Від моменту влучання російського дрона в Успенський собор роботи з порятунку пошкоджених об'єктів не припиняються, повідомила пресслужба Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 17 червня.
У пресслужбі нагадують, що одразу після атаки на місце для гасіння пожежі прибули підрозділи ДСНС. Займання охопило понад 700 квадратних метрів покрівлі собору і тривало до ранку. Завдяки роботі рятувальників пожежу вдалося локалізувати та ліквідувати.
Після цього фахівці ДСНС розпочали демонтаж аварійних конструкцій, пошкоджених вогнем, щоб убезпечити відвідувачів і працівників заповідника. Уже з 16 червня рятувальники виконують аварійне накриття пошкоджених ділянок покрівлі Успенського собору.
У Києво-Печерській лаврі тривають аварійно-відновлювальні роботи після російської атаки 15 червня, Київ, 17 червня 2026 року
«Це має захистити пам’ятку від опадів та запобігти подальшому руйнуванню живопису, іконостасів та інших елементів оздоблення. Роботи тривають щодня, однак на їхній темп впливають погодні умови та своєчасне постачання необхідних матеріалів», – ідеться в повідомленні.
У заповіднику наголошують, що аварійне накриття покрівлі не є консервацією пам’ятки. Рішення щодо консервації та подальшої реставрації ухвалюватимуть після обстеження об’єкта та оцінки завданих руйнувань.
«Консервація дозволить дійсно пережити безпечно зиму. Це буде конструкція, яка надійно убезпечить собор від зовнішніх чинників. Водночас надалі необхідно буде виконати комплекс реставраційних робіт – не лише на даху, а й на фасадах, у внутрішньому оздобленні та іконостасах», – зазначив заступник генерального директора з правових питань та збереження об’єктів культурної спадщини Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Іван Яговенко.
Нищена, але незнищенна. Києво-Печерська лавра крізь майже тисячоліття воєн
Загалом унаслідок російської атаки 15 червня на території Києво-Печерської лаври постраждали 19 об’єктів культурної спадщини, але найбільших руйнувань зазнав саме Успенський собор. Після завершення аварійних робіт спеціальна комісія обстежить пам’ятки, оцінить масштаби руйнувань та визначить необхідні заходи для їхнього збереження. Результати обстеження стануть основою для розроблення проєктної документації та подальшого відновлення пошкоджених обʼєктів.