Доступність посилання

ТОП новини
07 липня 2020, Київ 06:30

Три статті Мустафи Джемілєва: у чому російські силовики звинувачують лідера кримських татар


Вікторія Веселова, Артем Лаптієв

У кримському управлінні Слідчого комітету Росії, створеному на півострові після російської анексії у 2014 році, звинуватили лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва за трьома статтями Кримінального кодексу Росії. Ці звинувачення багатьма інституціями названі політично мотивованими, вони зустріли нову хвилю закликів до Росії звільнити політв’язнів. Крим.Реалії з’ясовували, у чому звинувачують лідера кримських татар і чим йому це може загрожувати.

Про претензії російських силовиків до Мустафи Дмемілєва повідомив російський адвокат Микола Полозов, який виступає у справі його захисником. Мустафі Джемілєву заочно висунуті звинувачення за трьома кримінальними статтями.

Цю інформацію підтверджують у кримському управлінні Слідчого комітету Росії. Причому на сайті відомства, де зазвичай не називають прізвища підозрюваних і обвинувачених, ім’я Мустафи Джемілєва вирішили не приховувати.

Мене в цій справі найбільше цікавлять тільки ті, хто причетний, які прізвища. Тільки заради того, щоб ми в Європейський суд (ЄСПЛ) подали, розширили санкційні списки
Мустафа Джемілєв

Усі епізоди цієї справи пов’язані з подіями, які відбувалися в Криму у 2014 році і незадовго до того, як півострів де-факто опинився під контролем Росії. Але досі провадження щодо нього залишалося без руху. У відомстві стверджують, що дали справі рух «у зв’язку з нововиявленими обставинами».

Ці «обставини відкрилися» незабаром після того, як Мустафа Джемілєв повідомив про наміри брати участь у «марші на Крим», який планувався Меджлісом кримськотатарського народу у травні, але був відкладений у зв’язку з пандемією коронавірусу. Тому об’єктивність цієї справи багато хто називає сумнівною.

Епізод № 1. Російський кордон

Одна зі статей російського Кримінального кодексу, яку ставлять у провину лідерові кримських татар, ‒ частина 3 статті 322 (незаконний перетин державного кордону Росії).

«Встановлено, що 2 травня 2014 року громадянин України Джемілєв прибув рейсом Київ ‒ Москва в аеропорт «Шереметьєво», де йому на підставі ч. 1 ст. 27 федерального закону від 15 серпня 1996 року «Про порядок виїзду з Російської Федерації і в’їзду в Російську Федерацію» співробітники прикордонного контролю відмовили у в’їзді в країну, у зв’язку з чим того ж дня він відбув назад до Києва. Але вже наступного дня Джемілєв у супроводі інших осіб перетнув державний кордон Росії в пункті пропуску «Армянськ (Турецький вал)». Проте подальші його протиправні дії щодо перебування на території Криму були припинені співробітниками силових підрозділів», ‒ мовиться в заяві кримського управління Слідчого комітету Росії.

Стаття, на яку зараз посилаються співробітники кримського управління Слідчого комітету Росії як на причину недопуску Мустафи Джемілєва в Росію, передбачає заборону на в’їзд іноземному громадянинові чи особі без громадянства, якщо це необхідне для забезпечення обороноздатності чи безпеки держави, громадського ладу або захисту здоров’я населення.

Але у 2014 році про це не згадувалося, а події розвивалися зовсім по-іншому, в чому можна переконатися, повернувшись до матеріалів, які збереглися у відкритому доступі.

Мустафа Джемілєв навесні 2014 року справді намагався повернутися додому після того, як Крим уже був анексований Росією. Тоді він перебував у Києві, працював у Верховній Раді України.

У квітні 2014 року Мустафа Джемілєв намагався в’їхати до Криму через пункти пропуску, які на той момент патрулювали російські прикордонники. Але на фактично підконтрольному Росії боці стороні співробітник ФСБ Росії повідомив йому про п’ятирічну заборону в’їзду в Росію, до якої тоді російська влада вже зараховувала і Крим. Лідер кримських татар тоді розповідав, що прикордонник показав йому розпорядження без підписів і печаток і більше нічого не пояснив. А після того, як історія набула широкого розголосу, російська влада спростувала наявність такої заборони.

На початку травня Мустафа Джемілєв спробував потрапити на півострів із Росії. Але в московському аеропорті «Шереметьєво» російський прикордонник знову оголосив йому про заборону в’їзду у країну на п’ять років, не надавши жодного документа на підтвердження.

Після цього Мустафа Джемілєв знову вирішив їхати в Крим через автомобільні пункти на адмінкордоні з Херсонською областю. Недопуск національного лідера на півострів образив багатьох кримських татар ‒ і вони вирішили зустрічати його з боку півострова. Дехто обіцяв «внести Джемілєва до Криму на руках».

Але не вдалося. Коли 3 травня 2014 року тисячі кримчан зібралися біля адмінкордону, їх там чекали бойовики російського спецназу «ОМОН» і важка техніка.

Вони перегородили шлях кримськотатарським активістам, але ті, скандуючи «Мустафа!», попрямували в бік Херсонської області. Між сторонами сталися сутички, в результаті яких кримським татарам вдалося прорвати кордон російських силовиків. У відповідь російський спецназ почав стріляти в повітря.

Потрапити до Криму Мустафі Джемілєву тоді не вдалося.

Він змушений був повертатися до Києва, а активісти ‒ по домівках. Підсумком тих подій стали масові переслідування російською владою активістів, які брали участь в акції 3 травня, численні суди над ними і штрафи.

На всіх відео і фото тих подій видно, що Мустафа Джемілєв не перетинав адмінкордон із півостровом, а перебував на території Херсонської області.

Проте в «незаконному перетині кордону» російські силовики звинуватили його ще у 2016 році. Кримський адвокат Джеміль Темішев тоді повідомляв про заочний арешт лідера кримських татар за рішенням підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя. Цю інформацію підтверджувала тоді колишня підконтрольна Росії прокурор Криму Наталія Поклонська.

Але відтоді в цій справі не було ніяких зрушень. Розвиток вона отримала тільки зараз, коли Мустафа Джемілєв знову оголосив про намір потрапити до Криму. Термін його російської заборони на в’їзд на півострів закінчився торік.

Епізод № 2. Карабін

Друга стаття, яку інкримінують Мустафі Джемілєву, ‒ частина 1 статті 224 КК Росії (недбале зберігання вогнепальної зброї).

«Слідством встановлено, що Джемілєв зберігав у сейфі у власному будинку в Бахчисараї карабін ОП-СКС калібру 7,62 міліметра, про місце перебування ключа від сейфа було відомо його синові. У травні 2013 року син Джемілєва незаконно заволодів зброєю, вчинивши з неї вбивство людини», ‒ стверджують у кримському управлінні Слідчого комітету Росії.

Ця історія сталася ще до російської анексії Криму й відома багатьом, хто цікавився.

27 травня 2013 року син лідера кримських татар Хайсер Джемілєв у дворі їхнього будинку в Бахчисараї застрелив із рушниці 43-річного Февзі Едемова, який працював у них на господарстві. У загиблого залишилися дружина і двоє дітей.

Під час розслідування з’ясувалося, що вбивство сталося з карабіна СКС, який належить Мустафі Джемілєву. Сам він на пресконференції у Сімферополі тоді говорив, що купив цей карабін у 90-і роки минулого століття і мав усі необхідні дозволи на зброю.

«Карабін я купував у магазині в 90-х, у ті бандитські часи, коли міліція годувалася з рук бандитів, кожен був змушений оборонятися сам. Зброя щорічно проходила перереєстрацію. Але стріляти з неї раніше не доводилося», ‒ розповідав він.

За словами Мустафи Джемілєва, карабін він тримав не зарядженим, патрони до нього зберігалися вдома у сейфі, ключі від якого Хайсер знайшов у речах батька, коли той був відсутній удома.

Хайсер Джемілєв
Хайсер Джемілєв

Згідно з українським законодавством, неналежне зберігання зброї, яке спричинило тяжкі наслідки, може загрожувати для власника трьома роками позбавлення волі. Але під час розглядів у справі Хайсера Джемілєва претензій до власника карабіна і способу його зберігання не виникло. Але через сім років питання з’явилися у російських слідчих.

Прокуратура Криму ще до анексії звинувачувала Хайсера Джемілєва в умисному вбивстві за обтяжувальних обставин. Захист наполягав, що постріл був зроблений через необережність.

До російської анексії Криму справу Хайсера Джемілєва розглядав Бахчисарайський районний суд. При цьому Апеляційний суд Києва встановив, що вбивство у дворі будинку Джемілєва сталося через необережність, тому Хайсер Джемілєв мав вийти на волю. Але обвинувачений продовжував перебувати під арештом у сімферопольському СІЗО. Мустафа Джемілєв розповідав журналістам, що організував допомогу рідним загиблого Февзі Едемова у вигляді житла і щомісячної допомоги.

Після російської анексії Криму розслідуванням цієї справи заново зайнялися в кримському управлінні Слідчого комітету Росії.

У липні 2014 року Європейський суд з прав людини зобов’язав Росію звільнити Джемілєва-молодшого з-під варти. Але замість цього російська влада етапувала його в Краснодарський край Росії, що було розцінене правозахисниками як незаконне переміщення громадянина України в Росію.

У результаті Краснодарський суд визнав його винним у вбивстві з необережності, засудивши до п’яти років позбавлення волі. Відбувати покарання йому довелося в російській в’язниці.

Незабаром Мустафа Джемілєв оголосив, що російська влада використовує сина для тиску на нього в зв’язку з неприйняттям російської юрисдикції в Криму.

У 2016 році Хайсер Джемілєв вийшов на волю, завершився термін відбування покарання, призначений йому російським судом. Зараз він живе з сім’єю в Києві.

Тепер же розплачуватися за знаряддя вбивства російські слідчі пропонують його батькові Мустафі Джемілєву.

Епізод № 3. Боєприпаси

Третя стаття, за якою звинувачують лідера кримських татар, виходить із попереднього епізоду з карабіном ‒ частина 1 статті 222 КК Росії (незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, її основних частин, боєприпасів).

«Колишньому лідерові екстремістської організації (так у Росії трактують діяльність Меджлісу кримськотатарського народу ‒ ред.) ставиться в провину незаконне придбання і зберігання бойових патронів до нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62, придатних для стрільби і заборонених у цивільному обігу», ‒ мовиться в повідомленні Слідчого комітету.

Сам Мустафа Джемілєв, нагадаємо, говорив, що патрони до карабіна були куплені ним у 90-х роках і дозволи від української влади на них у нього були.

Чому російські силовики називають їхнє придбання незаконним, поки зрозуміти складно, бо про зміст матеріалів справи наразі практично нічого не відомо.

«Ці справи тримали для такого випадку»

Адвокат Микола Полозов вважає, що кримінальна справа, яку зараз інкримінують його підзахисному, має політичний підтекст і пов’язана з планами його підзахисного знову потрапити до Криму.

Микола Полозов
Микола Полозов
Ці справи лежали без руху майже п’ять років, і тільки після оголошення «маршу на Крим» синхронно проти Джемілєва і Чубарова активізувалася робота за ними
Микола Полозов

«На мій погляд, зв’язок очевидний. Ці справи лежали без руху майже п’ять років, і тільки після оголошення «маршу на Крим» синхронно проти Джемілєва і Чубарова (голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубароваред.) активізувалася робота за ними. Їх тримали якраз для такого випадку. Мало того, вони у провадженні одного й того ж слідчого», ‒ сказав адвокат у коментарі Крим.Реалії.

За словами Миколи Полозова, частина матеріалів у справі ‒ українською мовою. Ці документи зберігалися в архівах іще до російської анексії півострова, і зараз російські слідчі використовують їх у своїх кримінальних справах, пояснює він.

Адвокат розцінює переслідування Мустафи Джемілєва як тиск на всіх, хто збирався брати участь у «марші на Крим», а також ініціює дискусії про деокупацію півострова.

Сам Мустафа Джемілєв вважає претензії російських силовиків на свою адресу політичними. Він повідомив Крим.Реалії, що має намір домагатися розширення західних санкцій щодо тих, хто переслідує його в Росії і Криму.

«Мене в цій справі найбільше цікавлять тільки ті, хто залучений (до переслідування лідерів Меджлісу ‒ ред.), їхні прізвища. Тільки заради того, щоб ми в Європейський суд (із прав людини ‒ ред.) подали, розширили санкційні списки. А так, більше нічого цікавого», ‒ наголосив він.

«Намагаються назавжди закрити дорогу додому»

Позицію Мустафи Джемілєва поділяє багато відомств. У представництві президента України в Криму справу кримського Слідчого комітету назвали черговою спробою «дискредитувати і перешкоджати діяльності Меджлісу кримськотатарського народу».

«Відкриття політично мотивованої «кримінальної справи» так званими правоохоронними органами держави-окупанта проти Мустафи Джемілєва є нічим іншим, як незаконним переслідуванням лідера кримськотатарського народу за його протистояння російській агресії і боротьбу за відновлення територіальної цілісності України», ‒ стверджують у відомстві.

У посольстві США в Україні заявили, що кримінальне переслідування Мустафи Джемілєва є «черговим фарсом», і у зв’язку з цим закликали Росію звільнити всіх українських політв’язнів.

У зв’язку з переслідуванням Мустафи Джемілєва «припинити незаконну окупацію Криму» закликали Росію в посольстві Швеції в Україні.

Готують публічну заяву у зв’язку з переслідуванням Мустафи Джемілєва і в Кримськотатарському ресурсному центрі. Голова правління центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв вважає, що за цією кримінальною справою стоять наміри російської влади назавжди закрити Мустафі Джемілєву дорогу до Криму.

Ескендер Барієв
Ескендер Барієв
Те, що окупанти намагаються назавжди закрити дорогу додому Мустафі-ага, було зрозуміло ще з перших спроб вручення йому так званого документа про заборону на в’їзд до Криму без печаток
Ескендер Барієв

«Кримськотатарський ресурсний центр готує заяву, в якій будуть чітко позначені дії окупантів, які грубо порушують українське законодавство і міжнародне право, зокрема і щодо лідера корінного народу Криму. Те, що окупанти намагаються назавжди закрити дорогу додому Мустафі-ага, було зрозуміло ще з перших спроб вручення йому так званого документа про заборону на в’їзд до Криму без печаток, ще у квітні 2014 року. Адже вони його бояться, як чорт ладану, як фактора «дестабілізації» ситуації в окупованому Криму. Але, я думаю, що у них не вийде, радше окупанти втечуть із Криму або розвалиться путінська Росія», ‒ наголосив він у коментарі Крим.Реалії.

Статті, які інкримінують лідерові кримських татар, передбачають покарання від трьох років обмеження волі до шести років позбавлення волі. На роки можуть затягнутися судовий розгляд і оскарження справи. До цього варто додати й час для попереднього слідства, яке поки не завершене. У підсумку все це може значно подовжити шлях Мустафи Джемілєва додому, враховуючи його вік ‒ у 2020 році йому виповниться 77 років.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG