Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що повідомлення в ЗМІ про те, що деякі партнери України згодні направити до неї миротворчі війська в рамках гарантій безпеки лише за згоди російської влади, свідчать про успішну кампанію Кремля.
«Кремль, схоже, мав успіх у проведенні кампанії рефлексивного контролю, спрямованої на вплив на ухвалення рішень «Коаліцією охочих» під керівництвом Великої Британії і Франції», – йдеться в повідомленні.
24 лютого видання The Telegraph із посиланням на дипломатичні й оборонні джерела повідомило, що деякі члени «Коаліції охочих» приватно заявили, що їхній внесок у війська для гарантування безпеки повоєнної України залежить від дозволу президента Росії Володимира Путіна на таке розгортання. Одне високопоставлене дипломатичне джерело сказало, що заяви Кремля про те, що російські сили вважатимуть законною ціллю іноземні війська в Україні, означають, що коаліції «потрібно направити сили іншого типу». Тим часом, як інше дипломатичне джерело зазначило, що європейські держави «по суті, надали Путіну право вето» на плани коаліції. Офіційно про це не повідомляли.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Трамп і Зеленський поговорили телефоном перед переговорами в Женеві. Чи посилиться тиск на Росію?«Розбіжності в «Коаліції охочих», ймовірно, є результатом багатомісячної скоординованої кремлівської кампанії рефлексивного контролю – методу, за допомогою якого Росія намагається змусити опонента добровільно дійти до заздалегідь визначеного нею рішення. Ця кампанія спрямована на те, щоб перешкодити Заходу погодитися на гарантії безпеки для України», – йдеться в повідомленні.
Аналітики зауважили, що Кремль неодноразово відхиляв західні гарантії безпеки для України, заявляючи, що іноземні війська в Україні будуть «законними цілями» для російських сил. Крім того, вказують в ISW, Кремль використовує безпідставне твердження Служби зовнішньої розвідки Росії про те, що Велика Британія і Франція нібито готові надати Україні «брудну бомбу» або ядерну зброю, щоб зірвати поточні дискусії щодо гарантій безпеки Заходу для України.
«25 лютого кремлівські чиновники продовжували повторювати звинувачення СЗР, стверджуючи, що нібито передача ядерної зброї Україні загрожуватиме безпеці Росії, і закликаючи до дій у відповідь із метою викликати страх у Великій Британії і Франції. Значущі гарантії безпеки, включаючи європейські сили стримування, будуть життєво важливою частиною будь-якої майбутньої угоди, яка забезпечить тривалий мир в Україні. Гарантії безпеки без значних заходів стримування не завадять Росії відновити свою агресію проти України в обраний нею час і є особливо важливими для виправдання будь-яких територіальних поступок, які Україна може бути змушена прийняти», – йдеться у звіті.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Україна вступає у 5-й рік великої війни: бої, повітряні атаки, переговориВ Інституті вивчення війни заявляють, що Росія однозначно відкидає будь-які значущі гарантії безпеки, оскільки вони перешкоджають здатності Кремля досягти своєї давньої стратегічної мети – отримання контролю над усією Україною.
«Будь-яке російське вето підірве основи, на яких побудовані нинішні переговори під керівництвом США щодо забезпечення тривалого миру», – наголошують аналітики.
В ISW також зауважують, що інсайдерські повідомлення продовжують вказувати на те, що Росія не зацікавлена в змістовних мирних переговорах і готується до затяжної війни. Джерело, близьке до Міністерства закордонних справ Росії, 25 лютого повідомило російському опозиційному виданню «Верстка», що позиція Росії на переговорах «зовсім не змінилася» і що РФ «повинна досягти» своїх військових цілей.
Джерело у внутрішньополітичному блоці Кремля повідомило «Верстці», що Кремль симулює активні переговори і насправді намагається затягнути процес. Джерела також заявили, що Кремль розглядає процес переговорів як «інструмент» для стримування ескалації конфлікту в невигідному для Москви напрямку, а як приклад того, чого досягла ця російська тактика зволікання, вказали, що Україна не отримає ракети «Томагавк» від Сполучених Штатів, поки Росія залишається за столом переговорів.
Читайте також: ЄС і Україна на п’ятому році війни. Брюссель дасть поштовх до її завершення?
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф днями в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
Сам президент США перед переговорами в Женеві 17-18 лютого заявив, що Україні варто «швидко сісти за стіл переговорів». Раніше Трамп заявляв, що, на його думку, Росія хоче укласти угоду на тлі війни в Україні.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу. У Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія нібито готова воювати «вічно». А чи зможе?