Зросла кількість постраждалих через російську атаку по житловому будинку у Вінниці 25 жовтня, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС).
За даними відомства, аварійно-рятувальні роботи та розбір завалів у пошкодженому житловому будинку завершені.
«На щастя, загиблих і травмованих під завалами не виявлено. Упродовж дня кількість постраждалих зросла до семи, двох із них госпіталізували», – йдеться у повідомленні.
Психологи ДСНС надали допомогу 17 людям. Загалом до ліквідації наслідків залучили 63 рятувальників і 14 одиниць техніки.
Раніше стало відомо, що російські військові зранку 25 жовтня безпілотником поцілили по житловій п’ятиповерхівці у Вінниці, повідомила голова ОВА Наталя Заболотна.
«Внаслідок влучання є руйнування між другим і третім поверхами. Повністю знищено чотири квартири, пошкоджені припарковані поруч автівки. Маємо шість постраждалих. Одна людина госпіталізована», – повідомила очільниця області.
За її даними, в області також є руйнування об’єктів критичної та цивільної інфраструктури, пошкоджені приватні домоволодіння, а з приватного пансіонату для людей похилого віку евакуювали 15 підопічних.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..