Дрони атакували логістичний центр Ozon на півдні РФ
Безпілотники атакували логістичний центр Ozon в Адигейську в Краснодарському краї на півдні Росії, повідомила сама компанія вночі 4 листопада.
На складі виникла пожежа. Усіх співробітників евакуювали, за попередніми даними, ніхто не постраждав.
«Товари, розміщені на об’єкті, приховаємо з вітрини, їх не можна буде замовити. Частину замовлень скасуємо, частину доставимо з інших об'єктів», – зазначили у компанії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ЗСУ атакують склади Ozon із серпня. У фінансовій звітності за третій квартал 2026 року компанія оцінила збитки від атак у понад 30 мільярдів рублів.
Нічна атака РФ: ЗСУ знешкодили 272 БпЛА, зафіксовані влучання та падіння уламків 34 локаціях
Протиповітряна оборона станом на 8:00 знешкодила 272 російські БпЛА (64 із них – реактивні), понад 20 ударних безпілотників ще перебувають в повітрі – бойова робота триває, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
Українські військові зафіксували влучання засобів повітряного нападу противника на 19 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 15 локаціях.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 4 листопада (з 18:00 3 листопада) війська РФ атакували Україну 310 ударними БпЛА типу Shahed (81 із них – реактивні), Гербера, дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Орел, Курськ, Шаталово, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, ТОТ Донецьк, ТОТ АР Крим – Гвардійське.
КМДА: у Києві частково відновили водопостачання
У Києві частково відновили водопостачання, повідомляє у телеграмі Київська міська державна адміністрація.
За даними КМДА, роботи тривали безперервно протягом усієї ночі. Наразі фахівці продовжують працювати над підвищенням тиску у водопровідній мережі, щоб відновити водопостачання в усіх районах міста.
Влада Києва інформує, що з 8:00 у районах, де ще відсутнє водопостачання, бювети підключатимуть до генераторів.
Вдень 3 листопада «Київводоканал» повідомив, що через атаки РФ та пошкодження енергетичної інфраструктури столиці було знеструмлено основні водопровідні об’єкти підприємства, через це водопостачання у місті було припинено.
Міський голова Віталій Кличко тоді повідомив, що у зв’язку з пошкодженнями внаслідок атак РФ об’єктів київського регіонального енерговузла, у Києві й області запровадили екстрені відключення електроенергії. За його словами, це також спричинило перебої в русі громадського електротранспорту.
Сили РФ атакували Дніпро, Полтаву і Одесу, є постраждалі та пошкодження – влада
Вранці російські війська вдарили по підприємству у Дніпрі – виникла пожежа, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його даними, чоловіків 38 та 57 років госпіталізували з осколковими пораненнями – їхній стан медики оцінюють як середньої тяжкості.
Також російської атаки зазнала Полтавщина. Як повідомив голова ОВА Віталій Дяківнич, в обласному центрі російській БпЛА влучив по території одного з приватних підприємств, попередньо – без постраждалих.
За даними місцевої влади, у Камʼянопотоківській громаді Кременчуцького району російський БпЛА впав на територію приватного домоволодіння – пошкоджено господарчу будівлю. Про постраждалих даних немає.
У ДСНС повідомили про пожежі на Полтавщині внаслідок російської атаки.
Вранці сили РФ атакували Одесу – пошкоджено приватний будинок, автівку і дорожнє покриття, повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Лисак.
Він також повідомив, що внаслідок нічного удару по торговельному центру обійшлося без постраждалих.
Генштаб ЗСУ: Росія за добу війни втратила понад 2100 солдатів
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 1 597 010, за минулу добу – 2180, такі дані на ранок 4 листопада навів Генеральний штаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки: 12 453 (+1 – за минулу добу)
- бойові броньовані машини: 25 640 (+7 – за минулу добу)
- артилерійські системи: 51 879 (+39)
- РСЗВ: 2 252
- засоби ППО: 1 733(+2)
- літаки: 452
- гелікоптери: 356
- наземні робототехнічні комплекси: 3 072 (+5)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня: 595 058 (+1104)
- крилаті ракети: 5 140
- кораблі й катери: 35
- підводні човни: 2
- автомобільна техніка й автоцистерни: 169 881 (+408)
- спеціальна техніка: 4 871(+4).
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму нещодавньому звіті вказував, що у жовтні 2026 року російські війська зазнали найбільших щомісячних втрат за весь час війни, сплачуючи дедалі вищу ціну за втрату територій. Генштаб ЗСУ повідомив, що в жовтні 2026 року російські сили втратили 54 400 осіб убитими або важкопораненими.
ISW вказує, що це вже четвертий місяць поспіль, коли втрати російських військ перевищують 40 000 осіб; такий показник став найвищим щомісячним рівнем втрат для Росії від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
Шмигаль: Росія вдарила 3 дронами по підстанції, критично важливій для роботи Хмельницької АЕС
Міністр енергетики Денис Шмигаль провів зустріч із послами країн «Групи семи», Євросоюзу та Нордично-Балтійської вісімки. Як повідомив Шмигаль у своїх соцмережах, він поінформував партнерів про сьогоднішній масований обстріл Росією України.
Урядовець вказав на те, що Росія застосувала 289 дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет для ударів по Україні.
«Основними цілями знову стали об’єкти енергетики – електростанції, підстанції систем передачі та розподілу електроенергії. Крім того, ворог спрямував три дрони по підстанції, критично важливій для стабільної роботи Хмельницької АЕС», – заявив голова Міненерго.
Читайте також: В ISW проаналізували динаміку перехоплення ЗСУ реактивних дронів
За словами Шмигаля, такі дії створюють загрозу не лише для України, а й для ядерної безпеки всієї Європи. Він назвав удар «серйозним кроком ескалації», додавши, що Україна вже поінформувала про нього Міжнародне агентство з атомної безпеки. МАГАТЕ наразі не коментувало ці дані.
Міністр заявив, що очікує на «належну реакцію» міжнародних партнерів на російські атаки на інфраструктуру, яка забезпечує стабільну роботу українських АЕС.
Раніше Повітряні сили уточнили, що основним напрямком російського удару по Україні вночі на 3 листопада були Київщина, Харківщина, Вінниччина та Дніпропетровщина.
Компанія «Укренерго» повідомила, що фіксує найбільш масовану російську атаку на енергетику України.
«Можна голлівудський блокбастер знімати». 63-тя ОМБр евакуювала цивільних з Лиману, де «дронів більше, ніж птахів»
Бійці 63-ї окремої механізованої бригади 3-го армійського корпусу евакуювали вісьмох мирних жителів з Лиману на Донеччині – серед них троє на кріслах колісних. Як розповіли у бригаді, операція тривала дві доби і була ризикованою – до міста просочуються російські військові, у небі масово працюють дрони противника.
На завершальному етапі російський FPV засік і атакував групу, румунський доброволець на позивний «Чандра», захищаючи цивільних, отримав важке поранення і втратив ногу.
Про деталі операції та ситуацію у Лимані в ефірі Радіо Донбас Реалії розповів спікер 63-ї ОМБр 3-го АК Ростислав Ящишин.
– Цього тижня бригада провела операцію з порятунку цивільних, яка тривала цілих два дні. Наскільки можна зрозуміти з повідомлення вашої бригади, дві доби військові виводили групу цивільних, серед них три людини на кріслах колісних, плюс літня жінка, плюс поранений чоловік. І все це під російськими дронами. Ростиславе, розкажіть подробиці – ці люди звернулися до вас? Чому саме зараз була проведена ця операція, яку можна назвати унікальною за тривалістю?
– Власне, так, ви праві, операція унікальна, але не тільки через тривалість. Чесно кажучи, такий сценарій і такі події відбувалися, що можна якийсь голлівудський блокбастер знімати в стилі «Врятувати рядового Раяна» чи щось подібне.
Тому що [евакуйовували] вісім маломобільних людей – це люди старші, це люди, які фактично не можуть пересуватися самостійно, люди з інвалідністю. Один був дідусь, який взагалі не міг ходити, його потрібно було нести на ношах.
Далі читайте ТУТ
ЦПД вважає, що сутички в Петропавлівській Борщагівці мають ознаки «спланованої кампанії»
Події в Петропавлівській Борщагівці на Київщині, де мали місце сутички між громадянами й військовими, мають ознаки «заздалегідь спланованої кампанії із зовнішнім втручанням», вважає Центр протидії дезінформації. Про це орган при Раді національної безпеки і оборони повідомив 3 листопада.
«Російська пропаганда і проросійські спікери намагалися каналізувати суспільне обурення проти Сил оборони, правоохоронних органів і влади загалом», – йдеться у висновках ЦПД.
Установа посилається на хронологію поширення в соцмережах повідомлень щодо нібито утримання близько 40 людей у будинку в Петропавлівській Борщагівці. За її даними, перший публічний заклик приїздити до будинку з’явився об 11:34 у соцмережі Threads. Перша хвиля повідомлень у медіа, які ЦПД визначив як пропагандистські, почалася о 13:57.
Генштаб: Сили оборони за день відбили 24 російських штурми на Костянтинівському напрямку
Від початку доби на фронті відбулося 201 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні.
За даними військових, армія РФ завдала ракетного та 50 авіаційних ударів і скинула 160 керованих авіабомб.
На Північно-Слобожанському та Курському напрямках російські загарбники 12 разів вдавалися до штурмових дій. П’ять атак зафіксували на Південно-Слобожанському напрямку, поблизу Вовчанська та в бік Радьківки, одна з них ще триває.
Українські війська відбивали п’ять спроб РФ просунутися на Лиманському напрямку – в бік Лиману та поблизу Копанок, один бій триває.
Команда застосунку «Повітряна тривога» розповіла, чому він розсилав неправдиві сповіщення
Розробники застосунку «Повітряна тривога» 3 листопада прокоментувала останній інцидент із розсилкою неправдивих сповіщень про радіаційну небезпеку та вуличні бої.
Пресслужба застосунку, створеного компаніями Ajax і Stfalcon у співпраці з Мінцифри, принесла вибачення користувачам і оприлюднила роз’яснення. Згідно з ним, «Повітряна тривога» – це система, створена на волонтерських засадах, що складається з інтерфейсу оператора, мобільних застосунків, мапи тривог, API, а також низки інших продуктів і інтеграцій:
«Система отримує інформацію від операторів цивільного захисту або відповідальних за оповіщення в окремих громадах. Далі ця інформація відображається в застосунку, де її бачать користувачі, а також надсилається в АРІ, після чого її використовують інші системи (наприклад, карти тривог, гучномовці в торгових центрах, чи окремі сирени вуличного оповіщення)».
Чеські хокеїсти відмовилися грати з російською збірною
Хокейна збірна Чехії відмовилася грати зі збірною з хокею Росії на Чемпіонаті світу з хокею на льоду, який має відбутись у травні 2027 року в Німеччині.
Президент Чеського союзу хокею Алоїс Надамчік підтвердив, що збірна Чехії з хокею приєднується до рішення п’яти країн Європи, які відмовилися грати із збірною Росії.
Раніше про таку відмову заявили збірні з хокею Фінляндії, Швеції, Норвегії, Данії та Литви. Позиція тепер вже шести європейських країн є реакцією на рішення Спортивного арбітражного суду повернути збірну Росії з хокею на Чемпіонат світу в 2027 році.
Як з’ясували в опитуванні своїх читачів журналісти популярного щоденного видання iDnes.cz, 96% чехів погоджуються з рішенням Чеського союзу з хокею, 4% цієї позиції не поділяє.
Минулого тижня Спортивний арбітражний суд зобов’язав IIHF допустити російські збірні до змагань у сезоні 2026/27. У федерації висловили розчарування та незгоду з цим рішенням, але зобов’язалися виконати його.
Влада Чехії у відповідь на рішення суду заявила, що не планує видавати візи російським хокеїсткам для участі в юніорському Чемпіонаті світу серед дівчат до 18 років, який пройде в січні 2027 року в Остраві. Хокейна федерація Чехії також заявила, що готова розглянути можливість бойкоту Росії.
У Комишувасі після удару РФ 58 людей вважають зниклими, пошуки ускладнені повторними загрозами – ОВА
У Комишувасі Запорізької області 58 людей вважають зниклими безвісти після вчорашнього російського удару, повідомив 3 листопада в.о. голови обласної військової адміністрації Михайло Семікін.
За підсумками засідання Координаційного штабу разом із рятувальниками, правоохоронцями, військовими і представниками всіх служб, залучених до ліквідації наслідків російської атаки, він зазначив, що з 31 загиблого не вдалося поки впізнати 20.
«Комишуваха пережила наймасовіший за кількістю загиблих російський обстріл у Запорізькій області за майже п’ять років повномасштабної війни… Рятувальники продовжують розбирати завали. Це надзвичайно складна й небезпечна робота. Ворог посилив атаки безпілотниками на місце трагедії. Через повітряні загрози пошукові роботи доводиться постійно зупиняти», – йдеться в повідомленні.
Семікін додав, що п’ятеро поранених отримують необхідну медичну допомогу. Найважчий стан, за його словами, – у 22-річної дівчини, яку врятували з-під завалів: у неї вибухова травма й опіки до 81% тіла.
Як заявили раніше в ОВА, війська РФ атакували селище 2 листопада саме в той час, коли люди отримували гуманітарну допомогу, спочатку скинувши керовані авіабомби ФАБ-500, а потім ФАБ-3000. Після прямого влучання бетонна конструкція підземного центру обвалилася.
У Запорізькій області оголосили триденну жалобу: 3, 4 і 5 листопада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Удар армії РФ по Комишувасі забрав 33 життя
До 33 зросла кількість загиблих внаслідок російського удару по Комишувасі на Запоріжжі 2 листопада, повідомив президент України Володимир Зеленський.
Ще п’ятеро людей отримали поранення, близько 50 вважаються зниклими безвісти. За даними місцевої влади, армія Росії 2 листопада вдарила по Комишувасі щонайменше дев’ятьма керованими авіабомбами.
Зеленський додав, що сили РФ обстріляли школу, де людям роздавали гуманітарну допомогу, після першого удару був повторний по укриттю, де перебували люди.
Латвія скликає екстрене засідання Радбезу ООН через «жахливі атаки Росії», зокрема, на Комишуваху
Латвія ініціює скликання екстреного засідання Ради безпеки ООН, повідомила міністерка закордонних справ країни Байба Браже 3 листопада.
Вона пояснила цей крок «жахливими російськими атакам на цивільних в Україні – зокрема, на пункт видачі допомоги в Комишувасі, де загинули щонайменше 26 невинних людей».
За даними Запорізької ОВА, щонайменше 31 людина загинула внаслідок вчорашніх російських ударів по Комишувасі, ще п’ять людей поранені, а майже 50 людей – вважають зниклими безвісти.
Як заявили в ОВА, війська РФ атакували селище саме в той час, коли люди отримували гуманітарну допомогу, спочатку скинувши керовані авіабомби ФАБ-500, а потім ФАБ-3000. Після прямого влучання бетонна конструкція підземного центру обвалилася.
У Запорізькій області оголосили триденну жалобу: 3, 4 і 5 листопада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Петропавлівська Борщагівка: провокація чи наслідок розколу? Що залишилося за кадром
Увечері 2 листопада в селищі Петропавлівська Борщагівка, під Києвом, відбулися сутички, яким передували повідомлення про те, що нібито у приміщенні одного з будинків силоміць утримують людей.
Згодом зібрався натовп, події переросли у заворушення з образами на адресу військовослужбовців та представників поліції.
На місце інциденту прибули очільник Офісу президента України Кирило Буданов і командувач НГУ генерал Олександр Півненко.
СБУ каже, що встановила близько сотні учасників.
«В окремих із них проводяться обшуки, вирішується питання про їхнє затримання й оголошення про підозру. Хочу підтвердити, що вони цей захід планували. Мета – це викрасти одного з військовослужбовців Національної гвардії України. Для того вони вдалися до різних маніпуляцій і шахрайських дій у соцмережах. Також мали на меті дати суспільний резонанс для того, щоб могли долучитися й інші особи», – сказав заступник голови СБУ Іван Рудницький на брифінгу в Києві 3 листопада.
У Нацполіції зазначили, що на даний час встановила 16 радикально налаштованих осіб, які здійснювали провокативні дії біля будинку в Петропавлівській Борщагівці.
«Ми встановили на даний момент 16 радикально налаштованих осіб, які здійснювали активні дії, ми їх в майбутньому кожному надамо оцінку. 26 осіб – це були представники, які ці дії підтримували», – заявив в.о. голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе.
Порушено кілька кримінальних справ.
