Доступність посилання

ТОП новини
21 Жовтень 2019, Київ 17:58

ДБР і обшуки. Навіщо президенту Зеленському розширювати повноваження Труби?


Експерти припускають, що ухвалення законопроєкту президента надасть необґрунтовано широкі повноваження директору ДБР

Президент України Володимир Зеленський пропонує Верховній Раді розширити повноваження директора Державного бюро розслідувань. Тим часом Державне бюро розслідувань веде кілька проваджень проти попереднього президента і приходить з обшуками до ексголови Національного банку. Такі дії, на думку засновника неурядової організації Statewatch Олександра Лємєнова, свідчать про політичну заангажованість бюро. Член Ради громадського контролю ДБР Ярослав Романенко припускає, що про політичну мотивацію бюро не йдеться, однак також висловлює занепокоєність можливим розширенням повноважень його директора Романа Труби.

13 вересня стало нещасливою п’ятницею для «Міжнародного інвестиційного банку» – до установи завітали співробітники Державного бюро розслідувань з обшуками. Як повідомили журналістам у пресслужбі бюро, обшуки пройшли в рамках досудового розслідування кримінального провадження про купівлю-продаж заводу «Кузня на Рибальському».

«Міжнародний інвестиційний банк», контрольний пакет акцій якого належить експрезиденту України Петру Порошенку, а завод «Кузня на Рибальському» минулого року купив Сергій Тігіпко.

ДБР відкрило справу про купівлю «Кузні» за позовом ексзаступника голови Адміністрації президента при Вікторі Януковичі Андрія Портнова. Портнов вважає, що продаж заводу був фіктивним і ним досі фактично володіє Порошенко. За кілька днів після обшуків суд заарештував усю нерухомість заводу.

Це – лише одне з проваджень бюро, в яких фігурує п’ятий президент.

Читайте також: Гарант-фігурант: інформація про 12 проваджень ДБР, щодо яких Порошенко ходить на допити

Це не перший резонансний обшук, проведений слідчими бюро протягом останнього часу. 30 серпня представники ДБР провели обшуки в головному офісі Суспільного мовника, у квартирах його голови Зураба Аласанії та кількох інших співробітників. Йшлося про кримінальне провадження щодо «зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди».

«Мені поки здається, ДБР демонструє м’язи і «ставить себе на районі», показує новій владі, що в строю правоохоронців вони теж помітні», – прокоментував тоді ці слідчі дії голова правління «Суспільного».

А 12 вересня слідчі бюро прийшли до «Укроборонпрому» та квартири ексголови Національного банку України Валерії Гонтаревої. Обшуки, як пояснили в ДБР, стосувалися дій керівництва НБУ в 2016 році.

«Автоматична реєстрація позовів»

Юрист, засновник неурядової організації Statewatch Олександр Лємєнов визнає: ДБР зобов’язані зареєструвати кримінальні провадження, однак звертає увагу на «автоматичну» реакцію на всі заяви Андрія Портнова.

«Така автоматична реєстрація абсолютно всіх проваджень за заявами Портнова в мене викликає певний подив, і можна стверджувати, що там є певна доля політичної заангажованості», – міркує він.

Самі обшуки, за словами Лємєнова, можуть бути обґрунтовані, однак він визнає: в політичному контексті ситуація виглядає «трохи дивно».

Олександр Лємєнов
Олександр Лємєнов

«Якщо вони в межах чинного законодавства і було відкрите кримінальне провадження – ну окей, провели обшуки, знайшли щось або там задокументували певні докази. Між тим, у мене є великі сумніви, що вони щось задокументували і в фарватері всіх цих політичних нюансів, політичної кон’юнктури, яка складається, це виглядає трохи дивно», – вважає експерт.

Натомість член Ради громадського контролю ДБР Ярослав Романенко нагадує, що розслідування ймовірних правопорушень з боку високопосадовців (в тому числі експрезидентів України та народних депутатів, одним із яких є наразі Петро Порошенко) – це підслідність ДБР.

