Передові підрозділи з російського складу контингенту Колективних миротворчих сил Організації договору про колективну безпеку вже розпочали виконання поставлених завдань. Про це 6 січня повідомляють російські інформагенції з посиланням на секретаріат ОДКБ.
«Відповідно до рішення Ради колективної безпеки ОДКБ, ухваленого 6 січня 2022 року, до Республіки Казахстан на обмежений за часом період для стабілізації та нормалізації обстановки направлено Колективні миротворчі сили Організації Договору про колективну безпеку», - сказали в секретаріаті.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ОДКБ відповіла згодою на запит Токаєва про введення військ до КазахстануЯк повідомили в організації, до складу миротворчих сил увійшли підрозділи Збройних сил Росії, Білорусі, Вірменії, Таджикистану та Киргизстану. «Основними завданнями Колективних миротворчих сил ОДКБ стане охорона важливих державних та військових обʼєктів, надання сприяння силам правопорядку Республіки Казахстан у стабілізації обстановки та повернення її у правове поле», – вказали в ОДКБ.
Російські десантники увійшли до складу спрямованих до Казахстану сил, літаки Повітряно-космічних сил Росії «перекидають їх до республіки», повідомив секретаріат ОДКБ.
«Від Російської Федерації до складу Колективних миротворчих сил ОДКБ увійшли підрозділи та військові частини Повітряно-десантних військ. Наразі літаками військово-транспортної авіації ВКС Росії здійснюється перекидання на територію Республіки Казахстан російської частини миротворчого контингенту», – йдеться у повідомленні.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Казахстан, протести і Росія: що призвело до заворушень і які наслідки вони матимуть?ОДКБ надішле військових до Казахстану на запит президента країни Касим-Жомарта Токаєва. Про це у фейсбуці вночі 6 січня заявив премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який очолює Раду колективної безпеки організації.
Токаєв попросив країни ОДКБ про силову підтримку увечері 5 січня.
5 січня протести проти влади охопили великі міста Казахстану. Влада втратила контроль над найбільшим містом країни Алмати. Увечері Токаєв в ефірі державного каналу назвав ситуацію результатом зовнішньої агресії та заявив, що звернувся до глав держав ОДКБ по допомогу у подоланні «терористичної загрози».
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.