Із Угорщини на адресу Києва лунають категоричні попередження

Угорщина – Новина про те, що президент України Петро Порошенко підписав закон «Про освіту», вже другу добу не сходить зі шпальт угорських періодичних видань та екранів телевізорів. Політики теж приділяють чимало уваги цій темі. У їхніх висловлюваннях лунають як категоричні попередження Україні, так і відверті погрози на адресу офіційного Києва. Натомість влада України відкидає звинувачення у витісненні мов меншин із освітнього процесу, пояснюючи зміст ухваленого закону.

У вівторок із самого ранку на порталі угорського уряду з’явилось коротке комюніке. У ньому Міністерство людських ресурсів Угорщини, яке опікується і питаннями національної освіти, наголошує, що Угорщина відкидає правову норму, котра «утискає права нацменшин».

«Підписанням освітнього закону Україна позбавляє прав (нацменшини – ред), порушує численні міжнародні угоди..., включно з забезпеченням навчання рідною мовою на всіх рівнях освіти. Керівництво України веде державу не в бік Європи, а (…) в глухий кут», – ідеться у прес-релізі цього міністерства.

В інтересах захисту прав 150-тисячної громади українських угорців Міністерство людських ресурсів закликало міністра освіти й науки України Лілію Гриневич розпочати консультації з представниками угорських громад на Закарпатті, які випали з законотворчого процесу перед ухвалою закону «Про освіту», наполягають в угорському уряді.

Золтан Балоґ, керівник Міністерства людських ресурсів, наприкінці минулого тижня в офіційному листі до міністра освіти й науки України Лілії Гриневич попросив про особисту зустріч з нею в понеділок, 25 вересня, у місті Берегове на Закарпатті.

Це буде боліти Україні – Сійярто

26 вересня приблизно чверть на одинадцяту дня за Києвом інтернет-ресурс Міністерства закордонних справ Угорщини через національну агенцію МТІ оприлюднив емоційне попередження свого керівника Петера Сійярто.

«Ми гарантуємо, що це все буде боліти Україні в майбутньому», – заявив угорський очільник, який зараз перебуває у Сингапурі у складі урядової делегації, на чолі з прем’єром Віктором Орбаном.

Сійярто уточнив, що Угорщина блокуватиме кожен крок України у програмі ЄС «Східне партнерство», який означав би прогрес на шляху євроінтеграції. За його словами, угорська сторона буде ветувати кожен виступ чи позицію на актуальному засіданні Ради ООН із прав людини чи засіданнях Євросоюзу, які у недостатній мірі чи без належної рішучості засуджують дії України.

«Це сором і ганьба, що вони забрали таке важливе право від угорської меншини та інших етнічних громад. Через те я розпорядився, щоб усі угорські дипломати, незалежно від того, чи вони задіяні у процесі двосторонніх відносин, чи акредитовані при міжнародних організаціях, не підтримували жодної ініціативи, яка була б важлива для українців», – зазначив Петер Сійярто.

Мало хто сподівався, що факт ухвалення освітнього закону в сусідній країні означатиме демонстрацію нетривкої національної згоди між лівими і правими партіями Угорщини, заявив на недавній акції протесту опозиції Андраш Штумпф, публіцист ліберального видання Heti válasz («Відповідь тижня»). Пізніше він написав, що готовий протестувати з будь-ким, аж до «чорта з ратицями», якщо йдеться про захист прав угорських нацменшин.

Оглядачі звертають увагу на те, що радикальний настрій у цьому питанні запанував навіть серед представників опозиційної партії зелених (LMP), які зазвичай досить стримано коментують актуальні питання життєдіяльності громад закордонних угорців.

«Поки що відносини між двома країнами на рівні послів не припинилися, як це сталося у випадку з послом Нідерландів. На нашу думку, цей інцидент набагато важчий, ніж голландський, і потребує більш рішучого дипломатичного демаршу», – заявив Петер Унґар, член політичної сили LMP.

25 серпня МЗС Угорщини відкликало додому на невизначений час для консультацій із Нідерландів посла Угорщини в цій країні. Чинний на той час посол Ґаюс Селтема в інтерв’ю угорському виданню 168 Óra («168 годин») сказав, що правоекстремістські ісламісти «знаходять собі ворогів за тими ж принципами, що й угорський уряд». Керівник МЗС Угорщини Петер Сійярто у цьому зв’язку зробив заяву, що висловлювання іноземного посла є образливими для Угорщини та її суверенітету.

Обмаль тих, хто хоче зрозуміти мотивацію України

Мотивацію рішень української влади намагаються зрозуміти в політичному об’єднанні лівоцентристського спрямування «Партійний діалог» (Pártbeszéd). На думку опозиційного політика Ґерґея Корачоня, якого ця партія висунула кандидатом на посаду прем’єр-міністра Угорщини на парламентських виборах 2018 року, новий закон України «Про освіту» не спрямований проти угорської меншини. Тим не менше, це не виправдовує дій законодавчої та виконавчої влади в Україні, додає Ґергей Корачонь.

За цими рішеннями стоїть збройний конфлікт між Росією та Україною. Такий закон спрямований радше на зменшення домінуючої ролі російської мови в українському суспільстві

Ґергей Корачонь

«За цими рішеннями стоїть збройний конфлікт між Росією та Україною. Адже ми знаємо, що такий закон спрямований радше на зменшення домінуючої ролі російської мови в українському суспільстві. Але це не є виправданням дій чинного уряду в Києві, як не є виправданням для зовнішньої політики, згідно з якою Угорщина шукає собі таких союзників, які загрожують європейській інтеграції інших країн. Те, що сьогодні російського президента так часто приймають в Угорщині, як дорогого гостя, свідчить про те, що Угорщина веде зовнішню політику не в дусі зрозумілих і прозорих цінностей, не в інтересах жорсткого відстоювання прав нацменшин, а намагається через певні інтереси мати справу, бодай і в короткочасній перспективі, з державами, де придушують свободу», – переконаний цей угорський політик.

Новий закон України «Про освіту», ухвалений Верховною Радою 5 вересня і підписаний президентом Петром Порошенком 25 вересня, викликав різку критику і серію політичних заяв із боку Угорщини, Румунії та Польщі.

У той час, як угорська влада заявляє, що Київ примусово і без належного часового переходу переводить освіту меншин на українську мову, міністр освіти й науки Лілія Гриневич роз’яснює в українських ЗМІ та на різних публічних форумах, у тому числі і за участю іноземних дипломатів, що цей процес аж ніяк не одномоментний, а поступовий, і не виключає викладання низки предметів мовою етнічних меншин.

Після того, як президент України Петро Порошенко підписав закон, він розпорядився, щоб українська дипломатія проводила роз’яснювальні консультації з країнами-сусідами та Євросоюзом.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу. У МОН заявили, що перехід школярів із рідної мови навчання на українську буде не одномоментним, а поступовим.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко підписав закон «Про освіту»

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення