Доступність посилання

ТОП новини
11 липня 2020, Київ 05:29

«Почати обговорення деокупації Криму без Росії»: як Україна порушила кримське питання в Німеччині


Україна обговорює з міжнародними партнерами створення міжнародної переговорної платформи «про неминучу деокупацію Криму», повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час свого візиту в Берлін. Там українські дипломати провели низку зустрічей із керівництвом Німеччини.

Ще у травні Дмитро Кулеба розповів про те, що у відомстві готують стратегію деокупації Криму. За його словами, цей план поки існує лише у проєктному, чорновому варіанті, але буде розширений і доповнений ініціативами різних українських органів влади, включно з Офісом президента. Тим часом «депутатка» Держдуми Росії від анексованого Криму Наталія Поклонська закликала ООН вплинути на Україну в питанні відновлення постачань дніпровської води на півострів. Дмитро Кулеба з цього приводу сказав, що Україна «не планує допомагати Росії вирішувати її проблеми як окупанту». Про перспективи міжнародних переговорів щодо деокупації півострова йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Журналіст української редакції Радіо Свобода Ростислав Хотин розповів Крим.Реалії, що саме обговорювали на найвищому рівні представники України та Німеччини.

Делегації також багато говорили про Крим: обговорювали й аспект звільнення політв'язнів
Ростислав Хотин

– В української делегації були переговори і з міністром оборони Аннегрет Крамп-Карренбауер, і з міністром закордонних справ Хайко Маасом, і з іншими німецькими чиновниками. Звісно, питання номер один ‒ це Донбас, з огляду на участь Німеччини в «нормандському форматі». Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба наголосив, що прямий діалог Києва з угрупованнями «ДНР» та «ЛНР» неможливий, оскільки за ними стоїть Росія, а з нею і так тривають переговори в межах Тристоронньої контактної групи в Мінську. Німецька сторона зі свого боку дала зрозуміти, що розділяє українське занепокоєння і що питання безпеки мають передувати політичним у питанні врегулювання на Донбасі. Росія наполягає на зворотному порядку. Делегації також багато говорили про Крим: обговорювали й аспект звільнення політв'язнів, і можливу міжнародну платформу з деокупації.

Ростислав Хотин зазначає, що питання, хто із західних партнерів України увійде до кола засновників цієї платформи, залишається відкритим.

Дмитро Кулеба наголосив, що Україна не заспокоїться, поки півострів не буде повернений під її контроль
Ростислав Хотин

– Очевидно, з огляду на те, що Німеччина останнім часом виявляє інтерес до Криму, у цій платформі братиме участь або вона, або ж у цій роботі буде загалом представлений Євросоюз, де Німеччина ‒ одна з найбільш впливових країн. Дмитро Кулеба наголосив, що Україна не заспокоїться, поки півострів не буде повернений під її контроль. Щоправда, одне запитання залишилося без відповіді: чи обговорювалося в Берліні питання міжнародної гуманітарної місії в Керченській протоці? Росія останніми роками намагається її приватизувати, особливо після будівництва мосту. Мені здається, проблеми Керченської протоки та Азовського моря загалом все ж обговорювалися, хоча й не були основними. Загалом кримський елемент берлінського візиту української делегації був новаторським для зустрічей у подібному форматі.

Напередодні візиту Дмитра Кулеби до Берліна, 1 червня посол Росії в Німеччині Сергій Нечаєв опублікував статтю у виданні Potsdamer Neueste Nachrichten, у якій висловив думку, що кримчанам «у Росії» краще, ніж в Україні. Як саркастично зауважив Нечаєв, Київ «продемонстрував свою любов» до півострова, організувавши різні блокади, і водночас підкреслив, що рішення про «приєднання» півострова до Росії нібито було «абсолютно законним».

Російський політолог, який проживає в Берліні, Ігор Ейдман вважає, що такий випад російського дипломата навряд чи помітили в німецькому політичному середовищі.

Ігор Ейдман
Ігор Ейдман
Головна закономірність у політиці Німеччини ‒ це небажання йти на якісь різкі кроки, конфлікти
Ігор Ейдман


– Головна закономірність у політиці Німеччини ‒ це небажання йти на якісь різкі кроки, конфлікти. Безумовно, у всіляких радикалів і конспірологів є поширена ілюзія щодо того, що Криму в Україні нібито «було погано», а Росія його «пригріла» ‒ але величезна кількість людей, які дотримуються зваженіших поглядів, не погоджуються з такою оцінкою. При цьому російське лобі в Німеччині – дуже впливове. В нього входять не тільки професійні лобісти типу Ґерхарда Шредера або Маттіаса Платцека, але й безліч інших політиків. Вони можуть не виявлятися, але тим не менше підтримувати кремлівську політику. Такі лобісти є в усіх партіях, але особливо багато їх серед лівих і правих радикалів, а також соціал-демократів, які входять до правлячої коаліції. Чимало їх і в християнсько-демократичній партії Ангели Меркель.

Ігор Ейдман вказує на те, що, незважаючи на всі зусилля російських лобістів, саме нинішній канцлер Німеччини твердо стоїть на позиціях збереження санкцій проти Росії за анексію Криму та розв'язання військового конфлікту на Донбасі.

Щодо переговорів про Крим, поки Володимир Путін перебуває при владі, можливості російської участі в них я не бачу
Ігор Ейдман

– Щодо переговорів про Крим, поки Володимир Путін перебуває при владі, можливості російської участі в них я не бачу. Це абсолютно виключено, бо нинішній президент занадто багато поставив на Крим, виступивши в ролі «царя ‒ об'єднувача російських земель». Тут він не піде ні на найменші поступки. Інше питання, що за допомогою платформи з кримського питання можна привертати увагу міжнародної громадськості до цієї проблеми, демонструвати небажання Росії вирішувати її та взагалі актуалізувати Крим. На відміну від Донбасу, у Німеччині його починають забувати.

Тим часом 1 червня «депутатка» Держдуми Росії з анексованого Криму Наталія Поклонська повідомила про те, що надіслала лист верховному комісару ООН з прав людини Мішель Бачелет, у якому просить організувати дипломатичні переговори щодо відновлення постачання води з материкової частини України в Крим. Поклонська зазначила, що готова до проведення дипломатичних переговорів і висловила надію на конструктивний діалог із президентом України Володимиром Зеленським.

У самого комісара ООН з прав людини поки ніяк не коментували інформацію про таке звернення. Раніше різні представники української влади, враховуючи постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Антона Кориневича, неодноразово наголошували на тому, що відновлення подачі дніпровської води в Крим можливе тільки після деокупації півострова.

Колишній постійний представник президента України в АРК, український юрист-міжнародник Борис Бабін переконаний, що заяви Наталії Поклонської переслідують інші цілі, ніж відновлення подачі води на півострів.

Борис Бабін
Борис Бабін
Проблема водопостачання Криму не вирішена Росією і не може бути вирішена
Борис Бабін


– За цими словами стоїть безвихідь. Проблема водопостачання Криму не вирішена Росією і не може бути вирішена. Чому черговим рупором пропаганди Кремль обрав Поклонську, цілком зрозуміло: тут їм важлива не стільки вода, скільки якийсь діалог між офіційними міжнародними структурами та фейковою «депутаткою». Сама взаємодія офіційних чиновників ООН із нею для росіян – уже якийсь успіх.

Щодо переговорів між Росією та Україною про деокупацію Криму, вони насправді вже ведуться: це справи в Європейському суді з прав людини, справи в Міжнародному суді ООН і Міжнародному трибуналі з морського права. Там Росія фактично відмовляється від своїх заяв про те, що кримське питання вирішене, і вступає в діалог з Україною, розповідає щось про Крим. Я бачу основу діалогу з цього приводу саме в таких судах та арбітражах.

Депутат Верховної Ради України від фракції «Голос» Рустем Умеров розмірковує, які параметри міг би мати міжнародний майданчик із обговорення деокупації Криму.

Рустем Умеров
Рустем Умеров
Звісно, має бути майданчик, ми маємо порушувати питання Криму
Рустем Умеров


– У нас досі немає єдиного документа, який міг би бути затверджений Радою національної безпеки та оборони й чітко формулював би наші національні інтереси щодо Автономної Республіки Крим і Севастополя. Але я можу сказати, що ми в повному контакті з Постійним представництвом президента України в АРК, з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій з цього питання. Звісно, має бути майданчик, ми маємо порушувати питання Криму. Зараз тривають обговорення про форму: чи потрібно проводити її в Україні, чи зробити щорічною. У нас була ідея про те, щоб ініціювати цей майданчик у Сполучених Штатах і провести через низку країн-партнерів ‒ Канада, Велика Британія, Німеччина тощо. Офіс президента та МЗС мають самі затвердити це.

Рустем Умеров вважає, що найважливіше в цьому випадку – почати обговорення деокупації Криму з міжнародними партнерами України ‒ а потім, на думку депутата, може з'явитися можливість для того, щоб до цього формату приєдналася і Росія.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG