У Міністерстві закордонних справ України розкритикували нову процедуру реагування на порушення засад Ради Європи, що фактично унеможливить, зокрема, застосування санкцій проти Росії через її агресію проти України.
Ця процедура лише заохотить Росію до ще агресивніших дій, мовиться в коментарі МЗС.
«В Україні розчаровані схваленим Комітетом міністрів Ради Європи рішенням щодо запровадження так званої комплементарної (додаткової – ред.) процедури реагування на порушення статутних зобов’язань країнами-членами цієї організації, яка зводить нанівець можливість покарання за найсуворіші порушення», – мовиться в коментарі.
В МЗС нагадали, що делегація України голосувала проти цього рішення, і наголосили: «Шкодуємо, що у європейських столицях так і не почули наші обґрунтовані аргументи щодо шкідливості ініціювання таких кроків для майбутнього загальноєвропейської правозахисної організації».
У міністерстві переконані, що запровадження таких процедур «лише поглиблює світоглядну кризу в рамках Ради Європи, яка розпочалася з відступу організації від власних статутних цілей, коли розв’язані Росією війни, як на власній території, так і проти сусідів, були залишені без ефективної відповіді».
У Києві підкреслили, що сьогодні «немає жодних сумнівів, що російська збройна агресія має розглядатися як серйозне порушення фундаментальних принципів і цінностей» Ради Європи.
Крім того, в коментарі наголошується, що з часу безумовного повернення Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи в червні 2019 року російська сторона «своїми діями уже неодноразово довела, що не має намірів змінювати свою протиправну поведінку».
«Недалекоглядні дії Ради Європи лише посилюватимуть відчуття безкарності, додатково заохочуватимуть Росію, як і інших потенційних порушників, до ще більш агресивних дій на міжнародній арені, зневаги до верховенства права та нехтування правами і фундаментальними свободами людини», – заявили в українському зовнішньополітичному відомстві.
В МЗС очікують, що вже найближчим часом буде продемонcтровано, чи здатен цей механізм «притягнути до відповідальності тих, хто агресією і окупацією зухвало порушує міжнародне право і вчиняє масові порушення прав людини».
«У рамках міжнародних організацій Україна рішуче і послідовно виступатиме проти запровадження процедур, які прямо чи опосередковано руйнують механізми накладення обмежувальних заходів, включаючи санкції, проти країн, що свідомо і систематично порушують принципи та норми міжнародного права», – підсумували в МЗС.
5 лютого Комітет міністрів Ради Європи схвалив «нову додаткову процедуру» між комітетом і Парламентською асамблеєю (ПАРЄ) щодо покарання для держав, які вчинили серйозне порушення своїх статутних зобов’язань. «Впровадження цієї процедури справді є результатом дискусій, проведених на Гельсінській міністерській сесії (17 травня 2019 року), під час якої було наголошено на необхідності узгоджених дій із метою посилення здатності організації більш ефективно реагувати в ситуаціях, коли держава-член порушує свої статутні зобов’язання або не дотримується стандартів, основних принципів та цінностей, які підтримує Рада Європи», – мовилося в повідомленні про це.
Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич заявила, що вітає схвалення цієї процедури.
29 січня цю нову додаткову процедуру щодо серйозних порушень країнами-членами Ради Європи своїх статутних зобов’язань схвалила ПАРЄ. Ця процедура визначає, за яких умов можуть бути застосовані обмеження проти країни-порушниці.
Згідно з новою додатковою процедурою щодо серйозних порушень країнами-членами Ради Європи, у разі виявлення таких «серйозних порушень» передбачається нова процедура, завдання якої – «уникнення санкцій». Щоб виправити порушення, державі надаватиметься рік часу. Весь цей час має тривати діалог із порушником, і в разі навіть мінімального прогресу у вирішенні проблеми термін може бути запущений спочатку.
Покарати за «серйозні порушення» державу-члена Ради Європи можуть лише за погодження Комітету міністрів Ради Європи, її генерального секретаря і Парламентської асамблеї. Водночас дотеперішня процедура запровадження санкцій буде застосовуватися для не надто серйозних порушень.
У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи змінила процедуру застосування санкцій, і Росія повернулася до повноцінної роботи в ПАРЄ після чотирьох років перерви, не виправивши ситуації з жодним із порушень, через які її було покарано. У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини й України в ПАРЄ залишили залу засідань. Україна офіційно відмовилася від участі в осінній сесії ПАРЄ.
16 січня Верховна Рада ухвалила заяву про повернення постійної делегації України до Парламентської асамблеї Ради Європи.