Доступність посилання

ТОП новини
16 Липень 2019, Київ 22:05

«Безпрецедентно» – експерти про запобіжне рішення ЄСПЛ у справі журналістки Седлецької


Європейський суд з прав людини вказав українським правоохоронцям утриматися від доступу до будь-яких даних з мобільного телефону головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької.

Таке запобіжне рішення 18 вересня ухвалив Європейський суд у скарзі журналістки на дії працівників ГПУ, які через суд отримали доступ до надмірного обсягу даних з її мобільного. Заборона діятиме місяць, поки захист Седлецької готує повноцінний позов до Страсбурзького суду.

Про значення рішення ЄСПЛ, його ефект для незалежної журналістики та наміри української влади його виконувати – у коментарях медіа-експертів та правозахисників.

У Європейському суді з прав людини позов головного редактора програми «Схеми: корупція в деталях» Наталки Седлецької пообіцяли розглянути в пріоритетному порядку. Але щоб невідкладно заборони доступ до даних з мобільного журналістки, Суд ухвалив рішення застосувати «Правило 39» свого Регламенту – про тимчасові невідкладні заходи, що застосовуються судом до подачі позову у виняткових випадках

«Фактично, це наказ для уряду певної країни негайно вжити заходів, котрі унеможливили б настання непоправних наслідків від порушення прав людини», – так пояснив вагу рішення ЄСПЛ адвокат Наталки Седлецької Сергій Заєць.

Представник ОБСЄ з питань свободи засобів інформації Арлем Дезір привітав рішення Страсбурзького суду, а президент Радіо Свобода Том Кент назвав його «повністю виправданим» та підтвердив: у відведений судом термін Радіо Свобода подасть скаргу до Європейського суду з прав людини для захисту прав своїх журналістів.

«Рішення Європейського суду з прав людини є чітким сигналом, що переслідування журналістів та втручання в їхню роботу не мають нічого спільного з міжнародними зобов’язаннями України щодо захисту вільної преси, яку український уряд нібито підтримує», – сказав Кент.

Президент Радіо Свобода вітає рішення ЄСПЛ щодо Седлецької – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:32 0:00

Таке рішення є безпрецедентним з точки зору захисту права журналіста на конфіденційність своїх джерел, одностайно вважають правозахисники та експерти.

«Це абсолютно прецедент. Я вважаю, що це рішення є дуже показовим в контексті оцінки української правоохоронної системи і того, наскільки рішення Генеральної прокуратури і судової влади було недемократично», – наголошує виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсинської спілки з прав людини
Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсинської спілки з прав людини

«Передовсім, йдеться про можливість захисту журналістських джерел або джерел інформації для журналістів, так званих whistleblowers – тобто ті, хто надають інформацію, яка має суспільне значення», – розповідає виконавчий директор Української Гельсинської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

«Доступ до даних на телефоні приватному журналістів – це неприпустимо, тому що будь-яка людина, яка не є політиком, має набагато більше права на приватність. Тим паче, людина, яка займається журналістськими розслідуваннями на користь суспільства», – додає заступниця шеф-редактора порталу «Детектор Медіа» Світлана Остапа.

Світлана Остапа, медіаекспертка
Світлана Остапа, медіаекспертка

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко сподівається, що після рішення ЄСПЛ Генпрокуратура «знайде можливості «відкатити» процесуальні дії відносно Наталії Седлецької».

Рішення суду, вочевидь, може потягнути за собою зміну законодавства, вважає голова парламентського комітету з питань свободи слова Вікторія Сюмар.

«Це очевидно безпрецедентне рішення. Звісно, дуже важливо бачити цю аргументацію для того, щоб можливо ми могли імплементувати відповідні рішення в саме законодавство, щоби журналісти в Україні в цьому плані були більше захищені», – каже Сюмар.

Вікторія Сюмар, народний депутат
Вікторія Сюмар, народний депутат

Влада – мовчить

Офіційний Київ рішення Європейського суду з прав людини поки що не коментує. Урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ, заступник міністра юстиції Іван Ліщина лише підтвердив, що вони отримали рішення і невідкладно спрямували його в ГПУ, де теж вирішили нічого не говорити «поки триває робота з документом», «у якому Уряду було надано вказівку відповідно до Правила 39 Регламенту Європейського суду вжити тимчасові заходи, надійшов з Європейського суду з прав людини пізно увечері 18 вересня 2018 року». «Міністерством юстиції було невідкладно підготовлено переклад листа Суду та лист до Генеральної прокуратури України, в якому повідомлено про вказівки Європейського суду, необхідність їх виконання, та з проханням вжити вказаних Європейським судом заходів і терміново повідомити про фактичну ситуацію у справі. Крім того, у листі було викладено прохання надати відповідні документи для направлення їх до Європейського суду. Лист вже спрямовано до Генеральної прокуратури. Наразі очікуємо реакції Генеральної прокуратури», – прокоментував ситуацію заступник міністра юстиції Іван Ліщина.

Тепер м’яч на полі Генеральної прокуратури, каже виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин.

«Якщо Генеральна прокуратура вже отримала інформацію, вона має знищити цю інформацію і проінформувати про це. Якщо ж вони не отримали, то відмовитись від отримання цієї інформації», – наголошує Юрчишин.

Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine
Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Ukraine

​Замість влади першими почали оцінювати рішення наближені до неї політтехнологи, які в різний спосіб озвучують одну й ту саму тезу – про вибірковість рішень Страсбурзького суду.

Чому влада не поспішає з відповіддю, як саме буде виконувати рішення ЄСПЛ – зрозуміло. Адже напередодні Апеляційний суд виніс діаметрально протилежне рішення. Так, український суд надав ГПУ новий дозвіл на доступ до даних з мобільного журналістки протягом 17 місяців, хоч і скоротив їхній перелік та обмежив певними базовими станціями поблизу НАБУ.

«Насправді ці рішення були постановлені в один день, але на початок дня було рішення Апеляційного суду міста Києва, яким була скасована ухвала від 27 серпня 2018 року, і натомість прийнята інша ухвала, яка задовольнила клопотання прокуратури вже в меншому обсязі. Ввечері ми отримали лист від Європейського суду, який унікальний випадок зробив, застосував правило 39 по статті 10 і заборонив державі отримувати доступ до будь-яких даних з телефону Наталки Седлецької», – пояснює перебіг подій адвокатка Людмила Панкратова.

«Я щиро сподіваюся, що Генпрокуратура не буде виконувати ухвалу, яка була постановлена 18 вересня. Дотримається правила 39 і не буде втручатися, не буде отримувати інформацію про телекомунікації, про інформацію з телефону Наталки Седлецької до того часу, поки Європейський суд не постановить своє рішення», – наголошує Панкратова.

Наразі достеменно невідомо, чи отримало слідство дані з телефону журналістки Наталки Седлецької. Генеральний прокурор на це питання чіткої відповіді не надає. Натомість він підтвердив, що слідчі ГПУ отримали дозвіл на доступ до даних з мобільного іще однієї журналістки – Христини Бердинських з журналу «Новое Время».

Такі дії слідчих Луценко назвав вимушеним «мінімальним вторгненням» в роботу журналістів, які проходять свідками у кримінальному провадженні проти директора НАБУ Артема Ситника. І додав: «можете вимагати мої відставки» у разі, якщо з’ясується, що його підлеглі отримали більше інформації, ніж питали».

«Ні їхні з’єднання, ні розмови, ніякі інші дані не те, що не будуть розголошені, а навіть не будуть затребувані для ГПУ» – так відповів на запитання журналіста BBC про доступ до телефонів журналістів Юрій Луценко під час брифінгу на саміті «Ялтинської європейської стратегії» (YES).

Юрій Луценко, генеральний прокурор України
Юрій Луценко, генеральний прокурор України

Журналістка Христина Бердинських в кулуарах саміту попросила президента України Петра Порошенка оцінити дії генпрокурора, втім той порадив розбиратись із ним самостійно.

«Було б дуже добре, якби журналісти разом з Седлецькою прийшли до генерального прокурора і зняли би всі питання», – сказав Порошенко.

Щоб з’ясувати, чи отримало слідство доступ до даних Седлецької та Бердинських, журналісти з майже двох десятків видань один за одним почали відправляти запити до ГПУ із питаннями до Юрія Луценка. Зокрема, про те: як слідчий буде виконувати рішення Європейського суду і що зробить із даними у разі, якщо в ГПУ їх вже отримали від оператора.

За законом про доступ до публічної інформації, Генпрокуратура має надати відповідь протягом 5 днів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG