Упродовж останніх тижнів для української ППО з'явився новий масовий і швидкісний виклик – російська армія у значних кількостях почала застосовувати реактивні ударні БПЛА, якими оператори керують онлайн, а не просто відправляють за координатами.
Цей дрон з російського боку отримав назву «Герань-4 Сікер» – в тому числі їх фіксували над Києвом, хоча найактивніше їх застосовують у прифронтовій та прикордонній частині України. А також в районі чорноморського узбережжя.
Як повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, у деяких атаках частина цих дронів сягає двох третин від загальної кількості БПЛА. А під час нічної атаки 14 серпня противник застосував 108 БПЛА. Понад 30 із них – реактивні.
Проєкт Радіо Свобода «Донбас Реалії» поспілкувався із бійцями 1129-го зенітного ракетного Білоцерківського полку, які чергують і вже мають досвід збиття нових ударних дронів. Що вони кажуть про нову загрозу і які ризики бачать для себе – читайте у матеріалі Радіо Свобода.
Цей репортаж – частина телевізійної програми «Донбас Реалії». Відеоверсію випуску ви можете переглянути на YouTube
Камуфльована система ППО із кількома, готовими до пуску, ракетами, швидко проїжджає ґрунтовою дорогою, яку щільно обступила літня зелень. За мить установка вискакує на вузьку асфальтовану дорогу і мчить до позиції. Їхати туди кілька хвилин.
Влітку в «Осі», яку розробили ще в часи Радянського Союзу, як у металевій коробці – жодного натяку на прохолоду. Тому люк над водієм відчинений навстіж.
Розрахунок вже сотні разів виїжджав на бойову позицію – на це мають лічені хвилини
Зі свого сховку вони виїздять тоді, коли лунає повітряна тривога. Алгоритм, який бійці ППО повторили вже сотні разів за роки служби: доїхати до позиції, розгорнути РЛС і підготуватися до стрільби – в очікуванні, коли ціль буде у зоні досяжності.
«Ми не можемо охопити всю Україну своєю машиною. У нас є свій сектор, за який ми відповідаємо. Тому для нас повітряні тривоги є знаком, що ми можемо почати роботу, але працюємо, коли [це] наша зона відповідальності», – каже Іван, командир розрахунку ЗРК «Оса» у 1129-му зенітному ракетному Білоцерківському полку.
Швидкості зросли до 600 км/годДмитро Бєлик
Такі радянські комплекси залучені у бойові дії від початку повномасштабного вторгнення. Підрозділи ППО ними збивали літаки, вертольоти, крилаті ракети і різноманітні дрони.
Були періоди, коли для них зовсім не було ракет через вичерпання радянських запасів у світі, але – станом на зараз – вони знову на бойовому чергуванні. У 2026 році для них з’явилися нові цілі – реактивні ударні БПЛА.
«Всі засоби, які зараз наявні і працюють по «Шахедах», по безпілотниках– вони існують вже давно. І вони були заточені під реактивні системи. Просто вони були більше заточені під системи «літак». Він більший, він важчий, він вартісніший. Зараз швидкості зросли до 600 км/год, і це якраз та історія, яка до зенітного ракетного озброєння пасує якнайкраще. Тому що вони для цього розроблялися», – пояснює Дмитро Бєлик, речник командира 1129-го ЗРБП ЗСУ.
Командир розрахунку Іван легко зістрибує з лівого борту установки – тут видно, що ця машина і її екіпаж – з тривалою історією. На борту: 2 ряди позначок білого кольору – збитих розвідувальних БПЛА. Але це не всі перехоплені цілі, каже боєць.
«Це з початку наших бойових дій. Наші збиті цілі – «Орлани», розвідувальні дрони. Також «Шахеди» [є] збиті, але зараз ми їх не домалювали. Я собі взяв за мету – наступна кожна позначка буде дорівнювати десятьом збитим. Тому поки набираю – хочеться мені, щоб так було. Як не у всіх. Скажемо так – це моя мрія».
«Взяв за мету – наступна кожна позначка буде дорівнювати десятьом збитим»
Якщо брати кількість пусків і кількість збиттів – відсотків 70 збиттівОлексій
Такий перекіс у бік розвідувальних бортів Іван пояснює просто – до 2025 року розрахунок прикривав небо на Донбасі. Зараз же пріоритети змістилися – це вже згадана протидія реактивним ударним БПЛА.
«Виросли швидкості і змінилася висота польоту. Це трохи вимагає більше уваги, а швидкість дає менше часу на реагування. Тому що все це час, і тому треба дуже швидко ухвалювати рішення і робити роботу свою».
– Два реактивних, – цю коротку фразу Віталій промовляє з усмішкою і відчуттям гордості. Він розповідає про свої перші збиття у складі розрахунку, бо новенький – доєднався лише кілька місяців тому і зараз відповідає за виявлення і розпізнавання цілей. До цього сам прикривав цю ж установку з кулеметом.
«Ледь-ледь якась була «мурашка», десь в організмі. Але потім, коли вже збили першого «шахеда» – це не передати. Це, звісно, всередині така гордість свого роду. Щось ти доклав [зусиль] до цієї війни, щоб її припинити. Щоб трошки зменшити натовп цих «шахедів», – описує емоції боєць 1129-го зенітного ракетного полку ЗСУ.
Віталій розповідає про збиття перших своїх реактивних БПЛА «Герань-4» – він у розрахунку нещодавно
Каже: довелося звикати до далеко не найсучаснішої бойової машини – зі сторони робота з установкою виглядала просто. Але часом доводиться дуже довго і уважно вдивлятися в екран навпроти його робочого місця.
«Зір звикає до монітора – і ти уже в ході роботи машинально знаходиш ціль. Як мультики подивитися – так само і це. Знаходиш ціль собі і спостерігаєш за нею, доповідаєш. Відповідальність несеш конкретну за свою роботу».
Інший елемент української децентралізованої ППО, яким зараз борються із реактивними БПЛА – Stinger.
На установку Dual Maunt Stinger встановлюється одразу дві ракети – одну з них нещодавно відстріляли по реактивній «Герані-4»
«Хлопці із нашого підрозділу і «сушки» збивали, і гелікоптери збивали, Мі-8 збили при повномасштабці», – розповідає оператор комплексу Олексій.
Щоправда він із побратимом, замість стріляти ним із плеча, монтують пускову із ракетою на камуфльований армійський «Хамві»:
«ПЗРК – переносний зенітно-ракетний комплекс. А це – стаціонарний. Ракета одна і та ж сама. Якщо брати кількість пусків і кількість збиттів – відсотків 70 збиттів», – пояснює боєць 1129-го зенітного ракетного Білоцерківського полку.
На цій установці має бути змонтовано дві ракети. Одну з них нещодавно випустили якраз для перехоплення реактивної «Герані-4».
Стикалися зі спробами атаки звичайними БПЛА, які змінювали свій напрямок і намагалися уразити наші підрозділиДмитро Бєлик
«Dual Maunt Stinger, назва платформипрацює по крилатих ракетах. Не є проблемою працювати по реактивних «Шахедах». Якщо брати із точки зору ЗРК/ПЗРК – нічого не змінилося. Захоплення цілі, постріл – що по крилатій ракеті, що по реактивному «Шахеду» – практично та ж сама швидкість. Ракета трохи швидше. Розрахунком вже штучним інтелектом є одне збиття ракети».
ПЗРК ефективний, але через брак комплексів у всьому світі до їхньої витрати підходять обережно. Тому Олексій часто бере в руки простішу зброю.
«Якщо це звичайний «Шахед», то ми застосовуємо кулемет. Щоб ракети економити на реактивні «Шахеди». А вже по реактивних – трохи швидкість не та і вирахувати випередження…. Якщо в секунду реактивний пролітає до 130 м – то вирахувати на кулеметі таке випередження – це просто…»
«Якщо брати кількість пусків і кількість збиттів – відсотків 70 збиттів» – Олексій про ефективність Stinger
Олексій з ПЗРК, Іван із розрахунком на «Осі» і ще багато розрахунків і екіпажів ППО бачать ці удари: по цивільній інфраструктурі, залізниці і локомотивах, АЗС, морській логістиці і енергетиці. Тобто вони розуміють загрозу. Кожен з них відповідає за свої невеликі сектори, щоб у російських дронів і ракет було якнайменше можливостей дістатися українського тилу.
Окрім швидкості, у російських БПЛА «Герань-4 Сікер» з’явилася можливість керувати дроном онлайн, а не просто відправляти за координатами. Тобто можуть цілити у рухомі цілі. В тому числі – шукати і атакувати системи ППО.
«Наразі [ударів] по розрахунках саме реактивних БПЛА – ні. Але ми стикалися зі спробами атаки звичайними БПЛА на MESH-модемах, які змінювали свій напрямок і намагалися уразити наші підрозділи. Оперативно відпрацьовували, оперативно все збивалось. Це – загроза, тому що будь-який керований апарат, керований людиною, він може змінити неочікувано свій напрямок, він може змінити свою ціль. А так як в цій війні, як і в будь-якій війні, ППО – одна з пріоритетних цілей, тому що хто володіє небом, ситуацією в небі – той володіє, в принципі, і ситуацією на землі», – пояснює Дмитро Бєлик.
Іван дивиться на позначки збитих російських розвідувальних БПЛА на борту «Оси». Кожен борт – це попереджена загроза. І для його розрахунку, і для тих, кого ця установка, свого часу, прикривала. І ці загрози його супроводжували постійно під час виконання завдань поблизу фронту.
«Небезпека присутня як тут, так і на Донбасі. Раніше, може, тут було менш, що нас могли підбити протирадіолокаційною ракетою. Але правила гри змінилися. І зараз це вже, як кажуть, неактуально. Небезпечно всюди. Звичка приходить і звикаєш до всього. Ну, до цього погано звикати, але, на жаль, все одно звикається», – ділиться командир розрахунку ЗРК «Оса» у 1129-му зенітному ракетному Білоцерківському полку.
Your browser doesn’t support HTML5
Нова небезпека для Харкова. Як виживає місто під російськими ударами | Донбас Реалії