Освітня інфраструктура України постраждала внаслідок російських атак вночі проти 21 жовтня, повідомив міністр освіти і науки Андрій Бутенко 21 жовтня.
Він уточнив, що від обстрілів постраждали щонайменше три українських університети. Зокрема, в Умані нічні атаки пошкодили два гуртожитки університету:
«Вибито понад 100 вікон та отримали пошкодження віконні рами. В одному з гуртожитків також постраждали навчальні аудиторії на першому поверсі. Під час обстрілів студенти перебували в укритті».
У Кременчуці удару зазнав один із навчальних корпусів Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. На місці виникла пожежа, її вже ліквідували.
Читайте також: РФ атакувала енергооб’єкти на Київщині, Волині, Одещині й Миколаївщині – Корецький
Також у Києві вибухова хвиля пошкодила один із навчальних корпусів Київського національного університету будівництва і архітектури. Попередньо, ніхто зі студентів і працівників навчальних закладів не постраждав.
«Це черговий акт російського терору проти української освіти. Школи, дитячі садки, коледжі, університети та наукові установи знову й знову зазнають ударів. Росія руйнує місця, де українські діти й молодь мають навчатися, здобувати професію, проводити дослідження та будувати своє майбутнє», – прокоментував Бутенко.
Міністр додав, що його відомство перебуває на зв’язку з керівництвом постраждалих університетів та уточнює масштаби пошкоджень. Він зазначив, що, попри постійні атаки, українські заклади освіти продовжують працювати, і подякував рятувальникам і всім, хто працює на місцях обстрілів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Укренерго»: у шести областях є знеструмлення через атаки РФРосійські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..