- Що відбулося насправді, хто керував натовпом і чи є у подіях російський слід?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Норвегія виділяє близько 96 млн євро на інвестиції в оборонну індустрію України
Уряд Норвегії виділяє 1 мільярд норвезьких крон (близько 96,2 мільйона євро) на спільні з бізнес-сектором країни інвестиції в Україну, повідомляє його пресслужба 3 листопада.
«Це фінансування має на меті сприяти залученню додаткового норвезького приватного капіталу для інвестицій в оборонну промисловість України», – заявляє уряд.
Міністерка промисловості й торгівлі Норвегії Сесілія Мюрсет вказала на те, що українські оборонні підприємства займають передові позиції в низці напрямків.
«Норвезькі інвестиції можуть допомогти українському оборонному сектору розвиватися ще швидше, а також дозволять відповідним норвезьким суб’єктам тісніше долучитися до процесів у цій галузі», – зазначила вона.
За повідомленням, уряд запропонував виділити на цю програму 1 мільярд норвезьких крон протягом трьох років. Кошти будуть спрямовані з обсягу військової допомоги, вже передбаченої в межах Програми підтримки України Нансена.
Управління програмою здійснюватиме державна інвестиційна компанія Investinor. Кошти підуть до різних інвестиційних фондів, що діють у Норвегії та інвестують в оборонну промисловість України.
Міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберґ зазначив, що потужна оборонна промисловість вимагає капіталу та інвестицій, і припустив, що фінансування від Осло дозволить залучити норвезький приватний капітал до інвестицій в українську промисловість і технології:
«Таке партнерство між державним і приватним капіталом забезпечить Україну додатковими ресурсами, необхідними для самооборони. Я радий, що Норвегія може зробити свій внесок у цю справу».
Підтримка України з боку Норвегії ґрунтується на «потребах України та розумінні того, що здатність України захищати себе безпосередньо впливає на безпеку Європи та Норвегії», додають в уряді скандинавської країни.
Також, додають у пресслужбі, в довгостроковій перспективі механізм може передбачати прямі інвестиції в українські компанії та приватні фонди.
Повітряні сили: від ранку знешкоджені 56 із 74 реактивних дронів РФ, які атакували Україну
Російські військові протягом дня 3 листопада (від 06:30 по 19:00) атакували Україну 81 ударним безпілотником, 74 з яких – реактивні, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, протягом вказаного періоду протиповітряною обороною збито/подавлено 62 БпЛА (56 із них – реактивні). В повітряному просторі декілька ворожих БпЛА, бойова робота триває», – зазначили військові.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Хокейні збірні п’яти країн заявили про відмову грати з Росією на чемпіонаті світу
Хокейні федерації Данії, Латвії, Норвегії, Швеції та Фінляндії заявили, що не гратимуть проти збірної Росії на міжнародних турнірах, у тому числі на чемпіонаті світу з хокею 2027 року.
Зокрема, Норвезька хокейна асоціація висловила незмінну позицію, за якою Росія має бути відсторонена від усіх міжнародних змагань, доки триває війна в Україні.
«У той же час це рішення засноване на нашій відповідальності за забезпечення безпеки та благополуччя гравців, персоналу збірної та членів їхніх сімей. За нашою оцінкою, гра проти Росії за нинішніх обставин може наразити наших гравців і персонал на значні ризики для безпеки», – йдеться в заяві асоціації.
У Фінській хокейній асоціації заявили, що «активно підтримують зв’язок» із хокейними федераціями інших країн. Вони планують «об’єднати якнайбільше країн, щоб виступити єдиним фронтом» і донести до Міжнародної федерації хокею на льоду (IIHF), що ніхто з них не гратиме проти Росії.
Минулого тижня Спортивний арбітражний суд зобов’язав IIHF допустити російські збірні до змагань у сезоні 2026/27. У федерації висловили розчарування та незгоду з цим рішенням, але зобов’язалися виконати його.
Влада Чехії у відповідь на рішення суду заявила, що не планує видавати візи російським хокеїсткам для участі в юніорському чемпіонаті світу серед дівчат до 18 років, який пройде в січні 2027 року в Остраві. Хокейна федерація Чехії також заявила, що готова розглянути можливість бойкоту Росії.
Мендель відреагувала на повідомлення про підозру – заперечує співпрацю з Росією
Колишня речниця президента Юлія Мендель 3 листопада прокоментувала повідомлення їй про підозру в державній зраді.
Вона вказала на те, що підставою для повідомлення про підозру стали її публічні виступи в західних медіа та дописи в соцмережах. У них вона критикувала оточення Зеленського, а також заявляла про відсутність свободи слова та політичні переслідування в Україні.
«Фактично, висунувши цю підозру, Зеленський довів, що я маю рацію. Якби справді мала місце співпраця з росіянами, саме про це вони б і написали... Але такої співпраці немає», – заявила вона.
На думку ексречниці, формулювання, що Росія використовує її висловлювання з метою пропаганди, свідчить про утиски свободи слова, а не про «співпрацю з росіянами».
«В умовах воєнного стану звинувачення в державній зраді передбачають покарання від 15 років ув’язнення до довічного позбавлення волі. Така ціна свободи слова та прагнення врятувати Україну за часів Зеленського», – додала Мендель.
Раніше 3 листопада Служба безпеки України та Офіс генрокурора повідомили колишній речниці президента України Юлії Мендель про підозру в державній зраді та виправдовуванні російської агресії.
СБУ пояснила підозру тим, що колишня посадовиця «займається інформаційно-підривною діяльністю проти України». Правоохоронці включили до підстав для повідомлення до підозру її публічні висловлювання в іноземних медіа та соціальних мережах.
Йдеться, зокрема, про інтерв’ю американському журналісту Такеру Карлсону, в якому Мендель заявляла, що в Україні відсутні демократія та свобода слова. Прокуратура посилається на результати судових експертиз висловлювань Мендель, які виявили «ознаки порушення основ національної безпеки в інформаційній сфері».
ООН: атака РФ на Комишуваху порушила «найосновніші принципи міжнародного гуманітарного права»
Російський удар по селищу Комишуваха у Запорізькій області, внаслідок якого 2 листопада загинули десятки цивільних людей, які зібралися, щоб отримати гуманітарну допомогу, є порушенням «найосновніших принципів міжнародного гуманітарного права», заявила Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні (ММПЛУ).
«Десятки людей загинули, коли цивільні особи зібралися для отримання гуманітарної допомоги в Комишувасі, а час і місце її роздачі були оприлюднені для широкого загалу, – сказала голова ММПЛУ Даніель Белль. – Російські збройні сили або знали, що там відбувається роздача гуманітарної допомоги, або вони не вжили навіть найелементарніших заходів, щоб з’ясувати, що відбувалося в селищі, яке вони планували атакувати. У будь-якому разі ця атака, схоже, порушила найосновніші принципи міжнародного гуманітарного права».
У місії додали, що удар також демонструє руйнівні наслідки застосування у населених пунктах потужних планерних авіабомб, які «можуть нести сотні кілограмів вибухівки, яка під час вибуху спричиняє потужну вибухову хвилю, розліт уламків і значні руйнування конструкцій».
«До вчорашньої атаки у 2026 році внаслідок застосування планерних авіабомб в Україні загинули щонайменше 478 цивільних осіб, а 2 667 були поранені, що становить 16 відсотків усіх підтверджених жертв серед цивільних осіб. Планерні авіабомби – це великі авіабомби, які скидають із літаків-винищувачів. Вони оснащені крилами, а іноді й системами наведення, що дає їм змогу планерувати на відстань до 100 кілометрів від точки скидання. Російські збройні сили почали застосовувати такі засоби ураження у 2023 році, зокрема в населених пунктах… Їхня руйнівна сила є особливо значною в населених пунктах, де навіть одне влучання може пошкодити або зруйнувати будівлі», – йдеться в повідомленні.
За даними Запорізької ОВА, щонайменше 31 людина загинула внаслідок вчорашніх російських ударів по Комишувасі, ще п’ять людей поранені, а майже 50 людей – вважають зниклими безвісти.
Як заявили в ОВА, війська РФ атакували селище саме в той час, коли люди отримували гуманітарну допомогу, спочатку скинувши керовані авіабомби ФАБ-500, а потім ФАБ-3000. Після прямого влучання бетонна конструкція підземного центру обвалилася.
У Запорізькій області оголосили триденну жалобу: 3, 4 і 5 листопада.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.