Світлана Дзюма-Чан – українська волонтерка в Китаї, яка збирає кошти для ЗСУ в країні, що має тісні зв’язки з Росією.
Щодня вона вимушена пояснювати своєму оточенню, за що воює Україна й чому не варто ототожнювати її з Росією. Й це в умовах численних табу, обмежень і потоку російської пропаганди.
- Як змінювалися настрої китайців за час великої війни Росії проти України?
- Що вони думають про формальне невтручання Сі Цзіньпіна, попри численні прохання Європи вплинути на Путіна?
- Як українка на цьому тлі популяризує Україну в Китаї?
- Як зацікавлює китайців, оточених російськими новинами, жертвувати на ЗСУ?
Українська волонтерка Світлана Дзюма-Чан на Донеччині, Україна, 15 серпня 2025 року
Світлана Дзюма-Чан родом із Тернопільщини. Вона – артистка балету, й саме професія пов’язала життя українки з далекою Азією. Вона гастролювала в Кореї, потім отримала пропозицію роботи в Китаї, де зрештою через заміжжя затрималася більш ніж на десять років.
У китайському театрі Світлана зустріла свого майбутнього чоловіка, що прийшов подивитися на концерт іноземців. Подружжя виховує сина Михайла й доньку Іванну. Коли почалася повномасштабна війна, Світлана пригадує, як усерйоз роздумувала залишити дітей на тата й повернутися в Україну.
Українська волонтерка Світлана Дзюма-Чан з родиною. Фото з особистого архіву Світлани
«За що ви воюєте?»
«Я вже сама хотіла вступати в лави ЗСУ. Чоловік свариться, кричить… В нас вдома такий хаос витворяється! Я не знаю, як себе зібрати. Діти також не розуміють, що з мамою твориться. Це просто був жах», – розповідає Світлана про свою реакцію на звістку, що Росія таки вторглася в Україну.
За що гинуть мирні люди? Кажу, піди це скажи тому, хто зараз на окупованій території
Напруги додавало й оточення, в якому перебувала українка. На великих китайських телеканалах транслювали головно російську інтерпретацію подій, якій охоче, пригадує Світлана, вірили місцеві, включно з її власним чоловіком. Українка згадує, як у перші місяці війни вони майже не спілкувалися. Бо діалоги звучали приблизно так:
«За що ви воюєте, та віддайте ви ту землю! За що гинуть мирні люди? Кажу, піди це скажи тому, хто зараз на окупованій території, і побачиш, що він тобі відповість», – переказує Світлана.
Все змінили слова, одного дня сказані чоловіку українки його товаришем.
Українська волонтерка Світлана Дзюма-Чан з чоловіком. Фото з особистого архіву Світлани
«Друг йому сказав: твоя дружина з якої країни? З України. І ти підтримуєш «рашку»? Він не підтримував, але він не розумів, що коїться.
Я не розібрався в цьому всьому – хто на кого напав
І тоді його як перемкнуло. Прийшов і попросив пробачення. Мовляв, вибач, що я так вчинив – я не зрозумів. Я не розібрався в цьому всьому – хто на кого напав», – пригадує Світлана і каже, що саме так далеку для КНР війну, яка для українців є оборонно-визвольною, сприймає чимало пересічних китайців.
Волонтерство в Китаї – «ї**шимо»
Врешті чоловік вмовив Світлану залишитися у Вeйфані, провінція Шандун, й допомагати Україні дистанційно – «давай-но ми будемо робити щось тут, щоб ти якось краще почувалася». Волонтерство було найочевиднішою корисною справою, за яку українка негайно взялася.
Вона об’єднувалася з іншими активістами на чужині, оголошувала у соцмережах збори на потреби українців, постраждалих від війни, чоловік робив репости, їх підхоплювали його місцеві друзі-китайці. Спрацьовувало «сарафанне» радіо. На нього в комуністичному Китаї насамперед і покладалися. Жодних акцій, маршів чи демонстрацій.
Українська волонтерка Світлана Дзюма-Чан (друга зліва) на заході на підтримку України в Китаї, 7 червня 2025 року
«Нам тут одразу сказали (в посольстві України – ред.): ніяких мітингів – пов’яжуть… Не вийти навіть на вулицю з прапором», – пояснює Дзюма-Чан умови, в яких намагається допомогти Батьківщині.
Нам тут одразу сказали: ніяких мітингів – пов’яжуть
Виходом стали регулярні онлайн-розпродажі українських сувенірів і аукціони, де вони ставали лотами.
«Нам діти в Україні малювали малюнки патріотичні, відправляли на електронну пошту… Ми з них робили колекції, продавали футболки, худі, чашки, тарілки – все, що могло бути пов'язане з українською символікою.
Дуже багато почали людей до нас долучатися… Купуєш щось з нашої колекції – і йде донат», – пояснює Світлана межі своїх можливостей у Китаї.
Українська волонтерка Світлана Дзюма-Чан плете з дітьми вінки. Китай, 4 травня 2025 року
Перші зібрані гроші витратили на евакуацію дітей із Харківщини, територією якої пролягає фронт. Волонтерська спільнота, до якої належала Світлана, також піклувалася про тварин і людей похилого віку. Окрім цивільних, задовольняють і військові потреби. Збирають кошти на дрони, ноутбуки, ліки бійцям, обладнання для реабілітаційних центрів. Двічі на рік Дзюма-Чан сама їздить на схід України, який вважає своїм місцем сили.
Ми ще... лише не танцювали на столі, щоби зібрати якісь донати
«Якщо ми не будемо їм (військовим – ред.) допомагати, то не буде України… Ми ще з Танею (напарниця Світлани – ред.) лише не танцювали на столі, щоби зібрати якісь донати», – каже артистка балету Дзюма-Чан.
Напрочуд популярною в Китаї, ділиться волонтерка, стала свіжа колекція одягу й аксесуарів із принтом букви «ї».
«Літера «ї» українська – ми її назвали, що ми ї**шимо. Тому ця колекція дуже сильно залетіла всім тут, розлетілася моментально і дуже багато хороших відгуків, що отака лаконічна літера «ї». Але настільки все так чітко, просто і зрозуміло», – розповідає Світлана про вподобання китайців.
Колекція худі з принтом літери «ї», зроблена Creative Ukrainian People – організацією, з якою співпрацює Світлана Дзюма-Чан
Анонімні пожертви
Українка зауважує, що громадяни КНР, з якими їй доводилося стикатися, значно прихильніше ставляться до України нині, аніж на початку вторгнення. Зміну настроїв пов’язує насамперед із більшою поінформованістю про країну, що стала жертвою російської агресії.
Вони завжди запитували: а Україна – це де? Я кажу: Україна в Україні
«(До вторгнення – ред.) вони завжди запитували: а Україна – це де? Я кажу: Україна в Україні. А якою ви мовою розмовляєте? Кажу: українською. А що, не російською? Кажу: ні, не російською, українською. В Україні є своя рідна мова», – пригадує Світлана.
Пробити «стіну» російської пропаганди в Китаї було ще однією місією Дзюми-Чан і її команди волонтерів. Вони перекладали китайською й поширювали українські новини.
«Нам потрібно було працювати над тим, щоби донести до них інформацію, як це насправді працює, транслювати наші новини, а не їхні (російські – ред.)», – розповідає Світлана.
Українська волонтерка Світлана Дзюма-Чан у Китаї, 19 лютого 2026 року
Деякі пости блокували, адже в Китаї працює державна система контролю та поширення інформації в інтернеті. Новини розповсюджуються через китайські платформи, які модеруються державою.
Зараз дуже багато людей, хто підтримує й пише слова підтримки
Теми, пов’язані з війнами, протестами чи політикою, часто видаляються. Щоб мати доступ до західного контенту, китайці встановлюють VPN або вступають у закриті групи, де немає цензури. Такі створювала й Світлана разом з іншими активістами. І китайці, каже, охоче вступали.
«Теперішня ситуація мене дуже навіть тішить, тому що все більше й більше людей дізнається про Україну… Зараз дуже багато людей, хто підтримує й пише слова підтримки», – каже волонтерка, водночас зауважуючи, що зі словами китайці обережні.
Українська волонтерка Світлана Дзюма-Чан з дітьми
Зокрема, не прийнято дискутувати про політику невтручання президента Китаю Сі Цзіньпіна, який ігнорує численні заклики європейців вплинути на російського керманича Володимира Путіна, щоб той завершив війну проти України.
Ми взагалі ніякі політичні новини в групах не обговорюємо
«Ми взагалі ніякі політичні новини в групах не обговорюємо, щоби не наражати себе на якусь небезпеку… Ми про це не можемо в групах писати, ні говорити, тому що можуть блокувати. Навіть було таке, що хтось підняв цю тему – і дуже швидко, наступного дня, його забрали в відділок», – пригадує Світлана.
Найбільше, додає, китайцям імпонує те, що Україна продовжує чинити опір «такій здоровечій країні» на п’ятому році вторгнення. Однак і про це, зауважує, не прийнято говорити публічно. Навіть пожертви на її збори люди часто бояться підписувати власним іменем.
Українська волонтерка Світлана Дзюма-Чан у Китаї, 7 жовтня 2025 року
«Дуже багато анонімних донаторів… Я бачу, від кого надійшли кошти. Але написано, що анонімні, анонімні, анонімні», – каже Світлана.
За час повномасштабної війни українська волонтерка в Китаї зібрала понад 20 мільйонів гривень – донатили, каже, як іноземці, так і українці.
«Ми не є великі блогери чи якісь ведучі, які мільйони збирають там за дві години. Робимо потихеньку, що можемо. Врешті ми врятували не одне життя. І це дуже тішить», – резюмує Дзюма-Чан.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Європа може вплинути на Путіна через Китай, але для цього має змінитися сама?Офіційний Пекін притримується нейтралітету в питанні війни Росії проти України. Китай виступає за припинення бойових дій і політичне врегулювання шляхом переговорів.
Китай також заявляє про підтримку територіальної цілісності всіх держав, включно з Україною. Але не називає війну війною, вживаючи натомість термін «українська криза», Росію – агресором і прямо не критикує Москву. Перед вторгненням Сі Цзіньпін підписав із Володимиром Путіним угоду про «партнерство без обмежень».
Китай підтримує наратив Росії про те, що «кризу» спровокувало розширення НАТО, й не підтримує запроваджені проти партнерки санкції.
Пекін не постачає Росії зброю, однак вважається, що завдяки насамперед Китаю Москва здатна продовжувати війну проти України, оскільки отримує через нього доступ до критично важливих для військових зусиль товарів подвійного призначення. А також зі знижкою продає Пекіну енергоресурси, від яких відмовилася Європа.
Через це на Заході вважають позицію Китаю де-факто більш прихильною до Росії, попри заявлений нейтралітет.