Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний та перший заступник голови парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Михайло Забродський опублікували спільну статтю про те, як можуть надалі розвиватися події в контексті широкомасштабного російського вторгнення.
Яким саме генерали бачать подальший перебіг війни? Що, на їхню думку, може допомогти Україні здобути перемогу?
Та чому публікація Залужного та Забродського з’явилась саме зараз і на яку цільову аудиторію розрахована?
Про це – в огляді Радіо Свобода.
Про що саме написали генерали?
- Головна особливість військового протистояння України з РФ – диспропорція в спроможностях, тому що «засоби ураження Збройних сил України мають досяжність майже в 20 разів меншу, ніж має противник».
- Вирішити проблему можуть партнери України, надавши їй «системи озброєння або певні найменування боєприпасів із відповідною дальністю дії». У протилежному випадку «ця війна може тривати роками».
- Саме завдяки західному озброєнню ЗСУ уже змогли завдати «серію успішних ракетних ударів по кримських авіабазах противника, перш за все – по аеродрому «Саки».
- «Наявність навіть самої загрози використання ЗСУ засобів ураження відповідної досяжності буде примушувати РФ по-іншому розглядати і природу, і перебіг, і результат нашого протистояння».
- У 2022 році війна, швидше за все, не завершиться.
- Росія, ймовірно, «повернеться до задуму захопити Київ» та захоче використати для бойових дій територію Білорусі.
- У армії РФ є «певні оперативні перспективи» на Ізюмському та Бахмутському напрямках, а її «суттєві вклинення» у цьому регіоні «сковують будь-який оперативний маневр для українських військ».
- Якщо армія РФ здобуде «частковий успіх з напрямку Гуляй Поля» (що не виключено), то це «може створити загрозу охоплення всього угруповання українських військ на сході».
- Крим для Росії – «основа для ліній комунікацій на південному стратегічному фланзі агресії», тому ЗСУ «логічно планувати на 2023 рік операції з оволодіння півостровом».
- Для «більшості людей у світі» війна Росії проти України досі «залишається примарною реальністю світових воєн минулого сторіччя».
- «По залученню особового складу і техніки протистояння України російській агресії вже перевищило окремі показники бойових дій на її території в ході Другої світової війни».
- «Щоденні витрати боєприпасів ЗС України в середньому втричі перевищують показники королівської артилерії британської армії в часи Першої світової війни».
Чому стаття Залужного та Забродського з’явилася саме зараз?
Є кілька версій.
На думку політолога Михайла Бесараба, стаття Залужного та Забродського «вийшла на тлі успішних контрнаступальних дій на Херсонщині і Харківщині, чим явно посилила психологічний тиск на командування противника».
А от головний редактор видання «Новинарня» Дмитро Лиховій пов’язує вихід цього тексту з засіданням контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн».
«Стаття вийшла напередодні 5-го засідання союзників і має на меті а) переконати їх, що Україна воює ефективно, результативно має всі шанси на успіх; б) заохотити їх до поставок потужнішої зброї, зокрема, ракет а-ля ATACMS і далі; в) зняти (чи почати знімати) блок на застосування ракет ЗСУ по «ісконній» території Росії», – пояснює він.
Чому публікація Залужного і Забродського важлива?
Стаття Залужного і Забродського вже отримала чимало схвальних відгуків від української аудиторії.
Її називають «хорошим», «вчасним», «правильним», «знаковим» текстом, який «демонструє підготовку України до масштабних планів у найближчі місяці і роки», а ще – «фактично першим великим виступом Залужного з початку війни».
«Стаття Залужного написана чудовим способом: відкидає нереалістичні очікування і так формує рамки можливого», – відзначає комунікаційник Роман Вибрановський.
«Наші військові стають психоаналітиками. Бо розкривають глибинну психоаналітичну суть цієї війни: російське відчуття безкарності. Мрію про безкарність. Мрію про злочин, за який «нам нічого не буде», – зазначає філософ Володимир Єрмоленко.
Головною перевагою публікації Залужного та Забродського, на думку директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака, є її стиль, завдяки якому «будь-який читач, навіть далекий від армії», може зрозуміти головну думку статті.
«Генерали у своїй статті дуже чітко сказали, що навіть якщо Україна у 2023 році звільнить Крим, то це не завершення війни, а всього лиш продовження протистояння, і це протистояння може бути ще більш жорстким і серйозним в умовах, якщо західний світ не ухвалить рішення додавити Путіна», – зазначив Бадрак у коментарі проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Хто головна цільова аудиторія тексту?
На думку головного редактора видання «Новинарня» Дмитра Лиховія, головна цільова аудиторія спільної публікації Залужного та Забродського, швидше за все, не українська.
«Можливо, ця стаття матиме основними адресатами наших західних партнерів і тих самих росіян. Дещо зі статті може бути свідомою дезінформацією, дещо – переключенням уваги. Адже війна – мистецтво обману. Але «rсня» хай «трепєще», – вважає він.
Однак народний депутат та член парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони Сергій Рахманін впевнений: прочитати публікацію Залужного та Забродського нині важливо не лише закордонним партнерам, але і самим українцям.
«Два досвідченні генерали, двоє людей, які дуже добре знають, про що вони пишуть, про що говорять, нарешті назвали речі своїми іменами. Там є абсолютно логічне, але без зайвого пафосу, беземоційно, без істерики є наведення фактів і прогнозування сценарію війни», – зазначив він в інтерв’ю радіо «НВ».
А ще, на думку Сергія Рахманіна, тези, викладені у публікації генералів Залужного та Забродського, дозволять українським політикам та дипломатам «ще більше акцентувати увагу західних партнерів на важливості надання Україні сучасного озброєння».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
