Доступність посилання

ТОП новини
15 Вересень 2019, Київ 13:22

Обмін полоненими – крок до миру (світова преса)


Український кінорежисер Олег Сенцов вперше побачив дочку за п’ять років ув’язнення в Росії

Британська газета The Guardian приділяє увагу обміну в’язнями між Україною та Росією. Нідерландське видання NRC Handelblad пише про звільнення судом у Києві одного з підозрюваних у справі збиття пасажирського літака рейсу МН17 над сходом України. Швейцарський часопис Tribune de Geneve пише про заснування антикорупційного суду в Україні.

Британський часопис The Guardian публікує статтю «Родини знов з’єднуються у ході російсько-українського обміну в’язнями». Лондонське видання пише, що Київ і Москва звільнили по 35 в’язнів, що стало першим подібним обміном з 2014 року (газета помиляється, бо попередній, більший обмін заручникми відбувся 27 грудня 2017 року, коли додому поврнулися 74 українські бранці, а Росії було видано 273 людини, утримувані на території України, – ред.), коли Росія анексувала український півострів Крим і підтримувані Кремлем сепаратисти на сході України заснували дві так звані «народні республіки».

Газета зазначає, що президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що цей обмін в’язнями стане першим кроком на шляху до збільшення зусиль аби принести мир на охоплені конфліктом території східної України.

Британський часопис додає, що обмін в’язнями став помітним успіхом на внутрішній арені для Володимира Зеленського. Газета нагадує, що колишній комедійний актор без жодного попереднього досвіду у політиці прийшов до влади з обіцянками привезти додому українських в’язнів, які перебували у російських в’язницях.

The Guardian пише, що президент США Дональд Трамп висловив своє задоволення російсько-українським обміном в’язнями, зазначивши, що все це постає «добрими новинами», а також можливо «першим кроком до досягнення миру».

Donald J. Trump: Росія та Україна щойно обміняли велику кількість ув'язнених. Дуже гарна новина, можливо, перший гігантський крок до миру. Вітаємо обидві країни!

Також канцлер Німеччини Ангела Меркель визначила обмін в’язнями як ознаку певної надії. Британський часопис вказує, що згідно з заявою міністерства закордонних справ Росії, обмін в’язнями став наслідком переговорів між президентом Росії Путіним та президентом України Зеленським. Втім лондонська газета пише, що президент Росії Володимир Путін не зустрічав російських в’язнів, які повернулися з України, натомість надавши перевагу відвідуванню виступів з ритмічної гімнастики у Москві. Британське видання додає, що обмін в’язнями між Києвом та Москвою стався напередодні саміту між представниками Німеччини, Франції, України та Росії, на якому обговорюватиметься конфлікт на сході України.

«Родини знов з’єднуються у ході російсько-українського обміну в’язнями»:

Нідерландське періодичне видання NRC Handelblad друкує статтю «Підозрюваного у справі збиття літака рейсу МН17 Цемаха випустили на волю у Києві». У підзаголовку пояснюється, що Володимир Цемах, як вважають, був причетний до вивезення ракетної установки «Бук» і він фігурує в обміні полоненими України з Росією. Нідерландський часопис вказує, що підозрюваний у справі збиття літака рейсу МН17 Цемах постає важливою особою для розслідування трагедії, пов’язаної з авіалайнером «Малайзійських авіаліній». Видання додає, що Цемаха переслідували у судовому порядку за участь у бойових діях на Донбасі. Далі газета посилається на українські джерела, повідомляючи, що суддя у Києві виніс рішення негайно випустити Цемаха на свободу.

NRC Handelblad пише, що ім’я Цемаха значилось у документах великого обміну полоненими між Україною та Росією. Нідерландське видання зазначає, що Москва буквально в останню хвилину висунула вимогу саме щодо передання Цемаха до Росії. Як на нідерландський щоденник, саме цей момент постає надзвичайно дивним з огляду на те, що Цемах є громадянином України.

Далі видання пише, що чільний представник Спільної команди слідчих у справі МН17 Фред Вестербеке вирішив надіслати листа українським органам судочинства щоб наголосити, що Цемах вже не є просто свідком, він постає підозрюваним у справі збиття пасажирського літака над сходом України. Відтак, на думку Вестербеке, надзвичайно важливим на цьому етапі є можливість допитати Цемаха членами Спільної команди слідчих. Нідерландська газета також нагадує, що 40 депутатів Європейського парламенту, у свою чергу, написали листа президентові України Володимиру Зеленському з проханням не віддавати Цемаха Росії.

«Підозрюваного у справі збиття літака рейсу МН17 Цемаха випустили на волю у Києві»:

Франкомовний часопис Швейцарії Tribune de Geneve вміщує матеріал «Київ нарешті запускає Вищий антикорупційний суд». У підзаголовку зазначається, що президент України Володимир Зеленський, будучи вірним своїм передвиборчим обіцянкам, відкрив довгоочікуваний новий орган судочинства.

Український Вищий антикорупційний суд, як пояснює женевська газета, матиме справу з випадками, у яких задіяно найвищих державних посадовців. Створення цього органу тривало доволі довгий час і відбувалось повільно. Видання додає, що Вищий антикорупційний суд почали створювати ще за попереднього президента Порошенка під тиском партнерів з Заходу. Посилаючись на слова президента Зеленського, швейцарський часопис пише, що у центрі роботи нового органу судочинства лежить не лише принцип повернення громадянам того, що було вкрадено, а й принцип відновлення довіри до української юстиції.

Tribune de Geneve пояснює своїм читачам, що нова структура українського судочинства має 38 суддів, обраних у ході конкурсу, проведеного під наглядом українських та міжнародних фахівців. Загалом, судді цього органу розподілені між судом першої інстанції, де працюватимуть 27 з них, і відділом оскаржень, де вестимуть роботу решта 11 суддів. Водночас женевська газета нагадує, що боротьба з корупцією була не лише однією з основних вимог виступів на Майдані, але й вимогою міжнародних капіталовкладників і МВФ.

Проте цей процес завжди був занадто повільним в Україні. Наприклад, з часу повстання на Майдані, жодного українського високопосадовця не було притягнуто до відповідальності за корупцію. Швейцарська газета завершує, повідомляючи, що згідно з найостаннішою доповіддю міжнародної організації Transparency International, Україну було розміщено на 120 місці зі 180 місць для країн світу.

Показники України попри все постають кращими порівняно до відповідних показників Росії, яка посідає 138 місце. Також тут відбулось помітне поліпшення ситуації, бо ж ще 2014 року Україна обіймала 142 позицію у списку корумпованості організації Transparency International. Але все одно цей показник перебуває значно позаду країн-членів ЄС, куди, як пояснює женевський часопис, одного дня бажала б вступити Україна.

«Київ нарешті запускає Вищий антикорупційний суд»:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG