У ніч проти 5 серпня під час чергової російської масованої атаки Україна не збила жодної балістичної ракети. Але сталося це на тлі дедалі гучніших дискусій про дефіцит ракет-перехоплювачів не лише в Україні, а й у державах-партнерах.
Росія, повідомляють у ЗСУ, випустила по Україні 28 ракет і понад сто ударних безпілотників. Знищити вдалося майже сто дронів, але повідомлень про збиті ракети немає. У Повітряних силах ЗСУ причин цього Радіо Свобода не пояснили.
Президент України Володимир Зеленський каже, що в партнерів є ракети-перехоплювачі. Потрібні лише політичні рішення щодо їхнього постачання. Але аналітичний центр CSIS у своєму дослідженні звертає увагу на значне скорочення запасів перехоплювачів через війну США проти Ірану.
«Це був підлий напад на українців. Я ховалася в укритті разом з кількома з них і захоплювалася їхньою стійкістю. Росія – терористична держава, і її потрібно стримувати», – написала вранці в Х міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже, що нині перебуває з офіційним візитом у Києві.
Очільник українського МЗС Андрій Сибіга, коментуючи чергову пекельну для українців ніч, заявив, що російські удари «не мають відпусток». Вочевидь, це відсилка до мертвого політичного сезону у Євросоюзі зокрема.
«Не може бути пауз у підтримці України з боку партнерів та тиску на агресора. Кожна ракета-перехоплювач має значення. Це інструменти, що рятують життя, і я вкотре закликаю всіх партнерів прискорити ухвалення всіх відповідних рішень», – написав у соцмережах український топдипломат.
Станція «Квітнева», де внаслідок російського ракетного удару загинули 8 людей, Київська область, 5 серпня 2026 року
На відповідні рішення очікує й Володимир Зеленський. 5 серпня український президент після наради з військовим керівництвом і визначення додаткових кроків для захисту інфраструктури повідомив про істотне скорочення постачань антибалістики від країн-партнерів.
Президент України заявив, що цього року ракет перехоплювачів балістики для ППО надходить утричі менше, порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
«Ракети в партнерів є. Важливо, щоб все ж таки були й необхідні політичні рішення щодо постачання та прискорення виробничих процесів, зокрема локалізації в Україні», – заявив Зеленський.
Зруйновані внаслідок російської балістичної атаки продовольчі складські пприміщення в Оболонському районі Києва. 5 серпня 2026 року
Ракети у США
Найефективнішим засобом протидії балістичним ракетам залишаються ракети-перехоплювачі до комплексів Patriot. Однак дедалі більше постає питання, скільки додаткових перехоплювачів Вашингтон реально може надати.
Минулого тижня Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) оцінив, що США використали понад половину своїх запасів перехоплювачів Patriot PAC-3 MSE і THAAD під час військових операцій проти Ірану.
За оцінками авторів звіту, запаси Patriot PAC-3 MSE скоротилися з понад 2300 ракет до конфлікту приблизно до 800, а запаси перехоплювачів THAAD зменшилися майже вдвічі.
Старший радник CSIS і співавтор дослідження Марк Кансіан 5 серпня заявив Радіо Свобода, що через ці запаси у Вашингтона майже не залишилося можливостей для постачання Україні.
«Україна ще доволі довго не зможе розраховувати на значну кількість перехоплювачів – а можливо, й узагалі не зможе отримувати їх зі США. Сполучені Штати широко використовували власні запаси... Зараз у нас залишилося приблизно 800-900 ракет Patriot. Військові планувальники не хочуть опускатися нижче цього рівня, тому передати Україні ці ракети або навіть нову продукцію буде дуже складно».
Архівна світлина. Запуск ракети PAC-3
За словами Кансіана, Україні, можливо, доведеться шукати ракети до радянських комплексів С-300 у країнах, які ще їх експлуатують, а також активніше знищувати російські ракетні пускові установки ще до моменту запуску.
Його оцінка контрастує з публічними запевненнями адміністрації Дональда Трампа. 6 серпня президент США запевнив, що у США «величезна кількість боєприпасів, особливо певних типів».
«Велика їх кількість виробляється та постачається до США за потреби. Оборонні компанії будують найбільшу кількість заводів і фабрик в історії нашої країни», – підкреслив глава Білого дому.
Володимир Зеленський розповів Axios, що минулого тижня попросив президента США Дональда Трампа про сотні таких ракет до зими.
Газета Financial Times з посиланням на джерела повідомила, що Трамп відмовив. За даними видання, президент США пояснив це дефіцитом перехоплювачів і тим, що вони потрібні Сполученим Штатам на Близькому Сході. Радіо Свобода на цей час не може перевірити достовірність цього повідомлення.
4 серпня американський телеканал CNN із посиланням на джерела повідомив, що приблизно половину запасів ракет-перехоплювачів до Patriot уже вичерпано. Рівень запасів на складах військові, чиїх імен телеканал не розкриває, описують як «небезпечно низький».
Голова Пентагону Піт Гегсет відкидає таку оцінку.
«Цей банер не відповідає дійсності, CNN. Ганьба вам. Ми недостатньо ненавидимо медіа фейкових новин», – написав топпосадовець у соцмережі Х, коментуючи титри телеканалу CNN, де йшлося, що, за даними джерел, військові США нібито витратили близько 80% наявних запасів до ключової системи ППО THAAD.
Лише за кілька днів до цього Пентагон оголосив про досягнення домовленості з Lockheed Martin і Northrop Grumman щодо розширення виробництва ракет-перехоплювачів Patriot PAC-3 і THAAD.
«Осіб, які здійснюють ці зрадницькі витоки інформації, розшукують. Для них вимагатимуть тривалих тюремних строків», – відреагував 6 серпня на повідомлення в медіа й президент США Дональд Трамп.
Представники американської адміністрації, які спілкувалися з Радіо Свобода на умовах анонімності, зазначили, що оцінки CSIS загалом відображають реальний стан американських запасів перехоплювачів.
Аналітики CSIS зауважують, що істотне скорочення запасів може загрожувати подальшим потенційним операціям США.
«Витрачені боєприпаси створюють коротко- та середньостроковий ризик для готовності США вести війну проти Китаю в західній частині Тихого океану», – йдеться у звіті.
Ризики для України й можливі рішення
Кансіан наголосив, що навіть за умов нарощування виробництва відновлення запасів триватиме роками.
«США розширюють виробництво. До повномасштабної війни в Україні ми виробляли близько 300 перехоплювачів Patriot на рік. Зараз – приблизно 600. Ми намагаємося вийти на 2000 на рік, але це станеться не раніше 2030 року», – сказав співавтор дослідження.
Навіть тоді, за його словами, Україні доведеться конкурувати за нові ракети з іншими союзниками США.
«Може минути чотири-п'ять років, перш ніж пропозиція зрівняється з попитом», – вважає Кансіан.
Перспектива скорочення американських поставок перехоплювачів одразу породжує питання щодо здатності України захищатися, адже Росія посилює ракетні атаки напередодні чергової зими.
Ветеран армії США та колишній військовий аналітик Кервін Аукойн також заявив, що скорочення американських запасів неминуче позначиться на Україні. Але не прогнозує стратегічних негативних наслідків.
«Україна отримає значно менше, ніж було погоджено чи обіцяно… Але те, як українці навчаються протидіяти російським атакам, справді вражає. І якщо вони не зможуть покладатися на США, то, на жаль, покладатимуться на власну стійкість. І, на мою думку, продовжать досягати успіхів на полі бою», – зазначив у коментарі Радіо Свобода Аукойн.
Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп, Вашингтон, США, 28 липня 2025 року
З часом, на його думку, Україна дедалі більше використовуватиме дешевші технології – зокрема протиповітряну оборону на основі безпілотників і лазерні системи, а не лише дорогі перехоплювачі Patriot.
Сенатор-республіканець від штату Флорида Рік Скотт, який очолює підкомітет Сенату США з питань збройних сил, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що Білий дім залишається відданим підтримці України.
«Коли я розмовляю з представниками Білого дому, вони демонструють цілковиту відданість підтримці України. Упевнений, що вони нададуть Україні необхідне озброєння тоді, коли воно їй буде потрібне», – наголосив законодавець.
Марк Кансіан також попередив, що виснаження американських запасів може вплинути на оцінку військової готовності США їхніми противниками.
«Найбільше Сполучені Штати зараз непокоїть Китай. Використання такої великої кількості перехоплювачів створило вікно вразливості, і Китай може спробувати цим скористатися», – вважає аналітик CSIS.
Російський удар балістичними ракетами і безпілотниками, здійснений по Києву і Київщині вночі проти 5 серпня, є частиною серії атак, які призводять до зростання кількості жертв серед цивільних осіб в Україні, заявили в Моніторинговій місії ООН із прав людини в Україні (ММПЛУ). За даними місії, за перші шість місяців 2026 року в Україні загинули 1 396 цивільних людей, а 7 978 – зазнали поранення, що на 37 відсотків більше, ніж за той самий період 2025 року, і на 114 відсотків більше, ніж за позаминулий рік.
Станція «Квітнева» під Києвом, де внаслідок російського ракетного удару загинули 8 людей, які чекали на потяг. 5 серпня 2026 року
Запаси інших союзників
Оскільки американські поставки опинилися під тиском, Україна дедалі більше розраховує на європейських союзників.
Посол США при НАТО Метью Вітакер нещодавно в ефірі Fox News заявив, що Вашингтон розглядає можливості спільного виробництва з Україною та європейськими партнерами перехоплювачів для систем ППО Patriot, щоб розширити оборонно-промислову базу. Але першочерговим завданням назвав якнайшвидше забезпечення України відповідними засобами до зими.
«Найважливіше зараз – це якнайшвидше постачання засобів ППО, необхідних Україні, щоб пережити ще одну зиму: чи то від союзників, які мають надлишкові ракети, чи шляхом збільшення виробництва на наших власних заводах», – наголосив американський дипломат.
Посол США при НАТО Метью Вітакер (зліва) і держсекретар США Марко Рубіо (справа) у штаб-квартирі альянсу в Брюсселі, Бельгія, 3 квітня 2025 року
Київ уже розпочав цю роботу.
На початку липня тодішній міністр оборони Михайло Федоров звернувся майже до 40 країн із проханням тимчасово передати ракети-перехоплювачі Patriot зі своїх запасів із пропозицією згодом замінити їх ракетами нового виробництва.
Україна не розкрила, які саме країни отримали ці запити. Серед європейських держав, що є ключовими донорами військової допомоги Україні, комплексами Patriot озброєні сім: Німеччина, Польща, Нідерланди, Швеція, Греція, Іспанія, Румунія.
5 серпня Радіо Свобода звернулося до міністерств оборони вищезазначених держав із запитанням, чи розглянуть відповідне прохання України після того, як вона не збила жодної ракети. Станом на зараз відповіді надійшли з трьох столиць.
«Ми змушені відмовитися від коментарів щодо конкретних аспектів військової підтримки України. Така політика стриманості покликана забезпечити військову й оперативну безпеку, а також не допустити висновків щодо спроможностей Збройних сил України», – зазначив речник Міноборони Німеччини.
Схожим чином відреагували й у Міноборони Румунії.
«Інформація про підтримку, яку Румунія надає Україні, стосується питань національної безпеки. Відповідно, такі відомості є засекреченими та не підлягають розголошенню», – таку відповідь отримало Радіо Свобода з Бухареста.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у Сінгапурі 24 березня 2026 року
У Швеції нагадали про вже зроблений внесок у посилення протиповітряної оборони України.
«Щоб забезпечити Україну найнеобхіднішими ракетами-перехоплювачами, ми нещодавно виділили ще 108 мільйонів доларів США на ініціативу PURL. Таким чином загальний внесок Швеції до PURL на сьогодні становить 535 мільйонів доларів США», – зазначив у коментарі Радіо Свобода пресофіцер Міноборони Швеції Йоган Г’єльмстранд.
Очільник МЗС Нідерландів Том Берендсен в інтерв’ю Радіо Свобода 8 липня зауважував, що його країна віддала з власних арсеналів усе, що могла.
«Ми намагаємося зрозуміти, як разом (з Україною – ред.) спонукати інші країни робити більше», – говорив нідерландський топдипломат.
Ці дискусії з союзниками нині веде й генсекретар НАТО. 5 серпня після атаки, під час якої Україна не збила жодної ракети противника, Марк Рютте зідзвонювався з Володимиром Зеленським.
«Обговорюю з союзниками, як ми можемо й надалі забезпечувати Україну системами протиповітряної оборони, яких вона терміново потребує», – написав в Х генсекретар.
Радіо Свобода звернулося за коментарем до посла України в НАТО Альони Гетьманчук щодо переговорів із державами-партнерами про перехоплювачі й чого очікувати від них Києву в найближчому майбутньому з огляду на наближення зими. Відповідь опублікуємо, щойно надійде.