У трьох районах Києва станом на ранок 21 жовтня зафіксовані наслідки російського повітряного удару, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«У Деснянському районі падіння БпЛА на припарковані авто. У Соломʼянському районі падіння БпЛА на відкритій території. Попередньо, без загоряння. У Святошинському районі влучання в 24-поверховий житловий будинок на рівні 20 поверху. Є загоряння», – інформував мер Києва.
Згодом Київська міська військова адміністрація повідомила, що через удар по багатоповерхівці загинули двоє людей. Ще двоє людей постраждали, вони госпіталізовані.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Російський БпЛА вдарив по «Епіцентру» на Миколаївщині: кількість постраждалих зрослаРосійські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..