Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон

Your browser doesn’t support HTML5

До висновків Венеційської комісії ми не змінюватимемо новий закон «Про освіту» – Гриневич

Міністр освіти України Лілія Гриневич обговорила з румунським колегою Мар’яном Попом, як надалі представники румунської меншини навчатимуться в українських школах. Адже, згідно з новим законом про освіту, з п’ятого класу їм запроваджуватимуть все більше уроків українською, щоб підготувати до навчання у вишах та інтегрувати в суспільство. Саме мовні аспекти викликали найбільший резонанс і незадоволення в найближчих держав-сусідів: Румунії, Угорщини, Польщі, Росії. Тож чи вдалось міністру Гриневич дійти компромісу з представником Румунії, чия меншина в Україні налічує близько 150 тисяч осіб?

Розмова з міністром народної освіти Румунії Мар’яном Попом була дружньою, на прощання навіть обмінялись подарунками й зробили фото на пам’ять, сказала міністр освіти України Лілія Гриневич. Утім, переговори посадовців замість запланованих 45 хвилин тривали дві з половиною години, і до українських медіа Поп виходити відмовився.

Позиція України зараз полягає в тому, щоб до отримання висновків Венеційської комісії про мовні статті закону, нічого в ньому не змінювати, говорить Гриневич. Експертиза може тривати один-два місяці, після чого цей орган Ради Європи повинен зробити висновок: порушує документ права нацменшин на освіту чи ні.

Міністр Гриневич запевняє, що закон виписували з урахуванням усіх норм. А всі дискусійні моменти уточнять у законі «Про загальну середню освіту», який ще готується.

Україна готова йти на діалог у деталях, якщо інші держави зможуть навести переконливі аргументи, каже Гриневич. Скажімо, щодо співвідношення уроків мовою національної меншини і уроків українською мовою, які обов’язково запроваджуватимуться з 5 класу.

«Це співвідношення може бути різне. Я допускаю, що ми можемо обговорювати збільшення частки предметів, які можуть вивчатися мовою національної меншини», – каже Гриневич.

Чому Угорщина проти?

На 19 жовтня заплановані ще переговори з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом. Будапешт відреагував на новий закон про освіту в Україні чи не найгостріше від інших.

Балог зазначив, що закон суперечить у тому числі зобов’язанням України щодо забезпечення навчання рідною мовою на всіх рівнях освіти.

«Керівництво України веде країну не в Європу, воно веде свою країну в глухий кут», – йдеться у його заяві.

А напередодні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що уряд його держави вирішив блокувати всі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною.

На думку міністра освіти Лілії Гриневич, це більше політична, аніж освітня позиція.

Тут більше політики, це чудова тема, де кожен хоче себе в якийсь спосіб позиціонувати на мовній темі. І можливо наближеність виборів в Угорщині також відіграє певну роль
Лілія Гриневич

«Мабуть, варто запитати політологів, які вивчають весь ландшафт політичний, який зараз склався в Угорщині. Але я точно відчуваю, що тут більше політики, що це чудова тема, де кожен хоче себе в якийсь спосіб позиціонувати на мовній темі. І можливо, наближеність виборів в Угорщині також відіграє певну роль», – каже Гриневич.

Політика чи освіта?

Поки конфлікт навколо освітнього закону не додає Україні бонусів на міжнародній арені, зокрема і через позицію Угорщини, каже експерт-міжнародник, голова фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко.

І те, чим закінчиться ця ситуація, залежить від уміння України комунікувати й доносити свою позицію, каже він. Проте саме з Угорщиною, вважає Яременко, немає сенсу вести перемови.

Богдан Яременко

Ця країна грає на роздмухування скандалу навколо України, я б, навпаки, утримувався від контактів із угорцями
Богдан Яременко

«Ця країна грає на роздмухування скандалу навколо України, я б, навпаки, утримувався від контактів із угорцями. З іншими країнами треба комунікувати, треба слухати, в чому полягає їхня стурбованість. Треба швидко передавати текст і отримувати висновки Венеційської комісії, і це може дуже швидко злагодити ситуацію», – каже Яременко.

У кожній із держав, що зараз здіймає галас навколо мовних статей українського закону, є подібна стаття у власному законодавстві, каже директор докторських шкіл Києво-Могилянської академії Михайло Винницький.

Жодна із країн Європи чи Північної Америки не може собі дозволити, щоб повний цикл навчання дитина проходила в іншомовному середовищі, і щоб державна мова зводилась до одного предмету
Михайло Винницький

«Жодна із країн Європи чи Північної Америки не може собі дозволити, щоб повний цикл навчання від першого до останнього класу дитина проходила в іншомовному середовищі і щоб державна мова зводилась до одного предмету. Результатом такого навчання є те, що такі випускники не можуть вступити до українських університетів. І не можуть узагалі інтегруватись у наше суспільство, тому що не знають державної мови», – каже Винницький.

Міністр Гриневич зазначає, що саме так і пояснювала румунському урядовцю необхідність додати україномовних предметів школам національних меншин. У відповідь на це міністр освіти Румунії Поп заявив, що в його державі є класи для українців, де навчаються виключно українською мовою.

Проте різниця полягає в тому, пояснює Гриневич, що в румунських школах окрім таких класів є й інші, де вчать і румунською мовою. В Україні ж зараз діють цілі школи, де вчать лише румунською. Іншими словами, представники румунської діаспори в Україні, навчаючись у таких «монокласах» не можуть потренувати українську мову навіть на перервах – вони просто відрізані від україномовного середовища.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Порошенко підписав закон «Про освіту»

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»