Президент України Володимир Зеленський на полях саміту в Брюсселі 18 червня провів переговори з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Делегації з кожного боку налічували по два представники. З українського – президент і міністр закордонних справ Андрій Сибіга, з польського – прем’єр Дональд Туск і посол Польщі в ЄС Агнєшка Бартол.
Це контрастує з попередньою зустріччю Зеленського з прем’єром Словаччини Робертом Фіцо, де в національних делегаціях було по три представники. До української, зокрема, входив і віцепрем’єр із євроінтеграції Тарас Качка, який не був присутній на протокольному моменті зустрічі з Туском, передає з Брюсселя кореспондентка.
Це перший особистий контакт лідерів України та Польщі після загострення польсько-української суперечки через присвоєння українському підрозділу Сил спеціальних операцій почесного найменування на честь Героїв УПА та різкої реакції президента Польщі Кароля Навроцького, який через це ініціював процедуру позбавлення Зеленського ордена Білого Орла.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Зеленський поїде до Польщі. Змінить рішення про УПА? Як реагують поляки?Після завершення переговорів український лідер зазначив, що сторони «обговорили питання двостороннього порядку денного та європейської інтеграції України, а також виклики, які зберігаються для всіх країн Європи через російську агресію».
«Вдячний Польщі за підтримку України від перших днів російського вторгнення, і це те, що дійсно важливо для нашого регіону та всієї Європи. Наші спільні безпекові інтереси та свобода кожної нації, яка живе поруч із Росією, мають бути захищені», – написав Зеленський за підсумками переговорів.
25–26 червня в польському Ґданську запланована Конференція з відновлення України, на якій очікується присутність української делегації на найвищому рівні.
Під час останніх поїздок за кордон Зеленський використовував маршрут через Кишинів, а не через польський Жешув, який раніше був основним транзитним пунктом для його закордонних візитів.
УПА: коротко про головне
Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло на території України в 1942–1956 роках.
Метою створення УПА було об’єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Своїм головним завданням УПА декларувала створення національної української армії для відновлення незалежної Української держави і підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні.
УПА виступала за створення самостійної соборної Української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі.
Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а одним із останніх боїв УПА з військами НКВС був бій із метою заблокувати радянські військові колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. За деякими даними, все ж останній бік вояки УПА дали аж в 1967 році.
Плакат на честь УПА і командира Романа Шухевича, Дрогобич, 2018 рік
Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
УПА воювала на два фронти – проти нацистської Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.
Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
У Росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
У Польщі теж переважає негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.
Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроєкті
На Волині діяла не лише УПА, а й мережі й загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців» та різних отаманів. Діяли також німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили і українці, і поляки, – а також радянські партизани.
На основі документів СБУ встановлено, що в Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам’яті Польщі вважає, що УПА та інші загони націоналістів причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»), після Революції гідності почало переважати визнання заслуг.
Із 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. 2018 року було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
Згідно з соцопитуванням, проведеним восени 2023 року, для понад двох-третин населення України УПА стала символом захисту незалежності.
«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної памʼяті. ...Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – сказала на презентації досліженння Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.