Ситуація в російській економіці погіршується, причому різко – наприкінці березня з’явилася низка ознак цього. Тепер уже скорочується вся економіка, а не лише її цивільний сектор. Це фіксує навіть офіційна статистика, зауважує Російська служба Радіо Свобода.
Росстат минулого тижня опублікував дані щодо промислового виробництва за лютий. Після січневого зниження на 0,8% у річному вимірі, яке всі, включно з російським керманичем Володимиром Путіним, намагалися пояснити календарним фактором, у лютому темпи падіння прискорилися: російська промисловість виробила на 0,9% менше, ніж у лютому 2025 року. Причому обробні виробництва впали майже на 3%. Та й усередині цієї категорії картина звична.
Суттєво – на 16,3% – зросло виробництво інших транспортних засобів (тобто безпілотників, танків та бронемашин). Випуск комп’ютерів, електронних та оптичних виробів (тобто компонентів для ракет і дронів) збільшився на 5%. Крім того, на 13,4% зросло виробництво медикаментів та медичних матеріалів, що теж зрозуміло: країна воює, потік поранених із фронту не зменшується. Решта – від металургії та виробництва будматеріалів до виготовлення одягу та продуктів харчування – у дедалі глибшій депресії. У «мінус» пішла навіть хімічна промисловість, де частка військового замовлення є високою.
Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування 23 березня опублікував щомісячну доповідь із аналізом макроекономічних тенденцій.
«Загалом в економіці помічений спад, який явно виходить за межі корекції після ситуативного «стрибка» наприкінці минулого року. З високою ймовірністю перший квартал – а за ним, очевидно, і півріччя – будуть «у мінусі», – пишуть автори доповіді. – Спостерігається несподівано масштабне падіння споживання населення (особливо на ринках непродовольчих товарів і, меншою мірою, послуг)», – йдеться в документі.
Це підтверджується практично всіма кон’юнктурними опитуваннями бізнесу, які вимірюють стан бізнес-клімату та рівень ділової активності. Усі скаржаться на різке падіння платоспроможного попиту. Більше того, 27 березня Росстат опублікував дані, згідно з якими зараз, у першому кварталі 2026 року, індекс споживчої впевненості знизився до мінус 12%. Одночасно погіршилися як оцінки поточної ситуації, так і очікування населення.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
США тимчасово дозволили купувати російську нафту: що робити УкраїніВодночас Росстат уперто фіксує неухильне зростання реальних наявних доходів населення. А «Банк Росії» на кожному засіданні знижує ключову ставку, яка вже впала до рівня 2023 року і, за ідеєю, мала б уже почати стимулювати споживчу активність.
Пояснень цьому дивному феномену кілька. По-перше, Росстат зафіксував за підсумками минулого 2025 року серйозне зростання нерівності (згодом, щоправда, ці дані з сайту зникли). Тож якщо говорити про доходи, то «середня температура по лікарні» демонструє дуже непогану динаміку, але забезпечується вона відносно вузькою групою населення. Більшість же сплачує «інфляційний податок», вимушено скорочує споживання та економить – саме на непродовольчих товарах і послугах. По-друге, росіяни, наслухавшись новин про «гонку зарплат», і так уже набрали позик більше, ніж могли собі дозволити. І нові кредити банки банально не дають.
Попит стискається, і страждає бізнес, особливо малий та середній, який переважно працює на задоволення платоспроможного попиту і залишився без податкових пільг.
Зокрема, «Магніт» – найбільша роздрібна мережа в Росії за кількістю магазинів (32 тисячі торгових точок у 72 регіонах) – завершила 2025 рік із чистим збитком у 22,5 млрд рублів. Це вперше за понад 20 років її існування. Про це пише The Moscow Times з посиланням на звітність головної операційної компанії групи AT «Тандер», що управляє мережею супермаркетів.
Масштаб проблеми показує опитування, результати якого минулого тижня опублікувала «ОПОРА Росії». 95% представників малого бізнесу заявляють про погіршення економічної ситуації. Дві третини зіткнулися з падінням виручки. Майже половина – 45% – працює без прибутку або собі у збиток. Ще 5,5% фактично припинили діяльність.
Цікаво, що останнє значення практично збігається з кількістю закритих точок роздрібної торгівлі. Forbes із посиланням на дані консалтингової компанії INFOLine пише про те, що в Росії вперше з 2000 року скорочується кількість магазинів. У Москві, де на початок 2025 року було 87 тисяч роздрібних торговельних точок, до початку 2026 року залишилося 82,5 тисячі. Тобто закрився кожен 20-й магазин. У Петербурзі припинили своє існування ті самі понад 5 відсотків магазинів. Такого не було ні в пандемію, ні у 2014–15 роках, ні під час кризи 2008 року, ні навіть у 2022 році на тлі масового виходу іноземних брендів із Росії після початку війни. За словами засновника компанії INFOLine Івана Федякова, які наводить Forbes, по всій Росії ситуація нічим не краща за московську чи петербурзьку.
Бізнес, що припиняє свою діяльність, – це ті самі платники податків, які, за задумом російської влади, мали забезпечити зростання ненафтогазових доходів бюджету після підвищення податків.
Олег Дерипаска
А оскільки надій на малий бізнес немає жодних, влада вирішила «потрусити» великий. У четвер 26 березня Володимир Путін приїхав на з’їзд Російського союзу промисловців і підприємців, який ще називають «профспілкою олігархів». І там після публічних реверансів та чергових промов відбулася закрита зустріч із російськими мільярдерами. Злі язики розповіли кільком діловим виданням, зокрема The Bell та Financial Times, що на цій зустрічі Володимир Путін з подачі генерального директора «Роснафти» Ігоря Сєчіна запропонував представникам великого бізнесу «скинутися на війну». І російський бізнесмен Сулейман Керімов одразу відгукнувся та запропонував 100 мільярдів рублів. А російський олігарх Олег Дерипаска теж нібито погодився, але суму не назвав.
Сулейман Керімов
Якщо ж вірити пресссекретарю Путіна Дмитру Пєскову, все було зовсім не так. Ніхто нікому нічого не пропонував. Просто один із учасників зустрічі (і це був не Ігор Сєчін) особисто хотів виділити на потреби країни велику суму грошей, і це було (цитую) «його сімейне рішення». І гроші він запропонував не на «СВО» (як в Росії називають війну проти України), а на потреби країни.
Чому країна за нинішніх цін на нафту продовжує гостро потребувати грошей, Пєсков пояснювати не став. Чи допоможуть мільярди або трильйони російських доларових мільярдерів виправити стан економіки? Навряд чи. Бюджет виглядатиме трохи «красивішим», але структурний перекіс, який призвів до нинішньої кризи, нікуди не зникне. Тим більше, він і надалі поглиблюватиметься. Друге питання полягає в тому, чим держава розплатиться з олігархами, які так перейнялися проблемами міністерства фінансів, що дістали портмоне.