ДНК-експертиза та виплати родинам загиблих: як випадок Далецького змінить правила МВС і Міноборони

ЛЬВІВ ‒ Після прецеденту з 46-річним військовослужбовцем Назаром Далецьким, якого більше ніж два роки вважали загиблим, а він 5 лютого 2026 року повернувся з російського полону, МВС повідомило, що надалі в експертних установах ДНК-дослідження проводитимуть щонайменше за двома методами або з аналізом ДНК-профілів двох родичів. Зазначивши, що проведення повторної експертизи не є обов’язковою умовою, згідно з чинним законодавством.

Водночас адвокати, які займаються проблемними питаннями, пов’язаними з безвісти зниклими воїнами, тими, хто у полоні чи загинув, наголошують, що на сьогодні в Україні не налагоджений чіткий механізм взаємодії між різними структурами у владі.

Які на сьогодні є проблеми з проведенням ДНК-експертизи, а також загалом у питаннях, коли військовослужбовець вважається безвісти зниклим, і виплатами матеріальної компенсації?

Історія з військовослужбовцем з Львівщини Назаром Далецьким стала першим сигналом, що такі випадки можуть повторюватись, і показала ті прогалини, які є у чинному законодавстві, а ще безвідповідальність і недбальство у відповідних державних структурах, каже адвокат. А це, додає, завдає величезної моральної травми рідним і виливається у шалену суму грошових витрат з бюджету.

Історія Назара Далецького

Назар Далецький з села Великий Дорошів, що поблизу Львова, воював ще під час проведення АТО. У 2022 році, після повномасштабного вторгнення РФ, не зволікав і знову пішов захищати країну. Щодня Назар спілкувався з мамою. Коли поїхав на передову, то якось зателефонував, сказавши, що російська армія дуже стріляє, що голову з окопу не висунеш. Тобто йшли важкі бої.

«Не думав, що мене поховали»: Назар Далецький, який повернувся з полону

Однієї травневої суботи 2022 року воїн не вийшов на зв'язок з мамою. Наступного дня з його номера мамі Наталії Далецькій подзвонив невідомий, який представився російським солдатом і повідомив, що Назара взяв у полон і з ним усе добре. Рідні навіть знайшли відео, де серед воїнів є і Назар, розповіла Наталія Далецька. Написали заяву, що Назар зник.

Але це не взяли до уваги відповідальні служби, куди звертались родичі, розповіла мама воїна. Назар Далецький вважався безвісти зниклим.

Наталія Далецька здала зразки на ДНК-експертизу. Як каже, ходила в поліцію. І через рік від часу, коли син не вийшов на зв'язок, їй зателефонувала слідча з Дніпра і повідомила, що експертиза ДНК на 99,9 відсотка підтвердила, що обгоріле тіло, яке пів року лежить у морзі, належить Назарові Далецькому. За яких обставин загинув, рідним не повідомила, припустила, що при перевезенні загорівся автобус нібито під час обстрілу. Дату смерті назвали 25 вересня 2022 року.

Тіло рідні забрали зі Львова, але їх попередили, що «там немає на що дивитись». Тому мама не відкривала домовину.

25 травня 2023 року родичі та селяни Великого Дорошева урочисто поховали, як виявилось згодом, невідомого солдата на місцевому цвинтарі, поруч із могилою батька Назара Далецького.

«Ховали з нашого подвір’я. Було дуже багато людей. Я по кілька разів на тиждень ходила на могилу, бо знала, що там мій син, хоч всередині «хробачок» мене точив, що, може, не він, бо я його не бачила. Хоч люди мені ще на похороні казали: «А може, то не він?». Я кажу: «Якщо я буду так думати, то я збожеволію». Я знаю, що я його хороню. І маю тут ходити. Якщо не він, то повернеться. Я сильно хворіла», ‒ говорить мама.

Наталія – мама Назара Далецького

У липні 2025 року український захисник, який повернувся з полону, повідомив рідним, що Назар живий і перебуває в російській тюрмі. У серпні мама одразу забрала табличку з іменем сина на могилі. Рідні знову попередили компетентні органи, які займаються питаннями військовополонених і безвісти зниклих, що є свідчення, що Назар перебуває у російському полоні. Але, кажуть, це не взяли до уваги. Потім ще двоє захисників після полону, у вересні та жовтні, підтвердили і дали свідчення в Об’єднаному центрі з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ.

Завданням центру, зокрема, є звільнення полонених оборонців України, репатріація тіл (останків) осіб, загиблих (померлих) у зв’язку із збройною агресією проти України.

З літа минулого року кожен обмін військовополонених був надією для Наталії Далецької, що у списках є її син.

Як розповів у телефонній розмові Назар Далецький Радіо Свобода, у 2022-2023 роках він перебував у неволі у Луганській області. Потім його перевезли в Росію, в Новгородську область.

«Найважче було у 2022-2023 роках, били і знущались. У 2024 році вже був спецназ, який охороняв нас, і вони боялись так бити, били, але менше. Я не думав, що мене поховали. Значить, мусив вижити», ‒ говорить Назар Далецький.

