У Брюсселі відкривають шостий кластер з Україною й очікують на «новий поштовх» у реформах з оновленням уряду

З Україною й Молдовою сьогодні відкривають шостий кластер «Зовнішні відносини»

У Брюсселі стартує так званий супервівторок: 14 липня там проходить найбільша кількість міжурядових конференцій від 2002 року. Її проведення є необхідним формальним кроком для відкриття або закриття переговорних розділів про членство країни-кандидата в ЄС.

З Україною й Молдовою сьогодні відкривають шостий кластер «Зовнішні відносини».

«Він охоплює співпрацю в галузі оборони та протидію гібридним загрозам. Обидві країни робитимуть внесок у європейську архітектуру безпеки», – зазначила 14 липня, прибуваючи на конференції, єврокомісарка з розширення Марта Кос.

З Албанією і Чорногорією 14 липня переговорні розділи закривають. Остання – найближча до членства. Томас Бірн – міністр із європейських справ Ірландії, що нині головує в Раді ЄС, сподівається на завершення процесу її вступу «вже цього року».

«Сподіваємося на чудовий результат сьогодні та на те, що вдасться наростити динаміку процесу, щоб рухати його вперед», – наголосив Бірн.

«Молдова, Україна, Чорногорія та Албанія сьогодні роблять наступний важливий крок. Саме ці країни є нашими лідерами процесу розширення», – наголосила Кос.

Відповідаючи на запитання про відкриття решти чотирьох кластерів з Україною, на яке сподівалися в Києві, профільна єврокомісарка нагадала, що з боку Єврокомісії все готово. Але все залежить від держав-членів.

«Навіть якщо доведеться ще трохи зачекати, технічна робота триває. Україна точно знає, особливо щодо Кластера 1 і, починаючи від сьогодні, Кластера 6, що саме необхідно зробити. І вона це робитиме», – зазначила Кос.

Коментуючи виконання плану реформ Качки-Кос, яке експерти оцінили на 15 відсотків з відповідних 100, посадовиця запевнила, що його уважно відстежують, і висловила сподівання на «новий поштовх до ще швидшого виконання необхідних реформ у Києві» з оновленням українського уряду.

Читайте також: «Внутрішня справа кожної країни» – в ЄС відреагували на відставку Свириденко

Віцепрем’єр із євроінтеграції України Тарас Качка своєю чергою наголосив, що перестановки в уряді не вплинуть на її євроінтеграцію, яка є «безумовним пріоритетом». Радше навпаки.

«Новий уряд стане кращою, ефективнішою командою, яка зможе одночасно вирішувати як нагальні та кризові питання, пов’язані зі стійкістю наших міст і країни та підготовкою до зими, так і проводити структурні реформи, необхідні для процесу вступу», – наголосив Качка.
Коментуючи роботу над іншими чотирма кластерами, український урядовець зазначив, що робота триває «у справді хорошому темпі», і заявив про відсутність «серйозних перешкод».

«Процес вступу України триває без жодних перерв. Це справді хороша новина. Звичайно, були дуже великі очікування, які виникли на тлі загального відчуття позитивної динаміки. Але ми задоволені тим, що всі держави-члени залучені до цього процесу, і не бачимо жодних серйозних перешкод для просування вступу України», – зазначив Качка.

Читайте також: «Салямі-процес» для України. У ЄС не хочуть відкривати всі переговорні кластери одразу

10 липня посли держав-членів ЄС дали добро на відкриття ще одного – шостого – переговорного кластера з Україною й Молдовою про їхнє членство в ЄС.

15 червня Україна і ЄС офіційно відкрили перший переговорний кластер «Основи», що дало фактичний старт змістовному етапу їхніх переговорів про членство України в Євросоюзі. Процес зрушив із місця після майже двох років блокування колишнім прем’єром Угорщини Віктором Орбаном.

Україна виступає нині за подальший прогрес, зокрема відкриття всіх переговорних кластерів – їх шість. В цьому її підтримує Єврокомісія, однак не всі держави-члени згодні.

Зокрема, новий прем’єр Угорщини Петер Мадяр, що розблокував фактичний старт переговорів з Україною, а заодно й з Молдовою, не підтримує одночасне відкриття всіх інших кластерів. Вважає це несправедливим щодо країн Західних Балкан, які роками залишаються в статусах кандидатів на вступ і очікують на прогрес у переговорному процесі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Кабмін антикризового менеджера»: чому Сергія Корецького називають головним претендентом на крісло прем’єра