«На мою думку, тут немає нічого політичного, тому що, наскільки мені відомо, низка кримінальних проваджень була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще до того, як було обрано нового президента України Володимира Зеленського. Чому зараз проводяться ці обшуки? Мабуть, є необхідність проведення невідкладних слідчих дій. Я думаю, що слідство є об’єктивне, є незаангажоване, і громадськість, суспільство буде розуміти, чим все це закінчиться», – вважає Романенко.

Однак самими діями ДБР справа не обмежується.

«Припинення хаосу» чи створення «вертикалі управління»?

10 вересня президент Володимир Зеленський ініціював законопроєкт про зміни до закону про ДБР. Документ позначено як невідкладний. 20 вересня його вже включали до порядку денного, але не розглянули в залі парламенту.

Цей законопроєкт в разі ухвалення розширить повноваження директора бюро.

Сам директор бюро Роман Труба, коментуючи ініційований Зеленським законопроєкт, висловив сподівання, що він «виведе ДБР з того правового хаосу, що панує в нинішньому законодавстві».

«З одного боку, у законі чітко прописаний принцип єдиноначальності та повної відповідальності за роботу органу. З іншого боку, є норма про «колегіальне прийняття найбільш важливих рішень» та «погодження окремих рішень директора» з заступниками. Тепер відверто: ідея колегіальності, замаскована під ці пункти, була приречена з самого початку. Якщо директор несе відповідальність, то він і приймає рішення», – прокоментував Труба у своєму телеграмі.

Натомість Романенко окремі норми нового законопроєкту називає «неприпустимими».

«Неприпустимими з точки зору того, що законопроєкт, який поданий президентом, зводиться до того, що вся вертикаль управління даного правоохоронного органу підпорядковується одній особі, тобто директору. Натомість в даному законопроєкті немає жодної противаги, так званого бар’єру щодо відповідальності того ж самого директора ДБР у разі, якщо він діє протиправно або чинить тиск на слідчих, які є незалежними у ДБР, які йому не підпорядковуються в плані проведення досудового розслідування. Таким чином тут виникають певні загрози. Ми, зі свого боку, раніше обговорювали цю проблематику», – пояснює він.

За словами представника Ради громадського контролю, закон передбачав колегіальність прийняття важливих рішень у ДБР саме для того, щоб уникнути узурпації влади.

В разі ухвалення законопроєкту, який поданий, громадськість просто втратить функцію нагляду
Ярослав Романенко

Крім того, він звертає увагу на те, що законопроєкт в разі ухвалення позбавить громадськість більшості в Дисциплінарній комісії, яка контролює діяльність співробітників бюро.

«Дисциплінарна комісія, згідно з законом, наділена не лише функціями дисциплінарного провадження щодо працівників ДБР та державних службовців, а й несе невід’ємну функцію захисту таких працівників від неправомірного втручання з боку скаржників або інших учасників, які подають такі дисциплінарні справи. Тому, на мою думку, в разі ухвалення законопроєкту, який поданий, громадськість просто втратить функцію нагляду, такий нагляд буде здійснюватися формально, просто декларативно. Будуть присутні три члени, які абсолютно нічого не зможуть зробити, і навіть якщо в них буде своя думка, своя позиція, останнє кадрове рішення, тобто накладення дисциплінарного стягнення, приймає директор своїм наказом», – стверджує юрист.

Рада громадського контролю, до складу якої входить Романенко, формально припинила свою діяльність внаслідок рішення директора ДБР в квітні 2019 року. Згодом Романенко звернувся до суду, вимагаючи скасувати рішення Кабінету міністрів про зміни в процедурі обрання Ради – уряд планував перевести процес в формат інтернет-голосування. Член РГК заодно подав і клопотання про забезпечення позову, яке суд задовольнив і заборонив ДБР проводити обрання нової ради.

Однак 18 вересня Роман Труба повідомив, що Окружний адміністративний суд скасував ухвалу про забезпечення позову, тож тепер обрання нової РГК можливе. На це Романенко зауважує, що рішення суду ще не набуло чинності – він ще може подати апеляцію і сподівається отримати повне рішення суду в понеділок, 23 вересня.

«Будемо знайомитися з повним текстом судового рішення і дивитися підстави для перегляду його апеляційною інстанцією», – сказав представник РГК.

Олександр Лємєнов вважає, що президентський законопроєкт працюватиме в інтересах чинного директора ДБР Романа Труби.

Роман Труба
Роман Труба

«Він (Труба – ред.) це підтвердив на останньому засіданні профільного комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, коли почав розповідати, що йому потрібно всередині ДБР створити в структурі певний аналітичний відділ, який буде займатися аналітикою. Між тим, саме в законопроєкті президента і передбачено, що буде створено апарат директора ДБР, і там надаються просто колосальні повноваження. Навіщо команді президента зараз передавати стільки повноважень Роману Трубі? Я не розумію», – зізнається експерт.

Іншою проблемою він вважає можливість призначати заступників директора бюро шляхом переводу з інших посад, в обхід конкурсної процедури.

Лємєнов звертає увагу на те, що через кілька днів після президентської ініціативи народні депутати від фракції «Голос» зареєстрували альтернативну – таку, що передбачає переобрання всього керівництва в разі зміни його формату.

Законопроєкт подала народна депутатка Олександра Устінова. У її фракції стверджують, що він «передбачає повне звільнення і призначення на конкурсній основі не лише заступників, але й керівника ДБР».

Одна з відмінностей документу «Голосу» – в структурі конкурсної комісії. В чинній редакції комісія складається з дев’яти осіб – по троє від президента, уряду та парламенту. Депутати пропонують структуру комісії, за якою трьох людей делегуватиме президент, а трьох – Кабінет міністрів на підставі пропозицій антикорупційних міжнародних організацій, перелік яких має затверджувати Міністерство закордонних справ.

«У випадку ухвалення законопроєкту від «Голосу» буде переобиратися керівництво (ДБР – ред.)», – пояснює Лємєнов.

«Якщо враховувати політичну складову, то це двійка»

В листопаді 2019 року виповнюється рік з моменту призначення перших слідчих ДБР та початку його роботи. Коментуючи діяльність бюро протягом цього року, Олександр Лємєнов зазначає, що воно перебрало на себе функцію слідства в Генеральної прокуратури, що й було однією з цілей його створення.

«Якщо прибрати політичну заангажованість керівництва ДБР і політично вмотивовані розслідування, які, безумовно, існують, тоді можна ставити трійку з плюсом або навіть натягнути на четвірку з п’яти. Якщо враховувати політичну складову, то це двійка», – вважає він.

Лємєнов припускає, що в разі політичної заангажованості діяльності ДБР є ризик викривлення роботи органів кримінальної юстиції загалом, адже бюро – це «надпотужний орган», який займається не корупційними злочинами, зокрема, високопосадовців, суддів, народних депутатів.

«Гучні справи завжди політичні – от вони чомусь ганяються за цими політичними. Цілком можливо, що Роман Труба хоче виправдати своє перебування на відповідній посаді. І деякі дії навіть без погодження з Офісом президента вчиняє для того, щоб довести свою потрібність, а це вкрай негативна практика, якої треба позбуватися. Її можна позбутися тільки в одному випадку – змінити керівництво ДБР», – каже експерт.

Рада громадського контролю, до якої входить Ярослав Романенко, навесні винесла почасти негативну оцінку річному звіту діяльності ДБР за 2018 рік. Зокрема, представники громадськості звинуватили тоді директора ДБР в тому, що досі не було створено Дисциплінарну комісію. Втім, Романенко не дає чіткої відповіді, чи потрібне оновлення керівництва ДБР.

«Надати точну відповідь, чи потрібно замінювати все керівництво, я не готовий зараз. Є певні свої плюси, які дійсно має орган, оскільки він тільки був створений, є позитивні моменти його роботи, але, на жаль, є і негативні», – підсумовує він.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG