Доступність посилання

ТОП новини
08 липня 2020, Київ 17:31

Через пандемію Росія втрачає прибутки від незаконної торгівлі вугіллям із Донбасу – The Washington Post


Шахтарі, які працюють на шахті імені Засядька. Окупований Донецьк, грудень 2019 року

Попит на викопне паливо, яке видобувають на окупованій частині Донбасу і незаконно вивозять в Росію, падає через пандемію коронавірусу. А отже, компанії, які пов’язані з українським олігархом-втікачем Сергієм Курченком, й котрі заробляють на цій схемі, втрачають прибутки. Про це йдеться у новому розслідуванні «Брудне паливо» американського видання The Washington Post.

Журналісти Джобі Уоррік та Стівен Мафсон дізналися, які країни Європи купують у Росії контрабандне вугілля з окупованого Донбасу, та як «коронакриза» впливає на прибутки підприємств, які контролюють ставленики Кремля. Радіо Свобода коротко переповідає деталі розслідування.

Що вже відомо про незаконну торгівлю вугіллям із Донбасу?

За даними ЗМІ, олігарх-втікач Сергій Курченко керує ЗАТ «Зовнішторгсервіс», що адмініструє низку підприємств на окупованій частині Донбасу, які займаються видобутком вугілля, а також металургією.

Сергій Курченко на відкритті НПЗ в Одесі, 29 березня 2013 року
Сергій Курченко на відкритті НПЗ в Одесі, 29 березня 2013 року

За інформацією Міністерства фінансів США, ЗАТ «Зовнішторгсервіс» співпрацює з компанією «Газ-Альянс», щоб експортувати вугілля з окупованої території до Європи.

За словами журналіста Дениса Казанського, після втечі в Росію Курченко співпрацює з російськими силовиками, які «з його допомогою теж займаються грабунком цієї території».

Коли лідери бойовиків захопили шахти в ОРДЛО, міжнародні енергетичні трейдери не надто хотіли купувати цей антрацит. З точки зору закону, він є вкраденою власністю.

Згідно з іншим розслідуванням The Washinghton Post, у Росії вибудували таємну схему обходу міжнародних санкцій, щоб легалізувати цей товарообіг. Спочатку гроші за вугілля перераховують з банків на контрольованих Росією територіях на сході України на рахунки у банку в Південній Осетії – території Грузії, яку теж контролює Кремль. Там же зареєстроване і ЗАТ «Зовнішторгсервіс». Схема дозволяла Росії підтримувати фінансово проросійські утворення в Україні, Грузії та Молдові.

У січні 2018 року США запровадили санкції проти компанії «Внєшторгсервіс» за сприяння так званим «посадовцям» угруповань «ДНР» та «ЛНР» в уникненні санкцій при продажі вугілля з Донбасу.

Куди потрапляє антрацит із Донбасу зараз?

Антрацит, який видобувають на окупованому Донбасі, перевозять в Росію на товарних потягах. Цю продукцію виставляти на експорт незаконно. Тому, щойно потяги завантажені, вони прямують на схід до кордону з Росією, де вугільний слід безслідно зникає.

Це вугілля й досі купують на Заході, але в російських компаній, з якими торгувати закон не забороняє. Згідно з документами Міністерства фінансів США, іноземні покупці не здогадуються, що копалини походять з окупованої території України, і що ця оборудка насправді незаконна.

Та й сказати напевне, який відсоток в російському офіційному експорті антрациту саме з України, важко, кажуть експерти. Росія використовує його певну частину для своїх потреб. Без судової експертизи буде важко довести, що той чи інший вантаж із вугіллям походить з російських чи українських родовищ, або ж є їхньою сумішшю, кажуть аналітики.

Проте допустити, що якась його частина походить саме з України, не буде перебільшенням, вважає Джек Марголін, старший аналітик C4ADS – американської неприбуткової організації, яка спеціалізується на дослідженнях торгівлі у зонах конфлікту.

Під час пандемії, коли ціни на паливо стрімко падають, на контрабандне вугілля з Донбасу знаходиться мало покупців. Потенційно це дуже погані новини для бойовиків та росіян, які їх фінансують.

Цей колапс ставить під загрозу прибутки підприємств, які захопили бойовики на Сході. За різними оцінками, йдеться про щорічні надходження від одного до трьох мільярдів доларів США. Ці кошти мали б компенсувати витрати, які Москва витрачає на підтримку угруповань «Л/ДНР».

Приблизно половина контрабандного вугілля видається за російське і транспортується залізницею або морем через Чорне та Середземне моря на європейські та азійські ринки. Про це свідчать документи компанії «ДТЕК» (належить Рінату Ахмєтову), які вивчали журналісти The Washinghton Post.

Компанія «ДТЕК Свердловантрацит», Довжанськ, Луганська область
Компанія «ДТЕК Свердловантрацит», Довжанськ, Луганська область

За словами представників компанії, через те, що хімічний склад вугілля відрізняється залежно від регіону походження, їм вдалося довести, що деяка частина вугілля, яку видають за російське, насправді було видобуто на шахтах ДТЕК на Донбасі.

Згідно з документами компанії, які є у розпорядженні The Washinghton Post, вугілля з Донбасу поставляють до 20 країн. Найбільше у Туреччину, Румунію, Бельгію та Польщу. У деяких офіційних російських митних документах прямо вказано, що вугілля з Донбасу поставляють європейським компаніям через Росію.

Як вугілля потрапляє до Росії?

Незважаючи на те, що торгівлю Москви з підприємствами на Донбасі не афішують, водночас її і не надто приховують. Імпорт вугілля і сталі з ОРДЛО фіксують у митних та судових документах. А в твітері та інших соціальних мережах активісти публікують зображення та відео, на яких навантажені вугіллям потяги прямують у напрямку російського кордону.

Більшість потягів перетинають кордон у пункті під назвою «Успенська». На супутникових знімках, доступних у сервісі Google Earth, видно ешелони потягів у в цьому депо. Далі вони прямують у напрямку Ростова-на-Дону, одного з головних транспортних вузлів на півдні Росії.

Таким чином із 2016 до кінця 2019 року, як мінімум три з половиною мільйони тонн вугілля з Донбасу перетнули кордон із Росією. Про це свідчать дані митниці Росії. За той же період в Росію переправили понад 360 тисяч тонн сталі та продуктів металургії з ОРДЛО.

Згідно з даними митниці РФ, майже третина поставок вугілля з Донбасу в Росію пов’язані з компаніями, які належать Сергію Курченку. Раніше він мав монополію на імпортоване вугілля з України. Згідно з даними митниці, він продовжував возити вугілля з Донбасу, принаймні це робив на початку квітня цього року.

Прибутки падають, а невдоволення шахтарів зростає

Відповідно до офіційних документів та оцінок незалежних експертів, за час функціонування нелегального ринку збуту кількість контрабанди, яка проходить через українсько-російський кордон, значно зменшилась, а фіксована ціна на тонну вугілля стрімко падає. Шахтарям почали затримувати зарплату, а прибутки правлячої верхівки бойовиків почали скорочуватися.

У всьому світі падіння цін на вугілля почалося минулого року, і пришвидшилося через поширення коронавірусу. У листопаді 2019 року стало відомо, що між лідерами угруповань «ЛДНР» і Сергієм Курченком почались конфлікти через те, що вугілля, видобуте на шахтах ОРДЛО, стали менше купувати. Замість обіцяних 400 тисяч тонн в місяць, російські потяги стали перевозити вчетверо менше. В результаті, компанії Курченка втратили ексклюзивний доступ до вугілля з Донбасу і стали накопичувати борги у мільйони доларів США.

Падіння прибутків призвело до невдоволення працівників шахт, яке наростало і до того через низькі зарплати і погані умови праці.

На початку травня відбувся страйк на шахті в місті Зоринську Луганської області. Працівникам копальні не платили зарплату за кілька місяців. Про це стало відомо з постів шахтарів, які публікували у телеграм-каналах. Страйк припинили через шість днів після того, як шахтарям пообіцяли виплатити зарплату. Проте станом на кінець травня цього так і не сталося, кажуть працівники шахти.

Минулого тижня бойовики угруповання «ЛНР» оточили шахту в місті Антрациті на Луганщині. Це сталося після того, як понад 100 шахтарів залишилися під землею, розпочавши новий страйк. Рятувальникам заборонили приносити страйкарям воду та їжу.

Журналісти дійшли висновку, що дехто із шахтарів ймовірно приєднається до бойовиків, адже, без прибутків від видобутку вугілля, взяти в руки зброю може стати єдиною альтернативою, щоб заробити гроші.

  • Зображення 16x9

    Сашко Шевченко

    Журналіст проєкту «Ньюзрум» з січня 2020 року.  Співпрацював з виданнями Hromadske.ua та Детектор Медіа. У червні 2019 року пройшов двотижневе стажування у команді data-журналістики The Guardian в Лондоні. Здобув ступінь магістра журналістики в університеті City (Лондон, Сполучене Королівство). Цікавлюсь міжнародними подіями та новинами технологій. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG