29 березня вранці вперше, відколи Росія веде повномасштабну війну проти України, українські дрони «залетіли» на територію Фінляндії.

Два літальні об’єкти були помічені в неділю вранці: вони рухалися низько і з невеликою швидкістю. Фінляндія підняла в небо свій винищувач F/A-18 Hornet, але не стала збивати дрони, щоб не завдати побічної шкоди. Врешті вони впали самі за більш як сто кілометрів від Гельсінкі й понад півсотні кілометрів – від фінсько-російського кордону.

В одному з безпілотників розпізнали український АН-196, відомий як «Лютий». Прем’єр Фінляндії заявив про «дуже серйозну проблему».

Радіо Свобода з’ясовувало, як це впливає на взаємини України й дружньої до неї Фінляндії, що дізнається Росія про «дірки» в небі сусідніх із нею держав НАТО, чи латають їх, і хто стоїть за проханнями до України скоротити атаки на російську нафтову галузь, що, найімовірніше, й призводить до безпілотних «зальотів» на територію Альянсу.

Дрони блукають

Реагуючи на появу українських безпілотників у своєму авіапросторі, керівництво Фінляндії одразу пов’язало це з атаками України на цілі в Росії неподалік російсько-фінського кордону.

У Фінляндії впали українські дрони вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Фінляндія, 29 березня 2026 року

«Росія має надзвичайно потужні можливості радіоелектронного глушіння, що може пояснити, чому ці безпілотники дрейфують у повітряний простір Фінляндії, що є дуже серйозною проблемою», – сказав прем’єр Петтері Орпо фінському громадському мовнику Yle.

Те, що в бік дружньої Фінляндії дрони «в жодному випадку не спрямовувалися», 30 березня, наступного дня після інциденту, підтвердили й в українському МЗС.

«Найбільш ймовірною причиною є відхилення російськими системами РЕБ. Ми вже перепросили у фінської сторони за цей інцидент», – зазначив у коментарі журналістам речник Геогрій Тихий, додавши, що Україна й Фінляндія, яка розслідує порушення своїх кордонів дронами, сходяться у визначенні головної причини інциденту: це російська агресія проти України.

Речник МЗС Георгій Тихий. Київ, 27 грудня 2024 року

З розумінням до України поставилися й країни Балтії. Минулого тижня ще один український безпілотник врізався в димову трубу електростанції в Естонії, спричинивши нетривалі перебої з електропостачанням.

«Попереднє розслідування показує, що це був український безпілотник, який або збився з курсу, або був перенаправлений, коли Україна завдала масштабного удару по порту Усть-Луга», – повідомили Радіо Свобода в Міноборони Естонії. А в МЗС цієї країни підтвердили відсутність претензій до Києва.

«Україна має право на самооборону та на відповідь на жорстокі атаки Росії. Удари безпілотників, спрямовані на порти, які Росія використовує для фінансування своєї військової машини, є частиною цієї відповіді», – відповіло Радіо Свобода естонське зовнішньополітичне відомство.

Супутникове зображення показує дим, що здіймається над російським балтійським портом Усть-Луга після української атаки в Усть-Лузі, Ленінградська область, 27 березня 2026 року

Дрони з України недавно падали також в Литві й Латвії.

Їхні посадовці припускали, що ціллю безпілотників були російські порти на Балтиці, на які Україна останнім часом посилила атаки, намагаючись обмежити експорт нафти задля ослаблення воєнної економіки держави-агресорки.

«Можу точно сказати: усі наші балтійські партнери не мають жодних сумнівів, що причина цих інцидентів – російська агресія проти України», – сказав 25 березня Геогрій Тихий.

«Тривожний сигнал»

Кореспондент фінського мовника Yle Юстас Стасевський називає дроновий інцидент «новим і серйозним» для Фінляндії.

Водночас журналіст вказує, що «кілька дронів не є приводом для істерії». Натомість – є приводом, на думку Стасевського, щоб задуматися про власну спроможність в обмеженні дій агресора. Надто на тлі скорочення підтримки США України.

«Дрони, що залетіли до Фінляндії, насамперед є тривожним сигналом. Європа має діяти рішучіше щодо Росії, а не звинувачувати Україну через безпілотники, які збилися з курсу. Поки війна загострюється, до Фінляндії можуть залітати не лише перелітні птахи», – пише Стасевський.

У Фінляндії впали українські дрони вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Фінляндія, 29 березня 2026 року

Безпекова експертка Центру європейської політики Марія Мартісюте звертає увагу на інший тривожний, на її думку, аспект інцидентів із дронами.

Вони роблять видимою для Росії вразливість східного флангу НАТО.

«В очах Росії ми виглядаємо непідготовленими… А також – привабливою ціллю, адже дрону досить легко збитися з курсу, після чого його можуть не виявити, не перехопити, а інколи навіть не знайти», – зауважила в коментарі Радіо Свобода Мартісюте.

Експертка вважає, що у випадку масованого запуску дронів Росією в бік держав Балтії – «скажімо, 50–60 дронів одночасно» – їхні можливості реагування будуть повністю перевантажені, що «становить загрозу для населення і інфраструктури».

Директор Варшавського офісу німецького Фонду Маршалла США (GMF) Філіп Беднарчик вважає, що Росія могла навмисно «перенаправити» дрони з України до сусідніх із нею держав НАТО, замість того щоб збити їх.

У Фінляндії впали українські дрони вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Фінляндія, 29 березня 2026 року

«Це безкоштовний спосіб «провокувати» союзників НАТО без значної реакції з боку інших столиць… Гадаю, росіяни могли зробити це зумисне. Але навіть якщо ні – це все одно спосіб «промацати» ситуацію, вивчити реакції і поступово підточувати єдність НАТО в момент, коли вона й так під тиском», – зауважує в коментарі Радіо Свобода Беднарчик.

Аналітик із безпеки Європейської ради з міжнародних відносин Рафаель Лосс відзначив прогрес НАТО в зміцненні свого східного флангу в порівнянні з довоєнними часами до 2022 року, коли майже жодна європейська країна не інвестувала у посилення свого ППО. Однак, зауважує, все ще бракує швидкості й масштабу.

Прем'єр Фінляндії Орпо, прем'єр Швеції Крістерссон, прем'єрка Латвії Сіліна, прем'єр Естонії Міхал, прем'єр Болгарії Желязков, президент Румунії Дан, прем'єр Польщі Туск та президент Литви Науседа на саміті Східного флангу в Гельсінкі, Фінляндія, 16 грудня 2025 року

«Процеси рухаються занадто повільно. Але вони все ж рухаються… ЄС та інші структури намагаються мобілізувати фінансові ресурси, з’єднати державні і приватні сектори, а також налагодити співпрацю між європейськими урядами і українськими експертами, щоб передавати досвід і технології та зміцнювати систему ППО вздовж кордону з Росією по всій Європі», – наголошує в коментарі Радіо Свобода Лосс.

Фахівець водночас додає, що в разі масованої атаки дронами, з якими регулярно стикається Україна, «системи ППО НАТО і Європи дуже швидко вичерпали б свої ресурси і боєприпаси, тому є чимало чому повчитися в України».

На незадовільні темпи прогресу вказує й колишній очільник МЗС Литви Ґабріелюс Ландсбергіс. Він каже, що не бачить суттєвих покращень у захисті повітряного простору, і що країни на східному фланзі досі слідують «доктрині минулої епохи, що передбачає неіснуючі вже політичні й військові умови».

«Литва не готова до загрози, яку створює війна з використанням безпілотників. Зараз йдеться про те, чи зможемо ми придбати обладнання, необхідне для виявлення вторгнень. Ми ще не дійшли до розмови про знищення безпілотників. Тривожно думати, що це відбувається після чотирьох років війни», – зауважує в розмові з Радіо Свобода Ландсбергіс.

Ґабріелюс Ландсбергіс, міністр закордонних справ Литви, студія Радіо Свобода в Тбілісі, Грузія, 15 травня 2024 року

Менше атак?

Вже другий тиждень Україна, намагаючись послабити військову економіку Росії, атакує російські порти в Балтійському морі.

СБУ підтвердила, що в ніч проти 29 березня, далекобійні безпілотники Центру спецоперацій «Альфа»«успішно відпрацювали» по інфраструктурі нафтового термінала порту «Усть-Луга» в Ленінградській області РФ.

Це «ключовий» морський порт Росії на Балтиці. Через нього здійснюється експорт нафти, зокрема з використанням суден так званого тіньового флоту.

Пожежа в порту Усть-Луга в Ленінградській області Росії після українського удару дронами, 25 березня 2026 року

Саме Балтикою, за деякими даними, за кордон йде до 60 відсотків російського експорту сирої нафти.

Агентство Reuters повідомляло, що 40 відсотків потужностей Росії з експорту нафти були виведено з ладу внаслідок атак українських безпілотників, захоплення танкерів та припинення роботи нафтопроводу «Дружба».

Володимир Зеленський називав це відповіддю на енергетичні удари Росії по Україні. А 30 березня висловив готовність обговорювати потенційне енергетичне перемир’я. Повідомив і про запити від «деяких партнерів» скоротити атаки на нафтову інфраструктуру Росії у зв’язку з глобальною кризою.

Президент України Володимир Зеленський у футболці з написом «Зробимо Росію знову маленькою» під час відеозвернення. Київ, 23 жовтня 2024 року

«Останнім часом після енергетичної світової кризи ми отримували сигнали від деяких наших партнерів, як зменшити наші відповіді по нафтово-енергетичному сектору Росії», – сказав журналістам президент України 30 березня, не уточнюючи, хто саме адресує такі прохання Києву.

Очільниця МЗС Фінляндії Еліна Валтонен сказала виданню Yle, що в Гельсінкі, зокрема, не просили Україну зупинитися.

«Ми не висуваємо жодних вимог до України щодо того, на які цілі вона прагне впливати в Росії», – заявила міністерка.

«Можливо, це (запит – ред.) країн Центральної Азії. Але не обов’язково напряму до України - можливо, через Вашингтон. Я не знаю точно, як це відбувається, але це може бути частиною ширшого діалогу», – вважає Філіп Беднарчик.