«Медуза»: через 3 місяці війни багато хто в еліті РФ незадоволений Путіним
Засідання Ради безпеки Росії 21 лютого, яке стало прелюдією до масштабної війни
Видання «Медуза» з посиланням на джерела в російських владних колах пише, що за минулі три місяці багато представників російських еліт кілька разів змінювали свою позицію щодо масштабної війни Росії проти України та ситуації в країні. Зараз, як стверджує видання, дуже багато представників еліт – як прихильників продовження війни, так і прихильників миру – незадоволені особисто президентом РФ Володимиром Путіним.
Загалом в оцінках ситуації переважає песимізм, пише «Медуза». Представники бізнесу і низка членів уряду «невдоволені тим, що президент розпочав війну, не подумавши про масштаби санкцій». Є й ті, кого не влаштовують темпи так званої «спецоперації», вони наполягають на рішучіших діях у війні, аж до широкої мобілізації й війни «до перемоги».
За інформацією джерел «Медузи», до мобілізації в Кремлі не готові, оскільки ця ідея не є популярною в суспільстві. Прихильники негайного укладання миру, в свою чергу, вказують на проблеми в економіці, які з часом, на їхню думку, посилюватимуться.
Джерела «Медузи» також стверджують, що у найвищих ешелонах влади все частіше обговорюється тема «наступника Путіна». Йдеться не про змову проти президента Росії, «але є розуміння, або побажання, що в досить доступній для огляду перспективі керувати державою він не буде». Серед обговорюваних імен, які, на думку деяких представників влади РФ, зможуть «домовитися із Заходом», – мер Москви Сергій Собянін, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв і перший заступник голови адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко.
24 травня виповнюється три місяці з дня початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну, яке у Кремлі, як і раніше, називають «спеціальною військовою операцією».
Напередодні в Міністерстві оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки повідомили, що Росія за три місяці своєї масштабної війни проти України, ймовірно, втратила загиблими стільки ж військових, скільки Радянський Союз під час його дев’ятирічної війни в Афганістані.
«Поєднання поганої тактики, обмеженого прикриття з повітря, недостатньої гнучкості й командного підходу, що посилює невдачі й помилки, призвело до такого високого рівня втрат, який продовжує зростати під час наступу на Донбас», – пояснили у розвідці.