Білорус Кирило Плишевський залишив образливі коментарі про Україну під дописами української тенісистки Марти Костюк, де вона розповіла про те, що люди мерзнуть у Києві внаслідок російських цілеспрямованих обстрілів об'єктів цивільної енергетичної інфраструктури.
Як з’ясувала Білоруська редакція Радіо Свобода, Плишевський – син прокурорів, які зробили кар’єру в репресивній системі Олександра Лукашенка.
11 січня у фіналі тенісного турніру в австралійському Брисбені білоруска Аріна Соболенко грала проти українки Марти Костюк. Перемогу здобула Соболенко.
Під час урочистого нагородження Марта Костюк згадала критичну ситуацію в Україні:
Дуже боляче жити в такій реальності щодняКостюк
«Я хочу сказати кілька слів про Україну. Я граю щодня з болем у серці. Тисячі людей зараз без світла та гарячої води. На вулиці –20 градусів. Дуже боляче жити в такій реальності щодня. Моя сестра спить під трьома ковдрами через холод удома»
У соціальній мережі Threads Костюк подякувала людям за реакції, які отримала після промови, і наголосила, що це був її «свідомий вибір – постійно нагадувати людям, через що проходить Україна».
Пост зібрав понад 7 тисяч вподобайок.
Внаслідок серії цілеспрямованих обстрілів Росією енергооб'єктів, що забезпечували електроенергією і теплом столицю України, Київ та Київщина були знеструмлені у двадцятиградусні морози. Станом на ранок 21 січня у місті ще майже 4000 будинків без тепла і близько 60 % столиці – без електрики, повідомив президент Зеленський. За даними міської влади: після чергової атаки РФ у Києві без тепла залишилися 5635 багатоповерхівок, майже 80 відсотків із них – це будинки, куди повертали теплопостачання після масованого обстрілу 9 січня. Однак, компанія ДТЕК повідомила, що вдалося відновили електропостачання усіх об’єктів критичної інфраструктури столиці. Внаслідок російських атак знеструмлені споживачі на Одещині, Дніпропетровщині, Харківщині та у Запорізькій області. У низці регіонів вимушено застосовуються аварійні відключення через перевантаження обладнання під час морозів.
Втім, Білоруська редакція Радіо Свобода, звернула увагу, що зневажливий коментар під постом Костюк залишив один із користувачів із Білорусі – Кирило Плишевський, який називає себе спортивним журналістом:
«Вкотре костючка зганьбилася і показала всьому світу свою дно–поведінку! тигриця Аріночка найкраща. костюк, йди сестрі дай четверту ковдру)))».
На цьому Плишевський не зупинився і продовжив розсипати образи в коментарях під постами інших українців у Threads.
Одна з користувачок написала:
«Другу добу без світла, води та опалення. Лежу під двома ковдрами і плачу від промови @martakostyk (Марти Костюк. – РС)».
У відповідь Кирило Плишевський прокоментував:
«Костюк така [значок клоуна. – РС], хай свою сестру перевезе))) не буде мерзнути)))»
Під постом іншого користувача з описом різниці у двох промовах тенісисток у фіналі в Брисбені та згадкою, що в Україні зараз проблеми з опаленням, електрикою та водою, він написав: «яка ж х****».
Позиція білоруської тенісистки Аріни Соболенко уникає оцінок війни Росії проти України і заявляє, що спорт поза політикою. У 2020 році Соболенко була серед тих білоруських спортсменів, які підписали колективний лист на підтримку Олександра Лукашенка у той час, коли Масові протести у Білорусі відбулися у 2020 році і були викликані недовірою частини суспільства до оголошених результатів виборів президента.На той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною і його знову ЦВК оголосило переможцем на виборах 9 серпня 2020 року.Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих..
21 січня 2026 року Соболенко знову заявила, що «не хоче говорити про політику», коментуючи заклик української тенісистки Олександри Олійникової заборонити участь білоруських та російських гравців у міжнародних тенісних турнірах. 25-річна Олійникова, батько якої воює на передовій в Україні, назвала присутність спортсменів із цих двох країн «дуже неправильною», поки триває війна.
Прокурорська сім'я
Як з’ясувала журналісти Радіо Свобода, зокрема за допомогою даних від «Кіберпартизани» – це група білоруських анонімних хакерів-активістів (хактивістів), яка з’явилася у вересні 2020 року у відповідь на жорстокість силовиків проти учасників протестів через недовіру до результатів президентських виборів. Група проникає в бази даних і збирає інформацію про корупцію, фальсифікації виборів та встановлення осіб силовиків, причетних до катувань і репресій у Білорусі.Білоруська влада визнала «Кіберпартизанів» «терористичною організацією», а за будь-яку взаємодію із ними загрожує тривалий тюремний термін., 26-річний Кирило Плишевський – син білоруських прокурорів.
Його мати Олена Плишевська понад 20 років працювала в Берестейській обласній прокуратурі. Зараз вона головна ідеологиня та керівниця відділу кадрів прокуратури області.
На державних сайтах можна знайти багато звітів із її зустрічей зі школярами та студентами, де вона розповідає про так званий «геноцид білоруського народу» та «героїзм радянських прокурорів» під час Другої світової війни. Вона також бере участь у круглих столах із гаслами «Не тільки за свою країну солдати гинули в ту війну, а щоб люди всієї Землі спокійно бачити сни могли!».
Генеральна прокуратура Білорусі порушила кримінальну справу про «геноцид білоруського народу» у 2021 році. Офіційно заявлена причина – розслідування злочинів нацистів під час Другої світової війни. Однак експерти називають її інструментом державної пропаганди та підставою для переслідування політичних опонентів.
Батько Кирила Плишевського – Олександр Плишевський – також прокурорський працівник у системі Олександра Лукашенка. Згідно з даними від «Кіберпартизанів», до 2021 року він працював старшим прокурором Берестейської області.
У 2021 році він був одним із державних обвинувачів у гучній берестейській «Хороводна справа» (Брест) це одна з наймасштабніших і найтриваліших кримінальних справ за політичними мотивами в історії сучасної Білорусі.13 вересня 2020 року в Бресті (Бересті) під час недільного маршу протестувальники вийшли на перехрестя проспекту Машерова та бульвару Космонавтів. Вони водили хороводи, співали пісень та танцювали. Їх розігнали водометами, а потім порушили щодо учасників кримінальну справу за статтею про «організацію та підготовку дій, що грубо порушують громадський порядок».Понад 130 осіб було засуджено до різних термінів ув’язнення, «хімії» (обмеження волі з направленням до виправної установи) або «домашньої хімії». Серед підсудних були цілі родини, пенсіонери та вчителі. Олександр Плишевський, згаданий у тексті, був одним із тих, хто вимагав реальні терміни для учасників цього мирного танцю., одній із наймасовіших політичних справ у Білорусі. В одному із судових процесів Плишевський просив призначити для 12 осіб, що брали участь у хороводі 13 вересня 2020 року на перехресті берестейських вулиць, від 1 до 2 років «хімії» та «домашньої хімії», зокрема для вагітної матері двох дітей. Після цього суду Олександра Плишевського перевели до прокуратури Мінська, де він зараз є старшим прокурором з нагляду за дізнанням.
Схоже, до обов’язків Олександра Плишевського зараз також входить «інформування населення про перебіг та результати розслідування кримінальної справи про геноцид білоруського народу».
На лекціях з учнями коледжів та студентами він розповідає про неприпустимість правопорушень, «особливо пов’язаних з екстремізмом».
Із 2020 року кримінальні справи на підставі «екстремізму» використовуються державою як надуманий політичний і репресивний інструмент. Людям присуджують роки в’язниці за підписки, репости та коментарі неугодних владі медіа, за фото з біло-червоно-білим прапором, участь у чатах мешканців районів, донати політичним в’язням та ініціативам, «образи» Лукашенка, чиновників або силовиків тощо.
Дядько – підсанкційний чиновник
Рідний дядько Кирила (брат батька) Ігор Плишевський – також людина з владних кіл. Він обіймав високі посади в судовій системі та органах юстиції Білорусі, у 2014-2021 роках очолював головне управління юстиції Мінміськвиконкому.
Після подій 2020 року органи юстиції в Білорусі відіграли важливу роль у політичному переслідуванні білоруських громадян через ліквідацію громадських організацій, позбавлення ліцензій адвокатів, які захищали політв’язнів.
У 2020 році Ігор Плишевський був членом Центральної виборчої комісії Білорусі. Того ж року Європейський Союз і США внесли його до санкційних списків із формулюванням: «Відповідальний за порушення під час президентських виборів 2020 року, невиконання основних міжнародних стандартів справедливості та прозорості, а також за фальсифікацію результатів виборів».
У липні 2024 року, згідно з даними від «Кіберпартизанів», Ігор Плишевський був співробітником компанії ТОВ «Нова біотехнологічна компанія». Ця компанія, згідно з розслідуванням, проведеним журналістами БРЦ, обходила санкції Євросоюзу, продаючи продукцію державного підприємства «Гродно–Азот». Дозвіл на експорт їй особистим розпорядженням надав Олександр Лукашенко.
Як мінімум з 2023 року і на момент приходу туди Ігоря Плишевського в липні 2024 року, заступником директора «Нової біотехнологічної компанії» значився Юрій Воскресенський – людина, яка після подій 2020 року стала публічно асоціюватися з діяльністю так званої «комісії з повернення» політичних опонентів Олександра Лукашенка до Білорусі.
Основним видом діяльності «Нової біотехнологічної компанії» зараз є оптова торгівля та зберігання алкогольної, непитної спиртовмісної продукції, непитного етилового спирту та тютюнових виробів.
«Дуже хочу в Париж у 2026!»
Сам Кирило Плишевський навчався на платній формі юридичного факультету Білоруського державного університету і у 2020 році проходив навчальну практику в прокуратурі, а також у суді Ленінського району Берестя.
Зараз Кирило позиціонує себе як спортивний журналіст. Він пише статті для білоруської версії російського спортивно–букмекерського медіа «Metaratings», а також для лояльного російській владі популярного спортивного сайту «Чемпионат».
У матеріалах «Чемпионата» війну Росії проти України називають «військовим конфліктом», «ситуацією в Україні»; зустрічаються також і маніпуляції фактами. Наприклад, новина про те, що у 2025 році під час гри української жіночої футбольної прем’єр-ліги спортсменці показали жовту картку нібито «за російську мову». Однак, як випливає з пояснень судді, попередження було винесено за незгоду з рішенням судді.
Із соціальних мереж Кирила видно, що принаймні останні два роки він багато подорожує. При цьому країни для цього переважно обирає європейські.
Так, з 2024 року він кілька разів відвідав Польщу (Варшава, Краків, Познань), відпочивав у Греції, у 2025 році об’їхав північ Італії (Верона, Турин, Мілан, озеро Маджоре), побував у Швейцарії (Цюрих, Люцерн, Берн) та в Німеччині (Берлін). Ці поїздки поєднуються з відвідуваннями Москви та Санкт–Петербурга.
«Варшава – це любов», – писав Кирило в соціальних мережах у 2024 році; у 2026 році він дуже сподівається відвідати Париж.
