Андріана Дячишин
«Ми розуміли, що не можемо бути тут усе життя. Але не знаємо, що буде далі», – розповідає херсонка Марія, яка разом із донькою та мамою знайшла прихисток в Ірландії після початку повномасштабної війни.
Її родина, як і понад 500 українських біженців, живе в курортному комплексі на півночі Ірландії. Нещодавно мешканці комплексу отримали повідомлення про майбутнє виселення. Серед тих, хто може залишитися без прихистку, за словами Марії, багато дітей, пенсіонерів та людей, яким нікуди повертатися через окупацію додому.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дослідив, що стало причиною такого рішення, та зібрав позиції ірландських посадовців щодо майбутнього українських біженців у країні.
«Ситуація нестабільна»
Початок повномасштабної війни родина Марії зустріла у Херсоні. Після двох місяців життя в Херсон був єдиним обласним центром, який військові РФ захопили після 24 лютого 2022 року.
На окупацію жителі Херсону відреагували масовими акціями протесту, які тривали з 5 березня до 21 квітня 2022 року. Були дні, коли в акціях брали участь 10 тисяч херсонців.
Під час російської окупації, що тривала майже дев’ять місяців, херсонців, за даними очевидців, переслідували, ув’язнювали, піддавали катуванням. До правоохоронних органів України надійшло понад 920 звернень про викрадення громадян в окупації, із них понад 300 – жителі Херсона.
11 листопада 2022 року українські війська звільнили Херсон. вони виїхали на Одещину, а наприкінці 2022 року жінка разом із дев’ятирічною донькою та мамою евакуювалася до Ірландії.
Поселилася сім’я у Trabolgan Holiday Village – великому курортному комплексі на узбережжі графства Корк на півдні Ірландії. Українці живуть тут у будиночках: великі родини займають ціле помешкання, каже біженка, інші ділять його з декількома сім’ями.
«Ірландці дуже добре нас прийняли, хочу сказати одразу. Місце просто прекрасне, чудове, люди допомагають. Перші два тижні нас годували в ресторані. Дітям дарували подарунки, возили на канатну дорогу. Навіть досі регулярно приносять чисту постільну білизну на зміну. Ми тут спілкуємося з волонтерами, ходимо на заняття з англійської мови».
За словами Марії, нині в комплексі проживає понад півтисячі українців, а також мігранти з інших країн. Біженка розповідає, що у червні українці отримали електронного листа про їхнє виселення.
«Ми розуміли, що не можемо тут бути все життя. Було очевидно, що ці програми колись почнуть згортати. Але зараз прийшов лист про те, що нас виселяють за три місяці. Ситуація нестабільна, незрозуміло, що буде далі: нас просто виселять, кудись переселять чи можуть виселити раніше. Ти перебуваєш у підвішеному стані, бо діти вже ходять до школи. Тут багато людей з окупованих територій, яким немає куди повертатися».
Марія каже, що повернення до Херсона для її родини наразі також неможливе. Будинок, у якому вони жили, за словами жінки, постраждав після 6 червня 2023 року, була зруйнована Каховська гідроелектростанція, яка знаходиться на лівобережній частині Херсонщині. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили і контролюють гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджує, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС.
Руйнування ГЕС та греблі Каховського водосховища призвело до неконтрольованого скидання величезного об’єму води, який дорівнює потребам України у воді на два роки. Такі дані наводить Державне агентство водних ресурсів України.
За даними голови Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, тоді затопило територію площею близько 600 квадратних кілометрів – 32% правобережжя та 68% території лівого берегу області. А рівень води у Херсоні тоді піднявся більше, ніж на п’ять метрів. Найбільше через затоплення постраждав херсонський мікрорайон Острів. Там у воді опинилися більше двох тисяч будинків., а нещодавно поруч із ним був «приліт» по сусідній багатоповерхівці.
«Повертатися з дитиною в прифронтове місто нереально. А орендувати житло в Ірландії ми не можемо собі дозволити. Навіть родини, де працюють двоє дорослих, часто не можуть потягнути такі витрати».
Радіо Свобода звернулося за коментарем до Trabolgan Holiday Centre Ltd, якій належить курортний комплекс, із запитаннями щодо причин виселення українських біженців та можливості дострокового припинення їхнього проживання. Відповідь компанії опублікуємо після її отримання.
За даними видання Cork Beo, у 2024 році прибуток Trabolgan Holiday Centre Ltd до оподаткування зріс на 12% і сягнув рекордних 14,4 мільйона євро. Основним чинником такого зростання, пише медіа, стало надання житла українцям, які отримали тимчасовий захист в Ірландії.
Реакція посадовців
На захист українських біженців виступив депутат парламенту Ірландії Ліам Квейд, обраний від цього округу. 13 червня на своїй сторінці у Facebook він опублікував світлини із зустрічі з українцями, які проживають у курортному комплексі. Також політик повідомив, що отримав у соцмережах образливі повідомлення з погрозами через підтримку українців.
17 червня Квейд опублікував відео розмови з прем’єр-міністром Ірландії Міхалом Мартіном. У ньому депутат зазначив, що в Trabolgan Holiday Village проживає понад 500 українців, серед яких 167 дітей, які навчаються у місцевих школах, та 74 пенсіонери.
За його словами, місцеві вчителі, асистенти, волонтери та громадські організації роками працювали разом із цими родинами, допомагаючи дітям адаптуватися, відновити довіру до людей та відчути стабільність після пережитої травми.
«Я розумію, що таке тимчасове житло не може залишатися незмінним назавжди, але держава має тут обов’язок піклування. Будь-який перехідний процес для цих родин має бути гуманним, ретельно спланованим і належним чином прокомунікованим, а не стати черговим потрясінням для людей, які вже так багато втратили. Особливо з огляду на те, що останніми місяцями Україна зазнає дедалі інтенсивніших обстрілів», – зауважує Ліам Квейд.
У відповідь прем’єр-міністр Міхал Мартін заявив, що обговорить це питання на рівні уряду. Він також наголосив на важливості плавного переходу, особливо коли йдеться про дітей, які відвідують школи.
- З серпня 2026 року уряд Ірландії планує розпочати масштабне скорочення програми надання державного житла для понад 16 тисяч українців, які прибули до країни до березня 2024 року, повідомляло видання The Sunday Times. Поетапний шестимісячний план передбачає повернення готелів та інших комерційних об’єктів у туристичний сектор або на ринок приватної оренди.
- Українці, яких торкнеться це рішення, мають отримати повідомлення про необхідність виїзду щонайменше за три місяці до виселення, писало видання. Право на подальше проживання збережеться лише для осіб із «вкрай вразливих категорій».
- Як зазначали ірландські медіа, це рішення ухвалили на тлі глибокої житлової кризи в країні, де середня вартість оренди помешкання в Дубліні сягнула 2 241 євро на місяць. Політику уряду розкритикували правозахисники та ліві партії, тоді як частина опозиції підтримала цей крок, називаючи чинну систему «глибоко несправедливою».
- Також буде поступово згорнута програма виплат за надання житла (Accommodation Recognition Payment). Наразі вона, за даними місцевих медіа, підтримує близько 42 тисячі осіб, які приймають українців. Скорочення виплат очікується вже цього року, а повне припинення – до березня 2027 року.
За даними Центрального статистичного відомства Ірландії, на початок 2026-го в країні перебували приблизно 84 тисячі українських біженців. Статус тимчасового захисту для громадян України діє до 4 березня 2027 року.
Водночас, за інформацією The Sunday Times, уряд Ірландії розробляє програму фінансової підтримки добровільного повернення українських біженців після завершення дії тимчасового захисту. Основну частину коштів українці зможуть отримати лише після фактичного повернення в Україну. В уряді наголошують, що реалізація плану залежатиме від безпекової ситуації в Україні та початку повоєнного відновлення країни.
Форум