«Ідіть додому! Слава Україні!», «Повертайтеся до Кремля», «Час збиратися» – картонні коробки з такими написами стоять біля будівлі «Російського дому» в Берліні. Українські біженці, активісти та німці від початку великої війни боролися за його закриття. Четвертого вересня вони прийшли символічно «допомогти» представникам центру спакувати речі й наголосити, що вважають правильним рішення Німеччини розірвати угоду щодо діяльності центру.
«Російський дім» у центрі Берліну працював понад 40 років – офіційно як майданчик для популяризації російської культури. Водночас активісти та експерти заявляють, що центр використовували для поширення пропаганди та дезінформації, він міг бути пов’язаний зі шпигунською діяльністю, а його робота могла дозволяти російському агентству «Росспівробітництво», якому він підпорядковується, обходити санкції ЄС.
Чому Німеччина вирішила закрити «Російський дім» лише зараз, скільки таких центрів працює у світі, як під їхньою егідою дітей возять до окупованого Криму та які країни вже припинили роботу аналогічних установ? По це розповідає проєкт Радіо Свобода «Ти як?»
«Це правильне рішення»
Четвертого вересня біля будівлі «Російського дому» в Берліні організація Vitsche Berlin провела перформанс «Час пакувати речі». Співзасновниця організації, українка Владислава Воробйова, яка знайшла прихисток у Німеччині після початку повномасштабної війни, розповідає: таким чином активісти хотіли символічно «допомогти» установі виїхати з приміщення, оскільки буквально зробити цього не можуть.
Акція «Час пакувати валізи» біля «Російського дому» в Берліні. Німеччина, 4 вересня 2026 року
Декількома днями раніше німецька влада заявила, що Росія відповідальна за спробу атаки безпілотником на український вантажний літак в аеропорту «Лейпциг/Галле». Такого висновку, за словами міністра внутрішніх справ Німеччини Александра Добріндта, дійшли на основі інформації розвідувальних служб та аналізу низки інших гібридних операцій, які почастішали в Європі. Серед заходів у відповідь – закриття генерального консульства Росії в Бонні та розірвання договору щодо діяльності «Російського дому» в Берліні.
Очільник РФ Володимир Путін назвав заходи Німеччини «серйозною помилкою», й наголосив, що це, мовляв, «явно суперечить інтересам німецького народу». Росія, своєю чергою, закриває відділення німецького Культурного центру імені Гете («Гете-інститут»), заявив російський міністр закордонних справ Сергій Лавров.
«Закриття «Російського дому» – це правильне рішення і величезний крок, над яким ми та інші активісти працювали. Ми проводили пресконференції, демонстрації, акції, щоб привернути увагу до того, що в серці Берліну стоїть приміщення, яке використовується для підсилення шкідливих наративів, російської дезінформації, для шпигунства. Так само для того, щоб показувати пропаганду про Україну, про війну в Україні».
Акція «Час пакувати валізи» біля «Російського дому» в Берліні. Німеччина, 4 вересня 2026 року
Усіх, хто приходить на курси, танці, співи, малювання, вивчення мови, просять платити готівкоюВладислава Воробйова
Vitsche Berlin разом із Osint for Ukraine провели розслідування щодо російської мережі впливу в Німеччині. Зокрема, активісти фіксували прийом у центрі організаторів маршів до Дня перемоги, на яких, за словами Воробйової, поширювали тези про те, що українці – «нацисти» і «почали війну», дослідили можливе обходження санкцій російським федеральним агентством «Росспівробітництво», якому підпорядковується «Російський дім» у Берліні.
У квітні 2021-го президент України Володимир Зеленський увів у дію санкції щодо «Росспівробітництва». Із липня 2022 року агентство також перебуває під санкціями ЄС.
«Усіх, хто приходить на курси, танці, співи, малювання, вивчення мови, просять платити готівкою. Тобто таким чином можуть трохи обходити самі санкції. Так само далі працює кафе, у меню є такі страви, як борщ, вареники, сирники тощо. Ми бачили таку апропріацію і нашої якоїсь культури, що, в принципі, для Росії не є чимось новим».
Акція «Час пакувати валізи» біля «Російського дому» в Берліні. Німеччина, 4 вересня 2026 року
Як повідомляло видання Die Zeit, у семиповерховій будівлі площею майже 30 тисяч квадратних метрів розташовані бібліотека, кінотеатр і ресторан. Тут проводили мовні курси, творчі майстерні та музичні заходи. Офіційно центр декларував знайомство з російською культурою та підтримку російськомовних громадян у Німеччині. Водночас, за даними німецьких журналістів, у кінотеатрі, наприклад, демонстрували фільм телеканалу Russia Today про Голокост, у якому українців зображували як «нацистів».
Водночас перформанс Vitsche Berlin став і реакцією на акцію на підтримку «Російського дому», каже Владислава. Четвертого вересня біля центру відбувся мітинг, організований берлінським відділенням німецької політичної партії «Союз Сари Вагенкнехт – за розум і справедливість». На своїй сторінці у соцмережі воно зазначало, що виступає проти «спалювання мостів та розривання зв’язків із Москвою» і хочуть «зупинити ескалацію».
Паралельно відбулася й акція російських опозиціонерів, які підтримують закриття центру.
Акція «Час пакувати валізи» біля «Російського дому» в Берліні. Німеччина, 4 вересня 2026 року
«Іди звідси», і плювали»
Понад два з половиною роки щодня близько чотирьох годин протестував біля будівлі «Російського дому» в Берліні й Генрі Ліндемайєр – німець, який 18 разів був в Україні. Сюди він приїжджав, зокрема, як волонтер – привозив зарядні станції, медикаменти та автомобілі для військових.
Усе, пригадує він, почалося 9 травня 2023 року, коли Генрі прийшов з українським прапором на відзначення День перемоги – головне свято російського календаря та одна з ключових подій, за допомогою яких Кремль возвеличує роль Радянського Союзу в перемозі над нацистською Німеччиною. Останніми роками парад на Красній площі також слугував тлом, на якому президент Володимир Путін прославляв війну проти України.
Україна й Росія кардинально розходяться у баченні Другої світової війни та пам’яті про неї. Якщо в Росії щороку відбуваються масштабні святкування перемоги, які опоненти навіть називають «побєдобєсієм», то в Україні акцент роблять на вшануванні пам’яті жертв війни та недопущенні повторення трагедії.
8 травня 2023 року Україна вперше відзначила День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Ця дата збігається з Днем перемоги в Європі (V-Day in Europe), який відзначають у країнах Європи та Північної Америки.. За словами чоловіка, там до нього ставилися вороже – плювали в його бік і називали «нацистом». Сам захід Генрі називає «святкуванням війни проти України».
Генрі Ліндемайєр біля будівлі «Російського дому» в Берліні
Після цього Генрі вирішив проводити акції біля «Російського дому», оскільки знав, що його відвідує багато росіян. За його словами, цей центр важливий для Росії «не лише для поширення пропаганди серед німців, а й для того, щоб утримувати російсько-німецьку спільноту в російській орбіті».
Біля «Російського дому» він розгортав український прапор, вмикав на невеликій колонці гімн України та українські пісні. За словами чоловіка, за час протестів представники «Російського дому» викликали поліцію понад сотню разів. Дії правоохоронців йому також довелося оскаржувати в суді.
Три чи чотири рази приходили, щоб побити мене. Викликали поліціюГенрі Ліндемайєр
«Спочатку вони (представники «Російського дому» – ред.) казали: «Іди звідси», і знову плювали. Три чи чотири рази приходили, щоб побити мене. Але я залишався спокійним. Викликали поліцію, мовляв, я надто голосно вмикаю музику і заважаю їм працювати. Були випадки, коли поліцейські одягали на мене наручники, забирали у відділок на пів дня, встановлювали особу. Я звертався до суду, й він визнав дії поліції незаконними. А я показав росіянам: «Ні-ні-ні, таким способом ви мене звідси не виженете. Навпаки – я стоятиму тут щодня».
Генрі розповідає, що спочатку перехожі сприймали його протести як акції на підтримку України: фотографували, вигукували через вулицю «Слава Україні!», а українці підходили й дякували. За словами чоловіка, дехто навіть не знав, що в Берліні працює «Російський дім», і дивувався, коли Генрі показував на будівлю.
Генрі Ліндемайєр біля будівлі «Російського дому» в Берліні
«Так, я хотів продемонструвати солідарність з Україною. Але, знаєте, люди приходять до «Російського дому», приводять туди своїх дітей: «О, ми тут ходимо на танці, граємо в шахи, вивчаємо російську» чи щось подібне. І я хотів, щоб вони бачили прапор, щоб щодня нагадувати їм: Росія досі веде війну в Україні. Я бачив, що Україна бореться за те, щоб ми могли спокійно спати, але платить за це кров’ю і руйнуваннями».
Коли Генрі дізнався про рішення щодо закриття «Російського дому», то, каже він, не стримав сліз. З одного боку – від радості, з іншого – через усвідомлення того, скільки часу віддав цим протестам, не знаючи, чи матимуть вони результат.
Угоди на десятиліття
«Російський дім» в Берліні працював із 1984 року. Радіо Свобода звернулося до міністерства закордонних справ Німеччини із запитаннями про те, на підставі яких угод функціонувала установа та скільки коштів за роки повномасштабної війни країна витратила на її роботу. У міністерстві відповіли, що цю інформацію вже оприлюднювали раніше.
Як писало Deutsche Welle, діяльність центру регулювалася декількома угодами. Одна з них – між урядами Росії та Німеччини щодо розміщення «Російського дому» в Берліні та «Гете-інституту» в Москві. Інша – про співпрацю у сфері культури. Перша угода набула чинності у травні 2013 року терміном на 99 років, друга – ще у 1993-му терміном на п’ять років. Обидві автоматично могли продовжуватися, якщо жодна зі сторін у визначений термін не повідомляла іншу про намір припинити їхню дію.
Акція біля будівлі «Російського дому» в Берліні, організована Vitsche Berlin. Німеччина, 25 червня 2025 року
Згідно з угодою про розміщення «Російського дому», Берлін не може передавати ділянку в користування третій стороні без згоди Москви, повідомляло Deutsche Welle. Німеччина також взяла на себе сплату земельного податку за ділянку під будівлею центру, поки Росія не стягуватиме аналогічний податок за ділянку в Москві. У 2024 році земельний податок обійшовся Німеччині у 70 тисяч євро, писав Fokus.
Співзасновниця організації Vitsche Berlin Владислава Воробйова розповідає, що наразі Німеччина розриває угоду про культурне співробітництво, тоді як угода щодо розміщення «Російського дому» залишається чинною. За її словами, існує юридичний механізм припинення її дії – апеляційна скарга на денонсацію, однак цей процес може тривати близько року. Лише після цього, стверджує Воробйова, Росію можна буде повністю позбавити права користуватися будівлею.
«Краще знайомий диявол, ніж незнайомий»
Засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн переконаний, що «Російський дім» в Берліні перебував під наглядом, а співробітники німецької контррозвідки регулярно навідувалися туди й стежили за тим, що відбувається.
Вперше Німеччина прямо вказала пальцем на РосіюРоланд Фройденштайн
За словами експерта, серед причин, чому установу не закривали раніше, могли бути юридичні складнощі, пов’язані з договорами, а також прагнення «не спалювати мости». Такий аргумент, каже він, часто озвучували німецькі соціал-демократи, а також представники радикальних правих і лівих сил.
«Знаєте, є така типова відповідь розвідників: краще знайомий диявол, ніж незнайомий. Але треба відзначити той факт, що вперше Німеччина прямо вказала пальцем на Росію, і німецький уряд чітко сказав: ми перебуваємо в новому типі конфронтації з Росією – це ще не повномасштабна війна, але це вже точно не мир. І ми мусимо на це реагувати».
Акція біля будівлі «Російського дому» в Берліні, організована Vitsche Berlin. Німеччина, 25 червня 2025 року
Депутат Бундестагу від ХДС та експерт із питань безпеки й оборони Родеріх Кізеветтер припускає, що діяльність установи могла давати змогу «Росспівробітництву», якому вона підпорядковується, обходити санкції ЄС. А сам «Російський дім» у Берліні, каже він, міг бути «інструментом впливу Путіна й становити загрозу безпеці громадян Німеччини».
«У цьому контексті припущення про те, що будівля також може слугувати осередком шпигунства або таємних операцій, видається правдоподібним. Наприклад, не виключено, що мовні курси та заходи використовуються для спроб вербування агентів. Є інформація, що в будівлі проживають щонайменше 100 осіб, а споживання електроенергії є незвично високим, що може свідчити про наявність спеціалізованого технічного обладнання».
Кізеветтер вважає, що Німеччині досі бракувало політичної волі для жорстких і послідовних дій щодо Росії. За його словами, рішення щодо «Російського дому» в Берліні ухвалили як реакцію на конкретну подію, «замість того, щоб зробити це превентивно ще багато років тому заради власної безпеки».
Закриття «Гете-інституту» в Росії, на думку експерта, не матиме жодних наслідків, оскільки заклад і до цього не міг «працювати ефективно в терористичній державі».
Акція біля будівлі «Російського дому» в Берліні, організована Vitsche Berlin. Німеччина, 25 червня 2025 року
Осередки «русского мира» у світі
Станом на вересень цього року на сайті «Росспівробітництва» опубліковано інформацію про 85 «Російських домів» у світі. У Євросоюзі, після рішення Німеччини, їх залишається ще 15.
«Російські доми» за кордоном – це не просто «культурні центри», а елемент державної гуманітарної політики РФ, розповідає правозахисниця Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.
У РФ є гроші... Мета не завершується на тому, щоб діти закінчили російськомовні школи за кордоном. Ці люди повинні стати носіями російських наративівКатерина Рашевська
Через такі осередки, каже вона, Росія намагається «шляхом такого нібито турботливого ставлення до дітей нормалізувати свої злочини, відбілити себе, сформувати позитивний імідж, укріпити позиції російської мови у світі та протидіяти тому, що в Росії називають «кампанією русофобії».
«У Російської Федерації є гроші, щоб надрукувати сотні тисяч примірників [підручників], відправити їх у всі держави, де є російське представництво, посольство й якась російська школа, бодай одна. Мені здається, що мета не завершується на тому, аби діти закінчили російськомовні школи за кордоном. Ці люди повинні стати носіями російських наративів. Російські школи за кордоном відіграють роль, дуже подібну до ролі Російської православної церкви за кордоном, тобто це такі осередки «русского мира».
Наприклад, учні російської недільної школи у Генті в Бельгії, які були переможцями конкурсу літературних читань «Живая классика», у 2023 році отримували путівки до табору «Артек» в окупованому Криму, йдеться у рослідуванні DeMorgen. Оголошення про конкурс публікували на сайті «Російського дому» в Брюсселі. Нині «Артек» перебуває під санкціями ЄС, США та України.
Конкурс читців «Живая классика» у Варшаві, Польщі, 16 березня 2025 року
За даними бельгійських журналістів, школярі брали участь також у «Диктанті Перемоги» – проєкті, започаткованому партією Володимира Путіна «Єдина Росія». Його проводять не лише в Росії, а й у культурних центрах та школах у дев’яносто інших країнах.
Директорка школи під час розмови з журналістом, який під легендою хотів влаштувати туди свою дитину, розповіла про уроки «світового орієнтування та країнознавства» і згадала шкільні підручники географа Віктора Дронова. Як зʼясували автори розслідування, у нових виданнях цих підручників окуповані українські території Донбасу зображені як «російський Донбас», Крим – як частина РФ, а кордони з Вірменією та Естонією позначено як «не остаточно визначені».
Директорка школи Тетяна Масхелін у коментарі Радіо Свобода зазначила, що діти лише беруть участь у конкурсі, а далі вже «на відповідальності батьків», чи скористаються вони нагородою і «де їхні діти проведуть канікули». Підручників, згаданих у розслідуванні De Morgen, за її словами, школа не використовує, натомість має старіші видання інших авторів. Поїздки до Криму освітянка називає «не рекомендованими, а не забороненими».
Табір «Артек» в окупованому Криму, 16 червня 2024 року
«Російський дім у Брюсселі» офіційно є структурним підрозділом посольства Росії в Бельгії. У березні 2022 року Бельгія вислала 21 російського дипломата через підозри в шпигунстві.
На окуповані українські території їздили й школярі з Польщі. У 2023 та 2025 роках під патронатом «Російського дому» у Варшаві проводили конкурс читання прози серед школярів. Троє переможців отримали безкоштовні путівки до табору «Артек».
У 2024-му в межах акції «Люди Артека» до табору приїжджали діти із 16 країн, зокрема з Польщі. Того ж року майже 200 старшокласників із 30 країн світу приїхали до табору в межах конкурсу «Большая перемена», зазначали на сторінці «Російського дому» у Варшаві.
25 лютого цього року на сторінці центру в соцмережах повідомили, що «Російський дім» тимчасово призупиняє роботу. Причин такого рішення там не зазначили.
Учасники програми «Здравствуй, Россия!» під час відвідин Південної Осетії, 19 липня 2023 року
Головна речниця Єврокомісії Паула Піньо у відповідь на запитання Радіо Свобода про те, чи планує ЄС вживати заходів щодо 15 інших «Російських домів» у країнах Євросоюзу, зазначила, що і верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас, і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн говорили про необхідність посилення санкцій проти Росії, зокрема після інциденту в аеропорту Лейпцига в серпні.
«Що ж до національних домів або домів, які представляють у цьому випадку Росію в державах-членах, то, очевидно, саме держави-члени мають розглядати це питання й оцінювати доцільність закриття таких установ. Це повністю належить до їхньої компетенції».
Ми дуже уважно стежитимемо за тим, що відбуваєтьсяМарі-Аґнес Штрак-Циммерманн
Голова комітету з питань безпеки й оборони Європарламенту, колишня депутатка Бундестагу Марі-Аґнес Штрак-Циммерманн на запитання Радіо Свобода, чому подібні центри залишають відкритими в інших країнах Європи, відповіла так: «Розумієте, річ у тому, що нас 27 країн, тому ми повинні ухвалювати рішення всі разом. Як німкеня, я рада, що таке рішення зараз ухвалене в Німеччині. Але будьте певні: ми дуже уважно стежитимемо за тим, що відбувається».
Не Берліном єдиним
Від початку повномасштабної війни Росії проти України «Російські доми» припинили роботу в низці країн світу: Словенії, Румунії, Хорватії, Північній Македонії, Чорногорії, Данії, Азербайджані, Молдові.
Міністерство закордонних справ Румунії причину закриття «Російського дому» в Бухаресті пояснювало так: центр «безповоротно відхилився від природних цілей зміцнення культурних зв’язків і, на жаль, перетворився на інструмент пропаганди, дезінформації та виправдання воєнних злочинів Росії в Україні». Того ж року у відповідь на «недружні дії» Москва закрила генеральне консульство Румунії в Ростові-на-Дону.
Акція біля будівлі «Російського дому» в Берліні, організована Vitsche Berlin. Німеччина, 25 жовтня 2023 року
У Баку центр закрили після того, як азербайджанська влада поклала відповідальність за авіакатастрофу літака «Азербайджанських авіаліній» на російські сили ППО. У лютому 2025 року речник Росії Дмитро Пєсков назвав ситуацію «непорозумінням». Цього року заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін заявив, що Москва працюватиме над відновленням «Російського дому» в Баку, й це сприятиме «найкращим інтересам обох сторін».
Влада Молдови денонсувала міжурядову угоду щодо «Російського дому» в Кишиневі, заявивши про загрози нацбезпеці, пов’язані з пропагандою і вербуванням молоді. Очільник МЗС невизнаного Придністров’я Віталій Ігнатьєв озвучував про плани створити власний «російський центр» у регіоні. За його словами, таке рішення має допомогти «протидіяти деструктивним спробам обмежити присутність Росії».
Акція біля будівлі «Російського дому» в Берліні, організована Vitsche Berlin. Німеччина, 25 жовтня 2023 року
Водночас у Бюро реінтеграції Молдови наголосили, що представники Тирасполя не мають законних повноважень ухвалювати такі рішення. Віцепрем’єр з реінтеграції Валеріу Ківер зазначав, що відкриття такого центру без відповідної двосторонньої угоди між Молдовою та Росією не сприятиме співпраці між країнами. Саме така угода, за його словами, була підставою для роботи центру в Кишиневі.
Натомість у Словаччині «Російський дім» майже через два роки після закриття відновив роботу. Це сталося після того, як міністерка культури Мартина Шимковичова скасувала обмеження на співпрацю з Росією та Білоруссю у сфері культури.