Могила невідомого воїна до ексгумації

Резонанс і реакція

Історія Назара Далецького набула суспільного резонансу. МВС перевірило, чому ДНК-експертиза виявилась помилковою. Її проводили у Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС. За офіційним повідомленням МВС, біологічні матеріали для виведення ДНК-профілю матері Наталії Далецької відбирали у травні 2022 року. А в січні 2023 року один із біологічних зразків з розстріляного авто показав високу статистичну ймовірність спорідненості з ДНК-профілем мами Назара. Збіг відбувся автоматично і становив 99,99987 відсотка. Експерт Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру сформував висновок, що Наталія Далецька може бути матір’ю людини, рештки якої дослідили. Експерт рекомендував призначити додаткову експертизу, але її не зробили.

Тіло похованої невідомої людини у Великому Дорошеві ексгумували днями, після того, як стало відомо, що Назар Далецький повернувся з полону. Хоча мали це зробити раніше, говорить адвокатка Наталія Савчук.

«Чому, коли військові сказали, що Назар живий, не провели одразу ексгумацію похованого тіла? Чому лише після повернення воїна ексгумували невідоме тіло?» ‒ говорить Наталія Савчук.

Могила невідомого воїна до ексгумації

МВС і СБУ встановлюють, кому належить тіло, яке від 25 травня 2023 року пролежало на цвинтарі на Львівщині.

За словами мами воїна, рідним виплатили грошову компенсацію за нібито загиблого Назара. Але отримали не всю суму і гроші витратили, сказала мама Радіо Свобода.

У публічному просторі почали обговорювати те, що родину можуть зобов’язати повернути отримані державні виплати у зв’язку із загибеллю військового. Тільки на шостий день після звільнення військовослужбовця з російського полону Міністерство оборони опублікувало заяву:

«Родина Назара Далецького не має повертати виплати. Усі належні виплати родині захисника були здійснені відповідно до чинного законодавства України та на підставі офіційно встановлених на той момент обставин. Станом на сьогодні у Міноборони відсутні правові підстави для перегляду ухваленого рішення чи спонукання родини до повернення отриманих коштів».

«Державі «надійшов дзвіночок»

Міноборони, уникаючи конфлікту з суспільством, швидко визнало, що має право заявити, що родині залишається виплата, наголосив Радіо Свобода адвокат Олег Мицик. Але, каже, необхідно внести зміни у порядок виплати коштів, згідно з постановою Кабінету міністрів №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року і закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців».

У цій постанові, зокрема, мовиться, що порядок, умови та розміри виплат встановлюються керівниками відповідних міністерств та державних органів (наприклад, Міноборони, МВС).

Як мали б діяти державні органи влади у таких неординарних випадках, як із Назаром Далецьким, бо така ситуація може повторитись?

«У цій постанові немає жодного слова, що стосується повернення цих грошей взагалі. У цьому випадку державі «надійшов дзвіночок», що цей порядок треба змінити і розписати механізм, оскільки таких випадків буде дуже багато. Чому? Якщо до одного адвоката приходить дві-три справи про визнання безвісти зниклого померлим, то можна припустити, що цей процес став активний, масовий. Держава має передбачити, що будуть випадки, і ці зміни мають внести у постанову, чинне законодавство. Жодного слова від Міноборони не почув. Вони просто сказали, що не заперечують, замість того, щоб сказати, що у зв’язку з цією ситуацією будемо вносити зміни. У тому і особливість неправильної поведінки», ‒ каже адвокат Олег Мицик.

Виплата рідним загиблих воїнів здійснюється поетапно: спершу виплачується 20%, це 3 мільйони гривень, на всіх рідних. Якщо відомо, що ще хтось з рідних не подав заяву, то з тієї суми бронюється частина коштів для цієї людини, тобто депонується. 12 мільйонів гривень діляться на 40 рівних платежів, які рідні отримують щомісяця.

Адвокат звертає увагу на те, що Міноборони не повідомило, чи заблокувало останній платіж, коли військовослужбовець повернувся з полону. Якщо виплата не зупинена, то це вже кримінальна відповідальність.

«Я не говорю про конкретний випадок на Львівщині, а про те, що має працювати державний механізм. Усі державні структури мають інформувати одна одну, якщо з’являється повідомлення, що хтось живий, а Міноборони має негайно зупинити виплати. Масово є кримінальні справи, де людина підписала платіжку, а вже не повинна була цього робити. Міноборони, закривши питання, що не будемо травмувати родину, перестає саме себе вдосконалювати.

Відповідно, мало б бути рішення юридичного характеру, адміністративний акт, наказ, в якому мали б розписати і повідомити, що випадок неординарний. Бо виявляться інші люди, і всі цього вимагатимуть у майбутньому», ‒ пояснює адвокат.

За словами адвоката, Міноборони мало б вказати в наказі, у зв’язку з чим кошти не треба повертати, дарують ці гроші чи пробачають обов'язок повернути.

«Що це відбулося? Бо інакше, раз вони кажуть: «Хай буде», в державі нема збитку. А отже, немає кого притягати до відповідальності. У чому проблема у цій історії? Що не можемо притягнути до відповідальності тих осіб, які неналежно провели розслідування. Це бездіяльність органу. Що це за акт цивільного законодавства відбувся, який можна записати в регістри і ці кошти кудись списати?» ‒ говорить адвокат.

Військового, якого поховали під іменем Назара Далецького, ймовірно, вважають безвісти зниклим. Держава, очевидно, увесь час виплачує рідним компенсацію за цим статусом бійця. Коли ідентифікують воїна, то родині держава зобов’язана виплатити 15 мільйонів гривень за загиблим.

Помилка у висновку експертизи ДНК, каже адвокат, завдала травми родині Далецького, призвела до цілого ланцюжка виплат з держбюджету. Адже після полону військовослужбовець має пройти лікування і реабілітацію. Йому бригада зобов’язана виплатити зарплату за час його перебування в неволі.

«Бо за що реабілітовуватимуть героя? Йому об’єктивно зобов’язані виплатити за весь час полону заробітну плату. Це від його бригади. Це різні органи виплачують компенсацію ‒ за загиблого і зарплату за перебування у полоні. І когось мають притягнути до відповідальності за недбале ставлення, що надали неправильний висновок ДНК. Це колосальні кошти, на які легенько закривають очі», ‒ говорить адвокат Олег Мицик.

Історій багато

Адвокати розповіли про кілька історій, над якими сьогодні працюють. І їх стає з кожним днем більше.

Жінка захотіла забрати тіло чоловіка і його поховати. Під час пошуків виявилось, що його давно поховали як невідомого солдата. Звернулись у поліцію Бахмута. Отримали відповідь на запит, що провели експертизу ДНК і відбувся частковий збіг. Аж через рік після поховання воїна як невідомого солдата провели повторну експертизу. Якби дружина не звернулася і не домагалася, чоловік був би як невідомий воїн. Виявляється, він – у групі з чотирьох військовослужбовців загинув на полі бою. Тіла забрали, взяли аналіз ДНК, одразу поховали як невідомих. У висновку ДНК відбувся частковий збіг, і рік не проводили другої експертизи.

Наталія Савчук каже, що є рідні, які чітко знають, що їхній батько загиблий. Бо знайшли відео, на якому впізнали батька, який носив арафатку. У ній він був постійно. І знайшли світлину, на якій перед загибеллю він теж в арафатці. З тієї групи вийшов один воїн з полону і підтвердив, ким є воїн, що лежав убитий на матраці. Відео з тілом з’явилось ще у березні 2023 року. Але військова частина, де служив військовослужбовець, написала, що він – безвісти зниклий, замість того, щоб вказати, що загиблий. Визнати померлим ‒ це складна процедура, каже адвокатка.

«Військова частина нічого не допомогла, і загибла людина далі є безвісти зниклою. Не відновили розслідування. Ми відправили відео і просили вказати, чи він ходив у арафатці. Чи троє людей, з яких один визнаний загиблим, один повернувся ‒ чи вони разом виконували бойове завдання? Якби військова частина повідомила, то через суд могли б це питання вирішити. Відповідь від військової частини ‒ нічого. Не відновили розслідування через нові обставини. А тим часом рідні отримують гроші за безвісти зниклого. А колись ще й отримають компенсацію за загиблим. А це падає на бюджет, бо не працює механізм у таких ситуаціях», ‒ говорить Олег Мицик.

На Полі почесних поховань у Львові вже не ховають воїнів

Є справи, кажуть адвокати, коли близькі люди, знаючи, що їхня рідна людина загинула, затягують процедуру, щоб якнайдовше зберігався статус безвісти зниклого, аби отримати більшу суму виплат.

Сім’я безвісти зниклого отримує половину суми від орієнтовно 120 тисяч. Наприклад, якщо у військовослужбовця є дружина і дитина, то вони отримують у 2026 році, як інформує Міністерство ветеранів, по 60 тисяч ‒ по 30 тисяч гривень на особу. Натомість другу половину будуть накопичувати у військовій частині (гроші депонуються). Після повернення захисника йому виплатять ці гроші. У випадку якщо він загинув, то ці кошти зарахують у спадок.

Із 1 березня 2026 року в Україні зросте адресна допомога для родин захисників і захисниць, які віддали життя або зникли безвісти, захищаючи Україну від російської агресії, за повідомленням Міністерства ветеранів. Мінімальна пенсійна виплата на кожного непрацездатного члена сім’ї (батька, дружину, чоловіка на одну дитину полеглих захисників і захисниць та дитину загиблого захисника чи захисниці), якому замість пенсії призначено державну допомогу, становитиме не менше ніж 12 810 гривень на людину (зараз ‒ 7 800).

Збільшено мінімальні пенсійні виплати для сімей, де пенсія або державна соціальна допомога призначені на двох і більше членів родини загиблого захисника чи захисниці, крім непрацездатних батьків, дружини чи чоловіка. Замість 6 100 гривень виплачуватимуть у середньому 10 тисяч.

За словами президента України, від початку повномасштабної війни з Росією загинули 55 тисяч українських військових, велика кількість людей вважається зниклими безвісти, але скільки саме ‒ не сказав.