«Шанси завжди є. Я говорю про відносини між Угорщиною і угорським народом з українським народом і з Україною. А вони будуть. Всі забувають лише одне. Ми – не просто дві країни. Ми – не просто два народи. Ми – сусідські країни»
Посол України в Угорщині Федір Шандор в інтерв’ю Радіо Свобода (програма «Свобода Live») оцінив перспективи потепління відносин між Угорщиною та Україною після зміни влади в Будапешті. Також він озвучив і проблемні питання, які в першу чергу необхідно вирішити Будапешту і Києву.
Щодо українсько-угорських відносин
– Перш за все, які у вас очікування від зміни влади в Угорщині? Чи є сьогодні реальний шанс на перезавантаження українсько-угорських відносин? Як ви бачите?
– Шанси завжди є, тому що світ крутиться, не стоїть на одному місці і перебіг виборів не означає, що життя зупинилося. Я, наприклад, зараз перебуваю на стадіоні, де наші українські дітки готуються до змагань, і це відбулося, і за чотири місяці – домовленість. Тобто все працює, нічого не скасовано. Українські школи працюють, працює реабілітація для дітей військовослужбовців та загиблих на війні.
Шанси завжди є
Тому я не говорю про шанси, я не говорю: хтось відійшов, я говорю про відносини між Угорщиною і угорським народом з українським народом і з Україною. А вони будуть. Всі забувають лише одне. Ми – не просто дві країни. Ми – не просто два народи. Ми – сусідські країни. І ми – сусідські народи, які мають спільне ДНК, починаючи, як би це банально не звучало, із українських королів і закінчуючи відомими митцями, художниками і так далі, і політиками від Богдана Хмельницького і Ракоці, що змішувались на території України і воювали за свою свободу. Тому я говорю про співпрацю, я говорю про фінансові відносини, я говорю про логістику в Центральній Європі.
Щодо першочергових проблемних питань
– Пане Федоре, от якщо говорити про відносини між сусідськими країнами і говорити про них детальніше, які саме проблемні питання, можливо, сьогодні потрібно вирішити Будапешту і Києву? З чого плануєте почати?
Справи, які просто зараз були заморожені, мають розморозитися
– Вони є класичними, вони не мінялися – це відкриття кластеру; це запуск роботи комісії, яка не працювала з 2020 року – Українсько-угорська економічна комісія; це запуск експертної групи стосовно прав національних меншин і спільнот: як в одній країні, так і в другій, щоб були дзеркальні відносини. І, звичайно, продовження логістичних обмінів у вигляді відкриття запланованих переходів митно-прикордонних між Україною і Угорщиною, запуск логістичних центрів Чоп-Фенішлітке. Тобто ті справи, які просто зараз були заморожені, мають розморозитися і розпочати свій весняний економічний, в першу чергу, економічний і соціально-політичний похід.
Щодо 90 млрд євро кредиту
– Ще одне важливе питання – це надання кредиту Україні від Європейського Союзу. І Петер Мадяр вже дав зрозуміти, що не блокуватиме надання Україні цих 90 млрд євро кредиту. Коли ви очікуєте, що можна взагалі отримати якийсь перший транш? Коли це може вирішитись уже питання безпосередньо?
– Я – не економіст, я – не експерт у цьому питанні, тому я його і не оголошував. Тому що безпосередньо майбутній керівник уже оголосив, що він буде відкритий. Тому я його, бачите, не озвучив.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Мадяр обговорив «розблокування коштів ЄС для угорського народу» з президенткою ЄврокомісіїМені важливо, щоб був відкритий кластер стосовно Європейського Союзу. Мені важливо, щоб була відкрита експертна група стосовно прав національних меншин, про що заявлялося. І важливо, щоб запрацювала нарешті дуже важлива Українсько-угорська економічна комісія. Коли буде? Дипломатія – це точна наука, вона не гадає на кавовій гущі.
Ми не знаємо чимало протоколів, чимало бюрократичних особливостей, але можу сказати: точно в цьому році.
Щодо вступу України в ЄС
– От якраз щодо вступу України в ЄС. Петер Мадяр вже заявляв, що він проти пришвидшеного приєднання України до альянсу. І наразі він цю позицію, наскільки я бачу, не змінював. Що це означає? Що вступ він підтримує, але в довшій перспективі чи це продовження політики Орбана, який блокував євроінтеграцію України?
– Це означає лише одне – набратися українського терпіння. Ми – народ, який набрався терпіння, не здав Київ за три дні й не програв ядерній найбільшій державі світу за майже п’ять років. Набратися терпіння і дотримуватися протокольно-дипломатичних відносин. І не більше.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Україна неформально відкрила останні три переговорні кластери щодо вступу в ЄС– Тим не менш, як ви розумієте цю заяву?
Терпіння і протокольно рухатися
– А давайте не переходимо в журналістську риторику. Я відповідаю за українсько-угорські відносини.
– Дипломатично відповідаєте.
– Так, тому що в мене така робота. І, власне, за свої слова треба відповідати. Я звик за це відповідати на фронті, де два роки воював, тому чітко – терпіння і протокольно рухатися.
– Ну, оптимістичні у вас настрої, наскільки я розумію.
– Лише. В мене вони були уже і рік тому.
Щодо «Дружби»
– До речі, сьогодні Володимир Зеленський, президент України, заявив, що Україна відремонтує нафтопровід «Дружба» до кінця квітня, і він зможе запрацювати. Як ви вважаєте, чи може це частково зняти напругу у відносинах із Угорщиною, яку ми спостерігали останнім часом. Який це матиме взагалі результат відновлення цього нафтопроводу?
– Прямий економічний результат. І ви знаєте, Україна дотримується своїх слів. І я думаю, що це буде плюсом додатковим.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Єврокомісія, попри поразку Орбана, очікує ремонту «Дружби». Зеленський відповів– Яким чином це може вплинути?
– Нафтопровід так і називається.
– «Дружба». Але нафтопровід іде із Росії. Російську нафту ним в Угорщину постачають.
– А він також працює на стику Одеса-Броди, і туди йде нафта з Азербайджану та інших дружніх країн. Тому нафтопровід називається правильно.
Щодо «виходу країни з-під російського впливу»
– Гаразд. Ось це обрання нового прем’єра аналітики, експерти політики розцінюють взагалі як «вихід країни з-під російського впливу». Як ви вважаєте, Росія в Угорщині нині втратила свої позиції і важелі тиску, чи може статися, все ж таки, назву таким словом, реванш, можливо, Кремля?
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Орбана скинув лідер угорської опозиції. Поразки зазнав Путін?– Тому для цього ми набираємося терпіння і даємо можливість спостерігати знамениті, так звані, 100 днів урядових. Вони почнуться не раніше 11 травня. Зараз коментувати – це гадати на кавовій гущі чи бути вангою. Дипломати цим не займаються.
Щодо 11 травня
– 11 травня – це потрібен ще фактично місяць на налаштування, передачу влади, процесів... Як це пояснити?
– У Угорщині трошки інше, ніж у нас, законодавство. Уряд фактично уже не займається міжнародними відносинами. Він працює в режимі внутрішнього протоколу. Депутати уже не працюють. Зараз, до речі, хочу сказати, вибори ще не закінчилися, закінчилося лише голосування. На сайті лічильної комісії Угорщини лишилося лише 98% порахованих голосів. Ми чекаємо на закордонні округи, які будуть оприлюднені, я думаю, не раніше, ніж через тиждень. Тому чітко дотримуємося протоколу дипломатичного, тобто спостереження і збереження тих відносин, які є.
– Віктор Орбан ще фактично залишається прем’єр-міністром Угорщини наразі.
– Так.
Щодо угорської меншини на Закарпатті
– Ще одне питання, яке залишається досі невирішеним у відносинах із Угорщиною, ви про це частково згадували – це права угорської меншини на Закарпатті. І, зокрема, це питання стане важливим елементом в нормалізації відносин з Україною, про це також заявляв Мадяр. До яких компромісів тут готова Україна? І що від неї очікують? І чи взагалі зараз це питання стоїть на порядку денному?
Ми чекаємо відкриття спільної роботи і спільних комісій, які не працюють з 2020 року
– Для того, щоб рушив ешелон, треба безпосередньо головний потяг. А зараз він не працює, тому що не працює експертна комісія. Будь-що коментувати без того, що працює експертна комісія, яка в замороженому режимі, немає змісту. Тому ми чекаємо відкриття і однієї комісії, відкриття роботи експертної групи. Ми очікуємо на старт відкриття тих чи інших і комісій, і груп робочих. Це наше завдання – пришвидшити відкриття цих робочих дій. Тому зараз коментувати це ні про що. Ми чекаємо відкриття спільної роботи і спільних комісій, які не працюють, нагадаю, з 2020 року.
Щодо можливої зустрічі Зеленського і Мадяра
– Ви кажете, що 11 травня теоретично і офіційно мав би обійняти посаду новообраний прем'єр. Чи розраховує українська сторона на зустріч президента України із новообраним угорським прем'єром? Чи були вже, можливо, якісь комунікації, якісь сигнали? Можливо, ви отримуєте щодо цього, адже Мадяр заявив, що спершу поїде до Польщі, а потім до Брюсселя. Ну і про подальші плани поки що невідомо.
– Вчора на своїй пресконференції він чітко сказав: після інавгурації його як керівника уряду та його уряду міністрів почнуть відбуватися офіційні процедури спілкування, поїздок, відповіді на ті чи інші запитання. На цей момент він перебуває лише у ранзі політика, оскільки вибори не закінчилися.
На пресконференції він чітко сказав: звичайно, ми зустрінемося з президентом України. Тому чекаємо інавгуративних моментів і закінчення виборчого процесу.
– Україна, можливо, запит подавала вже? Чи ще рано?
– Ще рано, тому що ще не оголошені результати виборів. Кому подавати запит? Це є, звичайно, норма і ми її чекаємо.