«Міша» – найстарший піхотинець у складі мотопіхотного батальйону Auster63-тя окрема механізована Лиманська бригада належить до складу 3-го армійського корпусу оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних сил України.. 60-річний чоловік із села на Івано-Франківщині свідомо підписав контракт з піхотним підрозділом і вже з кінця весни 2026-го – на фронті. Свою мотивацію пояснює так: у піхоту пішов, бо хотів виконувати найважчі задачі, а загалом на війну – щоб зберегти цілісність своєї держави. Наразі головне завдання «Міші» – супроводжувати побратимів під час ротацій і забезпечувати їх припасами.
Кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспостерігав за бойовою роботою «Міші» у «кілзоні». І, попри те, що значно молодший, так і не зміг наздогнати піхотинця.
До «Міші» просто так не дістатися, адже бойові завдання він виконує у «кілзоні» на Донецькому напрямку.
Тому рано-вранці чекаємо, поки дадуть «добро» на виїзд – тобто, коли на шляху не буде російських FPV-дронів і різноманітних ударних літакового типу.
Нарешті без пригод, ще по-темному, доїжджаємо до місця.
А тут вже кипить підготовка до ротації піхоти: «Міша» з побратимами вантажать речі та припаси до причепа, який повезе квадроцикл. Завдяки цьому бійці здолають декілька кілометрів пішки лише зі зброєю, без вантажу.
У темряві триває підготовка до ротації піхоти
Нарешті квадроцикл із речами вирушає, а ми йдемо у темряві (не можна користуватися ліхтариком, щоб не привернути увагу дронів).
«Міша»: у «кілзоні» наздогнати неможливо
Рельєф тут складний, дорога ґрунтова, порізана глибокими канавами. У передсвітанковій пітьмі важко розрізнити, що під ногами, проте і зволікати не можна. Тому ми з бійцями рухаємося так швидко, як тільки можемо.
А от 60-річний «Міша», здається, йде невимушено, без напруження. Він постійно на декілька десятків метрів відривається від групи і або чекає на нас, або ми через силу пришвидшуємо ходу і наздоганяємо його.
Нарешті виходимо на берег річки. Тут «Міша» вантажить до човна речі піхотинців і разом з ними вирушає на той бік. Назад він припливає з бійцями, які провели на позиціях місяць.
Бійці завантажують до човна зброю та припаси, «Міша» на фото посередині
Зворотній шлях долаємо так само: «Міша» на декілька десятків метрів попереду, ми з бійцями позаду, вже і не намагаємося його наздогнати, бо марно.
А ще дорогою декілька разів стрибаємо в хащі, щоби сховатися від російських «молній» (ударні дрони літакового типу – ред.).
«На його роки він просто супер!»
Один із тих, кого «Міша» супроводжував під час виходу з позицій – боєць батальйону Auster на псевдо «Адвокат». Йому 49 років. Каже, що воює за свою землю, за те, що любить.
«Ситуація постійно напружена і динамічно змінюється. Нас дуже сильно закидають КАБами (керовані авіабомби – ред.). А на «фпвіхи» ми вже й не дивимось, звикли. А от КАБи – то серйозно, – ділиться «Адвокат». – Зранку може впасти 6-7 штук. В обід може 3 штуки ще».
«Адвокат», боєць батальйону Auster 63-ї ОМБр, провів місяць на бойових позиціях
За словами бійця, дорога до річки важка і через дрони, і через ламаний рельєф. Але найнебезпечніша ділянка шляху – це річка.
«Дуже небезпечно – це коли ти пливеш у човні на той бік до позицій. Бо «фпвіхи» там дуже часто літають. Тому очі завжди підняті вгору, – розповідає боєць батальйону «Auster» і додає: – Але ми вистоїмо і переможемо у будь-якому разі, бо маємо нерви, залізніші за російські ».
Як на його роки, він просто супер!
Про «Мішу» «Адвокат» каж, що з логістикою той «допомагає дебело».
«Тренер», командир «Міші», також відзначає ефективне виконання ним бойових завдань.
«Бойову роботу він виконує потужно. Адже людина має таке здоров’я, що не кожному дано. І «Міша» розуміє, яка це відповідальність: забезпечення піхоти. Для нього це дуже важливо, щоб наші побратими, які перебувають на передовій, не потребували нічого», – зауважує «Тренер».
«Тренер», боєць батальйону «Auster» 63-ї ОМБр
За його словами, літній боєць навіть самотужки переносив під час ротації речі піхотинців, доки бійці відпочивали.
«Як на його роки, він просто супер! » – додає «Тренер».
Доглядав за коровами
А «Міша» – небагатослівний. Видно, що він звик не говорити, а працювати.
Народився піхотинець 28 серпня 1965 року у селі Петрів на Івано-Франківщині. Закінчив сільську школу; в училищі вчився народним промислам, виробничу практику проходив на підприємстві з огранки діамантів.
«Міша», боєць батальйону Auster 63-ї ОМБр, під час інтерв'ю
Проте, зізнається, така професія не припала до душі. Тому після служби в армії, як каже – роками – займався сезонними роботами. Їздив по господарствах, працював на будівництвах, скирдував сіно, доглядав свійську худобу, рвав буряки.
«Я подумав, що немає чого мені там робити і немає чого мені туди сіпатися. Тоді я доглядав за коровами, телятами, бичками, і спав коло корів. Хто знає, що таке сільське господарство, що таке земля і як на землі трудитися, – це треба відчути на собі, що воно таке», – так каже «Міша» про свою реакцію на початок війни у 2014 році.
«Треба не відступати»
Та Росія почала велику війна. І «Міша» все ж вирішив покинути роботу на землі і піти до війська.
«Я, хоч і небагато, проте чув в різних місцях, як люди говорять, що їхніх дітей забирають на війну. А я ж здоров’я маю, тому і пішов, – пояснює піхотинець. – Коли прийшов до військкомату, то одразу сказав, що мене в піхоту на брудну роботу. Чому піхота? Тому що найважче. Тому, що можу».
Під час дії воєнного стану в Україні основна категорія громадян, які підлягають призову на військову службу в рамках мобілізації, – це чоловіки від 25 до 60 років.
«Міша» пройшов курс базової військової підготовки, стріляв із різних видів стрілецької та протитанкової зброї, долав марш-кидки у декілька кілометрів, розставляв намети, робив все, що треба.
Каже, що інструктори вимагали те саме, що й від інших новобранців, жодних поблажок з огляду на вік не робили.
«Міша» під час пересування «кілзоною» у Донецькій області, літо 2026 року
«Здоров’я є, можу і роблю на характері, – ділиться «Міша» і додає: – Коли ляжеш у те болото, відчуєш суміш води, снігу і піску, – тоді вже розумієш, що таке піхота. І це розуміння також додає тобі мотивації».
Цікавимося, як «Міші» у такому віці вдається так швидко пересуватися.
«Вдається так швидко рухатися, бо я пересуваюся цими лісами, як у себе вдома. Я почуваюся сильним. От нині ішов з хлопцями, – я з ними готовий потягатися. Я ж не кажу, що кожного завалю і поб’ю, та і проходити спринти мені тяжко, як і всім бійцям», – сміється боєць.
За його словами, він пішов воювати, щоби зберегти цілісність держави, адже «буде держава, – буде і облаштованість, буде і добробут».
«Міша» переконаний: хоч роботи і дрони виконують чимало роботи на полі бою, проте саме піхота визначатиме, хто переможе у війні.
«Росіяни ідуть і лягають тисячами. Але вони просуваються. Треба не відступати. Переможемо за рахунок стійкості! » – упевнений «Міша».
12 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що з січня у рамках наступальної операції на Олександрівському напрямку українські військові повернули під свій контроль 26 пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях, загалом 745 квадратних кілометрів.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), російські війська на початку серпня продовжували наступальні операції на Слов’янському напрямку, але не досягли підтвердженого прогресу, оскільки українські війська контратакували в цьому районі.
Аналітики ISW у своєму звіті писали, що 13 та 14 серпня російські війська продовжували наступальні операції в тактичному районі Костянтинівка-Дружківка, але не досягли підтвердженого прогресу.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Битва за Донбас: головне 21 серпня (оновлюється)ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Український «робот взяв полонених без жодного пострілу». Як ЗСУ бережуть піхотуДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Виснажена, але небезпечна»: як війна проти України змінила російську арміюОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org , у фейсбук , Whats App або Imo: +380635710657. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info . Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.