Кількість поранених через удар Росії по Дніпру зросла до шести, одна жінка у важкому стані
У Дніпрі відомо про шістьох постраждалих внаслідок російської атаки увечері 17 листопада, повідомив голова області Олександр Ганжа вранці в середу.
За його даними, поранені шестеро людей, в тому числі підліток. Російська армія атакувала безпілотниками два райони Дніпра. У обласному центрі пошкоджені багатоквартирний і приватний будинки, гуртожиток, парк відпочинку та інфраструктура.
«У тяжкому стані госпіталізована 37-річна жінка. У стані середньої тяжкості до лікарні доправили чоловіків 28 та 52 років, 49-річну жінку і 15-річного хлопця. 58-річній жінці допомогу медики надали на місці», – заявив Ганжа.
Також протягом ночі, за його даними, російська армія обстріляла Покровську громаду Нікопольського району.
Напередодні Ганжа повідомляв про двох постраждалих внаслідок російського удару по Дніпру.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
«Чеська ініціатива» і боєприпаси. Канада оголосила новий пакет допомоги Україні
Канада виділить новий пакет військової допомоги для України, повідомило Міністерство оборони країни 18 листопада за підсумками зустрічі «Рамштайн» у Брюсселі.
Голова відомства Девід Макгінті вказав на важливість подальшої координації між союзниками й партнерами в наданні військової допомоги Україні й реагування на її потреби, які змінюються в умовах дедалі складнішого безпекового. Він анонсував, що Канада надасть Києву:
- додаткові 45 мільйонів канадських доларів (близько 31 мільйона доларів США) у межах «Чеської ініціативи» із закупівлі боєприпасів; ці кошти підуть на постачання пріоритетних боєприпасів збільшеної дальності та критично важливого обладнання для протиповітряної оборони, зокрема, ракет AIM-7, Р-73 та Р-27, щоб «допомогти Україні захистити населені пункти, особовий склад і критичну інфраструктуру від російських повітряних атак»
- до 1,6 мільйона 20-міліметрових боєприпасів із запасів Збройних сил Канади, що допоможе Україні збивати ударні безпілотники, в тому числі «Шахеди», а також захищати критичну інфраструктуру та позиції на лінії фронту
- 80 мільйонів доларів (56 млн доларів США) на сучасні сенсорні системи MX-15D виробництва канадської компанії WESCAM. Ці системи, за твердженням Міноборони, підтримають ініціативи у сфері протиповітряної оборони, очолювані Сполученими Штатами, та посилять спроможність України захищатися від ракетних атак і ударів безпілотників
- зимовий одяг та спорядження для військових на суму 30 мільйонів канадських доларів
- близько 250 тисяч індивідуальних наборів харчування для забезпечення українських військових, які діють у місцях, де доступ до звичайного харчування може бути обмеженим
«Ця допомога сприятиме задоволенню першочергових оперативних потреб України: посиленню спроможностей протиповітряної оборони, підтримці військових операцій, а також забезпеченню особового складу, який виконує завдання у складних польових умовах», – стверджує відомство.
Читайте також: Пісторіус анонсував ще 300 млн євро від Німеччини на боєприпаси для України
У своєму коментарі Макгінті наголосив, що підтримка Канади має й надалі відповідати потребам українських сил на місці:
«Від посилення протиповітряної оборони до надання критично важливих боєприпасів і спорядження – цей внесок допоможе Україні захистити людей і підтримувати оборону».
За даними канадського уряду, від лютого 2022 року Канада виділила загалом понад 8,5 мільярда доларів (близько 6 млрд доларів США) на військову допомогу Україні.
«Міст: +1» – Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні
Російська армія втратила близько 1 970 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 18 листопада.
Українське командування оцінює загальні втрати Росії за час повномасштабного вторгнення в 1 629 010 людей особового складу.
Також зведення містить дані про втрати російської техніки:
- 1 міст (+1) – йдеться про Керченський міст, який з’єднує окупований Крим із Росією і зазнав українських ударів 16 і 17 листопада.
- 12 482 танки
- 25 815 бойових броньованих машин (+2)
- 52 550 артилерійських систем (+34)
- 2 283 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 764 засоби ППО (+2)
- 452 літаки
- 356 гелікоптерів
- 3 193 наземних робототехнічних комплекси (+17)
- 613 093 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+1 223)
- 5 196 крилатих ракет
- 35 кораблів і катерів
- 2 підводних човни
- 176 826 автомобілів і автоцистерн (+375)
- 4 914 одиниць спеціальної техніки (+1)
Напередодні Генеральний штаб ЗСУ та Служба безпеки України повідомили про результати багатоетапної операції, під час якої в ніч на 17 листопада був пошкоджений Керченський міст.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму нещодавньому звіті вказував, що у жовтні 2026 року російські війська зазнали найбільших щомісячних втрат за весь час війни, сплачуючи дедалі вищу ціну за втрату територій. Генштаб ЗСУ повідомив, що в жовтні 2026 року російські сили втратили 54 400 осіб убитими або важкопораненими.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У Римі відмовилися надати майданчик для фестивалю російського кіно
У Римі скасували покази фільмів у рамках фестивалю російського кіно, який мав відбутися з 21 по 23 листопада, передає російська служба Радіо Свобода.
Про це 17 листопада повідомила віцепрезидентка Європарламенту Піна Пічерно, яка раніше звернулася до прем’єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні, міністра культури Алессандро Джулі та голови Міністерства внутрішніх справ Маттео П’янтедозі з вимогою про скасування фестивалю.
«Рада повідомити, що покази путінської пропаганди, заплановані на найближчі дні в кінотеатрі Barberini, скасовані», – написала Пічерно в повідомленні на платформі X.
Вона подякувала за це рішення, у тому числі, від імені українців, від імені «вільних і демократично налаштованих росіян», а також тих, хто «сьогодні, як і в минулому, відмовляється схилитися перед воєнними злочинцями».
Читайте також: Ярмак, реп-виконавець і командир підрозділу Darknode: що треба, щоб вистояти і перемогти
У компанії Le Vele, яка керує кінотеатром Barberini, відмову надати залу організаторам заходу пояснили міркуваннями безпеки глядачів і співробітників. Крім того, там послалися на питання відповідності санкціям ЄС. У компанії наголосили, що рішення «не спрямоване проти російської культури».
Піна Пічерно зазначала, що фестиваль російського кіно організували Міністерство культури Росії, посольство Росії в Італії та «Російський дім» у Римі – представництво Росспівробітництва, проти якого ЄС запровадив санкції. Крім того, Пічерно наголошувала, що два з представлених фільмів були зняті на замовлення російського медіахолдингу ВДТРК, якому ЄС заборонив мовлення, пише російське видання «Нова газета Європа».
На заході мали показати новинки російського кіно: фільми «Чебурашка 2», «Ангели Ладоги», «Цинга», «Авіатор» і «Фіннік 2». Також були анонсовані зустрічі із творцями картин, у тому числі режисером фільму «Авіатор» Єгором Кончаловським.
Реакція російської влади на повідомлення про відміну показів наразі не наводиться.
У МЗС висловили протест через намір Гроссі призначити підсанкційного росіянина Ферапонтова заступником голови МАГАТЕ
Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест через наміром генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі призначити заступника керівника «Ростехнагляду» Олексія Ферапонтова своїм заступником – керівником Департаменту ядерної енергетики.
Українські дипломати таке кадрове рішення «категорично неприйнятним».
«Йдеться не про громадянство кандидата, а про його причетність до дій російських державних структур, спрямованих на легітимізацію незаконного захоплення Запорізької атомної електростанції та поширення на неї російського регуляторного контролю», – йдеться в заяві МЗС.
У відомстві нагадали, що проти Ферапонтова діють персональні санкції України, запроваджені указом президента від 12 лютого 2023 року.
МЗС вважає, що призначення цієї особи на одну з найвищих посад у МАГАТЕ «стало б відвертим потуранням російській політиці незаконного захоплення українських ядерних об’єктів та спробам легітимізації їхньої окупації, а також прямою зневагою до міжнародного права і рішень самого агентства».
«Представникам державних структур Росії, причетним до грубих порушень міжнародного права та створення загроз ядерній безпеці, місце не на керівних посадах у міжнародних організаціях, а на лаві підсудних», – наголошують українські дипломати.
МЗС закликало Гроссі відмовитися від цього кадрового рішення, а держави-члени МАГАТЕ – надати йому принципову оцінку та вжити заходів для недопущення цього призначення.
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі наразі на цю заяву Києва не реагував.
За даними ЗМІ, у листі до членів Ради керуючих МАГАТЕ Рафаель Гроссі запропонував призначити Олексія Ферапонтова на посаду одного із заступників генерального директора агентства.
Як зазначається, Ферапонтов фігурує в списку кандидатів на керівні посади разом із ще двома особами.
Організація Greenpeace у своїй заяві закликала Гроссі «негайно відмовитися від планів призначити» Ферапонтова. В організації зазначають, що той «перебуває під санкціями України», а також у 2024 році здійснив «робочий» візит на незаконно окуповану Запорізьку атомну електростанцію.
У листі, надісланому до Ради керуючих МАГАТЕ (засідання якої розпочинається в середу), Greenpeace попереджає: «Надання Москві високої керівної посади завдасть серйозної шкоди незалежності агентства, тоді як Росія продовжує здійснювати атаки на українські атомні електростанції та енергомережу».
«Ідеальний час для удару». Як руйнування частини Керченського мосту вплине на логістику РФ в окупований Крим
Автомобільна частина Керченського мосту зруйнована, судноплавний канал між Азовським і Чорним морями перекритий. І на перше місце виходять питання логістики: автомобільної, залізничної, морської. Як військові та цивільні вантажі доправлятимуть до окупованого Росією українського Криму і чи можливий ремонт мостової споруди, з’ясовував проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Влада: через атаки РФ на Київщині пошкоджені енергооб’єкти, є постраждалі
Через російські атаки на Київщину постраждали двоє людей, повідомила ввечері у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, обидві жінки постраждали у Броварському районі: у 32-річної жінки осколкові поранення обличчя, у 57-річної – забій правого стегна.
Крім того, у Броварському районі були пошкоджені приватні житлові будинки, автомобіль та приміщення танцювального залу. В одному з будинків виникла пожежа, яку рятувальники оперативно ліквідували.
У Бориспільському районі, як повідомляє місцева влада, пошкоджено приватний житловий будинок та гараж – у будинку вибито вікна пошкоджені двері та паркан.
Вдень 17 листопада голова ОВА Тимур Ткаченко інформував про пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури у Білоцерківському та Бориспільському районах. В останньому, за його словами, зазнав поранень чоловік.
Компанія ДТЕК також повідомила, що вдруге за місяць один з важливих обʼєктів в Київській області зазнав пошкоджень через російську атаку. Йдеться про енергообʼєкт у Бориспільському районі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
«Не нам вказувати». Британія і Німеччина відреагували на критику США далекобійних ударів України по Росії
Останнім часом лінія фронту зміщується на користь України, а удари вглиб території Росії допомогли послабити воєнну машину Володимира Путіна. Про це, реагуючи на сумніви заступника Піта Геґсета в ефективності українських дипстрайків щодо наближення кінця війни, заявив очільник Міноборони Британії Вес Стрітінг.
«Не нам вказувати Україні, як вести свою війну… А що стосується спроможності завдавати ударів углиб території противника, у мене немає жодних сумнівів, що це допомогло послабити воєнну машину Путіна, виграти час і врятувати життя», – зазначив міністр оборони Великої Британії.
Топпосадовець наголосив, що партнерам важливо активізуватися і продовжити свою підтримку Києва.
«Ми всі в НАТО погоджуємося, що для України, звичайно, важливо робити все необхідне, щоб захиститися від російських атак… Вважаю важливим, щоб цю (російську – ред.) воєнну машину було виведено з ладу», – зазначив своєю чергою генсекретар Марк Рютте, уникаючи прямої підтримки чи критики дій України.
Міністр оборони Німеччини відреагував на коментарі США найрізкіше з трьох західних посадовців, що відповідали на запитання журналістів щодо оцінки США. Він запропонував згадати про російські удари цивільній енергетичній, водопостачальній, тепловій та іншій інфраструктурі України.
«Нам слід говорити саме про це, а не про законні й легітимні удари по Росії, спрямовані проти нецивільних цілей… Критикувати такі удари по Росії, спрямовані на знищення стратегічних військових цілей та об'єктів військового призначення, – це, на мою думку, доволі безглуздо», – резюмував Борис Пісторіус.
Заступник очільника Пентагону Елбрідж Колбі на засіданні у форматі «Рамштайн» критично відгукнувся про українські дипстрайки, що вражають цілі в глибокому тилу Росії. Він не вважає, що це наближає завершення війни – радше навпаки.
Водночас Колбі вважає ефективними українські удари середньої дальності, спрямовані на підтримку оборони на фронті.
Українські військові дедалі частіше завдають ударів по місцях запуску та виробництва складових балістичних ракет на території Росії, намагаючись обмежити здатність Москви завдавати ударів балістикою в умовах, коли запаси української протиповітряної оборони продовжують скорочуватися.
Коментуючи ці удари по РФ, Генштаб ЗСУ наголошує, що Україна діє в межах права на самооборону, яке гарантує стаття 51 Статуту ООН. Сили оборони системно підривають воєнно-економічний потенціал агресора, щоб змусити РФ припинити збройну агресію проти України.
На думку аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), це підкреслює важливість забезпечення України достатніми засобами для завдання ударів на великі відстані, що дозволило б запобігти здійсненню Росією комбінованих масованих ударів.
Російський безпілотник поцілив по парку в Дніпрі, є постраждалі – ОВА
Російський безпілотник поцілив по території міського парку в Дніпрі, двоє людей постраждали, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
Він нагадав, що повітряна тривога в регіоні ще триває.
Загалом, за даними ОВА, протягом доби війська РФ понад 30 разів безпілотниками, артилерією та ракетами атакували чотири райони Дніпропетровщини – Нікопольський, Павлоградський, Синельниківський та Дніпровський.
Зокрема, як повідомляє місцева влада, у Дніпрі через атаки РФ пошкоджені підприємства та приватні оселі, постраждали 14 людей, серед них – 7-річний хлопчик. Загалом в області через російські удари 20 людей зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
«Ламаємо через коліно, щоб купували українське»: Безкаравайний – про розмінування, техніку та донорів
Ігор Безкаравайний, який сам у 2015-му отримав ампутацію, наїхавши на протитанкову міну, зараз опікується розмінуванням в Україні на посаді заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства.
На полях міжнародної конференції з протимінної діяльності в Україні (UMAC – Ukraine Mine Action Conference 2026), яка проходить 16–17 листопада у Брюсселі, він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода:
- як через брак координації допомоги з міжнародними донорами в Україні простоює 60% техніки з розмінування,
- як заохочують купувати українське
- та що означає розширення буферної зони з 20 до 50 кілометрів від фронту, де проживають близько трьох мільйонів людей.
Як кияни долають Дніпро після ракетного удару по мостах у Києві
Три години з Троєщини на Контрактову площу, залишені на парковках автомобілі та вимушені піші прогулянки через Дніпро. Так кияни дістаються між берегами столиці після чергової російської атаки на мости. У ніч проти 17 листопада російські війська атакували Київ. Унаслідок ударів пошкоджені Північний і Південний мости. Рух ними перекрили, громадський транспорт змінив маршрути, а на дорогах утворилися затори. Деякі мешканці столиці вирішили долати Північний та Південний мости пішки. Як кияни пристосовуються до нових транспортних обмежень? Скільки часу витрачають на дорогу та що думають про ситуацію з мостами – в матеріалі Радіо Свобода.
«Це наше право на захист» – Хмара відреагував на критику США щодо дипстрайків
Міністр оборони України Євгеній Хмара відреагував на критику представника США щодо ефективності дипстрайків.
«Ми маємо право захищатися, має право завдати удари по РФ. Одним із прикладів те, що з 1 жовтня Росія почала системні удари по нашим мостам в місті Києві, які забезпечують правобережжя з метою порушення логістики та з метою терору нашого цивільного населення. І вони нанесли 12 ударів і не досягнули того успіху, якого вони бажали», – заявив він.
За його словами, Україна, у свою чергу, спланувала удар по Керченському мосту, провівши детальну розвідку, вибивши радіоелектронну боротьбу та засоби протиповітряної оборони.
«Я хочу, щоб Російська Федерація отримала чіткий сигнал, що на кожні їхні удари по нашій території ми будемо відповідати вдвічі, втричі, а може більше раз сильніше. І це наше право на захист», – додав міністр Хмара.
Самозахист України від російської агресії є важливим, а це неминуче означає удари по логістичних вузлах. Так, відповідаючи на запитання Радіо Свобода в Брюсселі 17 листопада, відреагував на удар по Керченському мосту генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Заступник очільника Пентагону Елбрідж Колбі вважає ефективними українські удари середньої дальності, спрямовані на підтримку оборони на фронті.
Водночас на відкритті 37-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» він критично відгукнувся про діпстрайки, що вражають цілі в глибокому тилу Росії. Він не вважає, що це наближає завершення війни – радше навпаки.
Українські безпілотники атакували нафтопереробні заводи та інші об’єкти, розташовані на відстані до 3000 кілометрів углиб території Росії.
Українські військові дедалі частіше завдають ударів по місцях запуску та виробництва складових балістичних ракет на території Росії, намагаючись обмежити здатність Москви завдавати ударів балістикою в умовах, коли запаси української протиповітряної оборони продовжують скорочуватися.
Коментуючи ці удари по РФ, Генштаб ЗСУ наголошує, що Україна діє в межах права на самооборону, яке гарантує стаття 51 Статуту ООН. Сили оборони системно підривають воєнно-економічний потенціал агресора, щоб змусити РФ припинити збройну агресію проти України.
На думку аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), це підкреслює важливість забезпечення України достатніми засобами для завдання ударів на великі відстані, що дозволило б запобігти здійсненню Росією комбінованих масованих ударів.
Керченський, Північний і Південний. Вибивають мости. До чого готуватися?
Росія атакувала Північний і Південний мости в Києві: президент України Володимир Зеленський повідомив, що по мостах випустили 7 ракет.
Це відбулося на тлі атаки на Керченський міст у Криму: СБУ опублікувала відео удару, а Зеленський розкрив деталі і подякував Силам оборони.
Також уночі Росія дронами знову атакувала об’єкти енергетики в областях України.
- Що стоїть за проваленим захистом енергетики (особливо в контексті історії з оприлюдненими фото з крокодилом в інтер’єрах і розслідуванням розкрадань на захисті об’єктів)?
- І який план «Б» за всіх сценаріїв, в тому числі, якщо переправи між правим і лівим берегами Києва будуть зруйновані?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Франція визнала присутність своїх військових в Україні
Французькі військовослужбовці справді перебувають на території України для проведення навчальних тренінгів та ремонту техніки, заявила 17 листопада речниця Збройних сил Франції Аліса Руфо.
Вона наголосила, що місія французьких військових має «вкрай ситуативний характер», а самі військові перебувають «на дуже великій відстані від лінії фронту» і не вступають у бойові дії.
Таким чином, зазначила Руфо, цю місію не можна вважати збройною інтервенцією, тому парламент не був заздалегідь поінформований про неї.
Про те, що французькі військові, щонайменше з літа 2026 року таємно перебувають на території України, повідомила 16 листопада радіостанція RFI. Журналісти наголошували, що французи не беруть участі в бойових діях, а лише тренують українських військових та здійснюють ремонт техніки.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що місія французьких військових є не підтримкою України, а прямою участю у війні. Речниця відомства Марія Захарова сказала, що Париж має усвідомлювати, що ці військові стануть законною ціллю армії РФ.
На тлі російських атак по мостах Києву пропонують відновити річковий транспорт
На тлі російських атак по київських мостах компанія «Нібулон» запропонувала відновити річковий транспорт як альтернативу для сполучення між правим і лівим берегами столиці.
Компанія нагадує, що у 2017 році вона відродила пасажирські перевезення Дніпром і Південним Бугом, повернувши українцям можливість подорожувати водою – були запущені швидкісні пасажирські судна на підводних крилах «НІБУЛОН Експрес», які могли перевозити до 79 пасажирів зі швидкістю до 65 км/год та долати до 500 км без дозаправлення.
«Сьогодні, коли війна змушує українські міста шукати додаткові шляхи забезпечення транспортного сполучення, цей досвід набуває нового значення. Дев’ять років тому «НІБУЛОН» повернув пасажирські перевезення на українські річки. Можливо, саме час згадати про цей досвід і в столиці?», – йдеться у заяві компанії.
Місцева влада Києва наразі на цю заяву не реагувала. Від початку повномасштабного вторгнення навігація на річці Дніпро загалом заборонена для цивільних суден.
Регулярні внутрішньоміські пасажирські перевезення Дніпром у Києві (річкові трамваї) припинилися у 1992 році. Після того було кілька спроб відновлення роботи річкових трамваїв між Поштовою площею, Оболонню, Березняками та Осокорками).
Вранці 17 листопада після чергових російських ударів місцева влада заявила про перекриття руху Південним і Північним мостами. За даними президента Володимира Зеленського, Південний міст зазнав ударів чотирма балістичними ракетами, Північний – трьома. Нині рух Північним та Південним мостами частково відновили.
Обмежений рух цими мостами спричиняє транспортний колапс у столиці, оскільки значна частина людей живе на лівому березі, а працює чи вчиться на правому.
У жовтні в одному зі своїх звітів Інститут вивчення війни (ISW) констатував, що російські війська посилили атаки на мости в Києві, завдавши з 1 по 4 жовтня близько семи ударів по Північному та Південному мостах столиці, намагаючись підірвати економіку України та порушити повсякденне життя цивільного населення.
Аналітики припускають, що Росія, вочевидь, має намір продовжувати кампанію ударів по цивільному населенню та інфраструктурі України з дедалі більшою жорстокістю й летальними наслідками. В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
У Києві частково відновили рух громадського транспорту Північним мостом – влада
У Києві частково відновили рух громадського транспорту Північним мостом, повідомив міський голова Віталій Кличко.
Мер зазначив, що після обстеження конструкцій Північного мосту фахівці надали рекомендації щодо можливості часткового відновлення руху громадського транспорту з урахуванням наявних пошкоджень споруди.
За словами Кличка, наразі рух громадського та спеціального транспорту організовано крайньою правою смугою на обох проїздах мосту в обох напрямках – для цього смуги руху змістили ближче до тротуарної частини, демонтувавши бар’єрну огорожу та частково використавши тротуар.
Водночас, як зазначає Кличко, рух легкових авто та транзитного вантажного транспорту мостом повністю заборонений.
Близько 16:00 частково відновили рух через Дніпро Південним мостом. Фахівці вирішили, що рух можна тимчасово відновити автомобільним проїздом у напрямку з лівого на правий берег Києва. Відтак рух із регульованим інтервалом дозволили для автотранспорту масою до 10 тонн включно, а також громадському транспорту загальною масою до 18 тонн.
Вранці 17 листопада після чергових російських ударів місцева влада заявила про перекриття руху Південним і Північним мостами. За даними президента Володимира Зеленського, Південний міст зазнав ударів чотирма балістичними ракетами, Північний – трьома.
У жовтні в одному зі своїх звітів Інститут вивчення війни (ISW) констатував, що Україна потерпає від дедалі смертоноснішої кампанії російських ударів, що активізувалася наприкінці вересня 2026 року. Російські війська також посилили атаки на мости в Києві, завдавши з 1 по 4 жовтня близько семи ударів по Північному та Південному мостах столиці, намагаючись підірвати економіку України та порушити повсякденне життя цивільного населення.
Аналітики припускають, що Росія, вочевидь, має намір продовжувати кампанію ударів по цивільному населенню та інфраструктурі України з дедалі більшою жорстокістю й летальними наслідками.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
США критикують удари України вглиб Росії, зокрема по Wildberries
Заступник очільника Пентагону Елбрідж Колбі вважає ефективними українські удари середньої дальності, спрямовані на підтримку оборони на фронті.
«Успішна українська оборона, яка не дозволяє противнику просуватися вперед, суттєво зменшує вигоди, на які Москва може розраховувати від продовження війни», – зазначив він на відкритті 37-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» у Брюсселі.
Натомість американський посадовець критично відгукнувся про діпстрайки, що вражають цілі в глибокому тилу Росії. Він не вважає, що це наближає завершення війни – радше навпаки.
«Публічна дискусія зосереджується на видовищності ударів великої дальності, покликаних завдати болю російському населенню. За нашою оцінкою, такі удари не були ефективними для наближення завершення війни й не сприяють стримуванню російського просування на фронті. Ба більше, такі удари, особливо ті, що спрямовані проти цивільної інфраструктури, як-от Wildberries, імовірно, навіть зміцнили рішучість російського суспільства та готовність самого Кремля до ескалації», – підкреслив Елбрідж Колбі.
Заступник глави Пентагону також наголосив, що баланс переваг у завданні ударів великої дальності цілком може бути на боці Москви, водночас, за його словами, це не означає, що Україна має воювати зі зв’язаними руками.
«Ми повинні чітко розуміти, що наша підтримка має бути зосереджена на посиленні здатності України утримувати лінію фронту і, де це можливо, просуватися вперед… Але відповідно до цього підходу удари по російській військовій машині також можуть сприяти уповільненню просування Росії на фронті», – зазначив Колбі.
Топпосадовець США наголосив, що президент Дональд Трамп і його адміністрація залишаються відданими завершенню війни в Україні на умовах, що забезпечать тривалий мир. Але, наголосив Колбі, слід бути готовими до того, що конфлікт триватиме.
«Україні буде потрібне значне фінансування для продовження ініціативи PURL… Однак основна відповідальність за це лежатиме на плечах Європи», – наголосив він.
Колбі закликав європейських союзників прискорити розвиток оборонної промисловості, орієнтуючись насамперед на потреби військових, а не на внутрішні економічні інтереси. Він застеріг Європу від створення бар’єрів для трансатлантичної оборонної співпраці та наголосив, що такі обмеження не принесуть користі передусім самим європейцям.
Водночас війська РФ продовжують завдавати ударів по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі, складах та логістичних компаніях. Як вважають в американському Інституті вивчення війни (ISW), Росія використовує свою кампанію ударів взимку 2026–2027 років для підриву енергетичної безпеки України та дезорганізації життя цивільного населення – це підкреслює нагальну потребу України в засобах, які дозволили б захищатися від російських масованих ударів, а також послаблювати здатність Росії їх завдавати.
Українські військові дедалі частіше завдають ударів по місцях запуску та виробництва складових балістичних ракет на території Росії, намагаючись обмежити здатність Москви завдавати ударів балістикою в умовах, коли запаси української протиповітряної оборони продовжують скорочуватися.
Коментуючи ці удари по РФ, Генштаб ЗСУ наголошує, що Україна діє в межах права на самооборону, яке гарантує стаття 51 Статуту ООН. Сили оборони системно підривають воєнно-економічний потенціал агресора, щоб змусити РФ припинити збройну агресію проти України.
На думку аналітиків ISW, це підкреслює важливість забезпечення України достатніми засобами для завдання ударів на великі відстані, що дозволило б запобігти здійсненню Росією комбінованих масованих ударів.
Молдова закрила повітряний простір – через проліт «Шахеда» над Кишиневом
Республіка Молдова закрила свій повітряний удень 17 листопада, інформує молдовська служба Радіо Свобода. Це сталося після того, як було виявлено безпілотник «Шахед», що рухався з півдня в напрямку району Ботаніка в Кишиневі, повідомило міністерство оборони.
Обмеження набрало чинності о 16:27 (час збігається з київським), Національний центр повітряних операцій армії продовжує моніторити повітряний простір в координації з компетентними органами та зовнішніми партнерами, заявило відомство.
Міністерство оборони просить громадян, які бачать підозрілі літальні апарати або їхні фрагменти, не наближатися, не торкатися та не переміщувати їх, оскільки вони можуть містити вибухонебезпечні елементи, уникати користування телефоном поблизу них та негайно телефонувати до служби 112 із безпечної відстані.
Упродовж 17 листопада влада Молдови ще двічі фіксувала заліт дронів «Шахед» до свого повітряного простору, але це відбувалося в менш густонаселених районах країни.
Українська Одеська область, що межує з Молдовою, зазнає регулярних російських повітряних ударів.
На тлі цих атак поблизу свого кордону Республіка Молдова мала значну кількість інцидентів у сфері безпеки. Від початку 2026 року зафіксовано понад 70 порушень повітряного простору Молдови. Тільки з 7 до 13 листопада було зареєстровано п'ять інцидентів: чотири несанкціоновані прольоти та виявлення фрагментів безпілотника в районі Штефан-Воде.
Зеленський – «Рамштайну»: ракети-перехоплювачі не повинні лежати на складах
Росія продовжує атакувати Україну реактивними дронами, крилатими й балістичними ракетами, а у світі достатньо засобів, щоб захиститися від цього. Про це заявив український президент Володимир Зеленський, звертаючись онлайн до учасників Контактної групи з питань оборони України, більш відомої як «Рамштайн». Його чергове, 37-е засідання триває в Брюсселі 17 листопада.
«Ці ракети-перехоплювачі не повинні лежати на складах… Україні потрібні ракети-перехоплювачі для Patriot та IRIS-T з тих запасів, які ви маєте вже зараз. А натомість ми можемо передати вам нові ракети, які Україна вже замовила, коли їх виготовлять. Це не пожертва, це обмін», – сказав президент України.
Зеленський наголосив, що вважає цю угоду справедливою, й окремо звернувся до Сполучених Штатів із проханням не затримувати постачання. США на «Рамштайні» представляв заступник голови Пентагону Елбрідж Колбі – «вживу» виступ українського президента слухав він.
«Якщо можливо, підтримуйте нас більше… Кожен успішний російський удар робить Росію агресивнішою, вимогливішою та менш готовою до компромісів. Будь ласка, продовжуйте працювати через усі канали, особливо через програму PURL, щоб забезпечити регулярні, передбачувані та достатні постачання ракет-перехоплювачів», – сказав український лідер.
Зеленський також наголосив, що Україні потрібно більше винищувачів F-16, оскільки наявні літаки чимало часу простоюють на землі через потреби ремонту.
«Конкретно – нам потрібні ще 40 винищувачів F-16. Ми також наполегливо працюємо над тим, щоб шведські винищувачі Gripen якомога швидше почали літати в українському небі… У Європі є ще винищувачі Mirage», – сказав він.
Український президент сказав, що Україні потрібні також не лише ракети, якими вона відбиватиме атаки Росії, а й ті, «які можуть поставити Росію на місце і змусити її піти на деескалацію».
«Сьогодні наші сили завершили операцію проти ключового маршруту, який російські військові використовують для постачання до нашого окупованого Криму. Наші дрони й ракети вразили міст, що з’єднує Росію з Кримом. Ціль уражено», – сказав Зеленський партнерам, і відзначив у цьому заслугу міністра оборони Євгенія Хмари, що представляє Україну на 37-му «Рамштайні» особисто в Брюсселі.
Читайте також: «Схоже на успіх». У НАТО відреагували на удар України по Керченському мосту
Зеленський також попросив більше фінансування для виробництва українських дронів, й нагадав про зобов’язання саміту НАТО в Анкарі: союзники обіцяли надати Україні цьогоріч 70 мільярдів євро. До виконання обіцянки, за словами українського президента, ще бракує 8 мільярдів.
Як вважають в американському Інституті вивчення війни (ISW), Росія використовує свою кампанію ударів взимку 2026–2027 років для підриву енергетичної безпеки України та дезорганізації життя цивільного населення – це підкреслює нагальну потребу України в засобах, які дозволили б захищатися від російських масованих ударів, а також послаблювати здатність Росії їх завдавати.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус 7 листопада заявив, що в Німеччини вичерпалися запаси ракет-перехоплювачів для систем Patriot, які можна було б передати Україні. ISW зауважує, що цей факт вказує на глобальний дефіцит таких боєприпасів, що перешкоджає Україні отримувати засоби, необхідні для захисту від російських балістичних ракет.
Українські військові дедалі частіше завдають ударів по місцях запуску та виробництва складових балістичних ракет на території Росії, намагаючись обмежити здатність Москви завдавати ударів балістикою в умовах, коли запаси української протиповітряної оборони продовжують скорочуватися.
На думку аналітиків ISW, це підкреслює важливість забезпечення України достатніми засобами для завдання ударів на великі відстані, що дозволило б запобігти здійсненню Росією комбінованих масованих ударів.
Російська атака по Вінниці: влада повідомляє про пошкодження в центрі міста
Внаслідок російської атаки пошкоджено об’єкт цивільної інфраструктури в центрі Вінниці, повідомила голова обласної військової адміністрації Наталія Заболотна.
Наразі інформація про постраждалих не надходила.
Уранці 17 листопада через російську атаку по Вінниці були влучання у стоянку автомобілів. За даними місцевої влади, загинула жінка, ще одна – травмована. Також загорілися два легкові та два вантажні автомобілі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.