряд України уточнив норми і створив Координаційний центр із бронювання – постанова
Кабінет міністрів України ввечері 26 жовтня оприлюднив на своєму сайті постанову № 1328, яка регулює «деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час».
Згідно з рішенням, міністерства та обласні адміністрації протягом 10 днів після набрання постановою чинності мають переглянути критерії критичності та перевірити підприємства, які вже отримали цей статус.
Уряд створює новий Координаційний центр із організації бронювання військовозобов'язаних, який розглядатиме питання надання та скасування статусу критично важливих підприємств, а також збільшення лімітів бронювання.
«Рекомендувати підприємствам, установам та організаціям, які мають намір бути визначеними критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, забезпечити завчасне подання документів… для визначення таких підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період», – також указано в постанові.
Документи мають подаватися до центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
У РФ директора IT-фірми засудили до 13 років за донати Україні. Його дані силовикам видала криптобіржа Binance
2-й Західний окружний військовий суд засудив до 13 років позбавлення волі директора IT-компанії DiHouse Юрія Біленького. Його визнали винним за статтею про фінансування тероризму через донати в криптовалюті, які, як вважає слідство, призначалися на потреби ЗСУ. Крім тривалого терміну, Біленький також має сплатити штраф 500 тисяч рублів, ще 126 тисяч рублів суд ухвалив конфіскувати.
Провина Біленького полягає в тому, що у 2022–2024 роках він переказував донати у криптовалюті на рахунок, опублікований в інтернеті блогером Аркадієм Бабченком. Загальна сума переказів становила 126 тисяч рублів.
Суд вважає, що кошти з рахунку Бабченка йшли на фінансування ЗСУ та батальйону «Азов», визнаного в Росії терористичною організацією. Аркадій Бабченко у своєму телеграм-каналі опублікував заяву, що перекази від Біленького на зазначені криптосрахунки не надходили, до того ж він збирає пожертви лише на цивільні гуманітарні потреби, а не на допомогу військовим.
Юрій Біленький з 2015 року жив у Болгарії з дружиною та дитиною, але у вересні 2025 року прилетів до Москви у справах. В аеропорту його затримала поліція за нібито нецензурну лайку – на суді Біленький заперечував це. Тим не менш, суд призначив йому 13 діб адміністративного арешту, а на десяту добу Слідчий комітет Росії порушив проти нього кримінальну справу за статтею про фінансування тероризму, спираючись на рапорт ФСБ.
За даними правозахисного проєкту «Перший відділ», ФСБ отримала дані про донати Біленького від найбільшої у світі криптовалютної біржі Binance, через яку проходили платежі. Компанія передала російським слідчим докладні дані користувачів, включно з паспортними даними та історією транзакцій.
Правозахисний проєкт «Меморіал. Допомога політзекам» визнав Юрія Біленького політв’язнем.
Прем’єр Тофан: від лютого 2022 року повітряний простір Молдови був порушений понад 100 разів
Прем’єр-міністр Молдови Василе Тофан заявив, що від початку повномасштабної війни РФ проти України повітряний простір його країни був порушений понад 100 разів.
«На територію нашої країни падали безпілотники та уламки снарядів – лише за одну суботу таких випадків було п’ять. Ми не можемо ігнорувати ці ризики. Україна здобула надзвичайний досвід – мабуть, найкращий у світі – у захисті від безпілотників, зокрема завдяки ефективним і недорогим технологічним рішенням», – сказав він під час спільної з його українським колегою Сергієм Корецьким пресконференції в Києві.
За його словами, Молдова прагне перейняти цей досвід і знайти рішення для захисту свого повітряного простору.
Він додав, що Молдова є і залишатиметься мирною та нейтральною державою, але «нейтралітет не означає беззахисність».
Тофан повідомив, що під час візиту до Києва він підписав угоду про військово-технічне співробітництво з Україною.
Пісторіус після зустрічі у форматі Е5: «зробимо все можливе, щоб США підтримували Україну»
Європейські партнери України зроблять усе можливе, щоб вона зберегла підтримку Сполучених Штатів. Про це після зустрічі у форматі Е5 26 жовтня заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
«Ми зробимо все можливе, щоб Сполучені Штати також підтримували Україну своїми поставками, а передусім – розвідувальною інформацією та супутниковими даними», – зазначив він.
Міністри оборони Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі 26 жовтня провели переговори в Парижі, присвячені, зокрема, подальшій допомозі Україні. До них долучилися також чільна дипломатка ЄС Кая Каллас, єврокомісар із оборони Андрюс Кубілюс, а міністр оборони України Євгеній Хмара приєднався по відеозв’язку.
Учасники зустрічі дізналися від українського колеги про значні втрати російської армії на полі бою. Заступник польського міністра оборони назвав цифру 46 тисяч, при цьому не уточнивши, за який період.
«Цей рік став жахливим для путінської війни. Лінія фронту майже не зрушила з місця, а Росія зазнала втрат такого масштабу, яких ніхто з нас не допустив би серед власних військовослужбовців», – вдався до порівняльного опису російських втрат міністр оборони Великої Британії Вес Стрітінг.
Хмара озвучив колегам також «дуже конкретну інформацію про потреби українських захисників», сказав заступник міністра національної оборони Польщі Павел Залевський.
«Сьогодні Україна зазнає тотальних атак. Російські удари посилюються. Ми знали, що так буде. Ми говорили про це й попереджали. Саме тому співпраця з Україною має ключове значення», – наголосив він.
Міністерка оборони Франції Катрін Вотрен повідомила, що, за отриманим підтвердженням, роботу супутникового зв’язку, обмеження якого спричинило оперативні проблеми для України, повністю відновлено.
«Водночас ми також обговорили необхідність допомогти Україні забезпечити себе необхідним обладнанням. Допомогти Україні – це, очевидно, означає піти далі в питанні супутникових технологій, щоб Україна стала менш залежною… Є негайна відповідь на проблему, але також і довгострокові інвестиції з боку ЄС, щоб зменшити залежність України від Сполучених Штатів у сфері зв’язку», – підкреслила вона.
Сили РФ вдарили по Харкову, є загиблі та поранені – влада
Російські війська завдали ракетних ударів по Новобаварського району Харкова, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За попередньою інформацією, внаслідок обстрілу загинула людина, ще двоє – постраждали, зокрема, поранена 17-річна дівчина.
Синєгубов повідомив, що через удар РФ спалахнули автомобілі та пошкоджено 10 гаражів.
Водночас, як повідомляє міський голова Ігор Терехов, внаслідок ударів по Новобаварському району вже двоє загиблих, четверо поранених. Пошкоджені багатоквартирні та приватні будинки, автомобілі.
Ввечері місцева влада повідомила про російські удари по Новобаварського та Холодногірському районах.