Доступність посилання

ТОП новини
24 січня 2020, Київ 16:09

Авіакатастрофа українського літака в Ірані. Що відомо і не відомо на цей момент?


Околиця Тегерану, 8 січня 2020 року

Незважаючи на все більшу кількість доказів, Тегеран стверджує: «неможливо», щоб український авіалайнер збила під Тегераном іранська протиповітряна оборона. За кілька годин до того Іран випустив балістичні ракети проти американських сил в Іраку. Що відомо і не відомо про авіакатастрофу?

Американські, британські і канадські посадовці заявляють про велику ймовірність того, що іранські військові випадково збили український цивільний авіалайнер поблизу Тегерану 8 січня. Сталося це через кілька годин після того, як Іран запустив балістичні ракети на іракські військові бази, де розміщуються американські війська.

Але влада Ірану стверджує, що «неможливо», щоб літак МАУ рейсу PS752 збила ракета.

Авіакатастрофа сталася незадовго до світанку 8 січня. Внаслідок інциденту загинуло 176 людей – усі, хто був на борту.

Офіційна заява Тегерану суперечить словам президента США Дональда Трампа, прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо і прем’єр-міністра Великобританії Боріса Джонсона, які цитували численні розвідницькі джерела, які вказували на те, що літак, імовірно, був збитий іранською протиповітряною обороною лише через кілька хвилин після вильоту з міжнародного аеропорту імені імама Хомейні в Тегерані.

«Це трагедія. Але хтось із того боку міг помилитися», – сказав Трамп.

«Ми знаємо, що це могло бути ненавмисно», – сказав Трюдо журналістам у Канаді. Понад третина жертв були канадцями.

Але речник іранського уряду Алі Рабері розкритикував тих, хто каже, що Boeing 737-800 був збитий протиповітряною обороною цієї держави. За його словами, такі заяви є формою «психологічної війни» проти Ірану.

Іран також розкритикував заяву Києва про те, що команда з 45 українських розслідувачів, відправлених до Тегерану 9 січня, буде розслідувати, чи катастрофу дійсно спричинив ракетний удар.

10 січня Алі Абедзаде, керівник іранської Організації цивільної авіації, заявив: «науково неможливо, щоб в український літак влучила ракета», і що «такі чутки нелогічні».

Що відомо і не відомо

Літак рейсу PS752 «Міжнародних авіаліній України» повинен був вилетіти з аеропорту Тегерану до міжнародного аеропорту «Бориспіль» у Києві о 5:15 ранку. Але його відліт затримався на одну годину.

Лише за кілька годин до того Іран розпочав атаку балістичними ракетами по двох іракських авіабазах. Це була відповідь на повітряний удар США 3 січня, в результаті якого в Багдаді загинув командувач іранських сил спецоперацій «Кудс» генерал Касем Солеймані.

Коли авіадиспетчери в Тегерані нарешті дали дозвіл українському авіалайнерові на виліт, іранські системи ППО перебували у стані підвищеної готовності, очікуючи на можливі удари США у відповідь.

За даними трекінгового вебсайту Flightradar24, під час вильоту літака видимість була хорошою.

Представники авіакомпанії кажуть, що екіпаж літака був «відмінним», «надійним», а також дуже досвідченим.

Літаку було лише три з половиною роки, а останнє планове обслуговування він проходив лише на два дні раніше, 6 січня.

Дані польоту, які можна знайти у відкритому доступі в інтернеті, показують, що авіалайнер після зльоту набирав висоту з нормальною швидкістю, поки не досяг висоти 2400 метрів. Потім дані літака раптово зникають.

Експерти кажуть, що Boeing 737-800 розроблений таким чином, щоб продовжувати політ у разі несправності двигуна. Вони кажуть, що у випадку несправності двигуна дані польоту також зазвичай відображають, що підйом літака стає менш крутим.

Це, кажуть розслідувачі аварії, може свідчити про те, що раптово сталася якась катастрофічна подія в той час, коли літак був у повітрі.

Американська газета The New York Times підтвердила справжність отриманого відео, яке нібито показує випущену в літак ракету під час його польоту.

New York Times повідомляла, що особа, яка знімала цей інцидент на камеру, зробила це після того, як почула «щось на зразок пострілів».

Слідчі з британського вебсайту громадянських розслідувань Bellingcat стверджують, що перевірили геолокацію відеоматеріалів і підтвердили, що відео було зроблено з житлового району в Паранді, передмісті на захід від міжнародного аеропорту Тегерану.

На відео видно невеликий вибух, який стався поблизу літака від чогось, схожого на ракету. Літак не вибухнув, але зайнявся.

Літак ще недовго продовжував летіти, і на відео видно, як його почав охоплювати вогонь, перш ніж він розбився вогняною кулею.

У першому іранському звіті було сказано, що літак горів іще до того, як ударився у землю, але жодного сигналу тривоги він не надсилав.

Деякі іранські чиновники поставили під сумнів заяви Заходу, заявляючи, що літак вибухнув би негайно, якби в нього дійсно влучила ракета.

Але Пентагон і чільні представники американської розвідки, а також іракський представник спецслужб заявляють, що вони вважають: Іран запустив у літак дві ракети з ЗРК «Тор» російського виробництва. Супутник виявив інфрачервоні спалахи від двох запущених ракет із подальшим спалахом від самого вибуху.

Ракети системи протиповітряної оборони «Тор» не вражають цілі напряму, а, навпаки, призначені для вибуху поблизу літального апарата.

Та незалежно від того, що саме спричинило катастрофу авіалайнера, невідомим на даний час залишається те, як у час аварії відбувалася координація дій між іранськими цивільними диспетчерами повітряного руху і військовими Ірану.

Залишається також незрозумілим, чому виліт українського авіалайнера затримали на одну годину або як можна було дозволити виліт без ретельних попереджень органів цивільної авіації та військових Ірану.

Невідомо також, хто дав команду «відбій», яка, власне, й дозволила цивільному пасажирському літакові здійснити зліт у той час, як протиповітряна оборона, за повідомленнями, все ще залишалася в режимі підвищеної готовності після удару іранських балістичних ракет по повітряних базах Іраку.

Також залишається незрозумілим, чи цивільні диспетчери повітряного руху повідомили військових Ірану про те, що український авіалайнер вилітає.

Відразу ж після прибуття на місце аварії перших іранських розслідувачів Тегеран заявив, що катастрофа стала наслідком технічної несправності.

Але дедалі більше міжнародних експертів відкидають твердження Тегерану про те, що ракетний удар був неможливим.

Вони припускають, що Тегеран може просто намагатися приховати незручні подробиці цієї катастрофи.

Ці занепокоєння ще більше посилюють фотографії з місця катастрофи, оприлюднені в інтернеті. На них зображений бульдозер, який піднімає великий шматок уламків літака. На інших фотографіях видно місце аварії, яке виглядає так, ніби його вичистили бульдозерами. Також можна побачити перехожих, що гуляють по полях, де розбився літак, і риються в тому, що там лишилося. На фотографіях не видно жодних ознак розслідування, і місце події навіть не обгороджене.

Розслідувач Bellingcat Джанкарло Фіорелла каже, що Bellingcat підтвердив, що фото бульдозера було зроблено на місці катастрофи рейсу МАУ PS752.

За його словами, присутність такої техніки на місці «заважає», бо, якщо авіалайнер був збитий, територія є «потенційним місцем злочину».

Американська телевізійна мережа CBS цитує іранців на місці катастрофи, які кажуть, що влада вже втрутилася у місце аварії, використовуючи бульдозери для згрібання уламків літака у великі купи, які згодом забрали.

Але посол Ірану у Великій Британії Хамід Баїдінежад заявив, що ці повідомлення є «абсолютно абсурдними». Він додав, що «авіакатастрофа – це справа для спеціалістів», і ніхто не може «судити», які дії слід вчиняти, окрім «експертів».

Ларрі Венс, авіаційний розслідувач, який прослужив понад два десятиліття в Раді з безпеки на транспорті Канади, заявив у коментарі Радіо Свобода, що моментальна втрата літаком зв’язку з працівниками аеропорту свідчить радше про вибуховий пристрій або ракету.

Венс зазначив, що якби український авіалайнер розбився дійсно внаслідок технічної несправності, як це стверджує Іран, «це було б щось справді унікальне».

«Уявіть, який тип події мав би статися із двигуном, щоб це повністю паралізувало літак, зробило його непридатним для польоту», – сказав Венс.

«Це не пожежа двигуна. Це більше схоже на вибух двигуна. З цими двигунами просто цього не буває. Ніколи в історії вони не вибухали таким чином», – сказав він.

Аналітик із глобальних справ Майкл Боцюрків каже, що Іранові «потрібно утримувати політику якнайдалі від розслідування катастрофи, запрошувати міжнародних експертів та слідчих, щоб визначити причину, і невпинно повідомляти сім’ї, які у розпачі».

Сам Боцюрків – канадець українського походження, колишній спостерігач ОБСЄ, який був одним із перших міжнародних експертів, хто 17 липня 2014 року дістався до уламків літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» на підконтрольній бойовикам території Східної України.

Боцюрків каже, що якби з катастрофи MH17 та інших аварій поблизу зон конфліктів можна було б винести якийсь урок, так це було б те, що український авіалайнер узагалі не мав би вилітати з Тегерану після того, як Іран влаштував на кілька годин раніше атаку балістичними ракетами.

Але український авіалайнер, який розбився, був не єдиним рейсом, який того ранку злетів із Тегерану. Перед ним, за повідомленнями, було ще п’ять інших.

«Інші авіакомпанії скасували свої рейси за два-три-чотири дні до цього, знаючи, що рівень ризику був дуже високим, – заявив Боцюрків у коментарі канадському телерадіомовцеві CBC News. – Це, як на мене, вказувало на те, що ризик був дуже високим».

«Я сподіваюся, враховуючи те, що зараз сталося, що іранці візьмуть на себе відповідальність і відкриють розслідування для всіх», – сказав Боцюрків. – У цьому літаку не було військових. Це були невинні чоловіки, жінки та діти, і іранці повинні визнати це і дозволити дуже широкий доступ, в тому числі і для канадських експертів».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG