Україна виступає за діалог з Польщею та за зниження емоцій щодо історичних питань, заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий.
«Дипломатичними каналами ми постійно підтримуємо зв’язок. Ми, як МЗС, дипломатична команда президента України постійно підтримуємо зв’язок з польськими колегами…Я вас можу запевнити, що паралельно з оцією публічною стороною питання йде спокійна дипломатична робота для того, щоб все-таки – це задача дипломатії – врегулювати такі кризові ситуації», – сказав він в ефірі телемарафону.
За його словами, слід не забувати, що Україна та Польща є союзниками, у яких є спільний ворог – Росія, «як і багато століть перед цим», «ворог, який становить екзистенційну загрозу і для польського, і для українського народів». Георгій Тихий зауважив, що на цьому тлі мати суперечності між союзниками неправильно.
«Тут йдеться насамперед про позицію президента Польщі, не треба ототожнювати її ані з позицією Польщі загалом, ані з позицією польського суспільства…Тому ми працюємо над тим, щоб ці гострі кути і емоції стишувати», – додав речник МЗС.
За його словами, Україна готова до діалогу з Польщею, зокрема щодо «складних питань історичного минулого».
Читайте також: Свириденко очолить українську делегацію на URC-2026 у Гданську. Мав їхати Зеленський
19 червня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України Ордена Білого Орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Зеленський 20 червня відправив «Новою поштою» Орден Білого Орла президенту Польщі Каролю Навроцькому. При цьому він заявив, що «Україна залишається вдячною Польщі за підтримку і відкритою до подальшої співпраці».
Згодом Зеленський в інтервʼю ТСН пояснив рішення польського президента Кароля Навроцького позбавити його Ордена Білого Орла суто внутрішньою політичною боротьбою. Польський президент заперечив, що суперечка пов’язана з внутрішньополітичними процесами в Польщі.
Хто ще повернув польські нагороди?
20 червня колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко відмовилися від Ордена Білого Орла.
Також керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про відмову від Золотого офіцерського хреста ордена «За заслуги перед Польщею», яким його нагородили минулого року, на тлі рішення президента Польщі Кароля Навроцького про позбавлення українського голови держави ордена Білого орла.
У публікації в своєму телеграм-каналі Буданов назвав рішення Навроцького «недружнім актом» щодо українського народу.
Про намір повернути Кавалерський хрест Ордена «За заслуги Республіки Польща» оголосив і посол України в Польщі Василь Боднар. Рішення президента Польщі він назвав «історично несправедливим».
Реакція в Польщі
Очільник польського уряду Дональд Туск заявив, що продовження активної участі політиків в Україні і Польщі у конфлікті між обома країнами є «стратегічною помилкою», від якої програють усі.
А міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає, що «переможцем війни історії і орденів може стати лише Москва».
Читайте також: «Від суперечок українців і поляків виграє лише Москва»: МЗС про найменування підрозділу на честь УПА
Раніше, ще до рішення Навроцького, віцеспікер парламенту Польщі та лідер правопопулістської партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак закликав блокувати вступ України до Європейського Союзу через присвоєння українському підрозділу «імені Героїв УПА».
Чому виникла напруженість у відносинах України та Польщі?
26 травня президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». Як йдеться в документі, це зробили «з метою відновлення історичних традицій національного війська, зважаючи на зразкове виконання покладених завдань під час захисту територіальної цілісності й незалежності України».
Згодом в інтерв’ю ТСН Володимир Зеленський пояснив, що почесне найменування «імені Героїв УПА» підрозділу ССО ЗСУ було ініціативою самих військових.
«Так, я підтримую це. Я зараз не знімаю на когось відповідальність. Я жодного разу не змінював такі укази і жодного разу не відміняв. Я як президент повинен їх підтримати. Вони – армія, вони захист, а я – гарант Конституції і я – Верховний Головнокомандувач, який повинен давати їм все, що їм потрібно для того, щоб захистити наш народ і нашу землю. І якщо їх мотивують свої герої, ім'я героїчні, історичні постаті, яких вони поважають, і якщо для них це дуже важливо, я повинен робити все, що вони мені скажуть», – розповів він.
За словами Зеленського, польська сторона отримала таку відповідь від нього.
Кароль Навроцький розкритикував рішення президента України присвоїти найменування «імені Героїв УПА» одному з підрозділів ЗСУ.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Історія ще раз сміється з Навроцького». Одним з перших кавалерів Ордена Білого Орла був Іван МазепаУПА: коротко про головне
Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло на території України в 1942–1956 роках.
Метою створення УПА було об’єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Своїм головним завданням УПА декларувала створення національної української армії для відновлення незалежної Української держави і підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні.
УПА виступала за створення самостійної соборної Української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі.
Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а одним із останніх боїв УПА з військами НКВС був бій із метою заблокувати радянські військові колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. За деякими даними, все ж останній бік вояки УПА дали аж в 1967 році.
Плакат на честь УПА і командира Романа Шухевича, Дрогобич, 2018 рік
Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
УПА воювала на два фронти – проти нацистської Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.
Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
У Росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
У Польщі теж переважає негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.
Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроєкті
На Волині діяла не лише УПА, а й мережі й загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців» та різних отаманів. Діяли також німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили і українці, і поляки, – а також радянські партизани.
На основі документів СБУ встановлено, що в Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам’яті Польщі вважає, що УПА та інші загони націоналістів причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»), після Революції гідності почало переважати визнання заслуг.
Із 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. 2018 року було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
Згідно з соцопитуванням, проведеним восени 2023 року, для понад двох-третин населення України УПА стала символом захисту незалежності.
«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної памʼяті. ...Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – сказала на презентації досліженння Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.