Доступність посилання

ТОП новини
16 серпня 2020, Київ 00:18

«Лукашенко – гібридний союзник України». Що думають в Україні про вибори президента Білорусі?


Олександр Лукашенко і Володимир Зеленський під час українсько-білорусього форуму в Житомирі, 4 жовтня 2019 року

У Білорусі 9 серпня мають відбутися президентські вибори. Чинний президент Олександр Лукашенко балотується вже вшосте. Який вигляд має білоруська президентська виборча кампанія з Києва? Чи не дратують українців часті посилання президента Олександра Лукашенка на «жахи» українського Майдану? Який результат білоруських виборів відповідав би національним інтересам України? І як із Києва бачиться стратегія Москви щодо Білорусі? Про це Білоруська редакція Радіо Свобода розмовляла з чотирма українськими політичними експертами, які представляють різний спектр політичних поглядів.

Олександра Решмеділова, політологиня, експертка українського Фонду громадської дипломатії

Олександра Решмеділова
Олександра Решмеділова

– Проблема білоруських виборів – це не рух від Росії чи до Росії, а втома від Лукашенка. Тому не має значення, якою мовою говорять опоненти Лукашенка. У будь-якому разі вони будуватимуть зв’язок із Кремлем, бо економіка Білорусі дуже тісно пов’язана з Росією. Якщо говорити про національне відродження в Білорусі, «білорусизація» повинна бути еволюційною.

В Україні є запит на «сильну руку». І під час опитувань багато хто говорить, що Лукашенко є прототипом лідера, який потрібен Україні. На тлі досить суворої карантинної політики в Україні м’який білоруський сценарій отримав багато симпатій. Лукашенко не надто дратує (людей) в Україні. Але у нас дуже багато людей, комусь це може й не подобатися.

Лукашенко не надто дратує людей в Україні

Лукашенко справді робив заяви на підтримку Порошенка. Але заяв проти Зеленського не було. Лукашенко позитивно сприйняв Зеленського. Чи підтримає Київ когось? Ми маємо гіркий досвід втручання в політичні процеси в інших країнах.

Віталій Портников, оглядач Радіо Свобода

Віталій Портников
Віталій Портников

– Для мене президентські вибори в Білорусі – це плебісцит. Тож я впевнений у перемозі Лукашенка. Силу протестів, якщо вони будуть, я не беруся оцінювати, але поки що я не бачу передумов їхньої перемоги. Принаймні, тому, що немає сильної альтернативи Лукашенкові, він знову бореться не з очевидним кандидатом, а з опозиційною масовкою. І не зрозуміло, чи зможе ця масовка об’єднати свої сили, навіть якщо під час виборів з’явиться кандидат від опозиції.

Демократична суверенна Білорусь, яка прагне до ЄС і НАТО, відповідає інтересам України

Український Майдан – це передусім повстання за незалежність. Білоруська Площа завжди – це насамперед повстання проти диктатури. Тому їхні результати різні.

Демократична суверенна Білорусь, яка прагне до Європейського союзу і НАТО, відповідає національним інтересам України. А Москві була б зручною дестабілізація в Білорусі, що полегшило б процес поглинання цієї країни.

Кость Бондаренко, керівник фонду «Українська політика»

Кость Бондаренко
Кость Бондаренко

– Лукашенко діє в тій же парадигмі, що і Янукович до кінця 2013 року: його перебування при владі – це безперервне лавірування з Путіним, постійна політика за принципом «крок вперед – два кроки назад». Але українцям сказали: Янукович – не найбільший проросійський політик. Ось Медведчук – він справді проросійський. А є комуністи… А Янукович – він просто прагматик. Ситуація зараз така сама: Москва буде задоволена Лукашенком, який є чітким і передбачуваним для Кремля. Водночас він виступає з позиції національних інтересів Білорусі, а всіх «проросійських» забрав (Віктор) Бабарико.

Київ сподівається, що після серпня 2020 року Білорусь залишиться передбачуваною і стабільною

(Щодо підтримки Лукашенком Порошенка) Скажу більше: навіть у Росії робили ставку на перемогу Петра Порошенка. Принаймні, до березня 2019 року. Ось чому Лукашенко не був самотнім у своїх прогнозах. Він сподівався, що в Україні передбачуваність дій уряду буде збережена без особливого потрясіння. Київ також сподівається, що після серпня 2020 року Білорусь залишиться передбачуваною і стабільною. Зеленський повинен знати, з ким він зустрінеться у жовтні, хоча він так відкрито копіює раннього Олександра Григоровича.

Москва ж розраховує, що Білорусь залишиться надійним партнером і не «попливе» на Захід.

Євген Магда, український політолог

Євген Магда
Євген Магда

– Я не сумніваюся, що Олександр Лукашенко продовжить працювати президентом. Про Білорусь жартують, що в тій країні немає «минулого», і це правда. Але йому доведеться робити висновки з президентської кампанії, бо обставини виштовхують його з «теплої» ванни. Це і коронавірусна пандемія, і погіршення відносин із Росією. Я далеко не ідеалізую Лукашенка як політичного діяча, але поки що не бачу зрівняного з ним за рівнем впливу кандидата на президентський букет із волошок.

Моя думка не є останньою інстанцією, але я вважаю Лукашенка гібридним союзником України

Буде Площа чи ні – залежить лише від білорусів і від факторів, що впливають на ситуацію у країні. Однією з проблем наших двосторонніх відносин є те, що багато хто в Україні не розуміє, що Білорусь – це не Україна, навіть із 1000-кілометровим кордоном і помітною подібністю наших мов. Тому досвід українських майданів не варто проєкціонувати на Білорусь.

Я розумію, що моя думка не є останньою інстанцією, але я вважаю Лукашенка гібридним союзником України. Моя позиція базується на конкретних діях у 2014–2015 роках, на певних аспектах військово-технічного співробітництва наших країн і на зацікавленості у поглибленні співпраці. Інтерес України полягає у найбільш демократичних виборах президента Білорусі.

Росія, я думаю, «ставить» не на конкретного кандидата, а на дестабілізацію ситуації в Білорусі, що дозволить їй «нагадати» про статус «союзної держави» і спробувати «надати союзницьку допомогу» Мінську. Це її очевидний інтерес, який вона погано приховує.

  • Зображення 16x9

    Юрій Дракахруст

    Народився в 1960 році в Хабаровську (Росія). У 1964-му з батьками переїхав до Мінська. Закінчив механіко-математичний факультет Білоруського державного університету. У 1986 захистив кандидатську дисертацію по алгебраїчних теорії чисел. Працював в Інституті математики АН Білорусі (1982–1991), академічному Інституті економіки (1991–1994), в Незалежному інституті соціально-економічних і політичних досліджень (1992–2000). Виступав із статтями в білоруській пресі. У 1990–1991 роках – секретар управи Білоруського народного фронту «Відродження». На Радіо Свобода з 1991 року, з 1996-го – співробітник Білоруського служби в Празі. Ведучий аналітичної програми «Празький акцент» на Радіо Свобода. Автор книг «Акценти Свободи» (2009) і «Сім худих років» (2014 рік). Із 2015-го регулярно публікується на порталі TUT.BY. Лауреат премії Білоруського асоціації журналістів (1996).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG