ЛЬВІВ – Чи відберуть у президента Володимира Зеленського орден Білого Орла? Рішення має ухвалити президент Польщі Кароль Навроцький.
8 червня капітула ордена Білого Орла представила свою позицію польському президентові, який був присутній на засіданні. Речник президента Польщі Рафал Лескевич повідомив ввечері у понеділок, що рішення буде ухвалено у відповідний час.
Що кажуть у Польщі
Саме президент Польщі Кароль Навроцький ініціював внесення у порядок денний засідання капітули питання про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, яким він був удостоєний у квітні 2023 року. Причина у тому, що Володимир Зеленський присвоїв підрозділу ЗСУ найменування «імені Героїв УПА».
До складу капітули входять президент Польщі Кароль Навроцький, професор, колишній міністр науки Польщі Міхал Клейбер, громадська діячка Софія Ромашевська, фотограф Адам Буяк, економіст, історик Войчєх Рошковський, колишній польський дисидент, журналіст Броніслав Вільдштейн.
Ще до проведення засідання капітули дехто з учасників підтримав позицію польського президента відібрати у Володимира Зеленського орден Білого Орла.
У квітні 2023 року тодішній президент Польщі Анджей Дуда нагородив цією відзнакою українського колегу «за визначні заслуги у поглибленні дружніх і всебічних відносин між Польщею та Україною, за розвиток співпраці на користь демократії, миру та безпеки в Європі, а також непохитність у захисті невід’ємних прав людини». Тоді ж Зеленський заявив, що це нагорода для всього українського народу.
Орден Білого Орла вважається найдавнішою і найважливішою державною нагородою. Капітулу очолює президент, і вона має право висловлювати думки з усіх питань, що стосуються ордена, а також може, з-поміж іншого, ініціювати перед президентом питання щодо нагородження або скасування ордена.
Невдоволення польської сторони пов’язане з тим, що президент Зеленський своїм указом від 26 травня 2026 року присвоїв Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». Як мовиться в документі, це зробили «з метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності й незалежності України».
Такий крок викликав хвилю обурення у сусідній державі, яка не стихає другий тиждень.
Оскільки дипломатія не принесла жодних результатів, то 8 червня польський прем’єр Дональд Туск публічно закликав президентів Навроцького і Зеленського до відвертої розмови. Він наголосив на важливості випередити емоції, здатні підірвати двосторонню солідарність, яка загартувалася у протистоянні російській агресії. «Співпраця є в інтересах обох держав і народів, а конфлікт в інтересі Москви, і це очевидно для всіх».
Однак Дональд Туск негативно оцінив те, що український президент надав «ім’я Героїв УПА» військовому підрозділу в Україні. Адже для польського суспільства тема УПА є особливо чутливою.
Віцепрем’єр, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив польським медіа у день, коли капітула ухвалювала рішення, що позбавлення Зеленського ордену Білого Орла було б незрозумілим кроком, зокрема, якщо порівнювати його ситуацію з колишнім канцлером Німеччини Герхардом Шредером, який має нагороду, попри зв’язки з Путіним.
Герхард Шредер був канцлером Німеччини з 1998 по 2005 рік, а після відходу з посади став головою ради директорів російського державного нафтового гіганта «Роснефть». Після початку Росією повномасштабної війни проти України Шредер не обірвав особисті стосунки з російським керманичем Володимиром Путіним і не засудив його дії проти України.
«Президент Навроцький хотів мати вплив на зовнішню політику, отож перед ним дуже серйозне і відповідальне рішення», – наголосив міністр Сікорський.
Що кажуть в Україні
В українському суспільство теж триває дискусія, що Польща втручається у внутрішні справи України, і як саме назвати бойовий підрозділ – це винятково рішення України. Про це пишуть українці у соціальних мережах. Наголошують, що не вказують полякам на жодні їхні рішення, на те, як названі вулиці, кому встановлюють пам’ятники, кого з поляків глорифікують.
А ще в дописах українці звертають увагу на те, кого відзначено орденом Білого Орла, який був заснований у ХVIII столітті. У цьому столітті кавалерами ордену стали Петро І та багато інших російських імператорів. Зокрема, Катерину ІІ влада Польщі нагородила орденом у 1787 році, тобто після першого поділу Речі Посполитої, за яким російська імператриця захопила частину Білорусі та Лівонії. Серед нагороджених, а це офіційне повідомлення, Беніто Муссоліні, лідер італійських фашистів; угорський регент Міклош Горті, теж соратник фюрера нацистської Німеччини Адольфа Гітлера; один із лідерів фашистського руху Італії Джузеппе Бастіаніні.
Що далі з міждержавними відносинами?
Нинішня ситуація через історичне минуле спричинила терміновий візит 5-6 червня у Польщу керівника Офісу президента Кирила Буданова. Він зустрічався і розмовляв з високими польськими посадовцями і наголосив, що українській стороні відома реакція, яку викликає тема УПА в Польщі, і Україна зацікавлена в діалозі щодо цього питання. Однією з тем розмови Кирила Буданова з заступником міністра закордонних справ Польщі Марцином Босацьким були українські пропозиції щодо врегулювання ситуації.
Польща, за неофіційною інформацією, вимагає від України піти на поступки.
Як вийти з цієї ситуації, яка може мати недобрі наслідки для обох держав і суспільств?
Лукаш Адамський, доктор історії та політичний аналітик, директор Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського (Польща) в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» перечислив кілька можливих варіантів:
- дописати у назві імені Героїв УПА, які боролися проти радянських загарбників;
- назвати Героїв УПА імені Тараса Бульби-Боровця, яка на Волині у 1941 році зуміла знищити радянські військові частини;
- щоби українські воїни звернулися до президента Зеленського, що вони поважають бійців УПА, але не хочуть створювати з Польщею через назву конфлікт. Тобто, просять цю назву змінити.
А ще, за словами Адама Лукашевського, якщо б Україна сказала, що УПА це була формація, яка боролася за українську незалежність, але засуджує методи, які вона застосовувала проти мирного населення і не хоче ці методи прославляти. Тобто, ставлення до УПА в Україні мали б скорегувати.
«Без постійного нагадування, а що робили поляки і так далі, принаймні якщо мова йде 1943-1944 роки. І такий жест без цього симетризування, мабуть, додав би аргументів навіть тим польським політичним колам, а їх більшість, які хочуть допомагати далі Україні», – зауважив Лукаш Адамський.
Якщо президент Зеленський таки буде позбавлений нагороди, тобто українська сторона не піде на поступки, то, за словами польського експерта, польські політичні сили будуть змушені поставити чітке за питання про майбутнє України в ЄС.
І Польща, і Україна програють від ескалаціїЛукаш Адамський
«Це найгірша ситуація, бо Україна веде героїчну боротьбу проти російського агресора. І Польща, і Україна програють від ескалації. Бо в Польщі націоналізм зросте і українські біженці можуть стати жертвою, скажімо, певних польських націоналістів. Боюся навіть того, що Путін може сказати: «Добре, то ми відмовляємося від денацифікації України, але хочемо дебандеризацію». І дуже цікаво, як тоді відреагує польське суспільство і західні суспільства? Тому я реально бачу величезну небезпеку», – каже Лукаш Адамський.
Українці самі визначатимуть, хто їхні герої, а УПА – герої української держави, які боролися за українську самостійну соборну державу. Натомість українці ніколи не вказували полякам, що робила Армія Крайова чи інші формації у Польщі, в тому числі не тільки в Польщі, на території Волині. Про це наголосив в етері Радіо Свобода Ігор Гузь, народний депутат України, група «Партія «За майбутнє», член групи з міжпарламентських зв’язків із Польщею. Він вважає, що ультиматуми у такій ситуації неприпустимі.
Тема Волинської трагедії – історична, це тема інститутів національної пам'ятіІгор Гузь
«Тема Одна з найтрагічніших сторінок в спільній історії українців та поляків. Історичний та політичний погляди на причини масових взаємних убивств у 1942-1944 роках в Україні і Польщі різняться.
У Польщі це називають «геноцидом» і «різаниною», звинувачуючи у масових вбивствах поляків УПА. В Україні наголошують, що відповідальність за масові вбивства поляків і українців на Волині несуть обидві сторони, а також окупаційна адміністрація нацистської Німеччини та радянські партизанські загони.
Число жертв теж називають різне. Польський Інститут національної пам'яті каже про 100 тисяч убитих поляків і 5 тисяч убитих українців. Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч жертв серед українців і 35-40 тисяч серед поляків. – історична, це тема інститутів національної пам'яті, яка стосується глибокого дослідження, дискусій різного характеру, культурних заходів, які проходили останні десятиріччя. У Польщі почалася виборча кампанія. А історію потрібно залишити історикам, про це не раз говорилось», ‒ каже Ігор Гузь.
Якщо ж Володимира Зеленського позбавлять ордена, то це особливо нічого не змінить і ніяк не вплине, бо цю нагороду він просто не зможе одягнути, говорить Радіо Свобода Ігор Харченко, посол України в Польщі 2003-2005 роках. Український дипломат нагадує, що в 1997 році тодішні президент Польщі Олександр Кваснєвський і президент України Леонід Кучма підписали заяву про порозуміння і поєднання. У 2003 році президенти підписали заяву про примирення. Тоді започаткували формулу «Просимо пробачення і пробачаємо».
Звісно, що було прогнозовано, якою може бути реакція Польщі на підписаний Зеленський указ про присвоєння підрозділу імені героїв УПА. І люди, які радили це президентові, розуміли наслідки.
Якщо чубляться з будь-яких причин українець і поляк, завжди виграє РосіяІгор Харченко
«Але це рішення – виключно прерогатива держави, за яку воює цей підрозділ. Центральна площа України називається в Києві «майдан Незалежності». Центральна площа в Варшаві – «площа Пілсудського». Ми не просимо у поляків перейменувати нічого. Якщо чубляться з будь-яких причин українець і поляк, завжди виграє Росія. Про це треба пам'ятати. Історія вже стала певним інструментом у польській політиці, і зараз, мабуть, Україні доведеться якось відповісти», – говорить український дипломат.
Увесь час, відколи звучать заяви як від польських, так і українських політиків та посадовців, президент Зеленський у цьому питанні мовчить. Втім, він змінив транзитний шлях у подорожі в Європу. Вилетів не з Варшави, як це було раніше, а Кишинева. І це, за словами деяких експертів, є відповіддю.
Юрій Панченко, співзасновник «Європейської правди», нині військовослужбовець ЗСУ вважає, що це певною мірою сигнал, який свідчить, що Україна не є настільки залежною від польської допомоги, щоб піти на такі поступки, які стосуються української гідности.
Реакція польського суспільства показала, наскільки за останні роки антиукраїнська пропаганда стала потужною, зауважує співрозмовник Радіо Свобода. Бо ані рішення 3-го президента Віктора Ющенка про присвоєння провіднику ОУН Степанові Бандері звання Героя України, ані інші рішення, які стосувались історичних постатей, не викликали такого обурення у Польщі, як сьогодні. Якщо Україна піде на поступки, то це тривожний сигнал, каже Юрій Панченко, бо дозволить у подальшому Польщі вказувати українцям, як їм поводитись щодо історичної пам'яті.
Сьогодні Польща обрала формат розмовляти з Україною шантажемЮрій Панченко
«У Польщі кажуть, що Україна діє нетактовно щодо пам'яті її жертв. Але і Польща завжди діяла нетактовно щодо українських жертв, зокрема, коли минулого року ухвалила закон, яким УПА була повністю оголошена злочинною організацією. Якби не було цього закону, діалог України з Польщею був би можливий і можливий компроміс. А після цього закону вони кажуть, що в УПА немає героїв, там лише «злочинці». А як з випадками співпраці УПА з польською Армією Крайовою? Тобто, АК була «посібником злочинців»? Сьогодні Польща обрала формат розмовляти з Україною шантажем», – говорить Юрій Панченко.
Роками Україна і Польща по-різному оцінюють діяльність ОУН та УПА в ХХ столітті. Ставлення до УПА у польському суспільство вкрай негативне і пов’язане з масовими вбивствами мирного населення на Волині у 1943 році.
Заступник міністра науки Польщі Анджей Шептицький (правнук брата митрополита Андрея Шептицького) зазнав критики через заяву, в якій порівняв військових УПА з польськими антикомуністичними підпільниками. Він сказав, що УПА – «це було формування, яке – незалежно від того, що ви кажете про волинський злочин – боролося за незалежність України, боролося в рамках цієї української уяви, насамперед проти радянської влади, і це була така безнадійна боротьба».
Ставлення до УПА в Україні теж залишається неоднозначним. Згідно з соціологічними опитуваннями, понад дві третини українців вважають УПА символом боротьби за незалежність.
Ексгумаційно-пошукові роботи польських жертв років Другої світової війни не припинила суперечок і непорозуміння щодо історичного минулого. Бо конфлікт перейшов у політичну площину. Спільні пошуково-ексгумаційні роботи продовжуються цьогоріч. Україна видала дозволи на їх проведення польській стороні. 9 червня – початок робіт у Гуті Пеняцькій, що на Львівщині. 28 лютого 1944 року дотла було спалене це село. За даними української і польської сторін, загинули від 200 до понад 800 жителів-поляків. Також по обидва боки кордону по-різному трактують це вбивство, хто його вчинив.
Яким буде рішення польського президента щодо ордена Білого Орла, врученому Володимиру Зеленському? Але, згідно з Конституцією Польщі, після рішення президента Кароля Навроцького цей документ мав підписати прем'єр-міністр Дональд Туск. А це означає, що уряд має взяти на себе політичну та юридичну відповідальність.
УПА: коротко про головне
Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло на території України в 1942–1956 роках.
Метою створення УПА було об’єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Своїм головним завданням УПА декларувала створення національної української армії для відновлення незалежної Української держави і підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні.
УПА виступала за створення самостійної соборної Української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі.
Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а одним із останніх боїв УПА з військами НКВС був бій із метою заблокувати радянські військові колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. За деякими даними, все ж останній бік вояки УПА дали аж в 1967 році.
Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
УПА воювала на два фронти – проти нацистської Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.
Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
У Росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
У Польщі теж переважає негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.
Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроєкті
На Волині діяла не лише УПА, а й мережі й загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців» та різних отаманів. Діяли також німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили і українці, і поляки, – а також радянські партизани.
На основі документів СБУ встановлено, що в Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам’яті Польщі вважає, що УПА та інші загони націоналістів причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»), після Революції гідності почало переважати визнання заслуг.
Із 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. 2018 року було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
Згідно з соцопитуванням, проведеним восени 2023 року, для понад двох-третин населення України УПА стала символом захисту незалежності.
«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної памʼяті. ...Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – сказала на презентації досліженння Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.
Форум