Рівно місяць залишається до парламентських виборів в Угорщині і достеменних прогнозів поки що ніхто не робить, незважаючи на те, що соцопитування дають якусь перевагу опозиції над партією Віктора Орбана. Угорський прем’єр ще сильніше накручує випади проти України. Президент України Володимир Зеленський в боргу не залишається. А, між тим, в міжнародній пресі з’явились публікації, що Росія надіслала політтехнологів і усіляко працює на переобрання Орбана та успіх його партії «Фідеш».

Розбираємо головні «подразники» у відносинах України й Угорщини за місяць до виборів у тій країні.

Британське видання Financial Times написало, що дезінформаційну кампанію на користь угорського прем'єра Віктора Орбана на майбутніх виборах розробило пов’язане з Кремлем агентство Social Design Agency.

У матеріалах кампанії пропонують просувати образ Орбана як «єдиного кандидата, який може зберегти Угорщину суверенною і триматися зі світовими лідерами як з рівними», а також як «сильного лідера з друзями у всьому світі».

Ще раніше промайнула інформація, що Орбану може допомагати ГРУ Міноборони Росії. В цьому його звинуватила угорська опозиція.

А, між тим, 11 березня агенція Reuters оприлюднила дані нового соцопитування, яке свідчить, що розрив між опозиційною партією «Тиса» Петера Мадяра та партією «Фідеш» Віктора Орбана скорочується перед виборами, що призначені на 12 квітня.

Опитування, проведене компанією 21 Kutatokozpont, каже, що опозиція (53%) випереджає тепер правлячу партію (39%) на 14 пунктів, порівняно з 16-ма пунктами в січні. Але ще багато виборців, які не визначились.

Плюс Орбан активно веде кампанію (після 16 років другого прем’єрства) за голоси етнічних угорців в сусідніх країнах, які масово брали угорські паспорти. Саме цим можна, вочевидь, пояснити широко розрекламоване угорськими ЗМІ привезення главою МЗС Петером Сійярто з Москви двох українських угорців з Закарпаття, які були в ЗСУ і потрапили в російський полон.

«Ну, ви знаєте, ситуація 50/50. Звичайно, Орбан використовує всі свої можливості: і адмінресурс, і засоби масової інформації він прихватив дуже потужно. Там практично всі ЗМІ від нього залежать. Тому це все те, що в нас тут пишуть, що от уже, значить, Петер Мадяр переміг... Ні, ні, там ще буде величезна боротьба», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода колишній посол України в Будапешті Дмитро Ткач, який був послом дві каденції.

«Я боюся, що це може вийти і на вулиці. Там надзвичайно складна політична ситуація. І якщо ви почуєте, що хтось робить прогнози, що переможе той, переможе інший, – то це від лукавого, тому що там сказати, хто точно переможе, дуже складно. Дуже складно», – додає експосол.

Членство в ЄС. Санкції. Кредит

В останній свій пленарний робочий день – 10 березня – парламент Угорщини, в якому домінує партія «Фідеш», ухвалив резолюцію, в якій закликав не давати членство Україні в ЄС.

Стараннями прем’єра Орбана, а також словацького прем’єра Роберта Фіцо, заблокованим залишається виділення Україні фінансування на 2026-2027 роки у сумі 90 мільярдів євро. Дві третини цієї суми, зібраної ЄС запозиченнями на міжнародних фінансових ринках, мають піти на фінансування ЗСУ і військових потреб України. Третина коштів – на фінансування держбюджету воюючої України.

«Резолюція закликає уряд підтримувати міжнародні мирні зусилля, уникати надсилання грошей чи зброї Україні та запобігати втягуванню у війну як Угорщини, так і ЄС. Вона також закликає до опору ініціативам, які перетворили б ЄС на військовий союз, та будь-яким спробам інституцій ЄС обійти правило одноголосності в процесі схвалення рішень», – написав у соцмережі Х речник уряду Угорщини Золтан Ковач.

Більшість у 199-місному парламенті має партія Орбана «Фідеш» – 135 представників, а за резолюцію проголосували 142 депутати.

Також варто нагадати, що Угорщина та Словаччина не дали добро на затвердження 20-го пакету санкцій ЄС проти Росії. Його мали оголосити ще 24 лютого – в четверту річницю початку широкомасштабної війни Росії проти України, але це не вдалося через вето Будапешта і Братислави.

Чи запрацює «Дружба»? І коли?

Всі ці блокування обидва сусіди України пояснюють припиненням постачання російської нафти нафтопроводом «Дружба».

Вони вперто не помічають аргумент України, що «Дружба» припинила перекачувати нафту 27 січня – саме після російського удару по нафтоперекачувальній станції в Бродах Львівської області.

І хоч Україна і раніше наносила удари по об’єктах нафтопроводу «Дружба» на російській території – зокрема кілька разів минулого року, – але нині звертає увагу, що «Дружбу» зупинив саме російський удар по Бродах.

Угорщину і Словаччину це не переконує, вони або заперечують факт російського удару по магістралі, або звинувачують Україну в зволіканні з ремонтом «Дружби».

Сам президент України Володимир Зеленський сказав днями, що ремонт триває і нафтогін відновить роботу «за місяць-півтора». Не важко помітити, що такий термін збігається з виборами – тобто після виборів в Угорщині.

ЄС, між тим, закликає Київ відремонтувати нафтопровід і навіть готовий був профінансувати відновлювальні роботи.

У Міністерстві енергетики Угорщини 10 березня повідомили, що відправили в Україну делегацію з чотирьох осіб – провести переговори про відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» та перевірити його стан.

«На території України ця група осіб не має офіційного статусу чи запланованих офіційних зустрічей, тож точно некоректно називати їх «делегацією». На території України можуть перебувати громадяни інших держав, які з повагою ставляться до України і дотримуються загальних правил відвідин, зокрема з туристичною метою», – сказав 11 березня Радіо Свобода Георгій Тихий, речник МЗС України.

Готівка та золото «Ощадбанку»

Не владнана до кінця і ситуація з затриманням двох інкасаторських автомобілів, які везли кілька десятків мільйонів доларів та євро, а також партію золотих злитків з австрійського «Райффайзенбанку» до «Ощадбанку» в Києві через угорську територію.

Той спосіб, в який відбувся арешт – з кайданками, принизливим покладанням інкасаторів на землю – свідчило про намагання Будапешта загострити ситуацію, кажуть в Україні.

Угорські представники говорили про якусь «військову мафію» України, а не комерційне перевезення між банками. Також в деяких угорських владних представників промайнула мимохідь думка: а чи бува не везли українські інкасатори гроші для фінансування угорської опозиції? Навіть до цього дійшло.

Сімох інкасаторів передали Україні, але два мікроавтобуси з валютною готівкою і золотими злитками і далі залишаються в Угорщині. Угорський уряд каже, що віддасть це, коли запрацює нафтопровід «Дружба».

Кордон з Україною чи Росією?

Цікаво, що Віктор Орбан, ведучи проросійську політику і оперуючи промосковською риторикою, насправді не хоче, аби Угорщина була сусідкою Російської Федерації.

Відповідаючи опозиційному депутату в парламенті, який сказав, що результатом політики уряду стало припинення постачання нафти та загострення відносин з Києвом, Орбан заявив, що депутат «перебільшує», і зазначив, що для угорців важливо, щоб між Росією та Угорщиною «завжди щось було».

«Ми зацікавлені не в послабленні, а в зміцненні України, щоб завжди було щось – це можна назвати й Україною – між Росією та Угорщиною», – сказав Орбан.

За його словами, безпека угорців краще гарантована, якщо Росія не є безпосереднім сусідом, і тому Україна може розраховувати на підтримку Будапешта. Одночасно з цим зазначив, що не бажає її вступу до ЄС, адже українці нібито «поводяться так, ніби вже в ньому – вимагають, погрожують і шантажують».

Угорський прем’єр також згадав придушення угорського повстання 1956 року, заявивши, що коли росіяни придушили визвольний рух, українці «були на їхньому боці».

Українська РСР справді була частиною СРСР, а українці служили в радянській армії, як і представники інших поневолених «червоною імперією» народів, але навряд чи Україні можна закидати 1956 рік – адже придушення угорського повстання було справою Москви, наголошують історики.

Цікаво, що один з останніх боїв Українська повстанська армія (УПА) провела саме в 1956 році в Карпатах, намагаючись завадити просуванню радянських танкових колон на Угорщину.

«Треба розуміти, що в Угорщині є дуже багато політичних сил, які не просто не люблять Росію, а які до Росії ставляться, ну, так досить напружено. Це пов'язано із революцією 1848 року і революцією 1956 року, яку задушила Росія, а не Україна», – каже в інтерв’ю Дмитро Ткач.

«Нестриманий» Зеленський

Також в Україні триває публічне обговорення: чи не припускається президент Зеленський помилки, нищівно ледь не кожні пару днів критикуючи особисто Орбана?

Все почалося з Мюнхенської безпекової конференції в лютому, коли у своєму виступі, що транслювався на весь світ, Зеленський заявив, що Орбан «може думати про те, як виростити собі живіт, а не про те, як збільшити свою армію», чим зірвав сміх і аплодисменти в залі. Але писали, що ці слова можуть погано «зайти» в Угорщині, де приблизно 60 відсотків чоловіків мають зайву вагу.

Інтернет-видання «Європейська правда» навіть вмістило статтю під назвою «Шкідливо для нас, корисно Орбану. Зеленський має припинити «годувати» угорську пропаганду».

«Заяви Володимира Зеленського про Орбана – влучні, часом смішні, персоналізовані, і вони не зважають на існування жодних червоних ліній, – писало видання. – Та проблема у тому, що самому Орбану ці заяви з України йдуть на користь. В Угорщині, яка готується до виборів, від них виграє виключно він».

Але ці заклики не зупиняли президента Зеленського. Після них він говорив навіть, що дасть адресу того, хто проти України в Угорщині, військовослужбовцям ЗСУ. Угорська пропаганда розрекламувала це як погрозу на адресу Орбана з боку Зеленського.

«Він (Орбан – ред.) вирішив будувати свою виборчу кампанію на ненависті до України, українців, до мене особисто, до ЄС, до Урсули фон дер Ляєн. Це його програма виборів», – сказав Зеленський в інтерв’ю ірландському подкастеру, оприлюдненому 11 березня.

Нині в Угорщині правляча партія розвісила білборди з Зеленським з посмішкою і написом «Не дамо йому сміятись останнім».

Експосол Ткач пригадує, що на початках своєї політичної кар’єри, коли Орбан був прем’єром перший раз (1998-2002 рр.) його партія розвішувала білборди з виглядом з тилу на товсту волохату голову в радянському військовому кашкеті з написом «Росіянине – геть!»… Також в радянські часи в Угорщині дислокувались війська СРСР, але їх угорці називали не радянськими, а російськими військами.

Але нині Дмитро Ткач – за прикладом Брюсселя, де в євроінституціях вирішили свідомо не критикувати Орбана перед виборами, щоб не підігрівати євроскептичні нападки з боку угорського прем’єра і не допомагати угорській пропаганді, каже: «Ну, якби Зеленський у мене спитав, то я б сказав, що не варто, звичайно. Зараз все те, що ми кажемо проти Орбана в Україні, воно для Орбана йде тільки на користь. Тому ЄС зайняв дуже виважену позицію і нам треба в них вчитися і робити те саме».