Доступність посилання

ТОП новини
12 липня 2020, Київ 15:55

Чи був Вінстон Черчилль расистом і що буде з його пам’ятниками?


Пам'ятник Вінстону Черчиллю біля британського парламенту атакують мітингувальники. Лондон, 3 червня 2020 року

Мало який світовий державний діяч має більшу популярність серед українців, особливо протягом останніх воєнних років, як сер Вінстон Черчилль – лідер Великої Британії, коли та чинила опір нацистській агресії під час Другої світової війни. Та і на Батьківщині, за результатами численних опитувань, його називають одним із найважливіших британців в історії. Тож коли на пам’ятниках Черчиллю з’явилися надписи «расист», і вони опинилися під загрозою знесення на хвилі антиколоніальних протестів, у багатьох постало запитання про те, чи витримає постать Черчилля випробування історією? Які цінності його пам’ятники відображають тепер? Про це кореспондент Радіо Свобода Стюарт Ґрієр говорив із професором Річардом Тоєм із Ексетерського університету та автором нової книжки «Міфи Черчилля», яка незабаром має вийти друком.

Коли на пам’ятнику Вінстону Черчиллю в Празі, що є точною копією статуї в Лондоні перед Будинком парламенту, з’явився напис «Він був расист. Чорні життя мають значення», багато людей перейнялося запитанням, як далеко можна зайти в антирасистській риториці та переосмисленні історії. Але професор Той каже, що не дуже здивований – політик такого масштабу, яким був Черчилль, не може не викликати суперечок.

Він є суперечливою фігурою в усьому світі. В Індії, в Ірландії, в деяких частинах Африки багато людей його ненавидять
Річард Той

«Він є суперечливою фігурою в усьому світі. В Індії, в Ірландії, в деяких частинах Африки багато людей його ненавидять. Навіть у Сполученому Королівстві, де він, безумовно, є більш популярний, розбіжності щодо нього існують. Згідно з нещодавнім опитуванням, проведене протягом останніх пару тижнів, 47 відсотків людей у Великій Британії захоплюються Черчиллем, 28 відсотків не захоплюються ним, а решта – належать до категорії «не знаю». Це значно нижча підтримка Черчилля, ніж та, що була в роки Другої світової війни, коли його найнижчий рейтинг, за опитуванням компанії Gallup, становив 78 відсотків, а найвищий – 90 відсотків», – пояснює професор Той.

Деякі погляди Черчилля є «відкрито расистськими»

Повертаючись до теми расизму, англійський дослідник каже, що деякі погляди Черчилля є «відкрито расистськими». Не важко знайти цитати, де Черчилль називає індійців «тваринними» і їхню релігію «тваринною», що він ненавидить «косооких людей, чи людей з волоссям хвостиком», що чорношкірі люди не такі здібні, як білі, і що всі ці погляди базувалися на світогляді вищості білої раси. Це те, що тоді вкладалося у поняття «цивілізації».

З іншого боку, говорить професор Той, потрібно чітко розрізняти між Черчиллем і такою фігурою, як, наприклад, Едвард Колстон, чию статую скинули в Бристолі. «Він був торговцем рабів, якого вшанували, бо він давав гроші на вирішення місцевих справ у Британії та Бристолі, – говорить Річард Той – Я не думаю, що в його чеснотах було щось більше, ніж те, що, збагатившись за рахунок інших людей і знищивши їхні життя, він дав трохи грошей людям, які жили в Бристолі».

За словами Тоя, на відміну від Колстона, Черчилль, попри його помилки і недоліки, був ефективним лідером часів війни, який розпізнав небезпеку нацистів у 1930-х роках, ухвалив по-справжньому важливі рішення та допомагав переконувати інших людей прийняти ці важливі рішення, зокрема і в 1940 році.

«Я думаю, що якби статую Черчилля зняли, то питання, чи існував би раціональний аргумент, щоб її знову поставити? Я думаю, що у випадку Черчилля, так, добру справу на його користь можна знайти. А от для когось, як Едвард Колстон, я думаю, що ні. Я не думаю, що йому би можна було поставити нову статую», – пояснює професор Той.

Разом з тим, на його думку, навряд чи погляди на расові питання, на питання колоніальної політики можна пояснити тим, що Черчилль був просто продуктом свого часу, вікторіанської Англії. Бо і в той час були люди, які інакше дивилися на ці речі.

Його вважали «маленьким англійцем», тобто таким, хто нехтує імперією

Наприклад, його перша міністерська робота була на посаді молодшого міністра в Колоніальній канцелярії в 1905-1908 роках. І в той період були ті, хто вважав його занадто радикальним лівим. «Його вважали «маленьким англійцем», тобто таким, хто нехтує імперією чи не вважає її чимось важливим, або навіть людиною, яка становила небезпеку для імперії», – зазначає Той.

У 1930-х роках він попереджав про небезпеку нацизму і боровся за збереження імперії

Проте, за словами Тоя, довго ця фаза не тривала. І протягом 1930-х років він знову опинився серед прихильників і поборників імперії. Він чинить опір просуванню більшого самоврядування в Індії та присвячує значну частину 1930-х років цій справі, паралельно з протидією нацистам.

«Тому в книзі, яку я написав, є розділ під назвою «Імперія Черчилля», де я кажу, що саме в міжвоєнні роки Черчилль вирішив стати вікторіанцем. Тобто, він усвідомлював значення своєї власної вікторіанської спадщини, і насправді це стало частиною його іміджу, і це було те, що він сам хотів використати у політичних цілях протягом 1930-х років», – каже професор Той.

У книзі, яка має побачити світ у серпні, Річард Той говорить про те, як пам’ять про політика використовувалася різними політичними силами і з якою метою, як вона відобразилася у пам’ятниках чи у фільмах, як наприклад «Найчорніша година».

«Ви, можливо, пам’ятаєте, що була велика суперечка, коли бюст Черчилля, який Джордж Буш прийняв від британців, був знятий з Овального кабінету Бараком Обамою, коли він став президентом. І, тоді ви знаєте, Дональд Трамп якось демонстративно повернув його. Тоді британський політик Борис Джонсон сказав, що Барак Обама, це зробив частково через своє кенійське походження», – говорить історик.

Інший приклад – нещодавні дебати про вихід Британії з ЄС і кампанія з референдуму. «Коли йшлося про членство Великої Британії в ЄС – Черчилля використовували обидві сторони. Люди, які хотіли вийти з ЄС, використовували його як свого роду символ британськості, проти якої нібито виступає ЄС. А люди, які була за те, щоб залишитися в ЄС, наводили у приклад його промову в Цюріху в 1946 році, де він говорив про Сполучені штати Європи», – каже історик і додає, що погляди Черчилля на Європу були набагато складнішими та змінювалися з часом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG