Доступність посилання

17 Жовтень 2017, Київ 03:34

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи


Святкування Дня знань в одній із шкіл Києва

Новий закон про освіту приводить освітнє законодавство до вимог Конституції, але не забирає у дітей можливості вивчати мову своєї меншини. Формуватимуть клас, де можна вивчити предмет мовою національної меншини, паралельно з тим, що дитина буде вчити даний предмет державною мовою. Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії розповіли головний експерт групи «Реанімаційний пакет реформ» «Освіта. Наука. Інновації», радник міністра освіти і науки України Наталія Шульга та директор київської школи №147 Сергій Горбачов.

– Давайте ще раз чітко розкажемо, що зміниться ?

Нарешті ми приводимо освітнє законодавство до вимог Конституції й інших законів

Наталія Шульга: Залишаться можливість вчити певні предмети і бути у певних класах з мовою національної меншини. Це дуже чітко прописано статтею закону. Нарешті ми приводимо освітнє законодавство до вимог Конституції й інших законів.

Батькам потрібно просто зрозуміти, що якщо вони і їхні діти збираються жити в Україні, не можна обмежувати право дитини отримати вищу освіту і працювати, наприклад, в держустановах

І якщо розглядати це питання в рамках права на освіту, то діти, які не будуть вчити українську мову, не зможуть потім вчитись у вищих навчальних закладах. Батькам потрібно просто зрозуміти, що якщо вони і їхні діти збираються жити в Україні, не можна обмежувати право дитини отримати вищу освіту і працювати, наприклад, в державних установах.

Ми слідкуємо не лише за освітньою реформою, в нас тривають й інші реформи, яких не було 20 років, і тому реформа державної служби, служба у війську – все це може бути обмеженим для молодої людини, яка не володіє державною мовою. Це не означає, що дитина не зможе вчитися своєю етнічно мовою. Вона зможе це робити в певних групах, в певних класах, за потребою в українських школах, по певних предметах. Ця можливість нікуди не зникає. Навпаки, вона законом затверджується.

– Але вона дуже звужується. Ви кажете, що лише окремі предмети діти зможуть вивчати своєю мовою, мовою національної меншини.

Наталія Шульга: Уявіть собі, що атестат зрілості людина отримує в 16,17,18 років (в залежності коли вона пішла у перший клас) не українською мовою, а якоюсь іншою. Яка далі доля цього підлітка?

– Один із аргументів, що багато дітей на Закарпатті не складають ЗНО з української мови. Чому держава піклується про це, чому батьки не піклуються?

Наталія Шульга: Тому, що середня освіта спонсорується державою і місцевими радами, і якщо держава вкладає гроші, згідно законодавства, в цих підлітків, чому вони далі не мають права жити і працювати в Україні? Ми обмежуємо їх, адже вони не знатимуть державну мову.

– Це ж їхній вибір?

Якщо вони справді не планують жити в Україні, то, будь ласка, їдьте в іншу країну і за її кошти отримуйте освіту

Наталія Шульга: Ні. Як правило, за них вибирають батьки. І тут держава повинна чітко пояснити, що якщо батьки роблять такий вибір, то це означає, що можливо вони не планують жити в Україні. Якщо вони справді не планують жити в Україні, то, будь ласка, їдьте в іншу країну і за її кошти отримуйте освіту. Це один з виборів, який визначає долю молодої людини, і держава повинна забезпечити їм це право.

– Які предмети будуть вивчатись мовою національної меншини? Яка їх кількість і до якого класу?

Наталія Шульга
Наталія Шульга

Якщо формується клас, де можна вивчити предмет мовою меншини, паралельно з тим, що дитина буде вчити предмет державною мовою. Це навантаження на дитину, яке батьки теж повинні розуміти

Наталія Шульга: Це формується в залежності від попиту і наявності вчителів. Якщо формується клас, де можна вивчити предмет мовою меншини, паралельно з тим, що дитина буде вчити предмет державною мовою. Це навантаження на дитину, яке батьки теж повинні розуміти.

Закон вступає в дію після підписання президентом. Його критична дата – це 4 жовтня.

Далі вже є частини імплементації закону про нову українську школу. Там імплементацію розбито на 12 років. Але якщо зможемо зробити швидше, то можна і швидше.

А яку мовну політику впроваджують у школах окупованих територій Донбасу? В сюжеті:

– Сергію, ви спілкуєтесь з батьками безпосередньо. В Києві ситуація інша, ніж на Закарпатті чи Донбасі. Але чи розумієте Ви зауваження до закону представників національних менших?

Чим більше людина спілкується мовою, тим більше вона її знає. Здавати українську на ЗНО доведеться так чи інакше, тому треба мати більше мовної практики

Сергій Горбачов: Питання не в засторогах, а в тому, що чим більше людина спілкується мовою, тим більше вона її знає. А оскільки здавати українську на ЗНО доведеться так чи інакше, тому треба мати більше мовної практики. В нас початкова школа окремо, тобто окреме приміщення, і там всі спілкуються українською, але коли вони переходять до середньої школи, починається регрес, який провокує російськомовна родина.

– Як на дитину впливає «мовна шизофренія», як про неї пишуть науковці?

Я певний час сам теж довгий час писав і спілкувався російською

Сергій Горбачов: Це не «мовна шизофренія», це нормальна ситуація білінгвізму, яка властива дуже багатьом країнам, і тут нема ніякої трагедії. Я певний час сам теж довгий час писав і спілкувався російською. Я на собі це зафіксував і я бачу, що це не шизофренія, це реальна двомовність, яка полягає у повазі до мови і її статусу.

Олег, Луганська область: Я проти такого закону. Люди швидше б прийняли свою державу, якби бачили, що в ній зі шкільної парти, з парламентської трибуни говорять їх мовою. Я не проти української мови, але витісняння російської буде заважати людям прийняти державу як свою. В результаті переможе груба сила. Податки платять люди, і люди російськомовні. Виходить, що за кошти російськомовних платників податків, держава вимагає вивчати українську.

Сергій Горбачов: Якщо й захищати якусь мову, то українську. Подивіться яка мова переважає у друкованій пресі. Я почав працювати у школі у 1984 році, я був вчителем російської, і я добре пам’ятаю ситуацію, коли батьки писали заяву з проханням не вивчати українську мову.

Директор сєвєродонецької школи №8 Тетяна Журба – про новий освітній закон:

– А з приводу того, що це політичний сигнал. Багато оглядачів сказали про те, що конфлікт на Донбасі номінально розпочався зі скасування мовного закону «Ківалова-Колісніченка». Зрозуміло, як це сприймають мешканці ОРДЛО, як там працює місцева пропаганда, що, мовляв, іде тотальна українізація. Вам не здається, що новий закон не на часі?

Сергій Горбачов
Сергій Горбачов

Росія давно планувала агресію щодо України

Сергій Горбачов: Не було б цього приводу, був би інший. Це не причина, а привід, який знайшла Росія. Росія давно планувала агресію щодо України.

Сергій, Київ: Згадайте Третій Універсал Центральної Ради, де йдеться про чотири державні мови. Це репліка, а запитання: Вам не здається, що буде через це «відтік мізків»?

Наталія Шульга: Я ще раз хочу нагадати про Конституцію. Дійсно, в 1917 році записувалося 4 мови, але в нашій Конституції є одна мова. Ми не можемо підзаконними актами і другорядного рівня законодавством суперечити Конституції.

А політичний сигнал, про який Ви говорите, є не дуже збалансований, тому, що немає жодної україномовної школи в Російській Федерації, закрили останній ліцей в Угорщині. Ми просто відновлюємо права дітей.

Мені зрозумілі причини демаршу Угорщини чи Румунії, бо вони звикли за український кошт вчити дітей, які не можуть соціалізуватися в Україні

Сергій Горбачов: Мені зрозумілі причини демаршу з боку Угорщини чи Румунії, бо вони звикли за український кошт вчити дітей, які не можуть соціалізуватися в Україні.

Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава. За моїм спостереженням, найбільше гаряче захищають мову ті, хто її погано знає.

ПОСЛЕДНИЙ ВЫПУСК РАДИО ДОНБАСС.РЕАЛИИ:

​(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську​

Українська мова як економічний чинник​

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм​

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG