Доступність посилання

ТОП новини
26 Вересень 2018, Київ 18:00

Кличко, Микитась і 600 мільйонів на Шулявський міст у Києві (розслідування)


Великий тендер на ремонт Шулявського мосту розіграли з порушеннями – під фірму з орбіти Микитася, «попутника» мера Кличка

Реконструкція розв’язки навколо Шулявського мосту, частина якого обвалилась у 2017-му, стала цього року одним з найбільших затверджених столичних проектів. Наприкінці червня з підрядником, який виконуватиме ремонтні роботи, нарешті підписали контракт. Однак, як виявили «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA: Перший) цей тендер розіграли непрозоро: між двома пов’язаними фірмами, які виводять на одного народного депутата – Максима Микитася. Він – добрий знайомий мера Києва Віталія Кличка, який неодноразово ставав на захист його проблемних забудов, а ще, як фіксували «Схеми», літає з ним на одному приватному літаку.

Шулявський міст – важливий транспортний вузол не тільки для Києва, а й загалом для України. Він поєднує шляхи на аеропорт «Жуляни», центр столиці та трасу на захід (Житомир, Львів та Польщу).

Побудували цей міст більше ніж 50 років тому, але реконструювали його лише один раз – ще за часів радянської України. За період незалежності під ним щонайменше тричі спалахували пожежі, внаслідок яких пошкодились опори і міст втратив частину так званої несучої здатності.

У 2015 році екcпертиза «Київавтодору» показала: Шулявський міст – у передаварійному стані та потребує термінового ремонту. Але у лютому 2017 року, так його і не дочекавшись, частина огорожі конструкції таки обвалилась. На щастя, ніхто не постраждав.

Тоді мер Києва Віталій Кличко пояснював: міст був не в аварійному стані, а просто «втомився».

«Це велика реконструкція, яка займе, може бути, півтора-два роки. І кошти, я думаю, вимірюються в більш ніж півтора мільярди гривень», – такі прогнози робив Кличко у лютому минулого року.

Утім, ремонтувати вирішили не лише сам міст, а й змінювати всю розв’язку. Через рік після обвалу взялися шукати підрядника, який мав втілити проект у життя. Його вартість оцінили у 600 мільйонів гривень, але відкрито визнали, що фінальна ціна проекту може сягати півтора мільярда гривень.

Шулявський міст у Києві. Червень 2016 року
Шулявський міст у Києві. Червень 2016 року

Але якщо для бюджету міста це суттєве навантаження, то для будівельних компаній, яких у Києві чимало, подібний ремонт – можливість заробити, а інвестиції бізнесменів в розвиток міста – те, до чого неодноразово закликав сам мер столиці.

Отже, орієнтовна початкова ціна ремонту розв’язки на Шулявці становила 600 мільйонів гривень. Кому ж вони дісталися?

Правила одні, але не для всіх

Для вибору підрядника профільне комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» оголосило тендер, на який свої заявки подали чотири компанії, дві з яких, утім, відхилили і не допустили до конкурсу.

Першу – фірму «Альтіс-Спецбуд», – через низку невідповідностей у поданих документах. А от заявку «Мостостроя» – схоже, відхилили з суто формальних причин. А саме – надаючи як приклад подібного досвіду договір про виконання аналогічних робіт в минулому, фірма не подала додатків до нього. І хоча організатори тендеру запевняють в існуванні такої вимоги, у «Мостострої» наголошують на її відсутності у тендерній документації.

​«Для нас було здивуванням, що заявки двох провідих компаній у сфері мостобудівництва відхилили, а до наступного туру вийшли компанії, які нікому не відомі», – розповів «Схемам» керівник «Мостостроя» Юрій Шупік.

Між тим ненадання додатків до минулих договорів стало перепоною не для всіх. Одна з компаній, які вийшли у фінал, – «Спецбуд-Плюс» – теж їх не мала, але на відміну від «Мостострою», тендерний комітет вирішив цього не помітити і до аукціону фірму допустив.

Ба більше, комітет заплющив очі і на документ із ознаками підробки, який подала фірма «Спецбуд-Плюс». Це відгук-рекомендація, який компанія надала як підтвердження успішного виконання подібного ремонту. Зокрема, розв’язки поблизу мосту Патона в Києві. Та як виявилось, цей документ має низку відвертих ознак підробки. У ньому не вказана дата складання відгуку та стоїть підпис директора, який звільнився ще 4 роки тому. І, схоже, нашвидкоруч підроблений і сам бланк, адже у «шапці» неправильно написали слово «Україна».

Щоб розібратись, «Схеми» звернулись до Державного будівельного комбінату Верховної Ради, який був генпідрядником під час ремонту розв’язки біля мосту Патона і який нібито надав відгук фірмі «Спецбуд-Плюс» як компанії, що успішно впоралась із частиною цієї роботи. На комбінаті офіційно відповіли: подібний відгук не надавали, а про те, що компанія виконувала якісь роботи на Набережному шосе, вперше чують.​

Що ж це за фірма, яка подала підроблений документ про аналогічний досвід, і яку тендерний комітет все одно допустив до фінальної битви за 600 мільйонів гривень на ремонт Шулявського шляхопроводу?

У фінал – з підробкою

Журналісти «Схем» поїхали за місцем реєстрації компанії «Спецбуд-Плюс». Утім, знайшли там лише.. гуртожиток. Також спробували зв'язатись із представниками фірми за номером, вказаним в офіційному реєстрі юридичних осіб та тендерній заявці компанії. Але і там журналістам ніхто не відповів.

Зрештою, «Схемам» вдалося розшукати директора «Спецбуд-Плюс» Олександра Єфімчука. На питання, чому його фірма подала на конкурс підроблений відгук, він телефоном зазначив, що «йому важко прокоментувати ситуацію».

Не відповів Єфімчук по суті і про досвід компанії у проведенні робіт на кшталт ремонту Шулявського мосту:

– Які роботи з будівництва ви виконували? Де? Коли? Можете назвати яку-небудь?

– Величезний перелік робіт.

– Наприклад?

– Величезний по Києву перелік робіт, які ми виконували з будівництв.

– Які саме це будівництва?

– Абсолютно різні.

– Зараз ви не можете пригадати, який останній проект ви робили?

– Ні-ні, я абсолютно можу пригадати, але мені не дуже зручно зараз це озвучувати.

Чому тендерний комітет допустив до фіналу «Спецбуд-Плюс» із підробленим документом?

«Схеми» звернулись до організаторів конкурсу ще до оголошення остаточного переможця. Втім, секретар комітету, що вирішував долю 600 мільйонів гривень з бюджету киян, не виявила зацікавленості у цій інформації та її коментуванні.

«Якщо ви до нас звернулися – ми обов’язково надамо вам відповідь. На жаль, я більш нічого вам сказати не можу», – відповіла секретар тендерного комітету комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» Олена Філатова.

А керівник цього ж профільного комунального підприємства Максим Калінін, який відповідав за проведення тендеру, порадив журналістам звернутись з цими фактами до правоохоронців.

«Замовник не несе відповідальність за достовірність інформації, розміщеної учасниками у системі Prozorro. За достовірність даних, поданих учасниками, несуть відповідальність учасники, які їх подали і, відповідно, підписали. Якщо вам відомо про вчинення правопорушення, відповідно до закону, ви зобов’язані звернутися до правоохоронних органів», – наголосив він.

Які наміри могли мати члени тендерного комітету, який, заплющивши очі на підробку, вивів у фінал дві фірми?

Експерт з тендерних закупівель Михайло Невдаха пояснює: «Для того, щоб тендер взагалі міг відбутися, має бути хоча б дві компанії. Тобто одна компанія бере іншу з собою, з якою вони вже трохи домовились, і вони вже вдвох, маючи повний пакет документів кожна, беруть участь в аукціоні»

А переможець хто?

Фінальний аукціон щодо тендеру на ремонт розв’язки відбувся 7 червня і тривав 16 хвилин. Головним питанням було – хто з двох фіналістів запропонує найнижчу ціну і отримає перемогу на шістсотмільйонному тендері? Аналізуючи конкурс, експерт з тендерних питань Михайло Невдаха помітив одну цікаву деталь у діях представників фірми «Спецбуд-Плюс».

«Компанія, яка мала меншу ціну, повинна була робити перший крок в аукціоні, але не скористалась ним, хоча могла за цей рахунок свою пропозицію залишити переможною. Через це аукціон виглядає дещо фіктивно, бо вона випустила конкурента вперед, а потім вони вже ніяк не змогла його наздогнати за три кроки аукціону», – зазначає Михайло Невдаха.

Остаточна пропозиція «Спецбуд-Плюс» виявилася дорожчою всього на тисячу гривень.

Таким чином переможною виявилась ставка фірми «Північно-український будівельний альянс».

Але хто за нею стоїть? Заради кого так старались ті, хто проводив конкурс, відсіявши з формальних причин інших забудовників і вивівши до фіналу фірму з підробленим документом? Кому столична влада так прагнула віддати солідний фінансовий куш?

Досліджуючи історію цього конкурсу і вивчаючи його учасників, «Схеми» виявили, що обидві компанії, які боролисяу фіналі за право реконструювати Шулявський міст, мають стосунок до одного народного депутата.

Усі дороги ведуть до Микитася

У серпні 2017-го журналісти «Схем» зафіксували в аеропорту «Бориспіль» посадку приватного літака, яким з Італії прилетіли мер Києва Віталій Кличко та відомий столичний забудовник і народний депутат Максим Микитась. Схоже, у них дружні стосунки.

Схоже мер Кличко і керівник «Укрбуду» Микитась мають дружні стосунки
Схоже мер Кличко і керівник «Укрбуду» Микитась мають дружні стосунки

Який стосунок Микитась має до компанії, яка через рік після цього спільного перельоту переможе на сумнівному з точки зору прозорості тендері на 600 бюджетних мільйонів – на ремонт Шулявської розв'язки у столиці?

«Схеми» віднайшли низку доказів його пов'язаності із фірмою-переможцем.

По-перше, офіційним власником компанії «Північно-український будівельний альянс» є Андрій Якусевич, який, згідно з сайтом Верховної Ради, – помічник народного депутата Максима Микитася. По-друге, поштова адреса фірми збігається з фактичною адресою компанії «Укрбуд Девелопмент». Сам Микитась вказував цю фірму у своїй власності у декларації за 2017 рік.

А, по-третє, окрім формальних ознак, переможець тендеру міцно пов’язаний із забудовним бізнесом родини Микитася фінансовими зв'язками. «Схеми» проаналізували фінансову документацію фірми «Північно-український будівельний альянс» і виявили, що лише з початку 2017 року ця компанія отримала підрядів від «Укрбуд Девелопменту» та компаній дружини Микитася загалом на 1 мільярд 300 мільйонів гривень. Це – близько 60 відсотків від всіх її фінансових надходжень.

Власник «Північно-українського будівельного альянсу» Андрій Якусевич не спростовує, що його компанія часто виступає підрядником на забудовних проектах депутата Микитася та «Укрбуду».

«Укрбуд Девелопмент» був і є нашим замовником на багатьох об’єктах. У зв’язку з цим ми отримуємо від них гроші за виконані роботи», – розповідає він.

Якусевич переконує, що розв’язку на Шулявці реконструюватимуть своїми силами. Запевняє, що на це вистачить власних потужностей.

«Я буду виконувати. Мені все одно, хто замовник, «Укрбуд девелопмент» чи якесь київське комунальне підприємство... ми самі виконуємо роботи», – пояснює він.

Примітно, що згадка про те, що Якусевич – помічник депутата Микитася на громадських засадах, була на сайті Верховної Ради до 21 червня, утім, після того, як журналісти проявили цікавість до цього зв’язку, раптово зникла.

Сам з собою

Водночас «Схемам» вдалося встановити не лише те, що фірма-переможець має стосунок до Микитася. Але і встановити той факт, що його основний конкурент – компанія «Спецбуд-Плюс» – також пов'язана із народним депутатом. Грошима.

Проаналізувавши фінансово-господарську діяльність цієї фірми, виявилось, що «Спецбуд-Плюс» із 2017 року отримала понад півтора мільярда гривень від фірм з орбіти народного обранця та його дружини. А це – 90 відсотків від усіх грошових надходжень компанії.

Така пов’язаність переможця тендеру та його єдиного конкурента свідчить про можливе порушення законодавства, наголошує експерт з тендерних закупівель Михайло Невдаха.

Михайло Невдаха, експерт із тендерних закупівель
Михайло Невдаха, експерт із тендерних закупівель

«Якщо такі компанії пов’язані, то це вже є антиконкурентні узгоджені дії. Це заборонено законодавством: законом про захист економічної конкуренції та законом про публічні закупівлі», – зауважує він.

«Схеми» звернулися за коментарем і до самого Максима Микитася, однак на численні дзвінки та повідомлення на момент ефіру він не відповів ані усно, ані письмово.

Мер та забудовник «​навели мости»​?

Чи могли вплинути на результати тендерного конкурсу дружні відносини Микитася та Кличка?

У 2017-му переліт на одному приватному літаку з великим столичним забудовником мер пояснював випадковістю.

«Так сталось, що я його зустрів, і він летів на Київ, запропонував, а мені потрібно було з пересадкою летіти. Я погодився у випадку, якщо куплю квиток», – пояснював тоді журналістам «Схем» очільник Києва.

Невже і тепер кияни мають повірити у те, що фірма з орбіти забудовника Микитася випадково отримала один із найбільших бюджетних підрядів року від міста, яким керує Кличко? Повірити, що цілком випадково інша фірма, з якою було розіграно тендер і яка пов’язана із цим же народним депутатом, була реальним суперником? І що це не гра в піддавки?

Журналісти «Схем» запитали у мера Києва безпосередньо – що він думає, про те, що перемогу на тендері отримала фірма з орбіти його товариша нардепа Максима Микитася?

Він відповів: «По-перше, у мене товаришів немає, що стосується роботи київської мерії. По-друге, всі компанії можуть брати участь в тендерах, це відкрита процедура, і це питання, якщо пропонуються найкращі пропозиції, які влаштовують місто, ми вибираємо не за принципом, що когось ми знаємо, а когось не знаємо, ми вибираємо по принципу чисто корисного використання грошей для міста. І ті компанії, що можуть впоратися з цим питанням».

– Чи слідкували ви за тендером? Тому що там є підроблений документ однієї з компаній, яка вийшла у фінал конкурсу.

– Якщо у вас є така інформація, звертайтеся до правоохоронних органів, це їхнє питання контролювати, щоб в жодному разі не було корупційної складової. Я не можу слідкувати за кожним тендером, який проходить, – зазначив Кличко.

600 мільйонів – не кінець?

Отже, «Схеми» виявили, що право ремонтувати Шулявський міст за відчутну для бюджета Києва суму фірма-переможець отримала у непрозорому за конкуренцією тендері. Поки одні компанії не були допущені до аукціону через формальні перепони, дві інші – серед яких компанія із фіктивними документами, – вийшли у фінал. І обидві виявились тісно пов’язаними з одним відомим столичним забудовником Максимом Микитасем, доброго знайомого самого мера Кличка, з яким той літає приватним чартером. Усе це суперечить закону про захист економічної конкуренції.

​Тепер ця гра у піддавки вже закріплена на папері, адже угода з підрядником підписана. І заявлені 600 мільйонів гривень вартості робіт з бюджету киян – це лише початок. Сам Кличко озвучив, що ця сума може зрости зрештою до півтора мільярда гривень.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG